Фото: Свобода на Інтері
У Харківській ОДА повідомляють про 30% "нікудишніх" аграріїв
Харківська обласна влада хоче забирати орендовані землі у «неуспішних», на погляд чиновників, аграріїв і віддавати ділянки «успішним». Експерти закликають владу дотримуватися чинних законів.
Майже тридцять відсотків сільгосппідприємств Харківщини, за висновками Харківської облдержадміністрації, цього року «відпрацювали гірше нікуди». Зокрема, як заявив харківський губернатор Михайло Добкін, вони зібрали зернових менше 20 центнерів з гектара, тоді як цьогорічний середній показник по області становить 31 центнер. На думку губернатора, «навіть у цей неврожайний рік аграрії могли б продемонструвати кращі показники, а не ховати свої невдачі за погодними умовами». «Мотивувати» аграріїв, Добкін, схоже, вирішив у дещо сумнівний спосіб. «Приклад успішних підприємств показує, що можна боротися з негодою. І цьому мають вчитися усі. Інакше, земля неуспішних підприємств буде передаватися в користування тим, хто вміє добиватися високих результатів», - цитує губернатора офіційний сайт облдержадміністрації.
Свавілля чи піар?
На сайті, крім того, зазначено, що юристи облдержадміністрації вже навіть почали розробляти правовий механізм того, як скасувати оренду землі для «неуспішних» підприємств. Експерт Харківської правозахисної групи Людмила Клочко, однак, називає таку ініціативу «свавіллям». В інтерв'ю DW вона зауважила, що регулювати та втручатися у договірні відносини «не є справою губернатора». «Це порушення як українських законів, так і Європейської конвенції, яка трактує оренду як приватну власність». На переконання Клочко, скасувати оренду, а тим більше забрати цю землю, можна лише, якщо орендар не сплачує за оренду або не виконує зобов’язання, передбачені договором.
Голова харківської обласної громадської організації Спілка землевпорядників Роман Леонов в інтерв’ю DW пояснив, що в Україні діє стандартний договір оренди землі сільгосппризначення, який розробив Державний комітет з земельних питань, і в якому немає пункту про «той чи інший показник врожайності з гектару». «Тому я не бачу прямих умов для скасування договору оренди землі, яка у кожного аграрія, як і передбачає стандартний договір, обробляється та використовується за призначенням», - заспокоїв Леонов. Він не виключає, що до таких заяв харківський губернатор вдався лише заради піару.
Немає успішних, чи немає неуспішних?
Насправді стандартів, за якими можна оцінювати аграріїв з позиції «успішності чи неуспішності», в Україні просто немає, запевнив DW голова Асоціації фермерів Харківської області Василь Образцов. «Той, кого вважають неуспішними, може стати завтра успішним. А в успішного, не дай Боже, пройде буревій, і усе поміняється навпаки», - говорить експерт та додає, що через погані погодні умови цього року показники врожайності зернових у області могли бути і набагато гіршими. Тому, каже Образцов, застосування проти аграріїв таких заходів, які пропонує обласна влада, не може бути ефективним.
А от голова регіонального центру розвитку науки, освіти та виробництва Олександр Мазуренко навіть готовий підтримати губернатора щодо скасування оренди неуспішним аграріям, щоправда, за умови, якщо влада діятиме в напрямку «перетворення теперішнього утопічного сільського господарства в сучасне екологічне». «Наші аграрії здебільшого не володіють знаннями, які б допомогли збирати добрий врожай, використовуючи менше хімії, а більше природних добрив з тваринницьких ферм, створюючи навколо полів екосистеми з заповідних зон, лісосмуг», - нарікає науковець.
Мазуренко взагалі сумнівається, що в Україні є по-справжньому успішні сільгосппідприємства: «От хтось має непоганий прибуток з гектару. А якби економісти, екологи, ґрунтознавці та інші науковці проаналізували, за рахунок чого він це має, то побачили б, що втрати у вигляді забруднення повітря, землі, води, яку, до речі, п’ють місцеві мешканці, крім того, виснаження чорноземів, набагато більші за його прибутки». Тож Мазуренко закликає чиновників натомість розпочати широку наукову дискусію щодо структурних змін в аграрно-промисловому комплексі області. «Через п’ять років ми можемо і теперішніх показників врожайності не досягнути», - застерігає експерт.
Джерело: Українська служба DW