Українські міста позбавлені можливості самостійного розвитку. Держава надто багато забирає з міських бюджетних надходжень. У кожного міста свій рецепт виживання. Приклад Львова.
Уже давно місто не чекає, коли ж покращиться економічне становище у державі, і уряд зможе виконувати свої зобов’язання. Такі як збереження історичних пам’яток або ж ремонт доріг державного значення. Не сподівається місто і на прозорий розподіл державних субвенцій, адже завжди отримувало гроші за залишковим принципом. Бо не входить до переліку "пріоритетних" для влади міст. Винятком став лише період підготовки до "Євро-2012". Львів тоді отримав новий аеропорт, стадіон, покращення у водопостачанні і частково дорожній ремонт. "Хоча за ремонт доріг держава ще з 2011 року не повернула Львову 154 мільйона гривень", - зауважив в інтерв’ю DW міський голова Львова Андрій Садовий.
Практично всі українські міста мають однакові проблеми – це застаріла інфраструктура радянської доби. Особливо багато капіталовкладень потребує житлово-комунальна сфера, модернізація телпостачальних підприємств, оновлення громадського транспорту і дорожнє полотно, уточнює мер. Утім, кожному з міст доводиться шукати свої шляхи для розв’язання цих проблем.
Життя "на одну зарплату"
Львів, приміром, за 2012 рік отримав понад 3,28 мільярда гривень доходів і зборів. Але реально місцевий бюджет поповнився лише на 2,5 мільярда, наводить приклад міський голова. Різницю скеровано до обласного та державного бюджетів. Основним джерелом наповнення бюджету (на 80 відсотків) є податок з доходів фізичних осіб, простіше кажучи податок на зарплату. Ще 15 відсотків – це плата за землю (податок,оренда), а решта – місцеві збори, реклама.
Усі інші податки: на прибуток підприємств, додану вартість, мито, акцизний збір - стовідсотково скеровуються до держбюджету. Якщо умовно у місті тисяча підприємств, то міська громада з цього нічого немає. "Це при тому, що використовуються ресурси міста", - обурюється Садовий. Грошей, які держава залишає містам заледве вистачає на зарплати лікарям, освітянам, комунальникам, а про розвиток - годі й говорити, зазначає співрозмовник. І додає: приміром у країнах ЄС бюджети міст у десять разів більші, а от будівельні матеріали - в одну ціну.
Рятують іноземні кредити
Порятунком для Львова стала активна співпраця з міжнародними інституціями. За їх підтримки нині місто може вирішити нагальні проблеми, на розв’язання яких довелося б чекати роками. Зокрема Львів є лідером за кількістю угод з Європейським банком реконструкції та розвитку: "Підписано угод і отримано коштів на 80 мільйонів євро", - каже Садовий. На крдити ЄБРР місто ремонтує дороги, модернізує електротранспорт, втілює проекти енергозбереження та теплопостачання. Щодо модернізації систем теплопостачання, то Львову вдалося отримати грант у 10 мільйонів євро і кредит у 20 мільйонів - це найбільший грант, який отримало українське місто з часів незалежності, додає міський голова.
Львів співпрацює також з німецьким банком розвитку KfW, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком. "Така співпраця є вигідною для міста, - каже Садовий. - Бо ми вже щось робимо, не чекаючи державних грошей. Кредитний рейтинг Львова є вищим, ніж загалом в України, і це дає нам можливість залучати кошти на пільгових умовах – під 5,5-6 відсотків". Перевага ще й у тому, що гроші від ЄБРР надходять безпосередньо на банківські рахунки, оминаючи казначейську систему. Нині ж бо саме з казначейськими проплатами українські міста мають чи не найбільше проблем. Водночас за використанням європейських коштів пильно стежать. Приміром кошти на ремонт доріг у Львові контролює французька інжинірингова компанія.
Що треба змінити
Насправді Україна може отримувати від ЄС значно більше допомоги, переконаний міський голова, але на заваді є внутрішня бюрократія та часті
пертурбації в міністерстві економіки. Співпрацю з міжнародними інституціями мер порівнює з "ковтком чистого повітря": "Важливим є не сам факт отримання коштів, а досвід їх запозичення, коли всі тендери проходять за міжнародними стандартами", - пояснює Садовий.
На його переконання, держава має змінити підхід до діяльності міст, дати їм більше самостійності. Очікування веде до атрофації, каже мер, міста перестають працювати і думати. Якщо містам дозволити тримати гроші на рахунках у державних банках, а не в органах казначейства, зникне чимало проблем, наголошує Садовий. А ще слід запровадити зміни до Бюджетного кодексу, передбачивши сувору відповідальність органів держказначейства за несвоєчасне виконання платежів.
Владний популізм шкодить містам
Забираючи транспортний податок та акцизний збір на паливо, уряд при цьому "забуває" виділяти гроші містам на ремонт доріг, зазначає для DW голова Аналітичного центру Асоціації міст України Володимир Пархоменко. Ці кошти держава витрачає на зовнішні зобов’язання, тому їх і не вистачає, припускає експерт. Розвиток системи життєзабезпечення міста дуже залежить від тарифної політики, каже він. Влада, суто з популістських міркувань, не дає містам піднімати тарифи у житлово-комунальній сфері, а ті у свою чергу не можуть покрити витрати у цьому сегменті, наголошує Пархоменко. При цьому ростуть зарплати і ціни на енергоносії. Відтак, містам нічого не залишається на розвиток, все що заробили вони "проїдають".
Основною складовою у частині розвитку і благоустрою європейських міст є податок на нерухомість, каже експерт. Україна у кінці 90-х років повернула громадянам у власність майно, а от про податок - забула. Хоча до радянської влади цей податок городяни сплачували. Якщо б держава врахувала ці кілька аспектів, то міста отримали "друге дихання", - переконаний експерт. Нині ж міста, як кажуть в асоціації, радше нагадують "сплутаного коня, що не може бігти".
Джерело: Українська служба DW