Завершення першої половини року збіглося із оприлюдненням низки негативних оцінок та прогнозів щодо української економіки.
Експерти кажуть, що її стабільність дедалі більше скидається на віртуальну, реальні борги оформлюються квазі-папірцями, а соціальні виплати стають другою зарплатою українців.
Міжнародна рейтингова агенція Standard&Poors у своїй щоквартальній доповіді поставила Україну на сьоме місце серед 70 країн за імовірністю дефолту у найближчі п'ять років. Експерти S&P оцінили загальну можливість дефолту України у 44,25%, тоді як ще у першому кварталі вона не перевищувала 35%.
Економісти інвестиційного банку Goldman Sachs у своєму останньому звіті попереджають, що Україна ризикує зіткнутися із значним падінням притоку капіталу - на понад 5% за рік. Це підвищило ризики "раптової зупинки" - ситуації, коли практично припиняють надходити кошти, що призводить до повномасштабної економічної кризи.
За оцінками Goldman Sachs, ризик "раптової зупинки" для України становить 46%. Він посилюється тим, що нині в українській економіці збіглися всі чотири негативні фактори - дефіцит поточного рахунку, зниження золотовалютних резервів, переоцінка місцевої валюти та слабке зростання ВВП.
Статистичні дані свідчать про те, що у першому півріччі 2013 року український ВВП взагалі не зростав, а скорочувався. За інформацією Державної служби статистики, Україна - єдина країна СНД, чий внутрішній валовий продукт скорочується.
Якщо загальний показник зростання ВВП в СНД становить +2%, то в Україні у першому кварталі 2013 року економіка скоротилася на 1,1%. І якщо середній показник скорочення промислового виробництва в СНД за січень-травень становить 0,1%, то в Україні - 5,2%.
Уповільнення чи обвал?
Голова Комітету економістів України Андрій Новак каже, що "катастрофи немає лише через зростання в українському сільському господарстві на 15% та фармацевтичній промисловості на 22%". Решта галузей, які власне і формують ВВП, - у кризі, подекуди глибшій, ніж у 2008-2009 роках, каже економіст.
Експерт наводить офіційну статистику: падіння у металургії - 8%, у машинобудуванні - 14%, у хімічній промисловості - 19%, будівництві - 20%, скорочення обігу вантажів - 20%.
"Насправді треба казати не про падіння, а про обвал практично в усіх галузях, що формують український ВВП, крім аграрного сектору", - каже Андрій Новак.
Таке тотальне падіння, особливо на тлі набагато кращих даних від інших країн СНД, свідчить про те, що пояснити проблеми української економіки виключно негативними впливами ззовні вже не можна, додає економіст.
Гроші чи папірці?
Експерт також вважає, що ухвалення закону про використання
казначейських векселів для реструктуризації бюджетної заборгованості та відшкодування ПДВ - чергове свідчення того, що українська економіка не продукує достатньо товарів, послуг та грошей, аби забезпечити всі заплановані витрати бюджету.
"Замість грошей в економіку надійдуть папірці під 5% річних, які не покривають ні реальної інфляції, ні тієї, яку "малює" Держкомстат", - каже голова Комітету економістів.
Врятувати ситуацію, каже Андрій Новак, може хіба що підписання угоди про асоціацію та вільну торгівлю із ЄС, що відкриє можливість для поновлення кредитування України Міжнародним валютним фондом, гроші якого на якийсь час дозволять утримати курс гривні та розрахуватися із бюджетними боргами.
Утім, коментуючи раніше закон про векселі, міністр доходів та зборів Олександр Клименко заявив, що він дасть додатковий стимул для розвитку підприємств.
А перший віце-прем'єр Сергій Арбузов на зустрічі з Європейською бізнес-асоціацією минулого тижня сказав, що оформлення боргу з відшкодування ПДВ векселями буде виключно добровільним.
Раніше уряд двічі - у 2004 і 2010 роках – оформляв свою прострочену заборгованість перед суб'єктами господарювання векселями, якими відшкодовував їм ПДВ. Прем'єр-міністр Миколи Азаров заявив, що завдяки такому інструменту фактично вдалося ліквідувати прострочену заборгованість з відшкодування податку.
"Віртуальна економіка"
Якщо ж залишити поза увагою макропоказники і проблеми розрахунків держави за своїми боргами - як зовнішніми, так і внутрішніми - і перейти на макрорівень доходів пересічних українців, то і тут ситуація викликає занепокоєння експертів.
За показною стабільністю цін та курсу і номінальним збільшенням доходів населення приховуються структурні проблеми, каже керівник відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Черенько.
Науковця турбують не так цифри падіння ВВП, як тенденції у структурі доходів населення. За перший квартал цього року частка доходів від зарплат практично зрівнялася із доходами від соціальних трансфертів - 42,8% проти 42,3%.
"Ми чудово розуміємо, що будь-які соціальні трансферти можуть формуватися лише з відрахувань із зарплат. Отже, така структура доходів населення свідчить про формування якоїсь віртуальної економіки, а не просто говорить про якесь уповільнення чи стагнацію економіки", - каже Людмила Черенько.
Вона також вважає, що попри те, що номінальні доходи українців не зменшуються, переважна більшість населення добре усвідомлює, що "в економіці не відбувається нічого такого, що за рік чи два позитивно відіб'ється на кишенях громадян".
Джерело: BBC Україна