RU
 

Як компенсувати шкоду від вторгнення РФ. Інтерв'ю заступниці міністра

Корреспондент.net,  27 червня 2022, 11:51
0
6300
Як компенсувати шкоду від вторгнення РФ. Інтерв ю заступниці міністра
Фото: Корреспондент
Інтерв'ю заступниці міністра юстиції Ірини Мудрої

Кореспондент розпитав заступницю міністра юстиції Ірину Мудру про те, як Україна, українці та українські компанії будуть домагатися компенсації шкоди, яка заподіяна відкритим російським вторгненням.

 

Загалом дві новини: одна складна, друга – обнадійлива. Складнощі полягають в тому, що до останнього часу ніхто подібного не робив. Надія полягає в тому, що весь цивілізований світ насправді зацікавлений, щоб такий механізм був сформований і спрацював.

 

Якщо стисло:

  • Механізм фіксації заподіяної шкоди формується, але ще не працює в повній мірі. Очікуємо на його запуск вже днями.
  • Варто кожному постраждалому збирати усі можливі дані про причини заподіяної шкоди, її характер та обсяги, а також про вже понесені витрати на її виправлення. В тому числі – документування від державних установ, свідків, тощо.
  • Механізм компенсації шкоди буде централізований та спрощений. Тому, що немає в світі реальних прецедентів для ситуації, коли кількість випадків заподіяння шкоди є просто космічною.
  • Загалом кейс України є для всього світу і міжнародного права прецедентом. Тобто створюється, в тому числі, нова система захисту від агресії на майбутнє – з жорстким покаранням держави-агресора та відшкодуванням країні, яку було піддано агресії.

 

Як зафіксувати та оцінити шкоду

К: Перше запитання -  про механізм фіксації заподіяною російським вторгненням шкоди. Хто займається його розбудовою, яким чином це зараз робиться?

І.М.: Кабінет Міністрів України прийняв постанову №326 від 20 березня цього року «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації». Постанова визначає алгоритм створення механізму фіксації такої шкоди. В тому числі: фіксації причинно-наслідкового зв’язку (між воєнними діями та певною шкодою, Ред.); власне алгоритм фіксації збитків; створення вичерпного переліку даних, які необхідні для належної фіксації і яких буде достатньо. Якщо стисло: попередні напрацювання робочої групи «Аудит збитків завданих внаслідок війни» зараз відпрацьовуються міністерствами. Очікуємо найближчим часом оприлюднення цієї методики.  

К: Ми взагалі зараз розмовляємо про будь-які випадки – шкоду, яка заподіяна звичайним громадянам, підприємцям, підприємствам, державі загалом, територіальним громадам? Тобто для всіх буде приблизно схожа процедура?

І.М.: Щодо фіксації пошкоджень, збору матеріалів доказової бази, оцінки завданої шкоди методика буде одна. Будуть встановлені різні підкатегорії завданої шкоди. І для різних підкатегорій буде свій дизайн доказової бази, яка має формуватися з метою отримання цих компенсацій.

К: Ви сказали, що методика, механізм відпрацьовуються та от-от мають бути запущені в роботу. Але шкода була вже нанесена по деяких випадках майже 4 місяці тому. Чи є якісь попередні карти дій? Наприклад, які саме матеріали від ДСНС, МВС, інших структур потрібно отримувати, щоб все це скласти в теку – щоб потім завантажити до цієї методики? Люди вже розуміють, що саме їм потрібно збирати?

І.М.: Поки що немає певних методичок. Але, зволікати не варто. 

Загалом, треба спиратися на загальноприйняту практику щодо фіксації пошкоджень, збитків, як це робиться поза межами воєнного часу. 

Що таке загальноприйнята практика? Наприклад, зафіксувати пошкоджене або зруйноване майно на фото або відео. У майбутньому це надасть можливість встановити причину пошкоджень. Таку фіксацію може здійснити як власник майна, так і будь-яка інша особа, яка в подальшому може стати свідком і особисто підтвердити обставини. Зібрати максимально точну інформацію про дату та обставини пошкодження майна. Це можна дізнатися з новин, в яких прописують приблизний час та вид обстрілу. При наявності осіб, які стали свідками, можна скласти в довільній формі документ з описом обставин пошкоджень або руйнування майна. В такому документі обов’язково має буде зазначений час, місце його складання з фіксацією паспортних даних, контактної інформації та підписів осіб, які його склали. 

