Незалежна профспілка гірників України заявила про плани уряду і приватних власників призупинити роботу і закрити 35 шахт.
"Є список 35 шахт на суху консервацію й закриття. Ці шахти як державної власності, десь 2/3, так і 1/3 - приватної власності", - заявив лідер профспілки Михайло Волинець.
Керівник НПГУ каже, що закриття шахт може початися вже цього року і розтягтися на кілька років. Він твердить, що список із 35 шахт у Донецькій, Луганській та Львівській областях, що підлягатимуть консервації та закриттю, розглядала громадська рада при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, і найближчим часом перелік має затвердити колегія міненерговугілля.
Група експертів проекту TACIS Програма підтримки вугільного сектору прогнозувала закриття 29 вугільних підприємств в Україні до 2016 року, повідомляє інформагентство
Українські новини.
Проте одразу ж після заяв Незалежної проспілки гірників Міненерговугілля поширило повідомлення про те, що на останньому засіданні громадської ради розглядалася "програма розвитку вугільної промисловості на період до 2030 року", а не "список із 35 шахт".
Прес-служба міністерства наголосила, що відповідно до Гірничого закону України, порядок закриття шахт ухвалюється Кабінетом Міністрів за пропозицією міненерговугілля, яке, у свою чергу, погоджує ці пропозиції із органами виконавчої влади, в тому числі з відповідними облдержадміністраціями.
У міністерстві твердять, що на сьогодні уряд ухвалив рішення про ліквідацію лише дев'яти шахт, чотири з яких тривалий час не видобувають вугілля.
Також у Міненерговугілля пояснюють, що видобуток вугілля на шахті припиняється через 2-3 роки після початку процедури її закриття.
"Проект ліквідації гірничих підприємств затверджується одночасно з комплексним планом соціального захисту працівників шахт, які підлягають закриттю. Фінансування здійснюється за рахунок різних джерел, в тому числі і бюджетних коштів. Протягом 2011-2012 років на подолання соціально-економічних наслідків закриття шахт за бюджетною програмою "Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості" було виділено 754,3 млн. гривень", - повідомила прес-служба Міненерговугілля.
Попри такі запевнення влади, у Львівській, Донецькій та Луганській областях повідомлення про закриття шахт збурює місцеве населення. У деяких містах вже відбулися мітинги з вимогами надати повну інформацію місцевим громадам і профспілкам про плани уряду.
На Львівщині шахтарі налаштовані рішуче
На Львівщині переконані, що уряд планує закрити три копальні державного підприємства Львіввугілля. У центрі вуглевидобування Львівщини – Червонограді – з початку року вже відбулися дві кількатисячні акції протесту проти таких планів. Також гірники незадоволені тим, що на складах накопичується вугіля, яке не поспішають купувати приватизовані теплоелектростанції регіону.
Як розповів ВВС Україна заступник голови Львівської територіальної профспілки працівників вугільної промисловості Антін Прокопик, це рішення уряду не було погоджено з профспілками, а крім того, про такі дії уряд повинен попереджати за рік наперед, чого також не було зроблено.
"Поки нічого не змінилося, хіба відновили гірничі виробки на шахті "Зарічна", яка є в планах на реструктуризацію. 12 лютого має бути зустріч з міністром енергетики та вугільної промисловості, і ми чекаємо, що буде далі. Якщо не буде нічого, то будемо щось вирішувати. Робітники Зарічної рішуче налаштовані – вони хочуть їхати і до Львова, і до Києва", - каже заступник голови шахтарської профспілки.
За його словами, тільки одна шахта із згаданих трьох реально потребує закриття, бо відпрацювала свій ресурс. А на інших вугілля можна видобувати ще десятки років за умови освоєння нового пласту, переконаний Прокопик.
Лідер профспілки каже, що загалом йтиметься про звільнення понад двох тисяч гірників та ще 400 осіб, які працюють на допоміжних підприємствах.
"А якщо взяти до уваги, що у нас жінки не працюють, то це вже величезна біда. Вакансій на шахтах нема, всі робочі місця зайняті", - наголосив він.
