Корреспондент: Російське «мило» залишає український ефір

Корреспондент.biz, 18 листопада 2014, 14:22
0
2455
Корреспондент: Російське «мило» залишає український ефір
Фото: прес-служби Держкіно
Російські серіали, де героїзуються російські силовики та військові, зникли з українського телепростору

Українські телеканали втратили істотну частку свого телеефіру у вигляді російського «мила» про війну і ментів.

Експерти бачать в цьому шанс для пожвавлення вітчизняного продакшену, пише Вероніка Мелкозерова у №45 журналу Корреспондент від 14 листопада 2014 року.

Перемикаючи телеканали, сьогодні практично неможливо наштовхнутися на Ментів, Агента національної безпеки та інші стрічки про крутих хлопців. Держагентство кінематографії України не видало і не продовжило прокатні свідоцтва російського продукту, де була знайдена пропаганда і героїзація силових структур, залишивши добро на ефір лише мелодрамам і комедіям.

Минулого тижня до двох десятків серіалів чиновники додали ще 70 фільмів і серіалів за участю Михайла Пореченкова, оголошеного в Україні персоною нон-грата після інциденту зі стріляниною в донецькому аеропорту в лавах сепаратистів.

«Держкіно не забороняє нічого і нікому. Ми просто вживаємо заходів виходячи зі скарг від громадських організацій, що під час російської інтервенції в Криму та на сході України показувати ці серіали некоректно щодо нашого глядача», – повідомив Корреспонденту прес-секретар відомства Ярослав Підгора-Гвяздовський.

Хоча Верховна Рада ще не встигла втілити дії Держкіно в законодавчу форму, вітчизняні теле- і продакшен-компанії відреагували на дії чиновників.

«У нас офіційно не оголошена війна, тому демонструвати у себе продукт, який прославляє противника, неприйнятно, – підтримує дії Держкіно Олександр Ткаченко, гендиректор 1+1 media. Однак відразу додає: – На законодавчому рівні російські серіали ніхто не відміняв».

Віктор Мирський, генеральний продюсер кінокомпанії Film.ua, такі заборони не сприймає: «Деякі наші чиновники, здається, змагаються в ідіотизмі з такими самими російськими ура-патріотами. Вони зі штанів вистрибують, намагаючись продемонструвати своїм начальникам, хто більше батьківщину любить».

Так чи інакше, українським телевізійникам доведеться адаптуватися до нових реалій українського ефіру. Продакшен-студії кинули всі свої сили на виробництво національного продукту, а канали тим часом замінюють російські серіали іншими іноземними – наприклад турецькими.

Програма мовлення

Ткаченко вважає, що українське телебачення від заборони російських серіалів тільки покращиться.

«Це невелика втрата, адже російські серіали останнім часом займали нечисленні слоти в ефірі», – зазначає глава 1+1.

Однак якщо це твердження вірне для його каналу, який переважно транслює не російський, а інший іноземний контент, то, наприклад, у низки телеканалів групи StarLightMedia, куди входять СТБ, Новий та ICTV, ефірні діри, що утворилися, за оцінками експертів, будуть набагато ширшими.

Точні частки, які займав російський продукт, а також збитки від його втрати телевізійники не називають. Але вже сьогодні вони будують плани латання пролому, що виник. Наприклад, у StarLightMedia дозріла амбітна ідея історичної саги про боротьбу за єдину Україну.

«Потрібно людям в художній формі пояснити, як жила наша країна з 1938 року по 2014-й, – трохи відкриває плани компанії її прес-секретар Ольга Ваганова. – Тоді стане зрозуміло, чому в Західній і Східній Україні різне сприйняття нашої спільної історії і дійсності. І про це не треба боятися говорити».

StarLightMedia в сукупності виробляє і транслює найбільшу серед інших телегруп кількість власного продукту. А на каналі СТБ вироблені в Україні фільми і телешоу займають 80% ефіру

До речі, за оцінками фахівців, StarLightMedia в сукупності виробляє і транслює найбільшу серед інших телегруп кількість власного продукту. А на каналі СТБ вироблені в Україні фільми і телешоу займають 80% ефіру. Причому з 2004 по 2013 рік обсяг національного контенту групи зріс на 14%.

«Цього року ми показали наші перші телесеріали – Швидка допомога [адаптація американського серіалу ER] і Коли ми вдома», – ділиться успіхами Ваганова.

ICTV планує почати зйомки адаптації культового американського комедійного серіалу 1980-х Cheers про будні власника і відвідувачів міського бару. Холдинг 1+1 media, який за кілька років «підсадив» українців на сучасні турецькі серіали Чудове століття. Роксолана і Сила, почав вкладати гроші у виробництво власного «мила». Це кілька мелодрам, а також комедія Московський родич про пригоди московського мажора в глухому закарпатському селі, але без політики.

Film.ua після успіху свого серіалу Нюхач про сищика, якому допомагає розкривати злочини його нюх, взялася за зйомки другого сезону, а також детективу Майор і Відьма і любовної саги Гречанка.

«Знімаємо також серіал за мотивами життя найвідомішої радянської манекенниці, Регіни Збарської, – розповідає Мирський. – Щойно повернулися зі зйомок у Самарканді, недавно закінчили у Львові, де знімали Париж. Сподіваюся, вийде гарне кіно про світ моди 1960-1970-х років».

