Оголошення Центральною виборчою комісією офіційних результатів парламентських виборів дало лише загальне враження про структуру новообраної Верховної Ради. Залишилися запитання про те, чи легко буде сформувати у ньому більшість та наскільки впливовою у ньому буде опозиція.
ВВС Україна спробувало відповісти на них за допомогою коментарів українських політологів.
Більшості більше не буде?
Опитані ВВС Україна експерти вважають надто оптимістичними припущення щодо того, що Партія регіонів збереже монопольний вплив на парламент, і кажуть, що партія влади не виконала поставленого перед нею завдання здобути одноосібну більшість у Верховній Раді.
Керівник Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко каже, що у нинішніх обставинах навряд чи матимуть бажанням формалізувати свій союз з регіоналами їхні традиційні союзники – комуністи. Тому, вважає він, у прагненні створити формальну більшість під своєю егідою Партія регіонів муситиме звернути увагу на інших членів парламенту.
"Спочатку матимуть місце спроби кавалерійським наскоком збільшити кількісний склад фракції Партії регіонів за рахунок мажоритарників та "тушок" з інших фракцій. Але цей ресурс буде невеликим, і його буде недостатньо для формування стійкої більшості", – сказав ВВС Україна керівник Київського центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребінський.
Однак не варто забувати, що перетягування до своїх лав депутатів, які зайшли до Верховної Ради від інших політичних сил, може мати для влади дуже неприємні наслідки, вважає Володимир Фесенко.
По-перше, каже експерт, вербування "тушок" цілком здатне остаточно сформувати у західних спостерігачів думку про те, що вибори в Україні мають мало спільного з демократією. По-друге, надміру активна робота з членами опозиційних фракцій може підштовхнути противників влади до емоційних дій: наприклад, остаточно переконати їх відмовитися від депутатських мандатів і тим самим дати старт масштабній парламентській кризі.
Тому, кажуть експерти, дуже ймовірно, що Партія регіонів відмовиться від того, аби за будь-яку ціну створити парламентську більшість під своєю егідою. Скоріше партія влади може надати перевагу ситуативній більшості, і залежно від того, яке питання розглядається, голосувати разом то з комуністами, то з мажоритарниками з числа самовисуванців, то навіть з частиною опозиції.
"Варіант з офіційною більшістю – це, я б сказав, найдурніший варіант, який тільки можна реалізувати. Плюс у ньому тільки один: вони (Партія регіонів – ред.) формально зафіксують, що у них є більшість. Ну, і що? Зате мінусів скільки отримають...", – каже Володимир Фесенко.
Інша справа, що в окремих, виняткових випадках більшість у парламенті за такої конфігурації формуватиметься і без участі Партії регіонів, попереджають експерти. Наприклад, розгляд питання про мораторій на продаж землі може ситуативно об’єднати більшість парламенту проти регіоналів, каже керівник Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. Власне, тому партії влади доведеться постійно вести перемовини з потенційними союзниками, формуючи нові й нові альянси.
Крім того, Карасьов прогнозує, що в таких обставинах проблематичним буде виглядати формування конституційної більшості для перенесення президентських виборів до парламенту.
Шанс для опозиції
Опоненти влади перед парламентськими виборами озвучували свою стратегічну мету: здобути сумарно 226 депутатських мандатів, що стало би серйозною перемогою об'єднаних опозиційних сил. Проте завоювати парламентську більшість опозиціонерам не вдалося, і, як кажуть експерти, це навряд чи можна назвати несподіванкою.
"Опозиціонери чудово розуміли, що шансів здобути такий результат у них дуже мало, – каже Володимир Фесенко. – Навіть більше, одна з причин нинішніх конфліктів навколо проблемних округів якраз і полягає в тому, що опозиція виявилась не готовою до такого хорошого результату на мажоритарці і до того, що цей результат доведеться захищати не в одному-двох округах, а одразу у півтора десятках".
Водночас експерти кажуть про збільшення впливу опозиції у майбутньому парламенті порівняно з нинішньою Верховною Радою.
По-перше, каже Михайло Погребінський, у майбутньої опозиції буде ширшим поле для діяльності, адже у влади, скоріше за все, не буде такої переконливої більшості як зараз.
По-друге, додає Володимир Фесенко, влада своїми діями протягом останнього часу як ніхто доклалася до того, аби об’єднати опозиційних лідерів. Необхідність координації спільних дій та розробки стратегії подальшої діяльності зблизила Арсенія Яценюка, Віталія Кличка та Олега Тягнибока.
"Звичайно, різниці між ними будуть, але ступінь їхньої єдності сьогодні є набагато вищим, ніж ще за день до голосування", – каже політолог.
Експерти припускають, що опозиційний альянс зможе витримати випробування спільною роботою у стінах парламенту, а також, можливо, підготовкою до майбутніх президентських виборів. Втім, Михайло Погребінський та Володимир Фесенко впевнені, що до предметних переговорів щодо стратегії на вибори президента 2015 року опозиціонерам варто братися не раніше ніж за рік. А до того часу – сконцентруватися на спільній парламентській діяльності.
Без п’яти
Ще одним підсумком українських парламентських виборів стало те, що наразі Центрвиборчком назвав прізвища лише 445 власників депутатських мандатів, заявивши, що встановити результати у п’яти округах неможливо.
Власне, ексцеси навколо проблемних округів експерти вважають вирішальним чинником, який призвів до того, що західні спостерігачі дали українським виборам головним чином негативні оцінки: адже коментарі, якими європейці ділилися у виборчу ніч, були цілком доброзичливими.
"Влада робила все для того, щоб увага західних спостерігачів була сконцентрована на партійній частині виборів. Проте вона дала привід, аби скандалізувати вибори на мажоритарних округах, а опозиція цим приводом скористалася", – каже Вадим Карасьов.
"Перші особи влади подумали: вибори пройшли, ми, може, й не дуже виграли, але точно не програли, тож можна розслабитись. От вони й розслабились. А тоді їм просто не вистачило адекватної реакції, щоб оперативно зняти ці проблеми", – каже Погребінський.
Володимир Фесенко каже, що в боротьбі за проблемні округи на кону не тільки і не стільки п'ять мандатів.
"Це протистояння – це боротьба за психологічну перевагу перед майбутніми президентськими виборами, – вважає політолог. – Влада не може піти на виконання ультиматуму опозиції, бо це буде її психологічною капітуляцією. У такому разі і адміністративний апарат, і рядові прибічники влади не будуть впевнені, що влада зможе перемогти на виборах президента, нав’язавши на них свій сценарій. І навпаки, якби влада зараз довела свою силу, то вона могла б деморалізувати опозицію. Але поки що у психологічному плані – бойова нічия".
Плюсом для України у цій ситуації може стати те, кажуть експерти, що влада, схоже, не захоче наступати на ті самі граблі і давати Заходу приводи для нової критики.
"На цих п’яти округах (на яких неможливо встановити результати виборів – ред.) будуть проведені ідеальні перевибори", – припускає Михайло Погребінський.
Джерело: ВВС Україна