Україна ще має час на виконання умов для підписання угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС, але цей час є дуже обмеженим - таким був лейтмотив візиту до Києва чотирьох міністрів закордонних справ країн-членів ЄС - Нідерландів, Данії, Польщі та Литви.
Мністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський сказав, що після візиту до України у нього з'явилося більше впевненості у можливості підписання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, ніж це було до візиту.
Водночас він наголосив, що "якби рішення про підписання угоди ухвалювалося нині, то відповідь Європейського союзу була б "ні".
Важливість моменту
Сікорський також заявив, що в України є ще максимум "три критичні" місяці - до кінця літа - аби виконати усі зобов'язання, що їх Україна взяла на себе під час підготовки до підписання угоди.
Якщо ж цього не відбудеться, то, за словами польського урядовця, після цього десятиліттями можна буде лише сперечатися про те, "що пішло не так", але виправити щось вже буде неможливо. Відтак, каже Радослав Сікорський, треба усвідомити, що "ставки є надто високими, а часу - обмаль".
"Я намагався пояснити як владі, так і опозиції в Україні складність механізму ухвалення рішень у Європейському Союзі, коли одне рішення має бути підтримане усіма кранами-членами. Тому немає якоїсь магічної дати, але є великий ризик того, що в якийсь момент буде вже запізно щось робити, і навіть якщо Україна зробить все правильно, але в останній момент, то рішення буде негативним. За моїми оцінками, крайнім терміном є кінець літа", - заявив польський міністр закордонних справ.
Під час саміту Україна-ЄС, що відбувся наприкінці лютого у Брюсселі за участі президента Януковича та вищого керівництва ЄС, крайнім терміном називалася середина травня, коли у Брюсселі мають зібратися міністри закордонних справ Європейського Союзу.
Ці зобов'язання, як кажуть європейські дипломати, є незмінними і "дуже добре відомі українській владі". Серед них - ухвалення пакету законів, які мають унеможливити "вибіркове правосуддя" в Україні, прикладом якого у Брюсселі вважають засудження та ув'язнення екс-прем'єра Юлії Тимошенко та екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.
Утім, відповідаючи на пряме запитання про те, чи Брюссель і досі наполягає на звільненні Юлії Тимошенко як на обов'язковій умові підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі, Лінас Лінкявічус, міністр закордонних справ Литви, яка влітку перебере на себе головування у ЄС, заявив, що "стосовно вибіркового правосуддя Україна має усунути всі сумніви щодо того, що воно в Україні є", і що звільнення Тимошенко було би свідченням таких намірів.
Лінкявічус також наголосив на важливості часу, "який не є безкінечним", і заявив, що результати того, як Україна використає цей час, залежать як від влади, так і від опозиції.
Опозиція радить владі шукати ключі
Представники опозиції кажуть, що розуміють усю складність моменту, і обіцяють не чинити перешкод розгляду та ухваленню у парламенті усіх законопроектів, що пов'язані із виконанням зобов'язань України перед ЄС, а навпаки підтримати їх.
Але, як заявив екс-віце-прем'єр, що відповідав за євроінтеграційний рух України в уряді Юлії Тимошенко, а нині депутат від БЮТ Григорій Немиря, він повністю згодний із висловлюванням Радослава Сікорського із однієї з його статей про те, що "угода про асоціацію між Україною та ЄС знаходиться у в'язниці, ключі від якої знаходяться в української влади".
"Ми сподіваємося, що ці ключі буде знайдено, в'язницю відчинено, і після помилування Луценка, що є правильним, але абсолютно недостатнім кроком, будуть зроблені і наступні кроки, - Юлію Тимошенко буде не тільки звільнено, але й політично реабілітовано", - заявив після зустрічі із четвіркою міністрів закордонних справ країн Євросоюзу Григорій Немиря.
Як заявив після цієї ж зустрічі захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко, європейські дипломати підтвердили, що Брюсселі не збирається змінювати свої вимоги щодо передумов підписання Угоди про асоціацію, зокрема, і що стосується "політично вмовтивованого правосуддя" в Україні.
ЄС пом'якшує вимоги?
Політичні оглядачі в Україні кажуть, що від лютневого саміту Україна-ЄС у позиції Брюсселя щодо Києва спостерігається певне пом'якшення. Це проявляється і у тому, що Євросоюз дещо подовжив терміни для виконання своїх умов, і набагато менше згадує про "політично вмотивоване правосуддя", взагалі уникаює згадки про конкретні прізвища.
За словами директора Інституту української політики Костя Бондаренка, це проявилося і у заявах єврокомісара з питань розширення ЄС Штефана Фюле після зустрічі із українським віце-прем'єром Андрієм Клюєвим, що передувала візиту до Києва чотирьох міністрів закордонних справ.
"Замість питання усунення політично вмотивованого правосуддя з'явилося питання заголом реформи системи правосуддя. Зникло питання особисто Тимошенко, тоді як раніше її прізвище обов'язково згадувалося у всіх заявах у м'якішій чи жорсткішій формі. Формула проста: є колишній прем'єр України і є майбутні відносини між ЄС та Україною. Євросоюз прагматично обрав майбутнє. Це прогнозувалося, що ЄС може зняти низку вимог. Я жартома прогнозую, що до осені, коли має відбутися саміт у Вільнюсі, залишиться одна вимога - приїдьте і підпишіть угоду", - каже Кость Бондаренко.
Директор центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребинський погоджується із тим, що ЄС пішов на пом'якшення умов підписання угоди із Києвом.
Проте, як нагадує політолог, переговори ведуть бюрократи, а остаточне рішення залежатиме від політиків. Насамперед, від канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка лише в середині квітня однозначно заявила, що нині Україна не готова до підписання Угоди про асоціацію, і що до цього підписання має бути вирішено "цілу низку проблем".
Михайло Погребинський також нагадав, що у ЄС є як прихильники швидшої інтеграції України до ЄС, представлені Польщею чи балтійськими країнами, так і противники цього процесу серед "старих" членів Євросоюзу.
Непрямим підтвердженням такої точки зору стало те, що на прес-конференції за підсумками візиту до Києва чотирьох міністрів закордонних справ були присутні лише двоє - польський та литовський. Натомість керівники дипломатичних відомств Данії та Нідерландів проігнорували зустріч із журналістами.
Джерело: ВВС Україна