Акції протесту гірників спричинені необдуманою політикою закриття шахт, сказав ВВС Україна екс-депутат парламенту із Червонограда, нині - громадський діяч Володимир В’язівський.
"Люди хочуть бачити перспективу. Зрозуміло, що шахти не можуть бути вічними, але має бути якийсь поступовий графік. Жодних програм, які б говорили, куди ж звільнені люди мають бути задіяний, немає. Немає бачення того, як має функціонувати регіон і скільки може працювати та чи інша копальня. А за той час держава мала би пропонувати програми підтримки та розвитку малого бізнесу. Нічого такого немає", - наголошує він.
Не менш болючою проблемою для гірників Львівщини є проблема реалізації вугілля. Станом на минулий тиждень на складах компанії накопичилося 200 тисяч тонн вугілля, бо з 22 січня ТЕС, що входять до Західенерго, перестали його брати. Шахтарі вимагають відлагодити систему збуту на теплові електростанції, що є основним споживачем їх продукції. Проте станції приватизовані компанією, що належить Рінату Ахметову, який також володіє копальнями в Донбасі. Відтак на Львівщину їде вугілля зі Сходу, а тим часом стоять готові до видобутку лави, на які витрачено бюджетні кошти.
"Шахта Відродження три місяці стоїть, бо немає чим зарядити лаву, немає грошей на обладання. Але людям зарплатню дають. І виплата зарплати стримує ситуацію від недобрих наслідків, бо люди б вже давно протестували", - каже Антін Прокопик.
Луганськ: закриття чи приватизація?
Перелік шахт, що планують до закриття в Луганській області, мінвуглепром визначив ще в липні 2010 року. Тоді прес-служба міністерства оголосила попередній список шахт, привабливих з точки зору вкладення інвестицій та які надалі планували приватизувати. У цьому ж списку були і сім вугільних підприємств, які чиновники мінвуглепрому запропонували ліквідувати протягом 2011-2015 років.
Пізніше в ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що до консервації і закриття готують нібито нерентабельні шахти, які знаходяться в управлінні приватної компанії. А саме - холдингу Ріната Ахметова Метінвест. Це шахти 50-річчя СРСР і Дуванна. Але згодом прес-служба Метінвесту цю інформацію спростувала.
Тим часом, ліквідацію вугільних підприємств Луганщини не почали. А напередодні парламентських виборів минулого року, під час візиту у Луганську область тодішній міністр енергетики і вугільної промисловості України Юрій Бойко заявив, що ліквідації взагалі не буде.
"Ми не зупинимо жодної шахти. І це не передвиборна агітація, а результат чітких економічних розрахунків", - сказав він. За словами пана Бойка, уряд докладе всіх зусиль для розвитку вугільної галузі, оскільки має намір максимально заміщувати дорогий імпортний газ вугільним паливом.
Тоді ж, у вересні 2012-го, вийшла постанова Кабміну Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації в 2012 - 2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації. У переліку шахт було 23 луганських, у тому числі й ті, які раніше готували до закриття - Фащівська і Крепінська.
Проте саме приватизація шахт може стати початком їх закриття, стверджує голова Конфедерації вільних профспілок Луганської області Микола Козюберда. За його словами, вугільні підприємства потребують дуже великих обcягів коштів для модернізації.
"В інвесторів може не виявитися необхідних сум, працювати в збиток вони не будуть, тому почнуться звільнення, а потім і шахту закриють. Крім того, шахти можуть приватизувати, щоб здавати устаткування в металобрухт. Адже там під землею цілі міста з металу, це величезні кошти", - каже Миклоа Козюберда.
В разі закриття шахт без роботи можуть залишитися тисячі людей, адже на кожній з шахт - в середньому близько тисячі працівників, вважає він.
Масово закривати шахти Луганської області почали в 1996 році. З того часу ліквідували 49 вугільних підприємств.
Через це роботу втратили загалом більше 35 тисяч шахтарів та ще майже 170 тисяч працівників суміжних підприємств. Фактично, закриття шахт вплинуло на життя більше одного мільйона жителів області із 72 населених пунктів. Такими є офіційні дані обласної держадміністрації. Багато людей виїхали у пошуках роботи в інші області і навіть країни.
Донецьк: "зайве" вугілля може залишити шахтарів без зарплати
Стратегія розвитку вугільної промисловості до 2030 року перебуває в стадії обговорення, тому стверджувати, скільки саме шахт буде закрито чи реконструйовано, зарано, зазначають у Профспілці працівників вугільної промисловості України.
За даними профспілки, галузеве міністерство справді розробляє план ліквідації збиткових шахт та план реконструкції 15 вуглевидобувних підприємств. Однак закриття будь-якого вугільного підприємства неможливе без проекту і без фінансування. Тому ліквідувати шахту "раптово" не вийде: проект потрібно узгодити в кількох інстанціях, а гроші на його реалізацію – передбачити в бюджеті.
"У нас кажуть так: шахта – не цукеркова фабрика, на ній замок не повісиш", - каже представник профспілки Михайло Маландін.
Щодо перспективних підприємств, то, перебуваючи минулого тижня у Луганській області, перший заступник міністра енергетики і вугільної промисловості Ігор Попович підтвердив, що у відомстві вже обрали 15 підприємств, де проводитиметься модернізація. Основними критеріями відбору цих шахт стали мінімальні капіталовкладення за умов досягнення максимального обсягу вуглевидобутку, можливість виведення шахти на повну рентабельність виробництва та невеликий термін реконструкції – до трьох років. На реалізацію цих проектів міністерство має намір отримати додаткові гроші із бюджету.
"Я поставив керівництву міненерговугілля головне питання, яке хвилює нас у зв’язку із реконструкцією, - чи не потягне це скорочення людей? До цього потрібно підійти дуже уважно: частину працівників задіяти на роботах, пов’язаних із модернізацією підприємств, а частину – тимчасово перевести на сусідні шахти. Також украй важливо, щоб ця програма була ухвалена на урядовому рівні, стала державною із чіткими термінами виконання робіт і отриманням бюджетного фінансування", - вважає голова Профспілки працівників вугільної промисловості України, депутат парламенту Віктор Турманов.
Заяву лідера Незалежної профспілки гірників України Михайла Волинця про те, що уряд та приватні власники збираються призупинити роботу або закрити 35 шахт, не підтверджують ані Профспілка працівників вугільної промисловості, ані компанія ДТЕК, яка володіє потужностями із видобутку енергетичного палива. Ліквідація підприємств, які відпрацювали свій ресурс, та будівництво нових, - природний процес, кажуть фахівці.
"Закриття шахт – це питання не сьогоднішнього дня, а проект прогнозу до 2020 року, - так прокоментували заяви профспілкового лідера у прес-службі компанії ДТЕК. – У разі збільшення інвестицій у розвиток шахт, прирізання додаткових запасів, появи нових технологій вуглевидобутку робота багатьох вугільних підприємств цілком може бути продовжена. Для цього Україні потрібна реформа енергетичної і вугільної галузі, яка би сприяла притоку інвестицій у розвиток шахт та теплової генерації як основного споживача вугілля".
"Якщо енергетичний ринок України перейде на прозорі й ліберальні принципи роботи, це забезпечить попит на вугілля з боку ТЕС і після 2020 року. Але якщо вугільна галузь житиме, як зараз, - без енергетичного балансу, на фоні зростання нелегального вуглевидобутку, - то навіть перспективні легальні шахти, насамперед державні, будуть змушені закриватися вже найближчим часом", - йдеться у повідомленні прес-служби компанії.
Найбільшою проблемою галузі сьогодні є не перспектива примусового закриття шахт, а проблема збуту вугілля. Попит на вітчизняне паливо впав і через кризу в металургії, і через зміну постачальників після приватизації енергогенеруючих компаній. Така ситуація призвела до затримки із виплатою зарплат шахтарям.
Більшість державних вугільних об’єднань та приватних шахт, які не входять до складу вертикально інтегрованих компаній, сьогодні працюють на склад і практично не мають змоги реалізувати паливо.
За оцінками фахівців, профіцит вугілля вже становить 6 мільйонів тонн – це майже місячний обсяг видобутку палива.
Джерело: ВВС Україна