Прем'єр-міністр Молдови Влад Філат в інтерв’ю Ірині Соломко розповів про те, як агресивні ліберальні реформи витягують його країну з європейського дна. Матеріал опубліковано у №38 журналу Корреспондент від 30 вересня 2011 року.
До кабінету Лівадійського палацу, де Корреспондент
спілкується з Владом Філатом, прем'єр-міністром Молдови, впевненим кроком
заходить Віталій Кличко. Про знайомство з найкращим супертяжем планети і політиком-початківцем
попросив сам прем'єр. Політики тепло вітаються, довго тиснуть один одному руки.
Філат приїхав до Криму для участі в саміті Ялтинська
європейська стратегія, організованому українським мільярдером і філантропом
Віктором Пінчуком. Тепер він запрошує Кличка відвідати Молдову.
Політику-початківцю є чому повчитися у Філата. Прем'єр
Молдови лише на два роки старший за українського боксера. Два роки тому він
очолив уряд після того, як його Ліберально-демократична партія пройшла до
парламенту. Зайнявши прем'єрський кабінет, молодий реформатор одразу взявся за
перетворення, а також широко відчинив двері для іноземних інвестицій.
Поки що Молдова, маленька європейська країна з населенням
4,4 млн осіб, все ще в аутсайдерах за рівнем життя серед країн Європи. Але, за
оцінками зарубіжних інвесторів, Філат вже проводить в країні успішні ліберальні
реформи. А отже, не виключено, що в найближчому майбутньому Молдова поступиться
своїм принизливим останнім місцем у Європі в рейтингу Індекс якості життя,
країні, яка в цьому рейтингу на передостанньому місці, - Білорусі.
В інтерв'ю Корреспонденту Філат розповів про те, як його
країна полює на інвесторів, чому вважає лібералізацію наріжним каменем своїх
реформ, і пояснив, чому його діти навчаються за кордоном.
- З вуст європейських політиків все частіше звучить
похвала на вашу адресу за ті перетворення, які ви проводите в країні. Як ви
самі оцінюєте власні успіхи?
- Щоб рухатися, потрібно мати мету. У нашої країни вона
з'явилася. Ми хочемо, щоб Молдова була дієздатною, зі здоровою економікою, а
громадяни мали демократичні права і свободи. Це нелегкий шлях, але потрібно
його пройти. Це потрібно не Європі, а нам. І ми йдемо до нашої мети. Згідно із
соцдослідженнями, понад 70% громадян бачать своє майбутнє в Європі. Ось наш
орієнтир. У нас є більшість у парламенті, щоб проводити необхідні для цього
реформи.
- На що спрямовані ваші економічні реформи? Які
перетворення даються найскладніше?
- Коли я став прем'єром, 25 вересня 2009-го, дефіцит
бюджету був 16%, падіння ВВП – 6,7%. До кінця 2010-го економічне зростання вже
склало 6,9%, а бюджетний дефіцит – 1,4%. У 2011-му за перше півріччя, якщо
порівнювати з минулим роком у нас 7,5% зростання, дефіцит бюджету – 0,9%. Це
свідчить про те, що ми проводимо глибокі реформи в усіх напрямках.
- Але все ж що ви вважаєте наріжним каменем реформ?
- Лібералізацію. Ми почали створювати умови, щоб ті люди,
які хочуть працювати в нашій економіці, змогли вільно це робити і розвиватися.
У нас ще багато роботи.
Наприклад, значна частка підприємств все ще належить
державі. Це держмайно неефективно управляється. Тому ми плануємо найближчим
часом розпочати приватизацію. І тут наша мета не просто отримати гроші в
бюджет, але привести на ці підприємства ефективний менеджмент, щоб він включив
процес, який дасть додану вартість нашій економіці.
Також ми пропонуємо інвесторам спільні проекти.
Наприклад, держава надає інфраструктуру, а інвестор вкладає свої кошти. Я можу
навести приклад багатьох компаній, які вже зайшли і працюють у нас за такою
схемою. Один з найбільших інвесторів – німецька компанія Dräxlmaier. Уряд
провів велику роботу, і в підсумку німці відкрили у нас завод з виробництва
електрокомпонентів для машин таких торговельних марок, як BMW і Porsche. Це
дало країні 12 тис. нових робочих місць. (Орієнтовна сума інвестицій - 20 млн
євро.)
- Відкриття заводу – ваша ініціатива?
У нас саме така філософія: ми не чекаємо, а самі знаходимо інвесторів. Ми постійно їздимо із закордонними візитами й озвучуємо свої пропозиції
- Так, ми вийшли на них з пропозицією. У нас саме така
філософія: ми не чекаємо, а самі знаходимо інвесторів. Ми постійно їздимо із
закордонними візитами. Спочатку якісь речі озвучуються в ході двосторонніх
зустрічей з керівництвом країни. Потім наші меседжі передаються бізнесу.
Наприклад, з Dräxlmaier ми почали активний діалог після моїх зустрічей з
німецьким канцлером Ангелою Меркель. Або ось ще приклад: після моєї зустрічі з
[польським прем'єром] Дональдом Туском ми отримали серйозну інвестицію в
цукрове виробництво.
Серед інших прикладів гучних проектів – IKEA. У середині
листопада в Молдову приїжджає топ-менеджмент цієї компанії, у нас до них
конкретні пропозиції, адже IKEA це не тільки торгівля, а й виробництво.
Для нас важливо залучення іноземних компаній не тільки через інвестиції. Крім економічної складової, ці компанії ще привносять із собою і європейську культуру управління і ведення бізнесу
Для нас важливо залучення іноземних компаній не тільки
через інвестиції. Крім економічної складової, ці компанії ще привносять із
собою і європейську культуру управління і ведення бізнесу. Наші бізнесмени і
економіка будуть змушені працювати по-новому, підтягуватися до них. Ось це
принципово важливо.
