Фото: АР
Ельмар Брок вважає нові звинувачення проти Тимошенко черговим прикладом вибіркового правосуддя
Голова комітету Європарламенту з закордонних справ Ельмар Брок, коментуючи звинувачення проти Юлії Тимошенко щодо причетності до вбивства Щербаня, заявив у розмові з DW, що в Україні здійснюється вибіркове правосуддя.
- Прокоментуйте, будь ласка, нові звинувачення проти Юлії Тимошенко в організації вбивства народного депутата Євгена Щербаня у 1996 році.
- Ми мусимо констатувати, що перший заступник генпрокурора Кузьмін продовжує свою боротьбу з Юлією Тимошенко і накопичує безліч обвинувачень, які так само мало виправдані, як і всі попередні. Міжнародна спільнота в цьому вже переконалася. Це є свідченням вибіркового правосуддя. Обвинувачення в убивстві вже давно були спростовані як безпідставні. І в даному разі йдеться про те, щоб знищити Юлію Тимошенко як політика і людину.
- Однак для притягнення до відповідальності за вбивство немає терміну давності, стверджують представники влади в Києві. Тож, можливо, слід вивчити нові докази слідства стосовно Тимошенко?
- Але ж нові докази також некоректні. Свідки з боку Тимошенко у переважній більшості не визнаються та не отримують права висловитися. Ми маємо справу з вибірковим правосуддям. Кузьмін, якби була його воля, міг би довести, що Тимошенко відповідальна за плями на Місяці.
- США заблокували Ренату Кузьміну в'їзд до їхньої країни, відмовивши йому у візі. Чи розглядає і ЄС застосування подібних санкцій щодо певних українських діячів?
- Так, ми теж можемо так зробити. У випадку Білорусі та Сирії це вже сталося. І якщо так буде відбуватися далі, то це торкнеться пана Кузьміна. Ми будемо змушені вжити заходів проти тих, хто систематично руйнує принципи правової держави.
- Які теми будуть на порядку денному саміту Україна-ЄС 25 лютого?
- Я гадаю, що це будуть теми браку реформ в галузі юстиції, давно обіцяних реформ Генеральної прокуратури, а також теми виборчого права та справедливих виборів. Це частина передумов, які мають бути виконані для того, щоб угода про асоціацію була підписана у Вільнюсі наприкінці листопада. Це передбачено рішеннями Ради міністрів закордонних справ ЄС та Європарламенту. І поки цього не станеться, не буде жодних зрушень у питанні асоціації. Сподіваюся, що Україна погоджується з такими умовами. Коли я говорю з політиками, вони ставляться до цього з розумінням. Однак заступник генпрокурора Кузьмін проводить власну політику. В мене склалося враження, що він найвпливовіша людина в Україні.
- Якщо розмова йтиме лише про невиконані домашні завдання, чи не ризикує саміт стати недостатньо змістовним?
- До вільнюського саміту Київ має провести низку реформ, які я частково перерахував. І я не бачу прогресу в цій сфері, а бачу, навпаки, погіршення. І слід з'ясувати, чи хочуть цього справді президент Янукович та прем'єр Азаров. Місяць тому я розмовляв з Азаровим, і почув запевнення, що він вважає європейську хартію правильною. Однак тоді він має знайти сили та вплинути на Кузьміна.
- Тимошенко тепер загрожує довічне ув'язнення. Чи розглядають у Європі якісь практичні кроки щодо її порятунку? Чи планується збільшити зусилля щодо виїзду ув'язненого опозиційного лідера на лікування за кордон, піти на певні компроміси з чинною владою?
- Український уряд знає, що практичні шляхи існують. Йому добре відомі відповідні пропозиції. Я не хочу їх зараз озвучувати. Але в українського керівництва існує можливість ці питання вирішити по-людськи. Мене дивує, що воно цього не робить.
- Комітет закордонних справ Європарламенту днями одностайно рекомендував євродепутатам ухвалити зміни до угоди про спрощення візового режиму між Україною та ЄС. У ній, зокрема, розширено кількість категорій громадян, яким шенгенські візи надаватимуться безкоштовно. Як ви оцінюєте цей крок?
- Це, безумовно, важливий крок. Ми не хочемо карати українців. Але було б особливо цікаво, якби люди на кшталт Кузьміна не отримували б візу.
Джерело: Українська служба DW