Літо традиційно вважається "мертвим" сезоном в українській політиці: головні її дійові особи роз’їжджаються геть зі столиці, набираючись сил перед так само традиційно напруженою політичною осінню.
Однак це літо виявилося значно спекотнішим за попередні: почавшись з резонансного злочину міліціонерів у Врадіївці, воно продовжилось протистояннями біля Київради і закінчилося втечею опального ректора Петра Мельника та українсько-російською "торговою війною".
У переддень початку роботи парламенту, який ознаменує собою початок нового політичного сезону, ВВС Україна згадує найрезонансніші моменти українського політичного літа.
Без позачергових сесій
Політичні канікули в Україні традиційно починаються з закінченням роботи парламенту. Формально депутати працювали у комітетах та на округах до 19 липня, однак фактично останнє сесійне засідання Ради відбулося 5 липня.
Наприкінці минулої сесії провладним силам вдалося провести через парламент принципові для уряду "вексельні" закони та закон про трансфертне ціноутворення.
Менше уваги парламентарі приділили євроінтеграційним законопроектам. Представники опозиції навіть заявляли про наміри скликати влітку позачергову сесію, яка б ухвалила закони, що наблизили б Україну до асоціації з Євросоюзом, однак до реалізації цього наміру не дійшло.
Врадіївський постскриптум
У політичному плані
зґвалтування та жорстоке побиття двома міліціонерами 29-річної Ірини Крашкової мало наслідком не лише звіт міністра внутрішніх справ у парламенті та його категоричну відмову йти у відставку.
"
Врадіївська хода", організована на знак протесту проти свавілля правоохоронців, закінчилася нечисленними мітингами біля будинку МВС та на Майдані Незалежності. Більшого резонансу набув жорстокий розгон міліцією учасників акції проти безкарності міліціонерів у ніч на 19 липня.
Громадянин України та США Василь Любарець, який називає себе "лідером "Врадіївської ходи", каже, що восени
активісти організують нову всеукраїнську акцію.
Бої за Київраду
За літо депутати Київради збиралися двічі. Обидва рази – під акомпанемент мітингів та сутичок біля будівлі на Хрещатику.
Вперше, 11 липня, парламентарі-опозиціонери, які вважають міськраду нелегітимною, заблокували її президію та не дали столичним депутатам ухвалити жодного рішення.
Вдруге, 19 серпня, міліція не пропустила депутатів від опозиції до будинку Київради. При цьому одному з парламентарів зламали ребро, а речник столичного МВС заявив, що міліція діяла в межах своїх повноважень.
На сесії, що тривала 12 хвилин, депутати ухвалили лічені рішення – зокрема, виділили муніципальні надбавки столичним бюджетникам.
Опозиція каже, що не відступиться від наміру ініціювати у Києві вибори ще цього року, а представники влади посилаються на червневе рішення Конституційного суду, згідно з яким чергові вибори всіх, в тому числі і київських, органів місцевої влади мають відбутися восени 2015 року.
"Волинська" дискусія
Дискусії стосовно формулювань заяви з нагоди 70-річчя
Волинської трагедії жваво велися у польському політикумі у липні.
Одним з аргументів у суперечках між прихильниками та противниками окреслення "геноцид" стосовно тих подій стало звернення 148 депутатів Верховної Ради від Партії регіонів та КПУ. У документі українські парламентарі просили визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу та засудити діяння українських націоналістів.
Звернення було неоднозначно сприйняте як в Україні, так і в Польщі, а Леонід Кравчук взагалі назвав його кроком, "що може бути прирівняний до національної зради".
Зрештою, Сейм
зупинився на формулюванні "етнічна чистка з елементами геноциду", а представники Свободи, які назвали ухвалену поляками заяву "шовіністичною", пообіцяли ближчим часом дати на неї "політичну відповідь".
Хрещення: політичне і церковне
Витрати державного бюджету на святкування 1025-річчя Хрещення Русі у кінці липня, за словами міністра культури Леоніда Новохатька, склали 47 млн гривень.
Почесним гостем
урочистостей став президент Росії Володимир Путін, який під час перебування у Києві принагідно відвідав круглий стіл щодо східного вектору інтеграції України, організований головою організації Український вибір Віктором Медведчуком.
Українська православна церква Московського патріархату закликала своїх вірян утриматися від відвідин церемонії святкування за участю президента України.
Це дало привід патріарху Київському Філаретові назвати урочистості своєї церкви наступного дня "молебнем для українського народу", а не "високоповажних можновладців та гостей".
На відкритті виставки Велике і величне, приуроченої до свята, ЗМІ зафіксували епохальну подію для церковного життя України: обійми та поцілунки глав УПЦ МП та КП. З точки зору Російської православної церкви патріарх Філарет досі залишається відлученим від церкви.