- Чим саме залучаєте інвесторів – у вас, наприклад,
низькі податки?
- Зараз у нас нульова ставка податку на прибуток, з
2012-го буде 12%. Це найнижча ставка в регіоні. Крім цього, ми зняли всі
адміністративні бар'єри, які у нас були, за рахунок впровадження системи
електронного уряду. Для реалізації цього проекту ми отримали гроші від
Світового банку. Головні плюси цієї системи – швидкість і якість послуг, а
також прозорості влади.
До того ж у нас країна невелика. Тому можна ефективно і
швидко вирішувати проблеми. Не дай бог я десь почую, що хтось з міністрів або
чиновників не відповів чи зачинив двері перед іноземним інвестором, - наслідки
будуть жахливими.
Днями в Молдові буде заснована економічна рада при
прем'єр-міністрі. До неї ввійдуть найбільші компанії. Я і мої колеги по уряду вестимемо
з ними активний діалог, якщо потрібно, і вдень і вночі. Моя філософія така:
політики повинні тільки створити рамку, яка сприяє зростанню економіки.
- Не могли б ви проілюструвати підсумок вашої роботи в
цифрах? Скільки інвестицій вже прийшло?
- У порівнянні з першою половиною минулого року, у
2011-му у нас зростання на 31%. Але я не хочу говорити мовою цифр, поки не
побачу, що процес приходу інвесторів став природним. Для мене головний виклик –
це реформа юстиції. Без неї всі наші добрі діяння і наміри можуть піти прахом.
Спочатку я намагався точково підійти до питання, але я
зрозумів, що це біг по колу. Тому ми залучили провідних міжнародних експертів і
два тижні тому оформили стратегію реформування, де визначили періоди її
реалізації та конкретні кроки. І тут питання не тільки в судових інстанціях, а
у всіх інституціях влади, які беруть участь в цьому процесі, - МВС,
прокуратура, адвокатура.
- Реформа юстиції спрямована і проти корупції у тому
числі?
- Безумовно. Корупція поряд з несплатою податків – дуже
тяжкий злочин проти держави. Тут громадяни повинні бути солідарними, пам'ятати,
що демократичне суспільство дає не тільки права, але й обов'язки.
- Найбільш показовий приклад – Грузія, де за корупцію
садили всіх, незалежно від рангів. У вас такі приклади є?
- Гучних арештів високопоставлених чиновників у нас не
було, але робота ведеться. Щотижня когось затримують. У нас немає приховування
своїх, всі рівні. Але я не прихильник публічних покарань. Тут ключ в
ефективному і системному підході – недостатньо покарати одного і зупинитися,
треба працювати щодня.
- У контексті боротьби з корупцією в Україні актуальне
питання поділу влади і бізнесу. У нас бізнесмени йдуть у політику, там правлять
інтереси великого капіталу. Водночас в усьому світі ці речі намагаються
розділяти. Чи вдається вам дотримуватися балансу?
- Перш ніж стати політиком, я відбувся як бізнесмен.
Поганий організатор, людина, яка не розуміє економічних процесів, ніколи не доможеться
успіхів у бізнесі. Якщо бізнесмен вирішує взяти участь у процесі управління
країною та сприяти її просуванню – це похвально. Коли я прийняв для себе це
рішення, то перестав займатися бізнесом. Я залишився акціонером деяких
компаній, але я не керую ними.
- Акції належать вам чи дружині?
- Мені. Це було б неправильно, якби я ховався. Ті доходи,
які у мене є, дозволяють мені бути незалежним фінансово.
- Скільки отримує прем'єр-міністр Молдови?
- Точно не знаю, близько $ 600-700. Справа в тому, що
свою зарплату я перераховую бабусі, яка виховує шістьох онуків.
- Якщо повернутися до теми бізнесу: ви кажете, що ви
акціонер. А де гарантія, що ви не даєте якісь преференції своїм компаніям? Адже
саме в цьому головний ризик чиновника-бізнесмена.
- Гарантій немає, їх не може бути. Тут ключова роль у громадянського
суспільства, неурядових організацій та ЗМІ. Але що стосується мене – мій бізнес
у Румунії. Тому звинуватити мене в лобіюванні інтересів складно. До того ж усі
знають мою компанію – якщо були б спроби якихось зловживань, про це б стало
відомо. За мною дуже пильно стежать.
- Комуністи?
- Не стільки опозиція, скільки преса.
- Ви прийшли до влади як прозахідний політик. У Молдові
дуже сильні позиції комуністів. Як вам здається, чи змінюється ставлення людей
до вас за рахунок того, що ви робите?
- В принципі так. Про це свідчать результати місцевих
виборів. Нам вдалося виграти в половині районів республіки, і 35% мерів по всій
країні. Люди розуміють, що потрібно думати про майбутнє. Комуністи отримували
багато голосів через ностальгію за минулим. Ситуація змінюється.
- До речі, а де навчаються ваші діти?
- Починаючи з цього року вони (Філат разом з дружиною
виховує сина і дочку) навчаються за кордоном. І мені дуже боляче, але це їхнє
рішення. Водночас як батько я гордий тим, що вони самі вступили в дуже
престижний навчальний заклад – я не хотів би казати його назву, - куди
потрапляють далеко не всі.
- І де вони реалізовуватимуть отримані знання?
- Тільки в Молдові.
***
Цей матеріал опубліковано в № 38 журналу Корреспондент від 30 вересня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.