Представники державної служби з надзвичайних ситуацій також можуть скласти акт про пожежу із зазначенням її причин – обстріл чи бомбардування.  До такого акту вносяться відомості зокрема про дату, час, місце виникнення пожежі, опис знищеного, пошкодженого майна, прямі та побічні збитки від пожежі, причина пожежі. 

Потрібно зібрати копії всіх документів, які підтверджують право власності на майно – договори купівлі-продажу, витяги з реєстрів, тощо. Провести інвентаризацію відповідно до нормативних актів, які на сьогодні існують – це стосується суб’єктів підприємництва. Наприклад, відповідно до вимог наказу міністерства фінансів про затвердження положення про інвентаризацію активів та зобов’язань. Та документально підтвердити, що такі активи були у власності фізичної особи чи юридичної особи. Варто провести експертну оцінку збитків, завданих майну. Така фіксація може здійснюватися за участі або експертів інститутів судових експертиз при міністерстві юстиції, або за участі експертів торгово-промислової палати та оформлюватися актом. 

Також важливо розрахувати упущену вигоду. Тобто доходи, які підприємство могло отримати, якби майно не було пошкоджено. 

К: А для фізичних осіб є якась відмінність? Те, що ви розповідали це переважно стосується суб’єктів бізнесу, певно. 

І.М.: Якщо ми говоримо про міжнародні судові інстанції, то вони підходять дуже прискіпливо до оцінки доказової бази. І, звісно, якщо звертатися до суду, то потрібно мати повну доказову базу, що таке майно було у людини. Треба мати оцінку та експертизу. Має бути зазначено, що втрачене певне рухоме майно, і має бути надане документальне підтвердження, що те майно було придбано, знаходилося в помешканні. І є фотографія з визначенням дати, коли були такі фотографії зроблено, тоді, звісно, таке майно потрапить в оцінку шкоди. 

Але, важливо, ми говоримо про існуючі судові механізми. Якщо ми кажемо про спеціальні, про які ми трошки пізніше поговоримо і які наразі відпрацьовуються -  а саме, спеціальний компенсаційний механізм, то там передбачається більш спрощений поріг надання необхідних доказових документів. 

В рамках спеціального механізму необхідно заявити: час, коли було заподіяно шкоду помешканню, у який спосіб це сталося. Чи потрібно буде доводити чого і скільки було саме в цьому помешканні – ні. 

Ще важлива річ щодо збору інформації для міжнародних судів. Міністерство юстиції запустило проєкт — «Скажи правду». Це платформа для ефективного збирання та оброблення інформації про порушення прав людини з боку РФ. На цьому порталі кожен, хто постраждав від дій окупантів, може подати заявку та розповісти власну історію.

К: Тобто розробляється спеціальний механізм оцінки шкоди та її компенсації?

І.М.: Так, спеціальний компенсаційний механізм передбачає спрощений варіант оцінки. Для масових випадків нанесення шкоди внаслідок воєнних дій буде визначений певний поріг вартості для різних типів об’єктів. В залежності від міста, району розташування та типу майна.  

І в залежності від категоризації таких претензій будуть виплачуватися відшкодування. І тут для спеціального механізму не буде важливим що саме знаходилось у помешканні. Оскільки буде кошторис, який встановлюватиме вартість відшкодування, наприклад, трикімнатної, двокімнатної або однокімнатної квартири в Києві або в іншому місті, селищі та ін. 

Корреспондент

К: Чи отримує українська група, що готує такий спеціальний компенсаційний механізм, якусь зовнішню методичну, або іншу допомогу для його створення? Адже, наприклад, був у міжнародних експертів досвід, навіть в Європі, досвід Косова, досвід Хорватії. Є досвід Кувейту, доволі відповідний Україні. 

