Сектор Газа - один із найбільш густозаселених і найбільш нестабільних регіонів у світі. Життя в умовах блокади - в аналізі ВВС.
Через вісім днів збройного конфлікту між Ізраїлем і рухом ХАМАС у секторі Газа почало діяти перемир'я і повертається подоба нормального життя.
Але яке воно - нормальне життя в секторі Газа, одному з найбільш густозаселених і неспокійних регіонів світу?
Газа, де живуть 1,6 млн людей, є смугою суходолу завдовжки 40 км і завширшки 10 км. Вона тягнеться вздовж берега Середземного моря і має сухопутні кордони лише з Ізраїлем і Єгиптом.
У минулому перебувала в підпорядкуванні Єгипту, який досі контролює південний кордон Гази, але перейшла до Ізраїлю за наслідками Шестиденної війни 1967 року.
У 2005 році Ізраїль вивів з Гази свої війська і вивіз поселенців, завершивши 38 років окупації, впродовж яких єврейські поселення були постійним джерелом напруженості.
Роком пізніше перемогу на виборах у Газі здобув ісламістський рух ХАМАС. У червні 2007 року ХАМАС перебрав повний контроль над сектором Газа, прогнавши звідти поміркованіше угрупування ФАТХ Махмуда Аббаса, яке здійснює управління Палестинською адміністрацією на Західному березі Йордану.
Ізраїльтяни після цього поглибили блокаду Гази, обмеживши рух товарів і людей на територію сектора.
Економіка
Через те, що блокада Ізраїлю відрізала Газу від маршрутів торгівлі з зовнішнім світом, населення здебільшого покладається на міжнародну допомогу і тіньову "тунельну" економіку.
Всім мешканцям Гази живеться зараз гірше, ніж у 1990-х. Рівень безробіття становить 30% - і досягає 58% у віковій категорії 20-24 роки.
Сільське господарство важливе, але можливості для його ведення обмежені поганим доступом до питної води і встановленими Ізраїлем уздовж кордону буферними зонами.
Рибальство для 3 тисяч рибалок Гази також обмежене. 10 років тому вони могли виходити в море на відстань 12 морських миль від берега. Зараз ця відстань обмежена трьома морськими милями.
Єдина частина економіки, яка процвітає, - "тунельна" економіка. Під лінією кордону з Єгиптом прориті сотні тунелів, через які здійснюється перемитництво товарів у Газу і з Гази.
Тунелі використовують і для постачання озброєнь до Гази.
Освіта
Система освіти Гази не витримує навантаження. ООН, яка утримує багато навчальних закладів сектора, каже, що до 2020 року в Газі треба буде додатково відкрити 440 шкіл.
Getty images
Більшість освітніх закладів Гази утримує ООН
Понад половина населення Гази - молодь віком до 18 років.
Зараз більшість шкіл працюють у дві зміни, щоб охопити якомога більшу кількість учнів. Класи великі - по 40-50 учнів.
Незважаючи на ці проблеми, офіційна статистика письменності висока - 93% у жінок і 98% у чоловіків.
Населення
Згідно з прогнозами, населення Гази виросте з нинішніх 1,64 млн до 2,13 млн до кінця нинішнього десятиліття.
Це підвищить густоту населення, яка вже зараз є однією з найвищих у світі. У секторі Газа на кожен квадратний кілометр припадають 4505 людей.
До 2020 року густота населення становитиме 5835 людей на кожен квадратний кілометр.
Співвідношення молоді віком від 15 до 29 років до решти населення надзвичайно високе - 53%. Це означає велику залежність від утримання батьків.
Якщо економіка Гази почне динамічно розвиватися, то це стане демографічною перевагою, бо регіон матиме багато молодих людей працездатного віку. Але в іншому випадку на сектор чекає соціальна напруженість і підтримка екстремістів, вважають в ООН.
Харчування
Більшість домогосподарств Гази існують за рахунок міжнародної допомоги ООН, бо небагато з них мають достатньо грошей для забезпечення основних потреб. 39% живуть за межею бідності.
Ситуацію ускладнює обмежений Ізраїлем доступ до сільськогосподарських земель і зон для рибальства.
Згідно з інформацією ООН, якщо Ізраїль скасує свої обмеження, то одне лиш рибальство забезпечить працю для населення і джерело дешевого протеїну для їхнього харчування.
Мешканцям Гази заборонено обробляти землі в буферній зоні - 1500 метрів від ізраїльського кордону. Згідно з підрахунками ООН, це призвело до втрати приблизно 75 тисячі тонн продукції.
Хамада Абукаммар - продюсер Арабської служби ВВС в секторі Газа. Більшість його родичів живуть у таборі для біженців Джабалія на півночі смуги.
За його словами, більшість харчуються тим, що дають працівники ООН, але цього недостатньо: "Трохи борошна, рису і кілька консервів - оце й усе. КПП закриті, а людям для забезпечення щоденних потреб потрібні товари з Ізраїлю. От зараз у нас немає молока, немає борошна, щоб спекти хліб. На базарі - нічогісінько".
Енергопостачання
Відключення електроенергії є для Гази щоденним явищем. Більшість електроенергії надходить до сектора з Ізраїлю. Тут діє також єдина електростанція, а ще незначна частина електроенергії надходить з Єгипту.
Генератор, знищений авіаударом Ізраїлю
Однак цього недостатньо для покриття нинішніх потреб, які щороку зростають на 10%.
Багато господарств мають власні електрогенератори, але паливо для них дуже дороге.
Найла, працівник допомогової агенції, розповідає, що взимку ситуація погіршується через зростання попиту.
"Щодня нам відключають електроенергію десь на вісім годин... Буває так, що ми маємо світло вісім годин, а потім сидимо без світла наступні вісім годин. Узимку, коли зростає потреба в опалюванні, нам подають електроенергію менше годин", - розповідає жінка.
Водопостачання і санітарні умови
У Газі рідко йде дощ, а запасів питної води в криницях недостатньо для забезпечення попиту.
ООН називає ситуацію з водопостачанням і санітарними умовами в секторі Газа критичною.
Морська сіль просочилася під землю, внаслідок чого рівень засолення питної води зріс вище максимально допустимого.
Доступ до чистої води набагато нижчий, ніж норма ВООЗ - 100 літрів на людину на добу.
Інша проблема Гази - очищення каналізаційних стоків. Кожного дня з Гази в Середземне море виливають приблизно 90 тисяч кубометрів брудної води і каналізаційних стоків.
Розваги
У Газі мало можливостей гарно провести дозвілля.
За словами Хамади, у якого ростуть малі діти, "в Газі життя немає".
Головний спосіб дозвілля для нього - зустрічі з численними родичами і друзями.
"Влітку ми ходимо на пляж, готуємо собі щось на пляжі і вечеряємо під супровід заходу сонця, чекаючи, поки включать світло, - розповідає Хамада. - Щастя треба створювати. Воно не в роботі, не в грошах, а в свободі, в тому, що хочеш робити зі своїм життям".
"Я сподіваюся лише на те, що почуватимуся як людина в Газі. І що за межами Гази до мене будуть ставитися як до людини".
Джерело: ВВС Україна