"Обережно - падають бурулі" - спершу це попередження на вулицях Києва викликало хіба що усмішку у перехожих. Аж поки одна із буруль не зірвалася і вбила жінку у центрі Києва.
Експерти кажуть, що в такому випадку родичі загиблої можуть звертатися до суду за компенсацією. Але відшукати винних і притягнути когось до відповідальності на практиці буде дуже непросто - поняття майнових прав в Україні часто є дуже розмитим, а громадяни не звикли нести відповідальність за свою власність.
Відтак, знайти відповідального за прибирання конкретної ділянки в місті часто неможливо. І поки комунальники звітують про тисячі тонн вивезеного снігу і сотні одиниць зайнятої техніки, багато вулиць так і залишаються малопридатними для нормального пересування.
Природа кинула виклик
"Це сталося під час відлиги. Вузька частина тротуару біля Могилянки була огороджена стрічкою, а по вільній частині ходили люди. За кілька метрів від мене йшли дві студентки. Їм прямо під ноги з даху височенної будівлі з гуркотом впала крижана брила вагою мінімум кілограмів десять. Лід впав далеко за огороджену межу", - киянин Олег розповів ВВС Україна, як минулого тижня ледь не став очевидцем трагедії.
Трапилася в Києві й історія з летальним кінцем - наприкінці грудня брила льоду впала на 49-річну жінку на вулиці Ярославів Вал у центрі столиці. Згодом жінка померла від отриманих травм у лікарні. І подібне трапляється вже
не вперше.
Попри пораду прем'єр-міністра "не скиглити", а
брати лопати і розчищати дороги біля своїх під'їздів, кияни часто нарікають за неприбрані вулиці на комунальників та міську владу.
"Протягом останніх кількох днів у Києві випала подвійна місячна норма опадів у вигляді дощу та снігу. За прогнозами синоптиків, сильні опади очікуються й надалі. Забезпечення нормальних умов життєдіяльності міста ускладнюється також і постійним коливанням температури від плюсових до мінусових значень", - ішлося у зверненні міської адміністрації Олександра Попова з приводу оголошеної в грудні
надзвичайної ситуації.
У дні найсильніших снігопадів завантаженість на дорогах Києва досягала
максимальних оцінок, від налиплого снігу падали десятки дерев, а до травмпунктів звернулися тисячі людей, які постраждали через лід під ногами.
До проблем "природного характеру" Олександр Попов додав ще
брак грошей у бюджеті, визнав недопрацювання, а також в ефірі 5 каналу висловив сподівання, що після Нового року гроші з'являться, і у січні-лютому вулиці прибиратимуть краще.
Снігопади відтоді були набагато менш рясними, однак особливого покращення у багатьох районах Києва досі не помітно:
"Деякі вулиці чищені, а деякі - в льоду. Як тільки трішки потепліє, то йдеш по піску, як по барханах. Особливо на Контрактовій площі, коло трамваю - там так нечищено..." - пенсіонерка Любов розповіла ВВС Україна, що вона не розуміє, чому долати тротуари так складно навіть у центрі столиці.
Чия дорога?
Невдоволені відгуки киян стосовно роботи комунальних служб лунають на тлі постійних звітів від самих комунальників про те, скільки робіт вони виконали.
Згідно із останнім повідомленням на сайті головного управління із благоустрою, датованим 25 грудня, з Києва вивезли майже 100 тисяч тонн снігу, на вулицях працювали більше 6000 людей і майже 600 одиниць техніки.
"Наразі комунальники продовжують очищати від снігу балансові території, міжквартальні проїзди та зупинкові комплекси", - зазначили у повідомленні.
Однак, за словами директора центру Інститут міста Олександра Сергієнка, зони відповідальності за прибирання в Києві розподілені недосконало, внаслідок чого виникають "суперечливі" ділянки, очищення яких ніхто не контролює:
"Може бути так, що до стінки будинку все почищено, а якщо зробити бодай крок за таку невидиму лінію, то починаються оці брили льоду, які лежать усю зиму, і ніхто їх не намагається розбити. У цим місцях і виникають проблеми".
Принцип розподілу, за словами експерта, існує: за магістральні дороги відповідає Київавтодор, а за дороги другого значення - районні підприємства з догляду і утримання доріг.
"Але на практиці кожен намагається уникнути зайвої, з їх точки зору, роботи, під будь-якими приводами кажучи, що це - не їхня дорога. Те саме стосується, наприклад, проїздів між будинками. Двірники їх не прибирають, бо їх стосується тільки територія будинку. А якщо дорога між двома будинками - то це ціла проблема, вона практично стоїть всю зиму не прибраною", - розповів експерт у коментарі ВВС Україна.
"Крайніх немає"
У разі нещасного випадку на вулиці знайти винного і покарати його, за словами експертів, на практиці виявляється дуже складно.
"Уявіть собі - щось сталося, і чиновники вмивають руки, кажучи: а ми всіх попереджали, вони повинні нести відповідальність. І знаходять якого двірника чи коменданта, на якого вішають цю провину, хоча він фізично не може виконати ту роботу, яку на нього покладають", - стверджує Олександр Сергієнко.
На думку адвоката і громадського активіста Тетяни Монтян, винним у подібних випадках є той, кому належить власність, яка завдала шкоди людям. В історії із будинком, з якого впала брила льоду, усі, хто живе в ньому, є його співвласниками:
"Наші люди не звикли нести відповідальність за своє майно. У нас люди сприймають власність тільки як права, а не як обов'язки", сказала Тетяна Монтян у коментарі ВВС Україна.
За її словами, зазвичай люди навіть не підозрюють, що вони є співвласниками своїх будинків і зобов'язані їх обслуговувати - подібний підхід в Україні не педалюють, оскільки в такому випадку у мешканців можуть виникнути запитання, за що вони платять ЖЕКам.
"Таким чином, у нас виходить колективна безвідповідальність, тому що нікого це не хвилює. Люди можуть сказати, що ЖЕК зобов'язаний нам це розчищати. Але, швидше за все, ніяких договорів із ЖЕКом у них немає, а якщо і є, то там не прописано, що ЖЕК зобов'язаний за власний рахунок збивати брили з дахів. От і виходить, що крайніх немає".
Так само і з тротуарами - відповідальність за кожен із них несе той, за ким закріплена ця ділянка, але з'ясувати, хто це, дуже складно, стверджує Тетяна Монтян.
"Це і є головною проблемою нашої країни - люди не знають, кому належить яка власність і хто несе за неї відповідальність".
Можливо, невдовзі відшукати відповідальних буде простіше - із першого січня в Україні запрацював
публічний кадастр. Але поки що до нього внесли небагато інформації.
Джерело: ВВС Україна