І.М.: Тут є два напрямки. 

Щодо першого, він зі сфери створення механізму фіксації втрат. Так, Україна отримує консультативну допомогу від міжнародних експертів і міжнародних юридичних фірм з різних країн. Наприклад, в процесі розробки методики оцінки шкоди навколишньому середовищу, а це є дуже специфічний вид шкоди, активно залучені експерти UNEP (United Nation’s Environment Program) та інші спеціалісти. 

Щодо компенсаційного механізму, то, як відомо, була створена робоча група з розробки і впровадження міжнародних механізмів відшкодування шкоди завданої Україні в наслідок збройної агресії. Така група створена на підставі указу президента №346/2022. В ній працюють фахівці міністерства юстиції і інших відомств. Але, що важливо, на волонтерських засадах долучені до відпрацювання цього механізму авторитетні міжнародні юристи, спеціалісти з питань міжнародного публічного права.

По-друге, у своїй роботі експерти і члени відповідних робочих груп досліджують практику розгляду міжнародними судами і компенсаційними комісіями скарг і заяв про відшкодування шкоди. Як правило, це практика міжнародного суду ООН, інвестиційних арбітражів і компенсаційної комісії ООН, створеної Радою безпеки ООН після семимісячної окупації Кувейту і поразки від військ США в Іраку при режимі Саддама Хусейна у війні в Перській затоці. 

І останній приклад може стати найбільш ілюстративним при вирішення питання отримання компенсацій Україною від Російської Федерації. 

Тому наша друга робоча група, яка створена указом президента, взяла за прототип компенсаційний механізм Ірако-Кувейтської війни. І на базі нього розробляє наш українсько-російський компенсаційний механізм.

К: Ви згадували про так званий кошторис для спрощеної системи визначення обсягів шкоди в грошовому вимірі. Чи варто при формуванні бази даних по цьому кошторису залучати іноземних експертів, іноземні бази даних для того, щоб цей кошторис мав, скажімо так, більшу вагу?

І.М.:  З власного досвіду можу стовідсотково сказати, що міжнародні експерти є вкрай необхідною складовою на етапі розробки нормативно-правового акту, який визначатиме методику фіксації й оцінки збитків. 

Адже концептуальна ідея - це забезпечення незалежної й ефективної фіксації, оцінки збитків відповідно до міжнародних стандартів. Все це ґрунтується на необхідності в подальшому використовувати отримані за методикою дані в міжнародних судових установах чи компенсаційній комісії. Тому тут важко переоцінити роль міжнародних експертів у розробці методик оцінки шкоди. 

Ми розуміємо, що висновки лише українських експертів будуть просто сприйматися як необ’єктивні і заангажовані. А залучення саме міжнародних експертів, не тільки на етапі формування методик, але і на етапі фіксації збитків і їх оцінки, на мій погляд, є більш ніж виправданим. 

І, власне, наша робоча група, і група, яка створена при міністерстві реінтеграції, дуже активно залучаємо на волонтерських, на pro bono засадах експертів з міжнародного публічного права, а також експертів, які мають досвід в міжнародному оцінюванні активів за міжнародними стандартами. Впевнена, що такі експерти мають бути обов’язковою складовою наших робочих груп.

Як отримати відшкодування

К: Як має виглядати компенсаційний механізм в сенсі процедури відшкодування – хоча б ескізно можна його окреслити?

І.М.: Ми беремо собі приклад, який бажаємо використовувати, і в напрямку якого ми працюємо, - компенсаційну комісію ООН по Ірако-Кувейтському прецеденту. Позови, які ми будемо закладати в нашу концепцію, треба поділити на кілька категорій. 

Перша категорія з фіксованою сумою 0 для тих, кому довелося покинути Україну під час вторгнення Російської Федерації. 

Друга категорія, наприклад, заява про серйозні тілесні ушкодження, смерть найближчого члена сім’ї. 

Третя категорія – це індивідуальна заява на суму, скажімо, менше 100 тисяч доларів для різного виду збитків – втрата особистого майна, акцій, цінних паперів, втрата рухомого, нерухомого майна. 

