У Національному банку вважають, що головними причинами послаблення гривні стали не економічні проблеми країни, а бажання спекулянтів нажитися на коливаннях валютного курсу, а також прогнози щодо подальшої девальвації гривні від, як їх називають у Нацбанку, "так званих експертів".
Спекулятивні та панічні настрої більше впливають на валютний ринок, ніж суттєве
погіршення головних економічних показників – багатомільярдний дефіцит торговельного балансу, падіння ВВП, обсягів виробництва та експорту – вважає голова створеного цього тижня Комітету із запобігання проведенню недобросовісних валютних операцій Національного банку України Юрій Горшков.
"Не все (в економіці – ред.) погано. Але треба згадати період в історії, який був не так давно, коли на тлі панічних заяв псевдо-експертів хтось виходив, і казав: розташування зірок свідчить про те, що курс буде 20. Чому – незрозуміло. Але люди вірять людині, у якої посада – експерт. На це і розраховують. На даний момент у нас немає передумов для різкого знецінення національної валюти", – заявив Горшков. А відтак, як каже представник НБУ, "настав час для досить рішучих дій щодо припинення спекуляцій готівковою валютою".
Горшков також повідомив, що запроваджені НБУ адміністративні заходи – обов'язковий продаж 50% від валютної виручки для експортерів, зменшення до 90 днів терміну для здійснення такого обміну, а також можливість ухвалення законопроекту, що передбачає стягування 15% податку з продажу валюти, вже принесли результат – цього тижня населення здає валюти на понад 50% більше, ніж минулого, а половини від валютної виручки експортерів вистачає для задоволення попиту на міжбанківському ринку.
Сподівання на закон, якого не існує...
Виступаючи на прес-конференції, Горшков багато часу приділив законопроекту про запровадження 15% збору із продажу валюти, який має зараховуватися до Пенсійного фонду. 16 листопада законопроект подали на розгляд Верховної ради не від імені Національного банку, хоча він має право законодавчої ініціативи, а від імені депутата-регіонала, голови фінансового комітету Віталія Хомутинніка. Проте 20 листопада розгляд законопроекту
відклали, а депутат-автор відкликав його на доопрацювання.
У Нацбанку переконані, що законопроект таки буде ухвалено, причому зміни до нього із попереднім варіантом будуть незначними. За словами Юрія Горшкова, і у переробленому вигляді законопроект буде покликаний "покращити фінансовий стан Пенсійного фонду України, зменшити готівковий обіг іноземної валюти, збільшити обсяги безготівкових розрахунків та сприяти стабільності національної валюти України".
Представник НБУ наголошує, що жодних незручностей для законослухняних громадян новий порядок обміну валют не принесе, і звертає увагу, що податок на продаж валюти не сплачуватимуть ті, хто має валютні депозити "віком" більше 30 днів, і хочуть зняти кошти чи відсотки по них, валютні перекази з-за кордону, якщо вони не перевищують еквівалент у 150 тисяч гривень на місяць, або ж ті, хто придбав державні валютні облігації.
... і який суперечить Податковому кодексу та Конституції?
Водночас Головне науково-експертне управління Верховної Ради у своїх висновках щодо законопроекту Хомутинніка вказало на низку "слабких місць".
Зокрема, експерти управління вважають 15% податок надмірним, і таким, що може призвести до більшої тінізації валютного ринку. Крім того, в управлінні звертають увагу на те, що навіть у разі, як законопроект набуде чинності через 60 днів після його опублікування, він суперечитиме Податковому кодексу, згідно із яким будь-які нові елементи податкової системи мають бути ухвалені за півроку до початку бюджетного періоду, у якому вони застосовуватимуться. Іншими словами, аби податок на продаж валюти почав діяти у 2013 році, депутати мали ухвалити його до липня цього року.
Крім того, що запровадження нового податку суперечить порядку, передбаченому у Податковому кодексі, воно ще й порушує конституційне право громадян на приватну власність, вважають в Асоціації українських банків. Адже, як йдеться у повідомленні асоціації, законопроект узаконює примусове позбавлення громадян частини коштів, які перебувають у їхній власності та були придбані на законних підставах. Іншими словами, якщо громадянин цілком законно придбав 100 доларів, змушувати його продати ці 100 доларів за ціною 85, є порушенням закону, або ж "узаконеним рекетом", вважають у АУБ.
Податкова вже знає, кого і як "відпрацьовувати" за валюту
Хоча законопроект про 15% оподаткування продажу валюти ще не ухвалили, у Податковій вже готуються до його виконання. Адже, якщо закон таки ухвалять, то тіньовий обмін валют (без сплати 15% збору) можна буде вважати ухилянням від сплати податків, яке в особливо великих розмірах може трактуватися як кримінальний злочин.
Утім, як заявив перший заступник начальника Головного управління податкової міліції Державної податкової служби Юрій Атаманюк, податківці звертатимуть увагу лише на тих, хто мінятиме суму, не меншу за 15 мільйонів гривень.
"Податкова не буде перетинатися зі звичайними верствами населення. Якщо парламент ухвалить відповідний законопроект, у наше поле зору будуть потрапляти незаконні операції ухилення від сплати податків або збору на суму понад 2,5 мільйони гривень. Якщо порахувати, що це 15%, то обсяг самої валютної операції повинен буде скласти більше 15 млн гривень. Хто робить такі валютні операції? Вчитель? Пенсіонер? Лікар? Ні. Це роблять, перш за все, серйозні ділки тіньової економіки. Ми знаємо як їх задокументувати, як відпрацьовувати", – заявив податківець.
Чи є інші варіанти?
Тим часом, колишній заступник голови НБУ Олександр Савченко вважає, що адміністративні заходи, до яких нині вдається Нацбанк, намагаючись стабілізувати ситуацію на валютному ринку, призведуть лише до ще більшого дефіциту валюти.
"Сьогодні йде ухил у бік адміністративних, заборонних заходів. Особисто я виступаю проти цього, оскільки такі заходи призведуть до ще більшого валютного дефіциту. Якщо ми хочемо, щоб у нас було більше валюти і кращий курс, необхідна лібералізація ринку і відмова від штучних перешкод", – вважає екс-заступник голови НБУ.
Утім, як виглядає, для класичних монетарних методів зі стабілізації валютного ринку, таких, як, наприклад, валютні інтервенції, у НБУ вже бракує резервів, які тільки за жовтень скоротилися на 2,4 мільярдів доларів, і нині є меншими за 25 мільярдів доларів.
Джерело: ВВС Україна