Польського міністра, який проґавив підписання угоди між польською EuroPolGaz та російським Газпромом про можливість будівництва газогону Ямал-2, звільнено. Але цю відставку навряд чи можна назвати завершенням історії, у якої також є довга передісторія.
Першим рішенням польського прем’єра після вивчення звіту керівника міністерства внутрішніх справ у справі газопроводу Ямал-2 було звільнення міністра державної казни – Міколая Будзановського.
Водночас, як наголосив Дональд Туск, "важливо, що національні інтереси Польщі не зазнали збитків".
Туск звернув увагу і на те, як це рішення впливає на стан польсько-українських відносин: "Можу заспокоїти громадську думку, що не відбулися події, які становили б загрозу для енергетичної безпеки держави, або для польсько-українських відносин".
Президент та опозиція критикують уряд
Після скандалу із підписанням угоди про вивчення можливості будівництва газопроводу Ямал-2 між польською компанією EuroPolGaz та російським Газпромом, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск
доручив міністру внутрішніх справ Бартломію Сенкевичу підготувати спеціальний звіт про причини підписання документу, який може становити загрозу енергетичній безпеці країни.
Польський уряд зрозумів помилку одразу ж після гострої реакції опозиції, яка нагадала, що енергоносїі є основним знаряддям політики тиску Росії Володимира Путіна, зокрема, на такі держави, як Польща та Україна.
Опозиційний євродепутат від лівих, Марек Сівець дозволив собі навіть прямо назвати політику кабміну Дональда Туска "зрадою’" України.
До критику уряду долучився також президент Польщі Броніслав Коморовський, який в інтерв’ю для радіо RMF-FM висловив думку, що уряд його країни зазнав поразки:
"Я маю враження, що нас як державу просто розіграли, зокрема у ЗМІ, внаслідок медіа-активності президента Росії".
Броніслав Коморовський звернув увагу, що меморандум між EuroPolGaz та Газпромом не містить "жодної форми зобов’язань, а лише вивчення можливостей". На його думку, у цьому випадку сталася, "прикра незручність, а уряд припустився помилок".
За словами Коморовського, "Польща - це країна, де відсутній один центр політичних рішень у галузі енергетики. Десь бракує елементів координування, обміну інформації".
Президент переконаний, що підписання документу польської компанії з росіянами відбулося "без збитків для реальної політики, реальних економічних рішень".
Газпром об'єднав праву і ліву опозицію
На думку опозиції, критика уряду Дональда Туска, висловлена президентом Броніславом Коморовським, викликана, насамперед, спробою глави держави уникнути відповідальності за разючі помилки у політиці енергетичної безпеки. Суспільна підтримка уряду падає, і стратеги Коморовського це усвідомлюють.
Ще до оприлюднення звіту Дональдом Туском, 16 квітня права опозиція подала до парламенту документи про відставку Міколая Будзановського - міністра, відповідального за скандальний меморандум з Газпромом. Ліві опозиціонери вже заявили, що підтримають усунення міністр з посади.
Проте це не єдина проблема президента Коморовського та прем’єра Туска у відносинах із Газпромом.
Як наголошує Пйотр Наїмський - колишній міністр, відповідальний за енергетичну безпеку Польщі, а нині - депутат від правої опозиції, восени 2010 року віце-прем’єр кабміну Туска Вальдемар Павляк підписав з Газпромом дуже шкідливі для енергетичної безпеки Польщі документи.
Нині польське товариство PGNiG та російський Газпром мають по 48% акцій компанії EuroPolGaz, а решта 4% належать фірмі Gas Trading, з участю російської та польської сторін (PGNiG, Bartimpeksu i W?glokoksu). Пйотр Наїмський звернув увагу, що реальну перевагу при такому розподілі власності має нині Газпром:
"Згідно із меморандумом про взаєморозуміння, підписаним віце-прем’єром Павляком восени 2010 року, сторони погодилися, що пропонований польською стороною президент EuRoPolGaz не може бути призначений на цю посаду без згоди росіян. Насправді Мірослав Добрут, президент фірми, який підписав згаданий меморандум, не може бути замінений іншим кандидатом без згоди росіян. Отже, коли Добрут підписував документ, він почувався безпечно".
За лаштунками газових угод
У червні 2010, кілька тижнів після смоленської катастрофи (10 квітня 2010 р.) і напередодні президентських виборів, Броніслав Коморовський, кандидат на посаду президента і тодішній спікер парламенту, який виконував обов’язки президента після смерті Лєха Качинського, несподівано заявив, що видобуток сланцевого газу "призведе до знищення краєвидів Польщі".
Заява досвідченого політика шокувала опозицію та експертів у галузі енергетичної безпеки. Адже фахівці сподівалися, що сланцевий газ, як і у США, призведе до "енергетичної революції" в Європі, і остаточно дозволить Польщі визволитися від "газових атак" Кремля. Опозиційна преса тоді прямо запитувала, чи не став Броніслав Коморовський, як кандидат на посаду президента, речником інтересів Газпрому.
Опозиційні видання також звертають увагу, що після перемоги на виборах Броніслав Коморовський призначив на ключові посади у своїй адміністрації людей, пов’язаних зі спецслужбами комуністичної Польської Народної Республіки.
На думку опозиції, такі люди не готові ні ментально, ні професійно звільнитися від думки про те, що основні рішення ухвалюються в Кремлі.
Опозиційні аналітики твердять, що меморандум між компанією EuroPolGaz та Газпромом насправді є результатом зміни політики Варшави після смоленської катастрофи. Президент Броніслав Коморовський, прем’єр Дональд Туск та міністр закордонних справ Радослав Сікорський та їхні дорадники вирішили відійти від політики президента Лєха Качинського, спрямованої на тверде відстоювання суверенітету Грузії, України та балтійських країн перед спробами відновити "вплив" Росії у Центрально-Східній Європі.
Джерело: ВВС Україна