Четверта категорія – це індивідуальні заяви на суму понад 100 тисяч доларів. П’ята категорія – це заяви корпорацій або приватних юридичних осіб та підприємств державного сектору економіки. 

Шоста категорія – це заяви, що подані урядом України та міжнародними організаціями. 

Дизайн цієї комісії передбачатиме звернення як фізичних осіб, так і юридичних осіб, урядів. Можливо розглядати так звані масові претензії. 

Ще є територіальні громади – вони йдуть як п’ята або шоста категорія, там де згадується держава. 

Але нумерація категорій не означає, що є якась пріоритетність в порядку розгляду та відшкодування. 

Для прискореного розгляду заяв з першої, другої, третьої категорій, - їх  можна буде групувати та подавати як одну претензію від імені кількох постраждалих. 

Щодо категорій 4, 5, 6 – там, де держава, муніципалітети, державні компанії, корпорації - їх вимоги очікувано будуть більш складними і передбачатимуть великі суми компенсацій, тому будуть розглядатися окремо. 

Компенсаційна комісія ООН по кейсу вторгнення Іраку в Кувейт брала до розгляду заяви фізичних осіб, корпорацій і урядів. Але при цьому суб’єктами подання, хто мав право подавати, були тільки уряди або міжнародні організації. 

Як буде в нашому механізмі, ми ще дискутуємо і наробляємо оптимальний варіант з нашими міжнародними юристами з міжнародного права. 

Але, перш за все, потрібно зробити так званий реєстр всіх збитків. От власне такий реєстр треба зробити одразу після визначення методики, що розробляється Кабінетом Міністрів – ми згадували її на початку розмови.

К: Від наших читачів чую багато разів запитання чи можна використовувати при позовах, при компенсаціях інформацію про те скільки коштувало відновлення після нанесення шкоди? 

І.М.: Я вважаю, що з точки зору рекомендацій для бізнесу, та і громадянам, які втратили чи втрачають своє майно під час війни, - варто ретельно збирати і формувати усю доказову базу. І якщо вже мало місце відновлення і це відновлення має підтверджуючі документи, має підтверджувальну доказову базу, звісно, все це потім ляже в основу для отримання компенсацій. 

Чекати, коли цей механізм запрацює або коли суди розглянуть через кілька років позови, та при цьому нічого не робити, - це не правильний шлях. Якщо люди мають можливість самі відновити, варто це робити, але їм потрібно зберігати всю доказову базу, оцінку цього відновлення, фіксувати, зберігати всі докази придбання матеріалів, оплати робіт і всього іншого для того, щоб потім це все скласти в загальний обсяг оцінки завданої шкоди. В тому числі, коли мова йде про повторні ушкодження вже відновленого майна.

Ми рекомендуємо дуже ретельно збирати і формувати усю доказову базу завданих пошкоджень.

К: А чи можна, отримавши рішення українського суду щодо відшкодування шкоди, заподіяної агресією РФ, добитись виконання такого рішення? В тому числі, за рахунок арештованих за кордоном російських активів?

І.М.: Насправді, це дуже болюча проблема, бо прості українці, які втратили своє майно, мають право звертатись до українських судів аби отримати відшкодування - і роблять це. Але наскільки можливо виконати потім рішення суду? Наприклад, отримали рішення українського суду, але звідки брати кошти для його виконання та яким чином? Активи РФ на мільярди доларів заарештовані за кордоном, дійсно, але чи можуть вони використовуватися задля компенсацій? Поки що є великі сумніви щодо результативності саме такого шляху. Проблема в тому, що заарештовані за межами України російські активи покриті суверенним імунітетом, та навіть за умови зняття імунітету в українському суді, те саме треба  зробити і у закордонному суді – в країні, де знаходяться арештовані активи.

