Гаазький міжнародний арбітраж присудив Укрнафті 44 мільйони в якості компенсації за втрачені активи на півострові.
Міжнародний арбітраж у Гаазі присудив компанії Укрнафта 44 мільйони доларів компенсації за втрачені активи в анексованому Криму. Йдеться про адміністративні приміщення і 16 автозаправок.
Росія не вважає себе стороною судового процесу, не визнає юрисдикцію Гаазького арбітражу і збирається оскаржити його в швейцарському національному суді. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Позов Укрнафти в міжнародному арбітражі
12 квітня арбітражний суд своїм рішенням стягнув з Росії на користь Укрнафти 44,45 мільйона доларів компенсації "за експропріацію інвестицій" у Криму, а також понад 3,5 мільйона доларів арбітражних витрат, говориться в повідомленні найбільшого видобувача нафти і газу в Україні (контрольний пакет у Нафтогазу).
Крім того, відсотки на суму компенсації, які перевищили 5,5 мільйона доларів.
В Укрнафті відзначають, що керувалися угодою між Україною і Росією від 1998 року про заохочення і взаємний захист інвестицій, що дозволяє українському інвестору передати спір з Росією в арбітражний суд за регламентом ООН.
Росія проігнорувала повідомлення Укрнафти про порушення інтересів української компанії в Криму, йдеться в заяві, тому 3 червня 2015 року передала спір на розгляд до Міжнародного арбітражу в Гаазі.
Оскільки Росія відмовилася визнавати спір, Постійна палата Третейського суду сама призначила арбітрів, а головою стала Габріель Кауфманн-Колер з Женеви. Цей арбітраж 26 червня 2017 року виніс проміжні рішення, які дозволяли заслухати вимоги 12 українських компаній по суті.
Аналогічні позови проти Росії було подано також від компаній Novel-Estate, Stabil, Stemv Group, Кіровоград-Нафта, Крим-Петрол, Пірсан, Трейд-Траст, Елефтерія, ВКФ Сатек, Рустел, Рубенор
Але Росія оскаржила проміжні рішення в Швейцарському федеральному суді. Російські адвокати спиралися на формальний аргумент.
"Російсько-українська угода захищає інвестиції, здійснені на території іншої країни; дані інвестиції були здійснені в період, коли Крим був частиною України, тому не підпадають під захист", - заявляли адвокати РФ.
16 жовтня 2018 року суд відхилив російський позов. Цього разу Мін'юстиції РФ знову заявив, що рішення міжнародного арбітражу в Гаазі буде оскаржуватися. Також наголошується, що російська сторона на 16 квітня не отримала через офіційні дипломатичні канали рішення за позовом.
"Російська Федерація не брала участь у розгляді зазначеного позову. Вона не визнає законність винесеного рішення, в першу чергу, у зв'язку з відсутністю в арбітражу юрисдикції на розгляд даного позову", - повідомили в російському відомстві.
Юридично Україна не має можливості змусити Росію виконувати рішення арбітражів. Однак за статусом ООН кожна держава-член організації має виконувати рішення міжнародного суду.
Попередні перемоги
Рішення щодо Укрнафти стало шостим, винесеним на користь українських компаній, у зв'язку з анексією Криму Росією.
10 травня 2018 року стало відомо, що українські компанії виграли перший міжнародний спір проти Росії з приводу націоналізації активів у Криму.
Міжнародна постійна палата третейського суду в Гаазі присудила 159 млн доларів за позовом 18 українських підприємств і однієї фізособи - колишнього голови правління ПриватБанку Олександра Дубілета. Детально в матеріалі
Прецедентне рішення: суд Гааги щодо анексії Криму.
26 листопада минулого року Ощадбанк повідомив, що виграв позов до Росії про компенсацію за втрату своїх кримських активів у міжнародному арбітражі в Парижі.
Присуджена арбітражем сума склала 1,3 мільярда доларів, включаючи вартість активів на півострові і збиток від втрати бізнесу, але виключаючи відсотки, які будуть нараховуватися до дати фактичного отримання компенсації.
Прес-служба банку назвала рішення безпрецедентним і підкреслила, що воно є остаточним і обов'язковим для сторін, оскільки винесено в відповідно до арбітражного регламенту Комісії ООН за правом міжнародної торгівлі.
У лютому цього року міжнародний арбітраж у Гаазі підтримав ПриватБанк, а також українську компанію Аеропорт Бельбек і персонально Ігоря Коломойського. Але в цих випадках арбітраж відклав рішення про суму компенсацій.
1 березня глава Нафтогазу Андрій Коболєв повідомив, що компанія отримала рішення Постійної палати Третейського суду в Гаазі за своїм позовом до Росії у зв'язку з втратою активів у Криму.
"Позавчора Нафтогаз отримав рішення Арбітражу Гааги, де розглядався позов до РФ за втраченими активами в Криму і на шельфі Чорного моря. Рішення позитивне. По-перше, ми змогли довести в трибуналі факт того, що юрисдикція цього трибуналу поширюється на цей випадок. По друге, ми змогли довести, що Росія як країна винна у втраті наших активів і повинна відповісти за це", - сказав він на прес-конференції.
Коболєв зазначив, що Нафтогаз оцінює свої збитки після анексії Криму у п'ять мільярдів доларів. Але рішення про розмір компенсації суд прийме пізніше, на наступному засіданні.
На півострові у Нафтогазу була дочірня структура Чорноморнафтогаз, яка видобувала близько 1,6 мільярда кубометрів газу в рік, а також підземні сховища, система газопроводів і дві бурові платформи для шельфу.
З урахуванням вимог Нафтогазу, Москва заборгувала Україні за втрати в Криму кілька мільярдів доларів.