Фото: Reuters
В Ісламабаді залишились ще двоє киян – Володимир Ланько і Михайло Колотушкін
Минулої ночі з Ісламабада привезли для поховання на батьківщині тіла трьох українських альпіністів, убитих під час сходження на гору.
Літак із Ісламабада приземлився у Харкові о пів на третю ночі. На борту перебували п’ятеро киян, двоє харків’ян та один литовський альпініст: усі – учасники експедицій на гору Нанга-Парбат.
Тим же військово-транспортним літаком на батьківщину доставили домовини із тілами трьох загиблих в результаті атаки терористів спортсменів-харків’ян: Ігоря Свергуна, Бадаві Кашаєва, Дмитра Коняєва. Жалобний літак в аеропорту чекали дружини й діти, друзі й товариші із альпіністського клубу.
"Я досі не вірю у те, що сталося. Не хочеться вірити. Сподіваюся, що це якась помилка. Якщо буде можливість якось пересвідчитися, щоб домовину відкрили…", - каже Артур, син загиблого альпініста Бадаві Кашаєва. Як відомо, вбивці понівечили обличчя спортсменів, і упізнання проводилось швидше за статурою і одягом. – "Я б дуже хотів побачити, чи це справді батько".
Син розповів, що відколи батько захопився горами, він побоювався за його життя: "Але він завжди переконував, що все буде добре! Якщо відверто, я почасти був би готовий, якби він там зірвався у прірву або якась стихія. Але те, що сталося, вбивство… Це важко зрозуміти й прийняти".
Як розповів киянин Євген Чуканов, який прилетів із Пакистану, в Ісламабаді літак проводжали з почестями: "Коли ми сідали в літак, військові досить урочисто пронесли труни. Вони взагалі люблять пишні поховання. Тобто вони віддали нам так честь".
В Ісламабаді залишились ще двоє киян – Володимир Ланько і Михайло Колотушкін. Вони чекають, коли поліція поверне альпіністське спорядження українських спортсменів. Після інциденту 22 червня з базового табору в горах військові терміново евакуювали всіх туристів, їхні речі були вилучені для експертиз.
Жодних версій про трагедію в горах українські альпіністи не висувають, зізнаються, що мають вкрай мало інформації про те, що сталося. Під час нападу вони перебували у горах, за кілька кілометрів від базового табору, і не були свідками атаки терористів. "Пострілів як таких я не чув. Але якісь характерні звуки були, пам’ятаю, я ще подумав, що це падає каміння або лавина. Тепер же я знаю, що то були постріли".
Євген Чуканов стверджує, що за чотири доби, які минули з дня трагедії, в них не було жодних офіційних контактів з поліцією або представниками пакистанської влади, тому не може прокоментувати хід слідства. Але він підтвердив, що за кілька днів до нападу в таборі справді бачили "місцевих" - людей, одягнених у білий одяг, які заводили з туристами розмови на тему релігії та схиляли до ісламу.
Висловити співчуття щодо прикрих подій біля підніжжя гори Нанга-Парбат до Харкова прибув представник МЗС Пакистану Саід Хан Момад. Він заявив, що уряд країни вражений і стурбований тим, що сталося: "Це трагедія, якій немає виправдання. Увесь Пакистан, не тільки уряд, але весь народ вражений цими подіями. Це величезне горе для всіх нас. Тим більше, тероризм не має релігії, не має національності: він завдає удару, не відрізняючи. Адже в цій трагедії також загинув і пакистанець: разом з іншими, пакистанці вбили пакистанця".
Загиблих у Пакистані харків’ян поховають у неділю. Товариші з альпклубу обіцяють присвятити їм наступне сходження: у серпні на Ельбрус.
Альпіністи запевняють, що трагічна смерть друзів не змусить нікого з них залишити гори. Дехто навіть не відкидає, що з часом повернеться до пакистанських Гімалаїв. "Якийсь час, безумовно, до Пакистану буде обмежений потік туристів та альпіністів. Але з часом, гадаю, ситуація стабілізується, - поділився міркуваннями Геннадій Копійка, голова Харківського альпклубу. - Там високі, прекрасні гори. Це унікальний гірський масив із технічно складними, високими вершинами. Це спокуса для альпінізму".
Джерело: ВВС Україна