DW: Рекорди Нобелівської премії

7 жовтня почнуть оголошувати імена Нобелівських лауреатів. Історія премії налічує чимало цікавих фактів. Яка пропорція чоловіків і жінок? Хто й чому відмовився? Та чи часто її присуджували... покійникам?

Одна з найбільш престижних міжнародних нагород щорічно присуджується за видатні наукові дослідження та революційні винаходи у фізиці, хімії та медицині, вагомий внесок у літературний спадок та розвиток суспільства. Здається, про Нобелівську премію відомо все, однак в історії її присудження і донині відкривають багато цікавих фактів.

Родина Альфреда Нобеля була в розпачі, коли довідалася, що всі свої статки він залишив преміальному фонду. Родичі навіть намагались оскаржити заповіт. Тому перше присудження премії, що носить ім'я винахідника динаміту, відбулося лише 1901 року - через п'ять років після смерті Нобеля.

Премія небіжчику?

Висувати кандидатом на присудження премії можна тільки живу людину. Однак двічі в історії вона була присудження посмертно - Нобелівська премія миру 1961 року шведу Дагу Хаммаршелду та з літератури 1931 року також шведу Ерику Акселю Карлфельдту. Обидва були номіновані на премію ще за життя, однак на момент оголошення імен лауреатів були вже небіжчиками. 1974 року премію померлим вирішили більше не видавати.

Щоправда, 2011 року Нобелівську премію знову отримав небіжчик. Коли Нобелівський комітет оголошував ім'я американця Ральфа Стайнмана, номінованого на премію з медицини, ще не було відомо, що за три дні до церемонії він відійшов на той світ. Його премію отримали спадкоємці.

Двічі лауреати

Четверо науковців виявилися двічі лауреатами Нобелівської премії. Американський фізик Джон Бардін отримав її у 1956 році за винахід транзистора і вдруге у 1972-му за розробку теорії надпровідності - властивості деяких твердих тіл пропускати електричний струм без опору.

Англійцю Фредерику Сенгеру двічі присуджували Нобелівську премію з хімії - у 1958-му за встановлення структури інсуліну та у 1980-му за фундаментальні дослідження біохімічних властивостей нуклеїнових кислот, зокрема рекомбінантних ДНК.

Дві премії у дещо незвичній комбінації отримав американський хімік Лайнус Карл Полінг - у 1954 році з хімії, а 1962-го - премію миру. Полінг був активним противником проведення випробувань ядерної зброї.

Серед лауреатів мало жінок

Найвідоміша двічі премійована жінка-лауреатка це, звісно ж, Марія Кюрі, що мала польсько-французьке походження. У 1903 році вона отримала Нобелівську премію з фізики за дослідження явища радіації, а у 1911-му - з хімії за відкриття елементів радію та полонію.

Загалом 44 рази Нобелівську премію отримували жінки, причому лише 16 разів - за досягнення у галузі однієї з трьох природничих дисциплін. Це лише три відсотки. Дві жінки отримали премії з фізики, чотири - з хімії та 10 - з медицини.

Відмови від премії

Лауреати Нобелівської премії миру Лє Дих Тхо та з літератури Жан-Поль Сартр відмовилися прийняти нагороди. Французький філософ і письменник Сартр узагалі відкидав будь-які офіційні відзнаки, а в'єтнамський політик Лє Дих Тхо 1973 року мотивував свою відмову тим, що на його батьківщині триває громадянська війна.

Крім того, у часи фашизму німецьким науковцям було заборонено приймати цю нагороду. У результаті без Нобелівської премії залишилися у 1938 та 1939 роках хіміки Рихард Кун та Адольф Бутенандт, а також Ґергард Домаґк - лауреат Нобелівської премії з медицини 1939 року. Після завершення Другої світової війни вони все ж таки отримали дипломи та медалі, однак не фінансову частину нагороди.

Рейтинг країн

Найбільше Нобелівських премій з фізики, хімії та медицини дісталося американцям - 43 відсотки.

На другому місці з фізики та хімії - німці, на третьому - англійці. Що стосується медицини, то тут рейтинг зворотній. На четвертому місці - французи.

Дні народжень та вік лауреатів

Найчастіше лауреатами Нобелівської премії ставали люди, які народилися 21 травня та 28 лютого.

Середній вік нагороджених Нобелівською премією в усіх шести номінаціях - 59 років. Дещо молодші лауреати премій з природничих дисциплін: серед хіміків та фізиків це 57 років, з медицини - 55.

Наймолодшим науковцем, який отримав премію, став 25-літній фізик Вільям Лоуренс Брегг у 1915 році. А найстаршим у 2002 році також американський фізик Раймонд Девіс-молодший, якому тоді було 88 років.

У ще більш літньому віці - відповідно 90 та 89 років - були американці Леонід Гурвіч та Ллойд Шеплі, коли їх нагородили Нобелівськими преміями з економіки у 2007 році.

Джерело: Українська служба DW