Якщо на початку саміту Україна-ЄС у Брюсселі український Президент випромінював посмішку, то під час прес-конференції за результатами зустрічі він, попри оптимістичні заяви, виглядав досить втомленим.
Можливо, давалося взнаки те, що спілкування Віктора Януковича із європейськими керівниками – президентом Ради ЄС Германом ван Ромпеєм та президентом Єропейської Комісії Жозе Мануелем Баррозу – тривало набагато більше запланованого часу. А можливо, проблема полягала у змісті почутого.
Європейські керівники безпрецедентно часто вживали два словосполучення: "визначальний, ключовий момент" та "чіткі, реальні результати".
Важливість моменту
І під час переговорів, і згодом, на прес-конференції, президент Ради ЄС Герман ван Ромпей наголошував на тому, що "саміт відбувається в ключовий момент" в історії відносин між Києвом та Брюсселем. Він також заявив, що саме цього року у цих відносинах може бути зроблено "історичний стрибок", якщо на вільнюському саміті восени угоду про асоціацію та вільну торгівлю між Україною та ЄС таки буде підписано.
При цьому керівник Ради ЄС попередив, що часові рамки такої можливості дуже стислі. Він назвав травень 2013 року як крайній термін, коли у Брюсселі хочуть побачити "конкретні досягнення" у трьох сферах, які у ЄС вважають проблемними сферами для України: "вибіркове правосуддя", недоліки парламентських виборів 2012 року та глибокі реформи в економіці.
Про час говорив і голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу. Він заявив, що нинішній саміт відбувається саме тоді, коли не тільки Україна має визначитися щодо своїх намірів стосовно ЄС, але і ЄС підбиває підсумки своєї політики Східного партнерства, готуючись до саміту у Вільнюсі наприкінці цього року.
Баррозу також наголосив, що такий час вимагає конкретних дій, і що одних заяв з боку України вже недостатньо.
Крім того, голова Єврокомісії зауважив, що завдання є настільки чіткими, що "їхнє виконання не забере багато часу і його можна буде побачити неозброєним оком".
Та, чиє ім’я не можна називати
При цьому Баррозу згадав про місію Кваснєвського-Кокса. Колишній президент Європарламенту Пет Кокс й екс-президент Польщі Олександр Квасневський стали спостерігачами від Європарламенту за судовим процесом над екс-прем'єром України Юлією Тимошенко і почали роботу в червні 2012 року. Згодом їхній мандат був розширений, і, окрім справи Тимошенко, вони також спостерігали за справами екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка і колишнього виконувача обов'язків міністра оборони Валерія Іващенка.
Саме ім’я опозиційної лідерки не лунало під час офіційної частини саміту. Проте у кулуарах колишню українську прем’єрку згадували досить часто, а в одній із розмов високопоставлених дипломатів "не для запису" прозвучала аж ніяк недипломатична фраза: "Всі ж розуміють, що затримка із підписанням угоди пов’язана лише із Тимошенко".
Порада на річницю
Голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу також нагадав, що саміт Україна-ЄС відбувається саме у третю річницю від дня інавгурації Віктора Януковича. З цього приводу він дозволив собі зробити публічне побажання українському президентові.
"Настає час для дуже важливих рішень. Сподіваюся, ви докладете всіх власних зусиль та свою особисту підтримку справі підписання угоди про політичну асоціацію та економічну інтеграцію між ЄС та Україною. Це є цілком досяжна мета, і, я сподіваюся, вона буде досягнута", - заявив Баррозу.
У відповідь Президент Янукович дав обіцянку від себе і загалом від України, запевнивши, що "Україна докладе всіх зусиль" для того, аби угоду про асоціацію та вільну торгівлю із ЄС було підписано до кінця цього року, а європейську інтеграцію назвав "пріоритетом, який не підлягає ревізії".
Сухий залишок
Фактично, всі угоди і спільні меморандуми, анонсовані до саміту, за його результатами отримали кожна своє "але".
Угода про надання Україні 610 мільйонів євро макрофінансової допомоги, як кажуть, є найбільшою подібною допомогою, що її ЄС коли-небудь надавав країнам поза межами Союзу. Проте вона запрацює тоді, коли Києву вдасться відновити
співпрацю з МВФ.
ЄС зацікавлений у створенні тристороннього консорціуму із використання української ГТС і обіцяє допомогати у її модернізації, - з приводу цього сторони навіть підписали під час саміту відповідний документ. Але, як заявив міністр енергетики Едурад Ставицький, який також входив до складу української делегації у Брюсселі, поки що сторони домовилися лише про проведення круглого столу із залученням європейських і американських компаній та представників країн каспійського регіону - експортерів газу.
Фантастично-сенсаційними виглядають і заяви міністра про наявність технічної можливості транспортувати із Європи у реверсному напрямку до 30 мільярдів кубометрів газу із європейського спотового ринку, що, за словами Ставицького, "повністю закриває наш газовий баланс".
За підсумками 2012 року Україна імпортувала лише 33 мілярди кубів російського газу, і через це отримала від Газпрому штраф на 7 мільярдів, нарахований газовою монополією за порушення Києвом умови газового контракту "бери або плати".
Минулого тижня міністр заявляв, що вже до кінця 2013 року Україна зможе
імпортувати із Туркменистану до 10 мільярдів кубів газу.
Проте вже через день після цього президент Віктор Янукович під час Діалогу із країною заявив, що він би не радив "перебільшувати ані наші можливості, ані можливості Туркменистану".
Не та фаза?
Від цього саміту також очікували і прогресу у наближенні до безвізового режиму для громадян України у ЄС, проте, як заявив голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу, цього варто очікувати хіба що у другому півріччі цього року.
"Щоб перейти до другої фази процесу лібералізації візового режиму, має бути зроблена певна робота, - сказав він. - Я чітко заявив під час нашої сьогоднішньої зустрічі, що саме треба ще зробити. Але я хочу наголосити, що коли Україна схвалить всі необхідні закони, аби відповідати європейським стандартам, ми перейдемо до другої фази у Плані лібералізації візового режиму".
Джерело: ВВС Україна