Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС Україна: Чи сприймати референдум всерйоз?

BBC Україна, 12 квітня 2013, 17:46
0
6
ВВС Україна: Чи сприймати референдум всерйоз?
Фото: Reuters
Політики та експерти припускають, що референдум в Україні може бути проведено вже цього року

З початку квітня Центральна виборча комісія ухвалила вже сім постанов, потрібних для проведення всеукраїнського референдуму.

І хоча, кажуть експерти, нинішньої нормативно-правової бази недостатньо для того, аби провести референдум "хоч завтра", фактом є те, що останнім часом ЦВК проявляє у цьому напрямку неабияку активність, а представники влади у своїх заявах заявляють про наміри "звернутися до народу" дедалі частіше.

Опозиціонери кажуть, що влада всерйоз готується до того, аби ініціювати референдум уже найближчим часом.

На останніх мітингах акції Вставай, Україно! лідер Свободи Олег Тягнибок заявляв, що обласні державні адміністрації уже почали отримувати з адміністрації президента циркуляри з вимогою почати організаційну підготовку до проведення референдуму.

Називає він і дату, коли цей референдум може бути проведено: серпень цього року.

Рядові депутати та представники експертного середовища уникають настільки однозначних заяв.

"ЦВК та уряд ухвалили більшість нормативних актів у продовження закону про референдум. Представники Партії регіонів озвучують питання, які нібито можуть бути винесені на референдум, та надають моральну підтримку ініціативним групам з Харкова та Херсону. Це схоже на системну роботу з підготовки до референдуму, але стверджувати цього однозначно не можна", – каже ВВС Україна керівник Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут.

"Пробний" референдум

Референдум, проведений за нинішнім суперечливим законом, міг би допомогти владі вирішити її головні нинішні політичні проблеми – відсутність стабільної більшості у парламенті та невпевненість у перемозі Віктора Януковича на президентських виборах 2015 року.

Питання, які можуть бути винесені на референдум, уже кілька місяців обговорюються у політичних кулуарах, каже голова Комітету виборців України Олександр Черненко.

Перш за все йдеться, про скорочення кількості депутатів до 300 чоловік, скасування депутатської недоторканності та проведення парламентських виборів за чисто мажоритарною системою.

Представники Партії регіонів вже зараз називають гіпотетичний парламент, обраний за такими правилами, конструктивнішим за нинішню Раду. Опозиціонери заявляють, що така Рада була б повністю залежною від волі президента.

Крім того, каже Черненко, можливе проведення референдуму щодо зміни системи президентських виборів. На суд народу може бути винесено як перенесення цих виборів до парламенту, так і їхнє проведення в один тур ­– таким чином шанси чинного глави держави виграти в опозиції, яка може не визначитися з єдиним кандидатом, будуть вищими.

Голова КВУ припускає, що влада спочатку може провести "пробний" референдум, на який винесе питання про недоторканність, скорочення кількості депутатів, зміну виборчої системи на парламентські вибори. Якщо все пройде більш-менш гладко, то ближче до 2015 року народу запропонують змінити і спосіб обрання президента.

Натомість в парламентській опозиції, схоже, недооцінюють загрозу референдуму. Вимога про скасування дискусійного закону з’явилася у списку, що його висувають блокувальники парламенту владі, лише минулого пленарного тижня. До Конституційного суду досі не спрямоване подання про визначення конституційності ухваленого ще минулої осені закону.

Зрештою, депутат-юрист з УДАРу Валерій Карпунцов впевнений, що на вирішення за допомогою референдуму глобальних задач на кшталт внесення змін до Конституції влада не піде.

"Вся ця мішура затіяна заради одного – протягнути стовідсоткову мажоритарну виборчу систему", – каже він.

Ризики референдуму

"Політичного рішення про проведення референдуму досі нема: його ініціатори усвідомлюють всі ризики", – впевнений Олександр Черненко.

Перш за все, каже експерт, у владі остерігаються міжнародної реакції на такий спосіб внесення змін до Конституції.

По-друге, ініціювавши такий референдум, влада своїми ж руками надасть опозиціонерам привід для мобілізації їхніх прихильників.

По-третє, не в захваті від реалізації описаних вище ідей і у провладному політичному середовищі. Наприклад, комуністи є категоричними противниками повернення до мажоритарної системи парламентських виборів – хоча б тому, що на останніх виборах жоден їхній висуванець не виграв жодного мандата у жодному виборчому окрузі країни. Та й частина нинішніх депутатів від Партії регіонів не має настрою йти на нові вибори, наслідком яких стане мандат без імунітету.

Наявність готового до реалізації закону про референдум радше буде використана владою як додатковий важіль у її діалозі з опозицією, каже Черненко.

"Опозицію фактично шантажуватимуть: мовляв, ви блокуєте парламент – а ми зараз референдум проведемо", – припускає він.

Однак ситуація може змінитися, якщо зміниться політична ситуація в Україні.

"Коли провалиться (підписання – Ред.) Угоди про асоціацію з ЄС, рейтинг Януковича просідатиме, тоді сценарій з референдумом може бути запущено", – каже експерт.

Власне, основна мета останньої активності ЦВК та уряду, на його думку, якраз і полягає в тому, щоб коли рішення про проведення референдуму таки було ухвалено, то для його реалізації все було готове.

Загроза демаршу

Тим часом нинішній закон про референдум може стати причиною демаршу у Конституційній асамблеї – створеному президентом органі, покликаному напрацювати концепцію змін до нинішнього Основного закону.

12 квітня ЗМІ розповсюдили звернення шести членів асамблеї до голови цього зібрання Леоніда Кравчука. У цьому документі підписанти закликають екс-президента України дотримуватися конституційного порядку зміни Основного закону.

Внесення змін до Конституції за допомогою до референдуму "призведе до руйнування конституційного ладу в Україні, поставить під загрозу її євроінтеграційні прагнення, демократичний і правовий розвиток нашої країни", – пишуть автори звернення.

На думку Ігоря Когута, одного з підписантів документу, президент Віктор Янукович міг би особисто звернутися до Конституційного суду, аби той дав висновок про конституційність закону про референдум.

Якщо ж цього не станеться, і якщо Леонід Кравчук залишить звернення без уваги на наступному засіданні асамблеї, яке має відбутися у 20-х числах квітня, Когут не виключає, що підписанти вийдуть зі складу зібрання і "привертатимуть дедалі більше уваги громадськості до цієї проблеми".

Останнє слово – таки за парламентом?

Однак, незважаючи на те, що парламентська опозиція зараз не приділяє питанню референдумів забагато уваги, не виключено, що в кінцевому підсумку те, буде чи не буде проведено плебісцит в Україні, залежатиме саме від неї.

Річ у тому, що референдум є доволі дорогим задоволенням – його проведення директор Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко оцінює в близько одного мільярда гривень – а тому порядок його фінансування у законі прописаний окремо.

Так, 59-та стаття закону передбачає, що кошти для підготовки та проведення референдуму передбачаються окремим рядком у законі про державний бюджет.

А це означає, що відповідні зміни до бюджету повинен буде ухвалити парламент, кажуть співрозмовники ВВС Україна.

"Рішень Кабміну у даному контексті буде явно недостатньо. Без рішення Верховної Ради не обійдеться", – каже Ігор Когут.

Валерій Карпунцов припускає, що влада у разі потреби спробує вирішити питання в обхід парламенту.

Якщо такі спроби справді матимуть місце, то перешкоджання їм може стати для опозиції чи не найважливішим викликом за весь час роботи парламенту чинного скликання.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах