Журнал Корреспондент зустрівся з мером Дніпра Борисом Філатовим і розпитав його про міські фінанси та інфраструктурні проекти.
Які поради ви дали б собі в момент вступу на посаду п'ять років тому?
- Ми відразу ж пішли у великі інфраструктурні проекти, такі як комунікації, міст і т. Д. Вони відбирають багато сил, часу, нервів і грошей. Не можу сказати, що це була помилка, скоріше, не зовсім правильне управлінське рішення. Адже городян цікавить, в першу чергу, те, що у них у дворі, в радіусі 200 м від під'їзду. Так, парки, дороги, реконструкція центру теж дуже важливі. Але з другої половини 2019 року ми сконцентрувалися на питаннях, пов'язаних із благоустроєм житлових масивів. Хоча не приведи ми в порядок інфраструктуру, хто знає, що і де в міському господарстві могло б нас дуже неприємно здивувати.
Ще я б порадив собі менше реагувати на негатив. Не персонально на мою адресу, а на критику дій, пов'язаних із благоустроєм міста.
Які головні складності в управлінні містом і його економікою?
- Відсутність можливості планувати що-небудь. Я ніколи не розумію, в яких фінансово-економічних показниках опиниться місто наступного року. Це наслідок того, що ми безпосередньо залежимо від держбюджету, від того, що в нього закладуть депутати. Кожен уряд вважає, що у місцевої влади безодня грошей на депозитах. Але тільки чомусь вони не думають про те, що депозитів у міста - 70 млн, а кредитів вже на мільярд. Більш того, на 2020 рік парламент прийняв такий бюджет країни, через який ми недоотримаємо близько 2 млрд грн. У підсумку, на нову тролейбусну лінію на житловий масив Перемога-6, яку я хотів побудувати вже цьогоріч, просто немає грошей. І реконструкція шкіл у місті проходить набагато повільніше, ніж хотілося б.
Як Дніпро відчув на собі таку реформу, як децентралізація? У частині посилення місцевого самоврядування, перерозподілу надходжень від податків і т. д.
- Я вважаю, що децентралізація - одна з найуспішніших реформ в Україні. Якби громадам не дали можливості хоч трохи збільшити свої бюджети, все давно б уже завалилося. Житловий фонд зношений на 80%, наскільки зношені комунікації - невідомо, так як у нас навіть не проводили інвентаризації мереж. На неї потрібно витратити близько 200 млн грн. Куди не ткнути - скрізь дірка. І навіть якщо є гроші, у міського голови мізер повноважень. Скажімо, в американському місті Портленд (штат Орегон), який за багатьма параметрами схожий на Дніпро, бюджет - $5 млрд, а у його мера є право на арешт будь-якого громадянина, наприклад, за те, що він зливає нечистоти у водойми. А ми не командуємо ні поліцією, ні прокуратурою. Я наливайку не можу закрити, тому що у мене немає важелів впливу.
Як вийти з цієї ситуації?
- Прийняти муніципальний кодекс. Документ, який дозволить чітко розділити фінансові повноваження між центральною і місцевою владою. Також потрібно віддати нам адміністрування місцевих податків, створити муніципальну поліцію, передати екологічний контроль, дати можливість кредитуватися і випускати облігації, а не ходити в Мінфін на уклін за кожну копійку. Місцеве самоврядування, фігурально кажучи, має займатися водопроводом і каналізацією, а не розбиратися в політичних хитросплетіннях.
Які у вас взаємини з центральною владою, з тим же Кабміном?
- Ніякі. Причому, комунікація була повністю зруйнована після перевиборів до Верховної Ради. І це проблема мерів всіх міст. Ми зустрічалися з Олексієм Гончаруком перед прийняттям держбюджету. Так, була розмова в позитивному руслі, нам пообіцяли підтримку. Але на цьому все закінчилося.
Що собою являє політична карта Дніпра? Хто ваші союзники і які аргументи у противників проведеного вами курсу?
- Дніпро - дуже складне місто. Міська рада, що складається з 64 депутатів, була розколота навпіл - 32 на 32. Твориться беззаконня. Депутати і билися, і по стелі ходили, і ласти мені дарували, і захоплювали трибуну. При цьому місто дев'ять місяців сиділо без бюджету. Але в один момент я зібрав їх усіх і закликав повернутися до нормальної роботи. В результаті, сьогодні так звана промерська коаліція в міській раді складає 55 осіб. І робота не стоїть на місці. До речі, в Дніпрі рівень довіри людей до депутатського корпусу становить близько 40%. Це багато.
Дніпро - центр колосальної урбанізованої агломерації, як вибудовуються відносини з найближчими сусідами?
- У Дніпра специфічний адміністративно-територіальний поділ. Частина селищ, які повинні бути в його складі, відокремлені. Наприклад, Слобожанське. Фактично це район Дніпра, який в результаті незрозумілих адміністративних рішень випав зі складу міста, і там була створена місцева громада з окремим бюджетом. І з грошима у них все гаразд. У той же час, є міста-супутники, які хочуть приєднатися до Дніпра. Але ось нам це не дуже потрібно.
Чому?
- Щоб ми змогли забрати ці селища, потрібно вкласти в їх інфраструктуру по 100 млн грн, повністю переробити дороги. Але у нас і власних проблем по горло. Площа Дніпра і так майже 440 кв. км. Він по площі більший від Харкова і Одеси. І таке місто, в принципі, дуже складно довести до розуму. Взагалі, я вважаю, що всі міста-супутники повинні нести разом з нами витрати на інфраструктуру.
Як допомагають місту (і чи допомагають) відкриті тендери і закупівлі? Заощаджує це кошти міського бюджету?
- Це хороша історія. І я виступав одним з «локомотивів» впровадження електронних закупівель на місцевому рівні. Прозорість тендерів дозволила максимально придавити схеми з розкрадання бюджетних коштів. Так, зловживання все одно залишилися, але їх мінімум. У нашому ж випадку економія завдяки ProZorro тільки за 2019 рік склала майже 392 млн грн.
Кілька років тому Дніпро приєднався до програми партиципаторного бюджетування. Можете розповісти, як бюджет участі допомагає місту?
- Це відмінний спосіб самоорганізації населення. Але потрібно говорити і про інші програми такого типу. Наприклад, про співфінансування міста за участю ОСББ. В цілому, децентралізацію необхідно спускати вниз. Чим ближче до городян гроші - тим вони ефективніше використовуються. Я не відчуваю радості від того, що до мене ходять жителі міста і просять відремонтувати під'їзд або поставити дитячий майданчик. Мер не повинен цим займатися. Його завдання - велика інфраструктура. А всі інші питання потрібно віддавати на відкуп городянам.
Що робить місцева влада для розвитку транспортної інфраструктури та розвантаження міського трафіку?
- У Дніпрі немає заторів І це правда. Хоча в цьому заслуга, перш за все, радянських архітекторів, які вдало спланували місто і грамотно спроектували основні транспортні артерії. Проблеми є, але вони не такого масштабу, як у Києві. У той же час, ми займаємося упорядкуванням транспортного потоку. Створено ситуаційний центр, встановлено порядку 1.300 камер по всьому місту, в автоматичному режимі відбувається перемикання світлофорів, введена інспекція по боротьбі з хаотичною паркуванням. Прийнята програма щодо згортання використання маломірних маршрутних таксі. У місто вже зайшло близько 100 великовантажних автобусів. І в подальшому ми будемо робити наголос на розвитку муніципального електротранспорту. У тому числі електробусів.
У 2017 році в Дніпрі було відновлено будівництво метро. Як воно просувається?
- Ми йдемо з невеликим відставанням, але будемо намагатися надолужити. Нам довелося зробити величезну документальну роботу, повністю перекласти мережі. Навіть будували окрему підстанцію, щоб живити місто, тому що роботи з прокладання тунелів метро віднімають дуже багато енергії. Не кажучи вже про те, що місто складне геологічно. Є багато пливунів, гранітних ділянок.
Чи завершена реконструкція моста, який був предметом вашого спору з Президентом? І що з кримінальним провадженням за фактом розкрадання бюджетних коштів у ході ремонту моста, яке відкрила у вересні 2019 року обласна прокуратура?
- Коли мені показали, в якому стані Центральний міст, я прийняв рішення про його реконструкцію. При цьому все робилося за гроші міського бюджету, з центру нам не дали ні копійки. Згідно з проектом, всі роботи проведені якісно і вчасно. Ми вирішили проблему аварійності моста, і його проїжджа частина прослужить пару десятків років. Є й друга частина проекту, це реконструкція балок. Але до неї поки не приступали. Повернемося ми до цього - буде видно. Ну а що до кримінальних справ, то вони всі просто розсипалися.
Тепер про житловий фонд. Як вдалося запустити майже всі ліфти в місті і налагодити їх справну роботу?
- Ліфти, дійсно, були величезною проблемою. Процвітала крадіжка деталей і їх здача на металобрухт. Ніхто з правоохоронних органів цим не займався. У підсумку, я прийняв вольове рішення, і пункти прийому металобрухту ми в прямому сенсі почали тиснути бульдозерами. Розкрадання комунальної власності в місті знизилися на 90%. Також ми виділили 267 млн грн на капремонт і закупівлю нових ліфтів, заодно навели порядок в обслуговуючих компаніях, які замість обслуговування ліфтів займалися розкраданням грошей.
Яка ситуація з енергомодернізації житлового фонду, об'єктів соціальної сфери?
- В першу чергу, ми займається енергоефективністю бюджетних установ. Вже є домовленість з Європейським банком реконструкції та розвитку про модернізацію 84 шкіл і дитячих садів, на які буде виділено 12,5 млн євро. Там ми утеплюємо фасади, міняємо вікна, будуємо теплові пункти. По житловому фонду план - утеплення фасадів на «червоних лініях». Це і підвищення енергоефективності, а їхня данина естетиці. Є програма зі співфінансування з ОСББ. Але цього, звичайно, недостатньо. Глобально на всі ці заходи необхідні навіть не сотні мільйонів, а мільярди гривень.