Фото: Fotolia
Українець, що переміг в італійському кулінарному конкурсі, відкрив власну піццерію
Три роки тому Андрій Злотко став переможцем італійського національного конкурсу з виготовлення піци. Цього року 28-річний українець відкрив власну піцерію.
У піцерії Мастро-піца, що розташувалась у престижному районі Рима - між вокзалом та університетом, - майже завжди людно. Судячи з усього, італійцям припало до смаку легке тісто андрієвої піци. За три місяці, що минули з відкриття, він вже має власних постійних клієнтів. "Як італієць, можу засвідчити: піца справжня, і дуже смачна й м'яка!" - поділився своїми враженнями один з відвідувачів, який якраз чекав на своє замовлення. Інший чоловік додав: "Я тут випадково - я турист з Польщі. Але можу сказати, що дуже смачна піца, у нас у Польщі такої немає".
Вчитися на піцайоло - так в Італії називають тих, хто вручну робить піццу - Андрій Злотко почав ще у 17 років. Власне, як тільки приїхав до Італії, де вже мешкала його мама. Починав учнем у невеличких піцеріях, а вже за півроку – перше везіння: хлопець влаштувався набиратися майстерності до одного з "чемпіонів світу" з піци маестро Лауро Перно. "Я не замислювався: моє - не моє, відчував: мені все йде легко", - розповідає молодий чоловік. А господар на мене дивувався: "Ти крадеш очима!". Тобто, що мені не треба нічого пояснювати: подивився один раз і зробив".
Андрій та Яна Злотко: "Майже ніколи не відпочиваємо на свята"
2010 року Андрій переміг на Італійському абсолютному чемпіонаті з піци у номінації pizza alla pala - це вид піци, який печеться у печі без бляшки. "Я й гадки не мав йти на конкурс. Не вірив, думав, там усе куплено, - розповідає він. - Але мені всі довкола казали: давай-но, спробуй! Я й пішов. Але настільки не сподівався, що, коли оголосили мою перемогу, я навіть і не чув, бо не слухав. Мене почали під лікті штовхати: егей, тебе ж кличуть".
Чия піца краща?
Утім, головною мрією залишалося почати працювати на себе, відкрити власну піцерію. І нарешті вдалося. "Ми не думали, що мати власний бізнес - так важко, - зізнається дружина Андрія, Яна. - Ми відкриті та працюємо сім днів на тиждень, адже крім роботи у залі треба виконувати й замовлення на піцу з доставкою додому. Майже ніколи не відпочиваємо на свята. Але результати є: у нас з'явились постійні клієнти. Приємно, коли відвідувач ділиться: "Я страждаю на печію, а після вашої піци її ніколи не буває!"
За словами Яни, власники італійської піцерії, розташованій на цій же вулиці, занепокоїлись. "Раніше вони тримали досить високі ціни, а тепер роблять все нові й нові "спеціальні пропозиції". Бояться нашої конкуренції", - каже жінка.
Мрії про власну школу піци
Андрій посміхається. У його піци два секрети: перший - його майстерність, а другий - інгридієнти. "Адже піца ніколи не буде смачною, якщо на неї взяти дешеве борошно та соняшникову олію. Ми купуємо тільки дуже дороге борошно й використовуємо тільки оливкову олію", - зазначає він. А щодо "наповнення" піци, то Андрієві завжди подобалося фантазувати, він і конкурс виграв, використавши незвичні інгридієнти. А одного разу він вигадав піцу з моцарелою, лососем та лимонами. "До речі, за смаком, - каже Яна, - нагадує подібні українські канапки".
Логотип піцерії Мастро-піца зроблено в українсько-італійському стилі
Щоправда, "фантазійні" піци клієнти замовляють не часто, тримаються традиційних смаків.
Загалом роботи попереду ще багато, зауважують Яна та Андрій. У нової піцерії ще не завершене оформлення, дуже мало реклами, немає власного сайту чи сторінки у соціальних мережах, над всім цим ще треба працювати. Зате є власний логотип в українсько-італійському стилі, створений римською українкою Марією Кодлуб.
А далі молоді українські бізнесмени мають на меті розширюватися, відкривати вже мережу піцерій Мастро-піца. А тоді ставати маестро, тобто - започатковувати свою школу піци й навчати інших. "Я переконана, що Андрій може і мусить передавати свої уміння. Ось це буде справжнє досягнення", - каже Яна.
Джерело: Українська служба DW