Пасивність опозиції
Протягом літа тривав започаткований у червні процес злиття Батьківщини з Фронтом змін: точних статистичних даних з цього приводу керівництво об’єднаної політичної сили не має, а перші підсумки об’єднання підбиватимуться у вересні.
В канікулярний період опозиція не проводила великих мітингів у рамках акції Вставай, Україно!. Як сказав ВВС Україна заступник глави партії Батьківщини Сергій Пашинський, з початком нового політичного сезону акцію буде відновлено "у іншому форматі – більш приземленому, більш регіональному".
А тим часом ЗМІ звернули увагу на те, що троє опозиційних лідерів
влаштували окремі програми відзначення Дня Незалежності, а місцеві осередки їхніх партій не проводили спільних акцій.
Осінні продовження акції Вставай, Україно та парламентська діяльність опозиції покажуть, чи співпраця противників влади перебуває на тому самому рівні, чи потенційні кандидати в президенти починають іміджево "відбудовуватись" один від одного з огляду на наближення виборів.
Втеча Мельника
27 липня ректора Національного університету державної податкової служби Петра Мельника та колишнього депутата від Партії регіонів затримали під час отримання ним хабарів у розмірі 40 та 80 тисяч гривень за вступ абітурієнтів до очолюваного ним вузу.
Спочатку суд
не міг визначитися з запобіжним заходом щодо ректора: він заявляв, що погано себе почуває та готується до операції на серці. Зрештою, підозрюваного помістили під домашній арешт, надягнувши на нього спеціальний електронний браслет.
Представники опозиції пов’язували проблеми, що виникли у Мельника, з боротьбою за вплив на податкову сферу в Україні. У Партії регіонів наголошували на об’єктивності та безсторонності системи правосуддя.
9 серпня Петро Мельник втік зі свого будинку під Києвом. Згодом його оголосили у міжнародний розшук.
27 серпня глава МВС Віталій
Захарченко заявив, що правоохоронці встановили місцезнаходження Мельника та готуються до його затримання. Про продовження цієї теми не повідомлялося.
Чинник Тимошенко
Харківська лікарня Укрзалізниці, у якій відбуває покарання екс-прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, влітку
продовжувала бути в центрі уваги політиків.
Вона приймала у себе депутатів українського та Європейського парламентів, а також публікувала заяви з приводу актуальних подій політичного життя.
30 липня
набуло чинності квітневе рішення Європейського суду з прав людини у її справі про незаконність арешту. Це дало підстави захисту екс-прем’єра вимагати від вищих судових інстанцій України перегляду "газової справи" і звільнення, однак, за словами її захисників, суди усіляко блокують їхні спроби передати цю справу до Верховного Суду.
Паралельно в політикумі обговорювалася можливість виїзду Юлії Тимошенко на лікування до Німеччини.
У будь-якому разі, на необхідності вирішенні "питання Тимошенко" як умові підписання Угоди про асоціацію з ЄС протягом літа постійно наголошували європейські політики.
А Віктор Янукович у інтерв’ю українським ЗМІ наприкінці серпня заявив, що всі умови, "надані з боку Європейської комісії, будуть виконані".
"Торгова війна"
Наприкінці липня головний санітарний лікар Росії Геннадій Онищенко заявив, що у кондитерських виробах української корпорації Roshen знайдено канцероген бенз(а)пірен і заборонив ввіз її продукції на територію країни.
За два тижні Федерація роботодавців України заявила, що Росія
поставила митні бар’єри перед усім українським експортом.
Згодом представники російської влади напряму пов’язали проблеми українських експортерів з підготовкою Києва до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
Зрештою, 20 серпня Федеральна митна служба Росії заявила, що український експорт пропускається у "штатному режимі".
Втім, продукції Roshen вхід на російський ринок і
далі закритий: Геннадій Онищенко повідомив, що її повернення "може розтягнутися на роки", і далі заперечуючи політичне підґрунтя торгових конфліктів.
Відсутність Януковича
Практично все літо поза своїм звичним робочим місцем перебував Президент України Віктор Янукович.
Його прес-служба повідомила, що 8 липня, за день до свого дня народження, він пішов у робочу відпустку. Вийшов з неї глава держави 19 серпня, причому, за даними його адміністрації, не отримав при цьому жодних доплат і надбавок.
Протягом цих 42 днів,
за підрахунками Комсомольської правди в Україні президент підписав 28 законів України, провів вісім зустрічей з президентами інших країн, місією Кваснєвського-Кокса та патріархом РПЦ Кирилом, а також підписав шість привітань.
Лише наприкінці серпня Україна дізналася про те, що Президент
негайно відреагував на початок "торговельної війни" з Росією. Янукович розповів, що, щойно отримавши інформацію про це, він негайно зателефонував Володимирові Путіну "і поставив одне запитання: "Що це таке?"
Джерело: ВВС Україна