За загальним правилом, РФ має бути належним чином повідомлена про розгляд справи, та мати адекватний строк для надання відповіді. Враховуючи політичні та дипломатичні відносини між Україною та РФ (насправді - їх повну відсутність), суди першої інстанції можуть не направити російській стороні судове доручення про вручення документів (ухвали про відкриття провадження, позовної заяви та іншого), встановити формальні строки на відповідь, тощо. І пересічні українці потім за кордоном стикнуться з проблемою закордонних судів, де питання зняття суверенного імунітету з активів РФ ще не вирішене. Саме зараз нами, разом з закордонними експертами, розробляється єдина система компенсаційного механізму, за допомогою якого країни-партнери зможуть знімати з активів РФ суверенний імунітет, а люди зможуть подавати свої документи для компенсацій. Звісно, великі компанії, які мають кошти, намагаються використовувати усі способи, але ми працюємо над тим, щоб дати відповідні юридичні інструменти і для пересічних українців.

К: Так, є великі корпорації, які мають потужних власних міжнародних юристів - вони вже оголошували про готовність почати індивідуально позиватись до держави Росія. Чи можете якось окреслити перспективу таких позовів?

І.М.: Вирішувати, подавати позови великим корпораціям чи ні - це їхня власна справа. Проте я хочу сказати, що на сьогодні, на жаль, чи не єдиним судовим механізмом для подачі позовів задля стягнення збитків є Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Але враховуючи денонсацію Російською Федерацією конвенції про захист прав людини і виключення з Ради Європи, звернення до ЄСПЛ є дещо ускладненим. І для громадян, і для корпорацій. І згідно з роз’ясненнями, наданими в резолюції ЄСПЛ з приводу виходу Російської Федерації з конвенції, Європейський суд з прав людини матиме юрисдикцію щодо розгляду спорів за подіями, що матимуть місце тільки до 16 вересня 2022 року. Тобто потрібно встигнути громадянам і юристам подати такі позови до цієї дати. 

Але тут є ще один нюанс: сьогодні немає юридичних механізмів автоматичного виконання рішення суду. До того, Держдума Росії прийняла закон про встановлення граничного терміну виконання в Росії постанов ЄСПЛ, відповідно до якого всі рішення, що винесені після 15 березня 2022 року, не підлягають виконанню в РФ.

Інший шлях, яким може піти бізнес, проте не зараз, це той шлях, яким скористався бізнес після анексії Криму у 2014 році. Це інвестиційний арбітраж. Він, на перший погляд, видається ефективним з оглядом на попередні кримські справи українських приватних інвесторів. Але, хоча перші кейси розпочаті були у 2014 році, станом на сьогодні жодного рішення виконати поки не вдалося. І згадаємо, до речі, кейс ЮКОСу, за яким більше 10 років не можуть виконати рішення, що винесені інвестиційним арбітражем.

Як гарантувати виконання рішень про компенсацію

К: От тут ми плавно підійшли до одного з ключових питань - про механізми забезпечення виконання відповідних інстанцій, судів. Як це все взагалі може бути? Поки що ми бачимо заблоковані в рамках санкцій певні види активів. Можна до них справляти ці позови?

І.М.: По-перше, поки немає якоїсь дієвої судової інстанції, куди ці позови можна подати. Ті судові інстанції, які існують, вони або не передбачають виконання рішення як і ЄСПЛ, або будуть складнощі з проходженням етапу юрисдикції (допустимості), зокрема, під час ведення активних бойових дій, як, наприклад, інвестиційний арбітраж. Взагалі, є великий ризик того, що суд чи арбітраж не визнає юрисдикцію, оскільки там мають бути витримані критерії: що таке територія, що таке інвестиція і що таке інвестори.

Проте, деякі юристи мають оптимізм стосовно рішень українських судів: вони вважають, що зможуть домогтися виконання такого рішення за кордоном. 

Якщо рішення буде приведене до виконання в юрисдикції, наприклад, США чи Великобританії або іншої європейської держави, то, власне, таке рішення може набути сили і вони, громадяни чи компанія, можуть домогтися його виконання. 

Але тут ми стикаємося з такими доктринами як суверенний імунітет самої держави та імунітет суверенних активів держави. І, власне, доктрина захищеності, захисту права власності, приватної власності, якщо ми говоримо про активи олігархів. 