Частину свого продукту Film.ua знімає у копродукції з Росією і експортує туди ж. Мирський не бачить в цьому ніякої крамоли.

«Ми спілкуємося з російськими каналами і готові виробляти український продукт і продавати його, – розповідає він. – Більшість нашої продукції ми знімаємо російською мовою, що дає можливість експортувати фільми не тільки в Росію, але і в інші країни ближнього зарубіжжя – Білорусь, Казахстан, Литву, Латвію, Естонію, Молдову».

Найчастіше серіали, які звичайні глядачі, виходячи зі змісту, вважають російськими, знімаються українськими режисерами на майданчиках вітчизняних теле- і кіностудій і за участю українського ж капіталу.

Іноді студії працюють на замовлення тих чи інших телеканалів – як російських, так і українських, а подекуди виробляють свій телепродукт, який потім продають у різні країни. Наприклад, Будинок з ліліями і Нюхач (обидва – виробництва Film.ua), стали найбільш рейтинговими в російському ефірі за останні роки.

При цьому творці телеконтенту сподіваються зайняти домінантну позицію й у вітчизняному телеефірі. Приміром, мріють про масштабні двомовні серіали для внутрішнього ринку, на які, однак, поки що недостатньо коштів.

Мирський намагається знайти вихід у мінімізації витрат без серйозного збитку для якості, сподіваючись вже до весни випустити проекти на сучасному матеріалі і при цьому орієнтовані на українського глядача. За його словами, кінобізнес не стоїть на місці і продакшен-студії намагаються забезпечувати роботою сотні українських кінематографістів.

«Ми не ставимо своєю метою замінити російський продукт на екранах. Глядач сам проголосує телевізійним пультом і сам вибере, що він хоче дивитися», – вважає продюсер.

Кіно нон-грата

Киянин Сергій Демчук ніколи не був фанатом серіалів про ментів і спецназівців, а російський телепродукт за участю Пореченкова тепер не стане дивитися і поготів.

«Якби фільми з актором, який стріляв у наших хлопців, продовжили крутити по телевізору, я б сприйняв це як моральне збочення, – міркує Демчук. – Дивіться, мовляв, які у вас класні і сильні окупанти!»

До такої думки поставилася б лояльно більшість українських телеглядачів, якщо подивитися на результати дослідження, проведеного компанією Група Рейтинг у травні 2014 року серед 2.000 респондентів.

Віддану любов до сучасних російських серіалів висловили лише 3% опитаних, причому як на заході, так і на сході країни. Водночас 9% більше оцінили турецькі телесаги Чудове століття. Роксолана і Сила.

Найбільшим успіхом у вітчизняного глядача (40%) користується радянський кінематограф. А в структурі улюблених фільмів українців дві третини припадають на повнометражне кіно і лише третина – на серіали

Найбільшим успіхом у вітчизняного глядача (40%) користується радянський кінематограф. А в структурі улюблених фільмів українців дві третини припадають на повнометражне кіно і лише третина – на серіали. Тому з великою ймовірністю можна зробити висновок, що значна частина співвітчизників не постраждали від дій Держкіно.

Мабуть, тому після табу на Пореченкова депутати ВР вирішили піти далі. А саме – заборонити демонстрацію російських фільмів і серіалів, де героями виступають військові, представники спецслужб і працівники правоохоронних органів РФ, СРСР і Російської імперії.

Правда, мова йшла про тимчасову заборону – лише до весни і тільки для стрічок, знятих після розпаду Союзу. Проте відповідний законопроект не був прийнятий більшістю, що не завадило спікеру Олександру Турчинову висловити надію, що закон схвалить новий склад Ради.

Тим часом Держкіно власними постановами продовжує відкликати прокатні свідоцтва. В чорні списки потрапили відомі телеісторії – Вулиці розбитих ліхтарів, Кадетство, Морпіхи, Ліквідація, Військова розвідка, Спецназ, Серпень 8-го та ін.

Пореченков своїм соло в донецькому аеропорту позбавив українців серед іншого культового фільму Особливості національного полювання в зимовий період, де він знявся лише в епізодичній ролі, а також картин 9 рота, Грозові ворота та багатьох інших.

Мирський вважає, що тактика заборон працює насамперед проти самого Держкіно.

«Коли ціле відомство оголошує війну посередньому акторові і, прямо скажемо, недалекій людині, воно опускає себе на один рівень з ним, – міркує продюсер. – Забороняти якісний, симпатичний серіал тільки тому, що в одній з ролей знялася змучена пропагандою людина, – це сумно».

Заборони в сфері культури – найпримітивніша форма поведінки, яка не потребує ніяких інтелектуальних зусиль і не веде до створення нових смислів і формування спільних національних цілей, озвучує схожу позицію групи StarLightMedia Ваганова.

Проте представники українського продакшену не сумніваються, що теле- і кіноринок зараз перебувають у важкій фінансовій кризі. Перш за все він пов'язаний з різким падінням курсу гривні та доходів каналів, наголошує Мирський, і це, безумовно, відбивається на замовленнях.

«Те, що дійсно необхідно, – це протекціонізм держави для українських фільмів, серіалів, артистів, вистав, – резюмує Ваганова. – Пряме державне фінансування, спрощення та зменшення оподаткування персоналу – в першу чергу акторів, задіяних у зйомках».

***

Цей матеріал опублікований в № 45 журналу Корреспондент від 14 листопада 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: журнал КорреспондентпоказРосія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах