Корреспондент. Точка зору. Взяття Одеси. Міліція розписалася у своїй непрофесійності

Три кілери протестували МВС на профпридатність. Міліція іспит провалила, довівши, що вона вміє боротися з протестами, катувати звичайних громадян і наїжджати на підприємців. Свої прямі обов'язки – боротьбу зі злочинністю – виконує кепсько, пише у своїй колонці редактор рубрики «Бізнес» журналу Корреспондент Олександр Пасховер, опублікованій у №39 видання від 7 жовтня 2011 року.

У першу чергу мої співчуття сім'ям 21-річного беркутівця Віктора Коженка і 40-річного співробітника ДАІ Олександра Розмариці – обидва полягли героїчно. Але, на жаль, безглуздо.

У ніч з 29 на 30 вересня біля Одеси співробітники МВС у складі наряду Беркута, слідчі карного розшуку та державтоінспектори, серед яких були і загиблі, вирушили на затримання банди кілерів. При цьому у правоохоронців не було ні вогнепальної зброї, ні належного прикриття. У підсумку зустрічі злочинців з їхніми переслідувачами сталася перестрілка. З 12 співробітників міліції двоє загинули, а ще чотирьох поранили. Серед четвірки злочинців втрати виявилися меншими – один поранений, який, щоправда, пізніше помер. Анатолій Могильов, глава МВС, під час екстреної прес-конференції з нагоди побоїща заявив, що "напад з їхнього [бандитів] боку був досить несподіваним, <...> таку відсіч було складно припустити".

У подібному випадку великий російський письменник Іван Гончаров казав: "Це у нього зірвалося з язика, без участі голови". Банду, підозрювану в замовних убивствах в Західній Україні та Криму, розшукували давно. Плюс до цього в міліцію надійшла оперативна інформація, що злочинці попрямували до Одеси для виконання чергового завдання. Певно, завдання це не торгівля пахлавою на Лонжероні. Загалом, у міліціонерів, які пішли на кілерів, маючи на руках лише травматичну зброю, шансів на успіх було мало.

Кілери дали відсіч спецпідрозділам Альфа, УБОЗ МВС Сокіл, що
прибули до місця перестрілки на бронетехніці, озброєні автоматами і
гранатометами. Підсумок п'ятигодинної облоги – два кілери вбиті, один утік

Через два дні після загибелі Коженка і Розмариці в Одесі міліція провела штурм міні-готелю на 9-й станції Фонтану, де переховували три лиходії, що раніше втекли. Кілери дали відсіч спецпідрозділам Альфа, УБОЗ МВС Сокіл, що прибули до місця перестрілки на бронетехніці, озброєні автоматами і гранатометами. Підсумок п'ятигодинної облоги – два кілери вбиті, один утік. Вже після цього міліція вийшла на склад зброї злочинців, затримала ще п'ятьох учасників угруповання. Банда знищена, але якою ціною!

Дим розвіявся, трупи прибрані, нагороди роздані, питання залишилися.

Перше: чому при лячній кількості міліціонерів у Києві та інших обласних центрах, при численних автобусах з озброєним до вух Беркутом під Печерським судом, де судять екс-прем'єра Юлію Тимошенко, у керівництва МВС не вистачило сил і техніки затримати банду на під'їзді до міста-мільйонника? Очевидно, що якби правоохоронці добре підготувалися до операції, не було б ні жертв серед особового складу, ні медалей "за взяття Одеси".

Питання друге – про професіоналізм керівництва правоохоронних органів, яке вже в пожежному порядку на знешкодження нечисленної банди кинуло армію бійців спецназу. Я не спец у спецопераціях. Але пам'ятаю з часів служби в Радянській армії в роті охорони та хімзахисту, що у нас на озброєнні були димові шашки, так звані синьоглазки. Коли якийсь жартівник запустив таку штуку нам у вартове приміщення, весь взвод через півхвилини безпорадно кашляв, плакав і чхав на подвір'ї караулку.

"Не числом, а вмінням", - здається, так заповідав полководець Олександр Суворов. Але ось у нинішніх міліцейських полководців все вийшло з точністю до навпаки

"Не числом, а вмінням", - здається, так заповідав полководець Олександр Суворов. Але ось у нинішніх міліцейських полководців все вийшло з точністю до навпаки. І за те, що вони вчинили 1 жовтня в Одесі, варто було б відпороти у деяких генералів від МВС лампаси по самий кашкет.

Одна з причин дискваліфікації людей з великими зірками на погонах, - злочинне становище, у якому перебувають самі правоохоронці.

Ось кілька рядків з останніх повідомлень української преси. "У кінці серпня в Криму засудили трьох співробітників Бахчисарайського райвідділу міліції за перевищення своїх повноважень і тортури підозрюваних".

"Прокуратура Харківської області затримала двох працівників міліції за підозрою в службовій халатності, через яку з вікна міськвідділу випав і помер Ласло Коломпаров". "Співробітники департаменту внутрішньої безпеки та управління боротьби з організованою злочинністю головного управління МВС в Харківській області затримали чотирьох своїх співробітників за підозрою в збуті 23 одиниць табельної зброї".

А ось з життя Запорізької області: "За вбивства маніяка-міліціонера у в'язниці відсиділи 16 невинних людей". Або повідомлення з Київщини: "Майор [міліції] Симоненко кришував підприємців на своїй території, залякував людей, займався вимаганням", - скаржаться жителі Семиполок в Генпрокуратуру і МВС. Або зовсім свіже: "3 жовтня в інтернеті був оприлюднений відеозапис з камер спостереження в міліції, на якому видно, як помирав Ігор Індило".

Уже близько 200 українців подали позови до Європейського суду зі скаргами на катування в міліції. За одним з таких позовів в березні 2011-го скарбниця виплатила потерпілому харків'янину 15 тис. євро. Щоправда, самі винуватці "торжества правосуддя" покарання не понесли. Навпаки, пішли на підвищення.

Тортури в міліції продуктивні, тому що з кривавих 1930-х у нас все ще "визнання – цариця доказів". Суди включені в корупційний ланцюжок і тому легко приймають самообмову підсудних

Звичайно, у всієї цієї вакханалії довгий хвіст. Тортури в міліції продуктивні, тому що з кривавих 1930-х у нас все ще "визнання – цариця доказів". Суди включені в корупційний ланцюжок і тому легко приймають самообмову підсудних, явно вибиту методами іспанської інквізиції. Очевидно, що в таких антисанітарних умовах кримінал має всі передумови для розмноження.

У цей самий час міліцію звинувачують в потрошінні бізнесу, наїздах на підприємців і зборі данини з дрібних, не завжди легальних ринкових торговців. На дрібні порушення законів останні йдуть тому, що легальну торгівлю душать податкова чи санепідемстанція. Міліція не намагається покарати їх за законом, а просто наживається. На таке ось "беззаконня в мундирі" народний фольклор вже відреагував чорним гумором, у вигляді соціальної реклами: "Якщо у вас горить дах – телефонуйте 101. Якщо поїхав дах – телефонуйте 103. Якщо вам потрібен дах – телефонуйте 102".

***

Ця колонка опублікована в № 39 журналу Корреспондент від 7 жовтня 2011 року.

Передрук колонок, опублікованих у журналі, заборонений.