Корреспондент.biz,
18 березня 2019, 10:50
Маєте креативну ідею, але не знаєте, як перетворити її на бізнес-план та де взяти гроші на її реалізацію?
Тоді вам варто ознайомитися з інноваційною платформою стартапів "Sikorsky Challenge", що вже не перший рік успішно діє на базі Київської політехніки
Ідеї на мільйон
Рівень стресу впливає на продуктивність. Це давно довели вчені. А українська студентка Київської політехніки навчилася стрес контролювати. Її антистресовий браслет Force Emotion для працівників компаній – стартап, що підкорив світ. Ліза Воронкова переконана, що спостереження за рівнем стресу працівника впливає не лише на його особисте життя, але й на корпоративне здоров`я компанії. Саме таку послугу й надає її стартап. Ринок давно заполонили різні трекери. Та вони здатні лише рахувати кількість кроків, пульс чи час сну. Антистресовий браслет від української винахідниці за допомогою електродів, вмонтованих в браслет, здатен не лише визначати різні медичні показники, серед яких навіть алкогольне сп’яніння, але й рівень стресу та його причину. Він здатен в реальному часі давати індивідуальні рекомендації, як зменшити стрес. Ліза з однодумцями стали першою та самою молодою українською командою, яка пройшла в престижний стенфордський акселератор Alchemist, що в рік на розвиток підприємства виділяє близько 35 мільйонів доларів. Нині тисячі браслетів замовляють по всьому світу. А починалося все в стінах КПІ.
Перший український серійний безпілотник-розвідник Spectator, який нині допомагає боронити українську землю на Сході та моніторити ситуацію на кордоні – стартап, що теж народився в Київській політехніці. За розробку українського безпілотника взялися аспірант Київської політехніки Роман Карнаушенко та студенти Ігор Богачук і Седоченко. З готовим проектом дрона, що мав робочу назву "Spectator" хлопці подалися на Всеукраїнський фестиваль інноваційних проектів "Sikorsky Challenge", який щороку проходить у КПІ. Ідея не просто сподобалася журі, а й стала призером конкурсу інновацій. З понад сотні розробок, готових до практичного впровадження, літак-розвідник викликав найбільший інтерес. Інвестором проекту став венчурний фонд академіка Михалевича, а серійним виробником дронів ВАТ Меридіан ім. С. П. Корольова. Зараз цей безпілотник захищає кордони держави.
Wider – лазерний проекційний моноблок, що легко монтується з медіасервером та панорамним екраном у комплекті. Пристрій може працювати з професійним телекомунікаційним обладнанням на апаратному та програмному рівні. Оснащений спеціально спроектованим кейсом, що трансформується у функціональний стіл. Пристрій дозволяє тренувати водіїв, пілотів різних видів наземної та авіатехніки. В цей перспективний стартап вже вклали гроші інвестори. Ідея розробки належить студенту КПІ Антону Галяшинському.
Усі ці та десятки інших ідей народилися та отримали фінансування на базі інноваційної платформи "SikorskyChallenge". Це перша в Україні інноваційна екосистема, що дозволяє авторам креативних розробок створювати бізнес-плани та знаходити інвесторів. Ініціювали та створили платформу стартапів "SikorskyChallenge" у Київській політехніці.
Наука-інновації-бізнес
З перших років існування Київська політехніка вважалась інноваційним навчальним закладом. І хоча тоді, понад століття тому, термін "інновація" не вживався – по суті він був таким. "Видатні вчені Д. Менделєєв, І. Сікорський, С. Корольов, Євген Патон та багато інших своїми досягненнями змінювали світ, а навчання в КПІ відбувалося шляхом занурення в ці досягнення, – розповідає голова Ради молодих вчених КПІ, кандидат технічних наук Олег Білецький. – Ця модель дещо була втрачена на початку незалежності України та, починаючи з 2006 року, ми вирішили повернутися до платформи, яка б об’єднала інженерну освіту, наукові розробки й потреби високотехнологічного бізнесу". Почали із законодавчої бази. Верховна Рада України підтримала створення на базі університету наукового парку "Київська політехніка" й процес пішов.
Створили єдине інноваційне стартап-середовище й назвали його "Sikorsky Challenge". Це майданчик на якому винахідники, навчаючись і спілкуючись, втілюють свої ідеї та розробки. Така модель покликана розвивати Україну в інноваційному напрямку. Хоч наша молодь одна з найталановитіших в світі – інноваційного прориву в країні досі не має, бо в університетах не навчають працювати з інноваційними ідеями і заробляти на цьому гроші. Тож, в КПІ вирішити це змінити.
