Нова модель українського безпілотного літака-розвідника "Spectator" охороняє кордони держави та допомагає військовим на Сході України.
Ідея студентів
Коли 2014-го року до нас зненацька прийшла війна, студенти, інженери і вчені Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (КПІ) вирішили суттєво пришвидшити впровадження університетських стартапів спеціального і подвійного призначення. Адже понад чверть інноваційних проектів київських політехніків мали якраз таку спрямованість. Одним з перспективних стартапів аспіранта Романа Карнаушенка та студентів Ігоря Богачука і Євгена Седоченка був безпілотний літальний апарат – розвідник "Spectator". Цей проект у 2013 році отримав інвестицію від венчурного фонду академіка Михалевича на фестивалі "SikorskyChallenge’2013". На початку воєнних дій на Сході України нашій армії критично не вистачало дронів для повітряної розвідки. Тоді поодинокі безпілотники, часто вживані, для фронту купували волонтери за кордоном.
Розуміючи актуальність та необхідність подібних розробок, інвестор та автори проекту звернулися до столичного заводу "Меридіан" ім. С.П. Корольова, що входить до Державного концерну "Укроборонпром", з пропозицією запустити безпілотник у серійне виробництво.
На підприємстві довго не роздумували. "Почалася війна на Донбасі. Ми хотіли бути корисними й долучитися до підтримки нашої армії на Сході – пояснює своє рішення голова правління ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова В'ячеслав Проценко. – Адже 70% літака – це складна авіоніка і електроніка. А це саме те, чим ми постійно займаємося й на чому добре розуміємося".
З почином!
Почалася напружена робота авторського колективу КПІ, групи інженерів "Меридіану" та інвестора. Виготовили технічну та технологічну документацію. Підготували виробництво. "Форми, викройки, ріжучий інструмент – все потрібно було робити з нуля. Ми разом з КПІ одночасно й вчилися, й створювали літак. Для нашого підприємства це були перші дрони". – розповідає головний конструктор розвідувального безпілотного авіаційного комплексу Олег Присяжнюк. "Не просто було – згадує автор розробки Роман Карнаушенко. – Найскладніше було інтегрувати в єдине технічне рішення всі побажання. Їх висували і замовники, і військові, і виробничники. Треба було визначитися з тим, що дійсно потрібно, а що можна зробити потім в рамках модернізації".
Щоб досягти ідеальної форми та хорошої аеродинаміки літака радилися з досвідченими вченими і інженерами з КПІ і ДП "Антонов". Тож, маленький "Spectator" зовні почав нагадувати гігантів легендарного заводу.
Кілька місяців наполегливої праці й ось він результат! У жовтні 2015 року перший літак піднявся в небо. "У нас разом з хлопцями вийшов переносний літак. Він складається. Його можна носити в рюкзаку. В Україні таких більше немає. Екіпаж з трьох людей виходить в поле з двома безпілотниками, переносною станцією та антенним комплексом. За 15 хвилин розгортається й може виконувати завдання командування". – розповідає голова правління ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова В'ячеслав Проценко.
Вже у тому-ж 2015-му році Міністерство оборони замовило першу партію безпілотників, а підприємство запустило окрему лінію для їх виробництва потужністю понад 100 одиниць на рік.
В січні 2016-го вже перша велика партія літаків-розвідувальників поповнила озброєння української армії. Завод "Меридіан" підписав також контракт з Державною прикордонною службою України на поставку великої партії дронів. Охороняючи кордони держави, нині прикордонники експлуатують десятки таких літаків. Вони здійснили тисячі вильотів та посадок. У головному навчальному центрі Держприкордонслужби та на військовій кафедрі КПІ, за участі підприємства-виробника, здійснюється підготовка пілотів та операторів цих безпілотних авіаційних комплексів.
Загалом на озброєнні військових та прикордонників вже близько сотні таких крилатих помічників.
Завдання комплексу – розвідка
Розвідка – головне покликання літака "Spectator". Він компактний та малопомітний через свої розміри. А ще найтихіший в своєму класі і непрозорий до електромагнітних хвиль.
Може злітати як з катапульти, так і з руки. Базова модель дрона здатна набирати висоту до 2 км, швидкість - до 120 км/год, а тривалість її безперервного польоту - до 2-х годин.
І головне – ці літаки успішно протидіють ворожим системам радіоелектронної боротьби. Російські комплекси можуть легко знешкодити цивільні дрони, а от проти українських військових безпілотників – безсилі. Завдяки захищеним каналам зв’язку "Spectator" може проникати у повітряний простір, закритий ворожими системами РЕБ, здійснювати розвідку, передавати відеозображення й успішно повертатися на базу, навіть якщо зв'язок зникне.
А ще це єдиний вітчизняний літак, що має бомбо люк. Корисне навантаження під час польоту заховане. А отже, камери захищенні від пошкоджень. Люк відкривається лише за командою оператора.
Нова модель
Пташку постійно вдосконалюють. Остання версія безпілотного літального апарата "Spectator" суттєво краща порівняно з попередньою. Літак став легшим, а отже збільшено тривалість польоту. Він важить всього до семи кілограмів. Може безперервно летіти вже 3 години, передає чіткі фото та відео на відстань 35 кілометрів, піднімається на висоту до 3 тисяч метрів, а ще оснащений тепловізором і може робити якісні відео навіть уночі.
Зарядний пристрій теж став набагато легшим. А батареї можна заряджати навіть від бортової мережі автомобіля.
Літак здатен працювати у непростих метеоумовах. Витримувати до 10 градусів морозу та 40 градусів тепла при поривах вітру 18 м/с.
Станцію наземного управління теж модернізували. Тепер безпілотник має систему автоматичного визначення координат цілі. Самостійно конвертує координати об’єктів, знайдених під час зйомки, у систему СК-42, якою користуються артилеристи для наведення вогню.
Нова версія дрона вже найближчим часом почне масово поповнювати збройний арсенал української армії та Держприкордонслужби.
Не армією єдиною
Літаки такого класу потрібні не лише в українській армії. Нині вченими КПІ та інженерами Меридіану розробляються цивільні версії дронів, з орієнтацією на їх використання в сільському, лісовому та водному господарстві України та інших країн. Розробляються також спеціальні дрони для моніторингу нафтопроводів, газопроводів та ліній електропередач, для картографії.
Кілька "цивільних" дронів вже придбали аграрії. Адже вважають їх дуже вдалими для цілей агроконтролю. Такі літаки дозволяють зробити мультиспектральне обстеження максимальної площі сільськогосподарських полів. В реальному часі обробити зображення й показати в якому стані знаходяться посіви. За один виліт ці апарати здатні обстежити площу до 500 га.
"Spectator" це вдалий приклад того, як прогресивна ідея студентів та молодих інженерів, за належної підтримки університету, приватних інвесторів та промисловості перетворилася в масштабну технологію, яка вже врятувала на фронті не одне людське життя та значно підвищила ефективність роботи аграріїв, працівників нафтогазової промисловості, енергетиків.
Текст: Олександра Аркадієва