Усі сигнали, що надходять з Вашингтона і Лондона, свідчать про те, що військові дії проти Сирії зараз виглядають дуже ймовірними, пише Джонатан Маркус, оглядач ВВС з питань оборони.
Розробляються плани дій, розглядаються потенційні цілі ударів, і військові ресурси перекидаються на необхідні позиції.
Військово-морські сили США перекидають ближче до Сирії кілька кораблів, у тому числі чотири есмінці, оснащені крилатими ракетами, і, ймовірно, підводний човен, озброєний ракетами.
Британський підводний човен типу Трафальгар також вважається потенційною платформою для ракетного обстрілу Сирії.
Якщо знадобиться більша сила, можуть бути використані два американські авіаносці для здійснення ударів з повітря, а також - наземні бази в Туреччині і на Кіпрі.
Французькі ВПС також можуть узяти участь в операції.
Але якого роду військові дії пропонуються? Які ризики вони несуть? Яке розумне пояснення існує для таких дій? І, що найважливіше, - як може і чи може взагалі військове втручання західних країн допомогти вирішенню сирійської кризи?
Які сили можуть бути розгорнуті?
- Чотири есмінці ВМС США - USS Gravely, USS Ramage, USS Barry і USS Mahan - перебувають у східній частині Середземного моря; мають на озброєнні крилаті ракети
- Крилаті ракети можуть бути запущені також із підводних човнів, зокрема британської субмарини класу Трафальгар. На вихідні біля берегів Гібралтару був помічений ще й корабель HMS Tireless
- Авіабази Інджирлик і Ізмір у Туреччині, а також у Йорданії можуть бути використані для здійснення авіаударів
- Два авіаносці - USS Nimitz (Німіц) і USS Harry S Truman (Гаррі Трумен) - перебувають у регіоні
- Ударна група Королівського флоту, до якої входять вертольотоносець HMS Illustrious і фрегати HMS Montrose і HMS Westminster, перебуває в регіоні з раніше запланованою місією
- Авіабаза британських ВПС Акротірі на Кіпрі також може стати в пригоді
- Французький авіаносець Шарль де Голль перебуває в порту Тулонь на Середземному морі
- Французькі винищувачі Рафаль і Міраж можуть бути викликані з авіабази на території Об'єднаних Арабських Еміратів
"Втома від війни"
В американських і британських лідерів є різні варіанти військових дій, починаючи від короткого, жорсткого карального удару по декількох цілях в Сирії (що найбільш імовірно) до - з іншого кінця спектру - повномасштабної наземного інтервенції, щоб покласти край громадянській війні в країні.
Останній варіант зараз навіть не обговорюється, але його "тінь" нависає над дебатами.
Ті, хто скептично дивиться на можливість військового втручання, побоюються, що будь-яка операція може розростися. Західні війська можуть виявитися втягнутими в затяжний конфлікт без видимого кінця, що, як багато-хто побоюється, було б настільки ж небезпечно, як другий Ірак або Афганістан.
Так які ж варіанти військових дій?
Найбільш докладний виклад цих варіантів в середині липня зробив голова американського Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Мартін Демпсі у своєму листі сенатору Карлу Левіну.
Це найавторитетніша оцінка варіантів військових дій з точки зору Пентагону, яка при цьому не є секретною.
Погляньмо на кожен із них, хоча і не обов'язково в тому порядку, в якому їх оцінював генерал Демпсі. Потрібно мати на увазі, що ці варіанти не є взаємовиключними - цілком можливі поєднання кількох сценаріїв.
1. Обмежені удари
Дехто може називати їх каральними ударами.
Їхньою метою може бути залучення уваги Башара Асада і спроба переконати його не застосовувати хімічну зброю в майбутньому. У числі цілей можуть бути військові об'єкти, тісно пов'язані з режимом - наприклад, штаби або казарми елітних підрозділів сирійської армії.
Заводи, що виробляють боєголовки, також можуть стати мішенями. У свою чергу, завдавати ударів по заводах, що виробляють хімічну зброю, потрібно буде з обережністю, оскільки витік токсичних речовин може призвести до значної шкоди для місцевих жителів.
Бази протиповітряної оборони і командні центри також можуть стати мішенями як демонстрація можливостей Заходу, якщо в майбутньому доведеться вдатися до військових дій.
Привабливість цього варіанту в тому, що такі операції можуть бути організовані швидко і з обмеженими ризиками для залучених західних сил.
Як знаряддя в цьому випадку можуть бути використані крилаті ракети Томагавк, запущені з американських есмінців і, можливо, британських підводних човнів.
Цей варіант дій може бути посилений використанням авіаційних ударів, але знову ж, з великої відстані від Сирії.