Як це працює?
Екосистема "SikorskyChallenge" складається із: стартап школи, фестивалю інноваційних проектів, бізнес-інкубатора, інноваційного технологічного середовища "SikorskyLab", центру інтелектуальної власності та венчурних фондів. Долучитися до неї можуть креативні люди, що бажають займатися інноваційним підприємництвом, з числа винахідників, науковців, аспірантів та студентів КПІ, а також інших університетів, науково-дослідних інститутів й навіть бізнесмени.
Кожна складова взаємодіє між собою. Перший крок – це навчання в стартап школі. Сьогодні це двомісячний курс. Тут знайомлять з основами інноваційного бізнесу та дають практичні навички у сфері створення інноваційних технологічних стартапів. Обдарований винахідник вчиться створювати затребуваний на ринку винахід, який точно зацікавить бізнес – переконують засновники. "Незважаючи на те, що термін "cтартап" давно увійшов в наше життя, мало хто може пояснити його значення. Справа в тому, що стартап – це не новий бізнес, як дехто думає. Стартап – це творча робота з новою ідеєю, це пошук бізнес-моделі для інноваційної ідеї, якої раніше не було, і яка в майбутньому зможе приносити певні доходи".– розповідає координатор навчань в стартап школи "Sikorsky Challenge" Тетяна Кресан.
Крок другий – участь у фестивалі інноваційних проектів "Sikorsky Challenge". На конкурсі учасники представляють свої інноваційні розробки перед венчурними та інвестиційними фондами. До речі, кращі учні стартап школи одразу потрапляють до фіналу й мають більше шансів на залучення в свої проекти інвестицій. Щороку у конкурсі беруть участь від 100 до 150 старпатів. "Після наполегливої триденної роботи частина стартапів відбирається інвесторами, які вирішили вкласти гроші в проект. Потім, обов’язково підписується угода між авторами, інвесторами та нашою школою, яка виростила стартап" – розповідає голова Ради молодих вчених КПІ, кандидат технічних наук Олег Білецький.
Крок третій – створення власної компанії на базі бізнес інкубатора. Останній створено щоб заохочувати до підприємницької активності в КПІ, залучати інвестиції та запускати успішні стартап-компанії.
Бізнес вкладає, держава заощаджує
Щороку кількість стартапів, в які вкладають гроші інвестори, збільшується. Якщо, наприклад, у 2012 році інвестори відібрали лише чотири проекти, то в 2015 році – 22 проекти в які вклали понад 26 мільйонів доларів. У 2018 році відібрали вже понад 45 проектів.
Загалом за роки існування екосистеми "Sikorsky Challenge" до неї долучилося понад 110 високотехнологічних компаній з України, США, Євросоюзу та країн Південно-Східної Азії. Понад 150 високотехнологічних проектів і технологій було виведено на ринки України та світу. Щороку понад 7 тисяч винахідників, вчених, інвесторів проходять через "Sikorsky Challenge".
Попит постійно зростає, тому Київська політехніка почала розширювати середовище на національному та міжнародному рівнях. Відкрили 10 відділень в регіонах України, 5 представництв в США, по 2 в Ізраїлі та Азербайджані. Закінчуються перемовини щодо відкриття представництв у Китаї.
"Високотехнологічні компанії зацікавлені у впровадженні новітніх винаходів. Вони полюють за ними. Зацікавлені у двох видах підживлення у нас в КПІ – високоякісним персоналом та стартапами для свого розвитку. – розповідає керівник стартап школи “Sikorsky Challenge” Інна Малюкова. – Це поєднання інтересів. І головне – не витрачено жодної копійки з бюджету. Це кошти бізнесу".
Не бійтеся ризикувати та втілювати свої інноваційні проекти. Попит на оригінальні бізнес-ідеї в Україні стрімко зростає. Стартап – це реальний шлях розпочати власну справу. А інноваційна платформа "Sikorsky Challenge" дає креативній молоді шанс впливати не тільки на власне майбутнє, але й на долю всієї країни. Адже подібні інновації здатні переорієнтувати сировинну українську економіку на високотехнологічну.
Текст: Олександра Аркадієва