Урядові плани знову обмежити зерновий експорт заради збереження низьких цін на хліб на внутрішньому ринку обернуться для України втратою експортних ринків для трейдерів та збитками для селян, вважають провідні аграрні експерти.
У разі, якщо український уряд таки вдасться до заборони експорту пшениці, як про це минулого тижня
заявив міністр аграрної політики Микола Присяжнюк, зовнішньоторговельні партнери України будуть вчергове розчаровані, а сама Україна не отримає значної частки валютних надходжень, які були б зовсім не зайвими за нинішньої економічної ситуації, каже президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
Крім того, за його словами, від чергового самоусунення України з міжнародних ринків виграють російські виробники зерна та зернотрейдери, адже здебільшого Україна та Росія конкурують на одних і тих самих ринках - Північної Африки та Близького Сходу. У 2008 році, коли після неврожаю Україна слідом за Росією заборонила експорт зерна, це призвело до суттєвих недопоставок харчів на ці ринки. Згодом це називали серед причин соціальних заворушень у країнах регіону, що привели до зміни влади у Єгипті, Лівії, Алжирі та інших країнах.
Ціна дешевих харчів
Серед тих, хто втратить від такого рішення уряду, у першу чергу, будуть не зернотрейдери, які заздалегідь почали готуватися до подібних кроків уряду, а українські фермери, які не встигли продати свою пшеницю зернотрейдерам і тепер, після заяви міністра про можливу заборону експорту зернових, зіштовхнулися із різким падінням цін на зерно на внутрішньому ринку. І це при тому, що ціни на зовнішніх ринках і надалі залишаються високими, каже Леонід Козаченко.
Все це - заради збереження стабільних цін на хліб, який в Україні є категорією соціально-політичною, каже голова аграрної конфедерації. При цьому ця стабільність підтримується єдиним, як виглядає, зрозумілим для влади способом - обмежити експорт, і, у такий спосіб, знизити внутрішні ціни, каже Козаченко.
"Зрозуміло, що таку політику буде засуджено, бо у світі кожного дня від голоду помирає 30 тисяч осіб, і такі кроки не сприяють стабільності на світових ринках. А нам потрібна валюта, щоб вийти з кризи і підняти економіку. Але всім цим ми нехтуємо заради хліба, який у шість разів дешевший, ніж у Європі", - каже президент УАК.
Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Іван Томич твердить, що впродовж останнього тижня сільгоспвиробники із різних регіонів України повідомляють про різке зниження закупівельних цін на зерно.
"Фермери дзвонять кожного дня - ціни падають до 100 гривень на тонні, продати зерно неможливо, елеватори відмовляються брати пшеницю. Тому крім втрати довіри до України на зовнішніх ринках, ми матимемо значні втрати фермерів на внутрішньому", - каже Томич.
Чим хлібороби гірші за металургів?
Загалом, як кажуть експерти, проблема полягає не тільки у постійній суперечці довкола того, чи варто дорого продавати українське зерно на зовнішніх ринках, чи притримувати його всередині країни, аби хліб був дешевим. Ця суперечка, кажуть вони, є лише частиною ширшої проблеми - диспропорції цін на продукцію сільського господарства та інших галузей економіки, коли агарний сектор фактично стає донором всієї економіки.
"Порівняйте як впродовж останніх п'яти років зросли ціни на паливо, добрива та подорожчали кредити із тим, як зросли ціни на хліб та харчі", - каже Іван Томич, підкреслюючи, що вартість і палива, і добрив, і кредитів так само визначають ціну хліба, як і врожай.
Він твердить, що поступова лібералізація цін на хліб і загалом на продукцію аграрного сектору є необхідною для того, аби українське сільське господарство могло розвиватися.
"Якщо підрахувати тільки цьогорічне зростання цін на зерно, то ціни на хліб мали б підвищитися приблизно на 20%, якби в Україні була хоч трохи ринкова економіка", - каже Леонід Козаченко.
Водночас він вважає, що і такого підвищення цін на хліб не буде, зважаючи на важливість цього показника і для влади, як мірила її досягнень зі стабілізації економіки, і для багатьох українців, для яких дешевий хліб - основа раціону, адже середній українець їсть на 34% більше хліба, ніж середній європеєць.
Натомість аграрний сектор укотре зіграє роль соціального донора економіки, а сільгоспвиробники вчергове затягнуть паски, каже голова Аграрної конфедерації.
При цьому, твердить Леонід Козаченко, якщо підрахувати, скільки аграрна галузь дала у бюджет минулого року у вигляді податків та надходжень від експорту, втратила від обмеження експорту та скасування "нульового" ПДВ, і водночас скільки отримала з бюджету у вигляді дотацій та пільгових кредитів, то баланс складе майже 44 мільярди гривень - зовсім не на користь аграрного сектора. Крім того, бюджетні дотації у сільське господарство на порядок нижчі, ніж дотації вугільній чи хімічній промисловості, не кажучи вже про обсяги бюджетного дотування у тарифи в енергетиці.
"Немає іншого виходу"
Одним зі способів, як можна поєднати потужний аграрний експорт із стабільною ситуацією на внутрішньому ринку, є нормальна робота Аграрного фонду. Коли ціни починають коливатися, він має виходити на ринок із товарними інтервенціями і "гасити" цінові піки, вважає голова Асоціації фермерів Іван Томич.
Водночас голова Аграрної конфедерації Леонід Козаченко вважає, що збитки Агарного фонду від продажу харчів не за ринковими цінами покриваються всіма платниками податків. Відтак ефективнішим способом поєднання стабільності цін на харчі зі стабільним експортом були б цільові дотації найбіднішим українцям на купівлю хліба за ринковими цінами, аніж примус хліборобів та пекарів до низьких цін на їхню продукцію.
Загалом, як каже Леонід Козаченко, якщо доводити ситуацію до абсурду, то навіть безкоштовна роздача так званих "соціальних сортів" хліба коштувала б бюджету близько 6 мільярдів гривень, а це значно менше, ніж держава отримала б у разі, якби українські сільгоспвиробники могли продавати свою продукцію за ринковими цінами - як на внутрішньому ринку, так і на експорт.
Поки що, як каже міністр аграрної політики Микола Присяжнюк, в уряду "немає іншого виходу", як запровадити заборону на експорт зерна десь від середини листопада. Відповідне рішення, за словами міністра, вже найближчим часом має ухвалити уряд.
В уряді також кажуть, що це цілком відповідає меморандуму, укладеному з учасниками ринку зерна, який передбачав, що загалом зерновий експорт не має перевищити 20 мільйонів тонн, а пшениці - 4-5 мільйонів тонн. За даними міністерства аграрної політики, на кінець жовтня з України було вивезено майже 4 мільйони тонн пшениці.
Джерело: ВВС Україна