Британська і французька авіація можуть завдавати ударів по Сирії, не покидаючи своїх постійних баз, як вони вже робили це під час кризи в Лівії, а у випадку з Францією - у Малі.
2. Розширення підтримки сирійської опозиції
Генерал Демпсі ставить цей варіант на перше місце. Цей план передбачає підтримку опозиції шляхом навчання та консультацій, і таким чином для сил Заходу буде безкровним.
Цей варіант стане розширенням діяльності, яка здійснюється вже зараз.
Однак такий підхід уже викликає сумніви у зв'язку із загостренням розбіжностей всередині опозиції і дедалі більшим побоюванням на Заході, що найефективніші повстанські угруповання пов'язані з Аль-Каїдою.
3. Створення "безпілотних зон"
Мета цього плану - перешкодити сирійському уряду використовувати військово-повітряні сили для здійснення ударів по повстанцях і перешкоджати поповненню запасів на віддалених базах.
Швидше за все, це вимагатиме виведення з ладу сирійської системи протиповітряної оборони. Крім того, необхідні сили, які будуть збивати сирійську військову техніку, підняту в небо.
Ідея створення таких безпілотних зон обговорювалася вже більше року і в цілому була відкинута. Сирійська система протиповітряної оборони до початку громадянської війни була розгалуженою і добре оснащеною. В основному вона оснащена озброєннями радянського виробництва із значним елементом сучасніших російських систем.
Проте ефективність цієї системи викликає сумніви. Захоплення територій повстанцями призводить до втрати контролю уряду над окремими ключовими базами. Ізраїльські ВПС також нещодавно продемонстрували, що можуть безперешкодно вражати цілі всередині Сирії (однак цілком можливо, що деякі удари були завдані за допомогою ракет класу "земля-повітря").
Очевидно, що створення безпілотних зон на початковому етапі буде пов'язане зі значно більшим ризиком для авіації США і союзників. Також цей план вимагатиме залучення значних сил - не тільки бойових літаків, а й заправників, і літакової системи дальнього радіолокаційного виявлення і попередження (АВАКС) і так далі.
4. Створення буферних зон
Цей план передбачає створення зон безпеки всередині Сирії, можливо, біля кордонів з Туреччиною та Йорданією, де можуть знаходитися сили повстанців і куди може доставлятися допомога для біженців.
Знову ж, цей варіант вже обговорювався раніше і був відкинутий.
Такі зони безпеки можуть вимагати створення обмежених безпілотних просторів, і проблема в тому, як вони будуть захищені на землі.
Якщо, наприклад, сирійський уряд завдасть удари по цих зонах, то що тоді?
Ще одна ідея, яка періодично висловлюється, передбачає створення зони, забороненої для проїзду, що істотно обмежить пересування наземних сил Башара Асада. Але і тут теж знадобляться повітряні сили, і цей варіант починає набувати обрисів участі в повномасштабній війні в Сирії.
5. Контроль над арсеналом хімічної зброї Сирії
Цей варіант стояв четвертим в списку генерала Демпсі. Його мета - запобігти застосуванню або розповсюдження хімічного озброєння. Це може бути досягнуто шляхом знищення частини сирійських запасів, перешкоджання їх переміщенням або захоплення ключових об'єктів.
Такий план вимагатиме масштабного залучення американських сил, у тому числі наземних, на невизначений термін.
Що ясно видно з листа генерала Демпсі (і подальшого тексту, який він послав у середині серпня іншому американському конгресмену) - це його абсолютне небажання в принципі вдаватися до будь-яких військових дій.
Але це було, звичайно, до ймовірної хімічної атаки в Сирії, яка переступила позначену президентом Бараком Обамою "червону лінію".
Якщо все ж буде прийнято рішення про застосування сили, то найімовірніший сценарій - це описаний нами варіант під номером один - короткий, жорсткий каральний удар, покликаний послати сигнал сирійському режиму. Але будь-яке рішення про застосування сили викликає наступні питання:
- Якої якості докази (якщо вони будуть ) будуть потрібні від інспекторів ООН з хімічної зброї для початку військових дій?
- Як бути з легальністю таких дій у рамках міжнародного права, особливо враховуючи те, що Росія і Китай виступають категорично проти підтримки Радбезом ООН будь-якої ідеї військового втручання?
- І, ймовірно, найважливіше питання у разі початку військових дій: а що далі? Наблизять ці дії Сирію до світу? Які нові стратегії або поєднання стратегій можуть це зробити? Яким чином динаміка сирійської кризи зміниться після удару США і союзників? Чи можуть військові дії Заходу зробити ситуацію в Сирії значно, значно гіршою?
Джерело: ВВС Україна