Фото: УНІАН
Пам'ятний знак Олексі Гірнику на Чернечій гор
21 січня виповнилося 35 років з дня, коли на Чернечій горі у Каневі вчинив акт самоспалення український дисидент, політв'язень, Герой України Олекса Гірник. Цього дня кілька десятків представників партій та громадських організацій традиційно вшановували його пам'ять на місці, де сталася ця подія.
Олекса Гірник здійснив свою акцію у 1978 році, неполадік могили Тарасові Шевченку, у переддень річниці проголошення самостійності України Центральною Радою. Близько третьої ночі він облився бензином, який привіз із собою, і запалив себе. У передсмертній записці Олекса Гірник написав, що вчинив самоспалення на знак протесту проти русифікації Української РСР.
Інформація про цей вчинок замовчувалася за роки радянської влади. Вперше про вчинок Олекси Гірника за часів незалежності написала газета Літературна Україна.
Його син - Євген Гірник - розповів ВВС Україна, що на Чернечій горі відзначають річницю цієї події понад 10 років.
Євген Гірник: Традиційно вже організовуємо відзначення 12 років поспіль. У день подвигу до Канева приїздять делегації патріотричних організацій і партій. Сьогодні були активісти від Свободи, Конгресу українських націоналістів, Просвіти, Всесвітньої координаціної ради, місцеві активісти Нашої України та інших партій.
Традиційно поклали квіти до пам'ятника Шевченку, до пам'ятного знака Олексі Гірнику. Читали вірші, присвячені йому, говорили теплі слова.
На державному рівні цю дату відзначали, лише коли президентом був Віктор Ющенко, який і нагородив батька званням Героя України у 2007 році. Останні три роки ніхто із місцевої влади не приїздить, збираються лише представники громадських організацій. Так само не відзначали на державному рівні і 100-річчя з дня народження Олекси Гірника минулого року. Тобто, ми відзначаємо може й не настільки потужно, але щиро.
ВВС Україна: Ви створили й очолили фундацію імені Олекси Гірника. Відомо, що ви започаткували премію імені свого батька, нею нагороджуються ті, хто розвиває українську державність, робить конкретні справи у цій царині. Кому ці премії вручалися останнім часом?
Євген Гірник: Це нагорода справді для тих, хто щось зробив для Української держави, української нації, якийсь вчинок, самопожертву.
Минулого року премією були нагороджені три особи, яких ми вважаємо політичними в'язнями: Юлія Тимошенко, Юрій Луценко та Віталій Запорожець - це засуджений бунтар із Київщини, який за знущання над селянами ростріляв дільничного міліціонера.
Це дуже невеличкі кошти, однак нагорода ця має передусім моральне значення.
Раніше цю відзнаку одержували, приміром, студент із Луганщини Віктор Мельничук, який у суді захищав своє право навчатися українською мовою, Олександр Гнучий, колишній міліціонер із Канева, який зберіг листівки, що їх Олекса Гірник перед загибеллю розкидав на Чернечій горі, автор першої книжки про батька Спалився за Україну Михайло Іщенко.
ВВС Україна: Коли ваш батько вчинив акт самоспалення, вам було 23 роки. Що ви пам'ятаєте про той день?
Євген Гірник: Це була досить шокова ситуація. До нас додому у Калуші прийшов дільничний міліціонер з якимись невідомими людьми, вони почали розпитувати, де батько. А він нас обманув, сказав, що їде до Львова, хоча насправді сам поїхав до Києва, а потім до Канева.
Але мама вирішила приховати те, що знала, і сказала, що батько пішов "на пиво". І відправила мене його "шукати". Повершувшись через дві години, я побачив, що в хаті все було перекидано, був обшук.
Що сталося, ми одразу ж не дізналися. Запитання до нас були дуже дивні, розпитували, з ким в останні дні батько спілкувався, де бував, що робив.
А про все я дізнався пізніше, коли в прокуратурі нас уже офіційно допитували.
Хоча до того мамі казали, що він загинув в автомобільній аварії. Такою була офіційна версія КДБ.
Із Євгеном Гірником розмовляла Світлана Дорош.
Джерело: ВВС Україна