Україна не може розглядатися як безпечна для шукачів притулку країна, - такими є висновки доповіді УВКБ ООН. Автори доповіді також закликають країни не повертати шукачів статусу біженця до України.
За висновками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), незважаючи на значний прогрес, що спостерігається останніми роками, система притулку в Україні досі потребує фундаментальних покращень.
"Вона (система надання притулку в Україні – Ред.) не пропонує достатнього захисту проти вислання і не надає шукачам статусу біженця можливості розгляду їхніх заяв у рамках досить ефективного і справедливого процесу", - йдеться у звіті УВКБ ООН, оприлюдненому 30 липня.
При цьому автори звіту наголошують, що Україна сама встановила для себе мету ухвалити такі закони стосовно біженців, що відповідають міжнародним та європейським стандартам, і впроваджувати їх на практиці. Крім того, запровадження цих норм є складовою домовленостей щодо лібералізації візового режиму для України з боку ЄС в рамках угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. Проте самі біженці здебільшого використовують Україну лише як транзитну державу:
"Шукачі статусу біженця стикаються із численними проблемами в Україні, і, з урахуванням обмежених шансів на визнання у якості біженця, а також подекуди нездоланні бар’єри у досягненні самодостатності, багато шукачів статусу біженця вирішують їхати до третіх країн у пошуках міжнародного захисту", - пояснюють автори дослідження причини, чому Україна стає лише транзитною територією.
У звіті УВКБ ООН також йдеться про те, що сфери, із якими у першу чергу зіштовхуються шукачі притулку в Україні, за різними міжнародними оцінками, найбільше вражені корупцією. У звіті цитуються висновки Transparency International, яка у своєму
дослідженні за 2012 рік поставила Україну на 144 місце серед 182 країн світу за рівнем корупції.
"Серед органів, які, на думку громади, є найбільш корумпованими, є політичні партії, законодавчі органи, міліція, державні службовці та органи судової системи", - доходить висновку Transparency International, а УВКБ ООН вказує, що саме із цими органами переважно мають справу шукачі притулку.
Унікальні випадки...
УВКБ ООН також звертає увагу на стурбованість шукачів притулку захистом інформації, яку вони надають українським державним органам. Утім, доступом до інформації справа не обмежується. Як йдеться у звіті, "УВКБ ООН відомо про нещодавній випадок, коли органам країни походження навіть надали доступ до біженців, які перебували в ізоляторах утримання".
У звіті УВКБ ООН висловлює "глибоку стурбованість" і унікальним випадком, коли вислання "сталося внаслідок
викрадення шукача статусу біженця з території України".
"У жовтні 2012 року шукач статусу біженця із Росії зник біля приміщення партнерської неурядової організації УВКБ ООН і з'явився через два дні у російському ізоляторі", - йдеться у доповіді міжнародної організації.
УВКБ ООН також нагадує і про два попередні серйозні звинувачення у викраденні, тоді йшлося про шукачів статусу біженця із Палестини та Узбекистану.
"Ці інциденти не отримали належного дослідження", - зазначає УВКБ ООН.
... і щоденні справи
УВКБ ООН також звертає увагу на проблеми, що постають у щоденному житті шукачів статусу біженця в Україні.
"Більшість шукачів статусу біженця не може працювати легально через неможливість отримання дозволу на працевлаштування за вимогами українського законодавства. Це означає, що більшість шукачів статусу біженця в Україні, позбавлені тимчасового житла, соціальної допомоги, права на працевлаштування чи навіть можливості отримання благодійної допомоги, не ставши при цьому донором у конфлікті з законом. У спробі вижити дехто намагається працювати нелегально, особливо на ринках", - відзначається у звіті, автори якого нагадують, що така діяльність сприяє виникненню додаткових проблем із захистом.
За даними УВКБ ООН, за останні роки середня кількість осіб, які звертаються за статусом біженця в України, становить півтори тисячі осіб на рік. Здебільшого ці особи потрапляють до України із Афганістану, Сомалі, Сирії та Киргизстану, часто транзитом через Росію.
Проте з 2000 року кількість осіб, визнаних біженцями в Україні, стрімко скорочується. Загалом від 1996 до 2012 року Україна отримала 27 297 заяв про надання статусу біженця. Цей статус отримали 6 147 осіб, тобто лише кожен п’ятий. Із них за останні п’ять років статус біженця отримали лише 632 особи.
У лютому перший заступник голови Державної міграційної служби Віктор Шейбут наголосив, що Україна "із транзитної країни перетворилася на країну осідання". Представник міграційної служби тоді заявив, що випадки відмови у наданні захисту в Україні є поодинокими і що вони існують також у країнах Європи.
Попередній звіт УВКБ ООН про систему надання притулку в Україні був оприлюднений у 2007 році.
Джерело: ВВС Україна