Тому навіть отримавши рішення, яке визнане за кордоном, без врегулювання на законодавчому рівні питання зняття або обмеження суверенного імунітету з Росії, а також без врегулювання питання захисту приватної власності (коли ми говоримо про стягнення активів російських олігархів) -  таке рішення залишиться невиконаним.

Діюча система міжнародного права поки неспроможна дати відповідь і відреагувати адекватно на такий сьогоднішній виклик, коли одна країна незаконно окупує іншу, здійснює військову агресію. Тому є необхідність в створенні прецеденту, іншого механізму, якого до сьогодні не існувало.

К: А кувейтський кейс наскільки може бути сюди трансльований?

І.М.: Він би чудово лягав в нашу структуру, та є одне «але». Кувейтський механізм був створений Радою безпеки ООН.

Органом, в якому РФ, як постійний представник, має право вето. Тому Радбез у нас є неробочим органом по відношенню до Росії. Проте він був робочим органом по відношенню до Іраку.

К: Тобто, ми в принципі можемо повторити кувейтський механізм, але для цього маємо зламати цей російський спротив в Радбезі, або його оминути? 

І.М.: Якщо позбавити Росію права вето, припустимо, неможливо, то ми маємо зробити щось інше. І, в принципі, є варіант, як це зробити. Ключова ідея нашої концепції міжнародного механізму передбачає міжнародний договір про створення механізму відшкодування збитків завданих російською агресією. Це договір, до якого можуть долучатися бажаючі країни. В нашому розумінні, в першу чергу це мають бути такі стратегічні партнери, на території яких знаходиться левова частка заморожених активів РФ. Це такі країни, як США, Великобританія, Франція, Німеччина, можливо всі країни G7, країни Євросоюзу.

Договором створюватиметься постійно діюча комісія з розгляду позовів чи заяв про компенсацію збитків. Крім того, цей договір передбачатиме зобов’язання держав учасниць такого договору щодо блокування, конфіскацій і передачі таких російських активів, що знаходяться в їхній юрисдикції, в компенсаційний фонд. Це буде спеціальний фонд активів Російської Федерації. І договір передбачатиме спрощений механізм примусового виконання рішення комісії у разі, якщо коштів Фонду буде недостатньо, або з якихось інших причин Фонд не функціонуватиме.

К: В особі Росії ми маємо реально державу-терориста і справа йде в той бік, що її визнають спонсором тероризму. Чи може бути це використане для тотального блокування активів, дотичних до РФ? Тому що ми ж розуміємо, що будь-який російський навіть нібито приватний бізнес він може бути використаний в інтересах держави-терориста?

І.М.:  Ми закликаємо США, як юрисдикцію, як країну, яка, в принципі,  використовувала цей інститут визнання держав спонсорами тероризму, зробити це по відношенню до Росії або принаймні до російських збройних сил. Адже і Росія, і російські збройні сили абсолютно відповідають всім юридичним критеріям (у  відповідності до законодавства США) притаманним державі спонсору тероризму. Звісно, це був би такий потужний сигнал всім країнам, які намагаються перебувати в площині координат міжнародного публічного права, не мати нічого спільного з РФ. 

Це дасть можливість обмежити торгівельні операції з Російською Федерацією. Звісно, банки будуть включати агресивніші комплаєнс-процедури і механізми боротьби з відмиванням коштів, не будуть співпрацювати з Росією, з російськими контрагентами. 

Але чи дасть це можливість забрати російські активи? Без спеціального законодавства, без обмеження суверенного імунітету - не дасть. Це спрацює  тільки в США, якщо там приймуть таке рішення про визнання Росії державою спонсором тероризму. Це і є підстава для обмеження суверенного імунітету. 

Проте законодавство США виписане таким чином, що всі активи, які можуть бути конфісковані в Росії чи належать російськім компаніям, підуть до бюджету США. Звісно, потім керівництво США може виділити з цього бюджету якусь там частку Україні. Але це не веде до автоматичного переведення заблокованих активів на користь України. Тож, повторюсь, це більше треба для того, щоб надіслати потужний сигнал всьому світу та світовій фінансовій системі. Також це рішення буде приводом для виключення Росії з FATF. І для включення РФ до чорного списку FATF, що заблокує будь-які банківські операції з Російською Федерацією чи російським урядом. 

