Останні статистичні дані та тенденції в українській економіці свідчать про те, що на неї впливає така зовсім неекономічна категорія, як відсутність довіри населення до влади, вважають експерти.
Одним із перших "дзвіночків" стало те, що починаючи з вересня банки зіткнулися із найшвидшими від початку року темпами скорочення гривневих депозитів. Це відбувалося з двох причин: українці або зовсім забирають свої депозити із банків, або ж, залишаючи кошти у банках, переводять їх у валюту.
Із гривневих депозитів - у валютні
У вересні банки змогли залучити у населення лише 2,3 мільярдів гривень, тоді як ще у серпні ця цифра була майже удвічі більшою - 4,3 мільярдів гривень.
Водночас обсяги залишків на банківських рахунках у гривні лише за вересень зменшилися на 2,44 мільярдів гривень - до 177,5 мільярдів.
Частково зняті із депозитів гривні повернулися до банків, але вже у вигляді валюти.
Так відбувається через те, що громадяни не вірять у заяви влади про відсутність причин для девальвації гривні, каже директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
"Тиха" девальвація триває із травня. І поки що громадяни не бачать, за рахунок чого вона може зупинитися. Останні дані свідчать про те, що відбувається переорієнтація із гривневих депозитів на валютні. Помилка громадян тут може бути тільки у тому, що у разі якихось проблем, вони стосуватимуться всіх банківських вкладів", - заявив експерт.
Попит зумовив і пропозицію - деякі банки пропонують розміщувати у них валютні депозити під 12% річних.
Утім, поки що у загальній структурі депозитів валютні складають 43%, тоді як гривневі - 57%. Деякі експерти трактують ці цифри як свідчення того, що українці все ж-таки більше довіряють гривні, проте інші кажуть, що 43% валютних депозитів - свідчення безпрецедентного рівня недовіри до національних грошей.
Із валюти на банківських рахунках - до готівки
Попит на готівкову валюту у вересні так само був рекордним за останні 12 місяців - попри "паспортизацію" обміну валют, населення купило майже 3 мільярди доларів, із яких лише п'ята частина повернулася до банків у вигляді депозитів.
Чиста покупка валюти (якщо відняти від обсягів покупки те, що громадяни продали державі) у вересні склала 1,8 мільярдів доларів, що у 2,5 рази більше, ніж у серпні, коли українці купили "чистими" 722,8 мільйонів доларів.
Директор аналітичного департаменту Реформаторського клубу Ігор Лавриненко каже, що ці цифри ще більше вражають, якщо їх поставити у контекст:
"У вересні попит на готівкову іноземну валюту склав 2,9 мільярдів доларів. Це близько 24 мільярдів гривень, що можна порівняти із видатками державного бюджету за вересень. Це також близько 40% фонду оплати праці. Тобто, грубо кажучи, у масштабах всієї економіки кожен витратив 40% своїх доходів на покупку готівкових доларів. Або все, що було витрачено із бюджету, було віднесено в обмінні пункти. Це - гроші, на які не були придбані товари чи послуги, які не були проінвестовані", - каже Ігор Лавриненко, і припускає, що до кінця року попит на валюту складе близько 10 мільярдів доларів, що цілком можна порівняти із річними обсягами виведення капіталу з України.
"Ми бачимо, що рефлекси однакові - забрати гроші із цієї економіки. Тільки способи реалізації у багатих, які виводять капітали, та бідних, які купують валюту, відрізняються", - каже експерт. На його думку, це є "ціною, яку держава платить за відсутність довіри до національної валюти, бо всі хочуть мати іноземну валюту, це є ціною відсутності довіри до банківської системи, бо гроші не несуть на депозити, а також ціна відсутності довіри до влади та країни в цілому. Цю ціну ми платимо впродовж останні 3-4 років", - вважає Ігор Лавриненко.
Із готівки - у покупку товарів тривалого вжитку
Згідно із даними GfK Україна, споживчі настрої українців у вересні також погіршилися - у порівнянні із серпнем вересневий індекс зменшився на 4,8 пунктів. Погіршення відбувалося за усіма показниками, крім Індексу доцільності великих покупок.
Зокрема, Індекс поточного особистого матеріального становища втратив 3,2 пункти, Індекс очікуваних змін особистого матеріального становища погіршився на 6,8 пунктів, а Індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року обвалився на 11,9 пунктів. Погіршилися також інфляційні та девальваційні очікування українців, а також прогнози щодо безробіття.
"Громадяни з дедалі більшим побоюванням чекають на завершення передвиборчої кампанії, нервово реагуючи на найменші зміни курсу долара до гривні. Погані новини про стан світової економіки і негативні прогнози українських економістів не додають до економічних очікувань українців", - кажуть аналітики GfK Україна.
На цьому тлі єдиним індексом, що зріс, є Індекс доцільності робити великі покупки. Це пояснюється тим, що ті, у кого є хоч якісь заощадження, зараз воліють не зберігати їх - у гривні чи навіть валюті, - а перетворити на товар, непідвладний інфляції чи девальвації.
Джерело: ВВС Україна