Фото: Фото прес-служби Президента
Уже ніхто не вірить, що Болонський процес успішно завершиться до 2020 року
Ініціатори Болонського процесу прагнули створити "Європу університетів" - зруйнувати бюрократичні бар’єри заради більшої мобільності студентів. Однак і через 13 років мети не досягнуто.
Ніхто не ставить під сумнів саму ідею – максимальну мобільність студенті та науковців на європейському освітньому просторі. Не даремно до Болонського процесу долучилися 47 держав – значно більше, ніж країн, які входять до Європейського Союзу.
Офіційно про старт Болонського процесу оголосили під час міжнародної конференції в Болоньї 1999-го року. Відтоді представники країн, які долучилися до процесу, зустрічаються кожні два роки для обговорення перетворень. Цього разу такий форм відбувся в Бухаресті. У той час, як міністри освіти заявляють про поступ, студенти не приховують скептичних настроїв.
З різних дзвіниць
"Ще багато чого слід зробити щодо взаємного визнання університетами заліків та іспитів", - каже Юліан Гіллер з німецького Вільного об'єднання студентських організацій. Студентка з Румунії Даніеля Алєксєй звертає увагу на такі проблеми: "Для румунських студентів важливою темою є фінансування навчання. Чимало студентів не можуть навчатися без підробітку. А від цього страждає якість їхньої освіти".
Але ці теми часто залишаються поза увагою міністрів освіти й представників вищих навчальних закладів. Головний біль їм готують зовсім інші проблеми. Боргова криза, яку досі не вдалося остаточно подолати, заважає розвитку університетів і стримує дослідницьку діяльність.
На заваді боргова криза
"Становище університетів зовсім не покращилося, - констатує Леслі Вільсон, яка є генеральним секретарем Європейської університетської асоціації. - І саме тому Болонський процес набуває ще більшого значення. Він є важливим для майбутнього Європи, оскільки ми потребуємо висококваліфікованих молодих людей".
Вільсон закликає не випускати з поля зору головні цілі освітньої реформи: підвищення мобільності, взаємне визнання дипломів, поглиблення міжнародної співпраці між університетами.
Болонський процес – справа поколінь?
Подібної думки дотримується й держсекретар федерального міністерства освіти й науки Гельґе Браун. "Важливою і, мабуть, найважливішою темою взагалі залишається підвищення мобільності". Навчання за кордоном – багатьох студентів цим вже не здивувати, каже Браун. І все ж таки, за її словами, ще не вдалося досягти визначеної мети, аби 20 відсотків студентів вирушало за знаннями за межі власної країни.
На форумі в Бухаресті пролунала й така думка, що втілення в життя Болонського процесу - це справа не років, а поколінь. Іншими словами, нинішні студенти матимуть лише частковий зиск від перетворень. У те, що реформу вдасться завершити до 2020-го року, як планувалося спочатку, сьогодні вже ніхто не вірить.