Європейський Союз досі не відреагував на нові звинувачення на адресу Юлії Тимошенко, попри те, що останні півтора роки уважно стежив за долею екс-керівника уряду й узалежнював подальшу співпрацю із Україною із майбутнім екс-прем'єра та стану правосуддя в країні.
Водночас українська влада запевняє, що саміт Україна-ЄС, запланований на 25 лютого, не лише відбудеться, але й стане реальним кроком на шляху до підписання угоди про асоціацію між Україною і ЄС восени.
Експерти в Україні припускають, що мовчанку єврочиновників у відповідь на підозри Юлії Тимошенко у причетності до вбивства Євгена Щербаня можна пояснити певним шоком від почутого, а також тим, що нові звинувачення перекреслюють усі попередні сподівання на те, що офіційний Київ прислуховується до вимог і побажань ЄС.
ЄС - "у незручній ситуації"
Колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко каже, що відсутність реакції ЄС може означати пошук Брюсселем відповіді на дилему щодо майбутнього двосторонніх відносин, а не просто реакції на підозри щодо Юлії Тимошенко.
"Ситуація в Україні багатьох не вперше доводить до стану шоку, і я думаю, що європейських лідерів у тому числі. Можу припустити, що вони постали перед дилемою, що робити. Чи просто відвернутися від України, сказавши: нехай вона живе, як хоче, повертається у "совок", чи все ж таки боротися за те, щоб європейська нація нарешті перейшла до цивілізованих принципів життя. Мені здається, що зараз у ЄС розмірковують, як діяти",- сказав ВВС Україна Володимир Огризко.
Експерт Інституту євроатлатничного співробітництва Володимир Горбач каже, що заяви прокуратури на адресу Юлії Тимошенко "поставили Євросоюз у дуже неприємну ситуацію".
"Мені здається, що справжня причина мовчання зараз лежить у морально-етичній площині. ЄС опинився у дуже незручній ситуації. Всі європейські структури багато разів ухвалювали резолюції, робили заяви, у яких містилися і дипломатичні, і прямі попередження про необхідність звільнення Юлії Тимошенко і Юрія Луценка та припинення практики вибіркового правосуддя. Тепер вони отримали відповідь від української влади, що Тимошенко є мало не вбивцею і що ЄС, мовляв, вимагає звільнення особи, причетної до вбивства", - сказав Володимир Горбач у коментарі ВВС Україна.
З цих причин, каже експерт, реакція не могла бути блискавичною.
"Фактично, це образа Євросозу, його органів і документів, які він ухвалював. Це відверта зневага. Тому я думаю, що ЄС ще не виробив якоїсь спільної позиції, для цього потрібен час", - додав Володимир Горбач.
Водночас, депутат фракції Партії регіонів Володимир Олійник переконує, що Європі не буде чого сказати на захист Юлії Тимошенко, якщо будуть оприлюднені докази її причетності до замовлення вбивства донецького бізнесмена.
"Юлія Тимошенко боїться не стільки самого суду, скільки доказів, які будуть пред'явлені стороною обвинувачення. Вона боїться, що люди дізнаються правду про темні плями її біографії середини 90-х", - цитує депутата прес-служба Партії регіонів.
Про це ж у Німеччині 23 січня
заявив генеральний прокурор України Віктор Пшонка. Як повідомила прес-служба відомства, у Німеччині перебуває ціла офіційна прокурорська делегація на запрошення Генеральної прокуратури ФРН та Федерального відомства з питань юстиції Німеччини.
Презумпція невинуватості і ГПУ
Депутати Європарламенту, до яких звертався кореспондент ВВС Україна у Брюсселі Сергій Воропаєв, як і чиновники ЄС, поки що не схильні говорити про нові підозри щодо Юлії Тимошенко.
Депутат Європарламенту від Великобританії Чарльз Таннок пояснив, що не може коментувати це питання, оскільки "подібні справи належать лише до компетенції судових органів, і, зазвичай, британські політики не коментують розслідування у кримінальних справах". Водночас, він нагадав, що попередній судовий вирок Юлії Тимошенко виглядав "політично вмотивованим і міг бути прикладом вибіркового правосуддя".
Депутат від Німеччини в Європарламенті, співголова депутатської фракції зелених Ребекка Хармс сказала, що її непокоїть те, що підозри і заяви про достатність доказів лунають у пресі від вищих посадових осіб Генеральної прокуратури, а тому не можуть не виглядати як порушення презумпції невинуватості особи.
"Генеральний прокурор, очевидно, не має уявлення про презумпцію невинуватості. Це цілковито суперечить принципам верховенства права і європейського розуміння цих понять. Подальший прогрес на шляху до угоди про асоціацію між Україною і ЄС може бути можливим лише у разі, якщо Україна демонструватиме чітку прихильність верховенству права", - наголосила Хармс у коментарі ВВС Україна у Брюсселі.
Вона також сказала, що на цьому мають наголошувати
уповноважені представники Європарламенту в судових процесах щодо Юлії Тимошенко Олександр Квасневський та Пет Кокс.
Саміт без результатів?
Заяви Генпрокуратури дали підстави деяким експертам в Україні говорити про реальні загрози саміту Україна-ЄС, що запланований на 25 лютого.
Проте, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко каже, що радше треба вести мову про те, що у разі проведення саміту реальних результатів від нього очікувати не варто.
"Я не уявляю собі, чого за таких обставин можна чекати. Адже просто побачення - це вже не те, що Україні потрібно. Обміну думками було вже багато, все у взаєминах давно зрозуміло. Мають бути якісь практичні результати, але якщо все розвиватиметься у тому ж напрямку і тими ж темпами, вести мову про результати навряд чи доведеться", - сказав Володимир Огризко в інтерв'ю ВВС Україна.
Такої ж думки дотримується й експерт Інституту євроатлатничного співробітництва Володимир Горбач.
"На жаль, офіційний Київ не розуміє дипломатичної мови, відверто її ігнорує, а часом переходить на прямі образи. Європейці неодноразово повторювали свої вимоги, сподіваючись, що хоча б якісь із них будуть виконані. Але натомість вони отримують такого от ляпаса. Саміт, думаю, буде використаний для того, щоб вкотре сказати те, що вже неодноразово було сказано, але якихось позитивних результатів для України не варто очікувати", - сказав Володимир Горбач ВВС Україна.
Водночас Міністерство закордонних справ цього тижня заявило, що останні події, пов'язані із екс-головою уряду, ніяк не вплинуть на проведення саміту Україна-ЄС.
"Ми не бачимо жодних загроз, триває планова підготовка до саміту як із нашого боку, так і з боку ЄС", - заявив речник МЗС України Євген Перебийніс.
Вже відомо, що остаточний порядок денний саміту обговорюватиметься 24 січня на засіданні постійних представників країн ЄС.
31 січня має відбутися засідання ради міністрів закордонних справ країн ЄС, а 7-8 лютого в Україні перебуватиме верховний комісар ЄС з питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле.
Проведення саміту у раніше визначені терміни підтвердив цього тижня і голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський, назвавши його, однак, "звичайним елементом у діалогу ЄС із іншими країнами". Його відповідь, схоже, дає можливості спрогнозувати, якими можуть бути результати.
"Саміт Україна-ЄС, який пройде 25 лютого, – це звичайний елемент в діалозі Євросоюзу з іншими країнами. Він не призначений спеціально для того, щоб обговорювати питання, які стосуються Юлії Тимошенко та інших справ вибіркового правосуддя. Однак це питання обговорюватиметься на саміті, бо без вирішення проблеми вибіркового правосуддя неможливо просунутися вперед у відносинах між Україною та ЄС", – заявив Ян Томбінський в інтерв'ю агентству
Інтерфакс-Україна.
Джерело: ВВС Україна