Фото: Getty Images
Інтерес Туреччини до схеми пояснювався тим, що країна планувала залучити з РФ необхідні їй долари
Високопосадовці обох країн планували використати для цієї мети проект будівництва АЕС Аккую в Туреччині.
Росія спробувала у 2022 році використати проект будівництва АЕС Аккую в Туреччині для створення "офшорного доларового резерву", що мав допомогти Москві обходити санкції. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на обізнані джерела.
В схемі брали участь високопосадовці, зокрема й голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна, і турецькі офіційні особи з оточення президента Реджепа Ердогана, зокрема один з його найближчих радників, голова Національної розвідки Туреччини Ібрагім Калин.
Газпромбанк, який на той момент не знаходився під санкціями США, мав надати кредит у розмірі близько 9 млрд доларів на будівництво Аккую, яким займається Росатом. Гроші передбачалося переслати через два американські банки - JPMorgan і Citigroup - на рахунок АЕС у найбільшому державному банку Туреччини Зіраат, а потім перенаправити їх на рахунки російських компаній у цій же кредитній організації.
Москва таким чином могла уникнути необхідності здійснювати подальші транзакції через США.Фінансувати кредит таємно мав Банк Росії. Інтерес Туреччини до схеми пояснювався тим, що країна могла залучити необхідні їй долари, щоб боротися зі зростаючою інфляцією.
Російській стороні вдалося перевести до Туреччини понад 5 млрд доларів влітку 2022 року, але це привернуло увагу Мін'юсту США, який заблокував черговий транш через JPMorgan на 2 млрд доларів.
Ці кошти були заморожені, а 2024 року прокурори почали шукати можливість конфіскувати гроші через подання цивільного позову, але адміністрація президента Джо Байдена зупинила процес через побоювання, що це погіршить відносини із Туреччиною.
Як ми вже писали, Туреччина після попередження США таємно заборонила експорт в Росію американських військових товарів.
Туреччина відмовилася розблокувати роботу російських карток Мир
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp