У неділю громадяни Румунії мають висловити свою думку щодо імпічменту президента. Однак у румунів вистачає клопоту і без референдуму.
На центральному ринку Клужа, колишньої метрополії Семиграддя, люди нарікають на зависокі ціни на харчі. Жінка літнього віку, котра живе приблизно на 140 євро пенсії на місяць, заявляє, що участі в референдумі не братиме. «Всі політики – злодії», - каже вона з виразом відрази на обличчі.
Схожий погляд на політичну ситуацію в країні і в 52-річного учителя. «Вони лише сперечаються за владу», - каже чоловік, котрий ще не знає, чи піде на референдум.
Так само, як пенсіонерка та вчитель на ринку Клужа, дивляться на те, що відбувається в країні, багато інших людей у Румунії. Рівень політичного невдоволення сягнув рекордних висот. Жорстка програма заощадження упродовж останніх двох років поставила велику частину населення перед серйозними матеріальними труднощами. Система охорони здоров'я потерпає від масового виїзду лікарів за кордон, у системі освіти панує хаос. Відповідальність за все це багато жителів Румунії покладають переважно на президента Траяна Басеску і на його уряд ліберал-демократів, що керував країною до квітня цього року.
Боротьба за владу
Референдум стосовно імпічменту Басеску – це апогей жорсткої боротьби за владу між теперішньою соціал-ліберальною урядовою більшістю та прибічниками президента. Ідеться про «битву баронів з двох таборів», - пояснює публіцист та історик Овідіу Пеціцан з університету в Клужі. Однак, на його думку, уряд особливо брутально порушив демократичні правила гри.
Зміна влади в Румунії за допомогою перебіжчиків чи створення нових альянсів – звична практика, насамперед у роки виборів, коли депутати хочуть швидко заскочити до човна потенційних переможців. Так само і цього року – на початку червня відбулися комунальні вибори, на яких виграла партія USL. Ця ж політична сила вважається фаворитом на майбутніх парламентських виборах, що відбудуться у листопаді.
Критика з ЄС
Мандат президента завершиться лише у кінці 2014 року. Так довго USL чекати, щоб одержати повну владу, не хоче. Пробувши лише приблизно три тижні на посаді прем'єр-міністра Віктор Понта і його уряд почали підготовку процедури імпічменту президента. Аби все пройшло без проблем, урядовим декретом було обмежено права Конституційного суду країни, а також змінено закон про референдум. Крім того, було змінено голів обох палат румунського парламенту та омбудсмана. 6 липня парламентська більшість проголосувала за відсторонення президента від влади. Референдум, що відбудеться у неділю, 29 липня, має лише підтвердити це рішення. Спочатку уряд Віктора Понти змінив за допомогою указу закон про референдум таким чином, щоб для того, аби результат референдуму був дійсним, не потрібна була мінімальна кількість учасників голосування. Конституційний суд скасував цей указ. Тож для того, щоб референдум було визнано таким, що відбувся, потрібна участь у ньому 50 відсотків виборців.
Уряд Віктора Понти та тимчасовий виконувач обов'язків глави держави Крін Антонеску навряд чи очікували гучної обурливої реакції в середині країни та на міжнародній арені. Навіть у самій Румунії чимало суспільних лідерів та інтелектуалів говорять про «путч» і «дії державного перевороту», серед них навіть критики президента Траяна Басеску.
Європейська Комісія теж відреагувала надзвичайно різко, закинувши уряду Понти нехтування верховенством закону й демократичними правилами гри, погрожуючи серйозними санкціями – аж до позбавлення права голосу в європейських структурах. Поки що країна залишається під посиленим наглядом з боку ЄС, а перспективу приєднання Румунії до шенгенського простору відсунуто на невизначений час.
Політики-корупціонери хочуть захисту
На думку багатьох оглядачів, за боротьбою за владу між урядовою більшістю та президентом стоїть вплив на юстицію. «Румунська юстиція стала більш незалежною, але корумповані політики хочуть захищати себе від засудження», - каже юрист з Бухареста Лаура Штефан. Вона у складі незалежної групи експертів досліджує на замовлення ЄС ситуацію у царині верховенства права в Румунії.
Лаура Штефан вказує на випадок з Адріаном Нестасе. Колишній прем'єр-міністр і шеф PSD, колишній політичний наставник теперішнього керівника уряду Віктора Понти вважається в Румунії абсолютним зразком корумпованого політика. 20 червня його засудили за нелегальне фінансування партії та виборчої боротьби до двох років позбавлення волі. Це був перший випадок у посткомуністичній Румунії, коли політика такого високого рангу запроторили за ґрати. Нестасе інсценізував театральну спробу самогубства, аби уникнути ув'язнення, але, незважаючи на все це, нині він перебуває у в'язниці.
Юстиція знову під політичним впливом
В USL чимало політиків, яких підозрюють у корупції. Але на конкретні запити надходять нечіткі відповіді. «Менталітет політичного класу має змінитися», – каже Корина Крету, віце-президент PSD, а також депутат Європарламенту, показуючи при цьому пальцем на політичних суперників.
Справді, і в таборі президента Басеску є чимало корупційних випадків. Його ставлення до цієї теми є суперечливим. З одного боку, він підтримує реформу юстиції та боротьбу з корупцією. Деякі політики з його PDL-партії нині перебувають за ґратами. З іншого боку, Басеску ніколи нічого не казав щодо еліти свого політичного табору, яку підозрюють в корупції.
Колишня міністр юстиції, теперішній євродепутат Моніка Маковей висловлюється на захист глави держави. «Так, і в нашій партії є корумповані політики, але ліберал-демократи приймають їхнє засудження. З президентом Басеску юстиція залишається незалежною», - каже колишній міністр, котра упродовж 2004-2007 років керувала процесом проведення реформи юстиції. Якщо на референдумі більшість громадян проголосують проти Басеску, тоді перспективи похмурі, переконана Маковей. «Тоді юстиція знову опиниться під політичним впливом, а боротьба з корупцією послабиться».
Джерело: Українська служба DW