Проте це не зніміть питання суверенного імунітету. Тому ми паралельно просимо також внести зміни до місцевого законодавства, до національного законодавства тих країн, щоб обмежити цей суверенний імунітет. 

К: Підсумовуючи, нашу бесіду, я бачу новий ландшафт світової, глобальної системи безпеки. За висловлюваннями провідних західних політиків видно, що вони цей прецедент відсічі і покарання держави-агресора бачать як підґрунтя нової глобальної системи міжнародної безпеки, тому що стара, на жаль, у випадку з Україною, виявилась неспроможною. Наскільки цей мотив може бути використаний Україною для просування, лобіювання нового компенсаційного механізму як підґрунтя нової системи міжнародної безпеки?

І.М.: Ми дуже сподіваємось, що вже весь світ побачив, що де-факто існуючі міжнародно-правові інструменти і міжнародні інституції виявилися, на жаль, малоефективними і недієздатними перед таким віроломним викликом агресора. Що, власне, вимагає пошуку і використання нових форм, методів примусу агресора в тому числі до виплати компенсації. Ми бачимо, що не спрацювала система світової безпеки, коли Росія почала цю війну. Росія повністю знехтувала, познущалася, скажімо так, з Будапештського меморандуму про гарантії безпеки. І на початку цієї війни ми залишилися сам-на-сам з потужним агресором.

Росія почала цю війну, так, і Росія має за неї заплатити. Звісно, що згоди Росії на це, принаймні, в старій системі координат, очікувати не доводиться - якщо ми говоримо про репарації. Власне, що таке репарації? Репарації – це шкода, яка завдана державою-агресором державі, яка зазнала нападу. А репарації, якщо ми подивимося в історію, їх виплачували у випадках, коли держава-агресор програла війну, тобто капітулювала. І надала свою згоду на виплату репарацій. Це було зроблено на підставі міжнародних договорів. З Росією зовсім інша ситуація. 

Перше. Війна в досить активній фазі. 

Друге. Відсутня згода Російської Федерації. 

І третє. Є держава, яка поставила під сумнів не тільки існування глобальної гарантії безпеки, а існуючу систему міжнародного права як такої. 

Тому наші союзники мають або визнати, що система міжнародного публічного права взагалі не спроможна реагувати на виклики агресивної війни, яку в будь-який час може розпочати держава-монстр стосовно сусідніх суверенних держав, -або жити з цим розумінням, розуміючи свою неспроможність. 

Або як раз зараз, і саме зараз, цю систему змінити. І примусити державу-агресора платити високу ціну. Аж до повного виключення такої держави з міжнародної арени взаємозв’язків в принципі. 

Адже не може бути такого, що держава діє протиправно у міжнародній правовій системі, дозволяє брутально порушувати права людини, вбивати, ґвалтувати, знущатися фізично, психологічно над невинними жінками, дітьми, людьми похилого віку і водночас користуватися бенефітами правових і фінансових систем світу. В тому числі, спокійно зберігати свої активи в світових банках чи правових системах інших юрисдикцій, прикриваючись, наприклад, доктриною суверенного імунітету. 

І досить важко знайти правильне обґрунтування чому держава-агресор, чи держава-терорист, чи держава, яка вчиняє найтяжчі злочини проти людства, такі, як геноцид, повинна продовжувати користуватися захистом суверенного імунітету. 

І тому я вважаю, що зараз це не право, а обов’язок держав знайти відповідне юридичне підґрунтя, згідно з міжнародним правом, яке дозволить обмежити і зняти можливість користуватися концепцією суверенного імунітету з держави-агресора та її активів. Власне, над цим ми зараз з моєю командою в Мінюсті і працюємо.

 

СПЕЦТЕМА: Війна Росії з Україною
ТЕГИ: Украина-РоссияМинюстМинюст Украиныкомпенсацияубытки
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі