Корреспондент: Back in the USSR. Україна повертається до старих економічних зв’язків

Економічний союз України зі Співдружністю Незалежних Держав перетворюється на нове, точніше – добре забуте старе політичне об'єднання з адміністративним центром у Москві, пишуть Олександр Пасховер та Максим Біроваш у №42 журналу Корреспондент від 28 жовтня 2011 року.

"Союзом незламним республіки вільні навіки з’єднала Великая Русь". Перший рядок гімну СРСР знову на вершині політичного хіт-параду. У жовтні між вісьмома членами СНД підписано договір про створення з 1 січня 2012 року зони вільної торгівлі (ЗВТ).

У центрі договору Росія, до неї приєдналися: Україна, Білорусь, Молдова, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан. Ще троє – Узбекистан, Туркменістан і Азербайджан – взяли паузу.

Договір про ЗВТ хоч і економічний, але з далеким прицілом. Як висловився Володимир Путін, прем'єр-міністр Росії: "Інтеграція на новій ціннісній, політичній, економічній основі".

Практично всі учасники об'єднання розглядають подальшу можливість сформувати Єдиний економічний простір, стерти митні кордони, ввести єдину валюту, загальний
парламент

Практично всі учасники об'єднання розглядають подальшу можливість сформувати Єдиний економічний простір, стерти митні кордони, ввести єдину валюту, загальний парламент.

У Києві політичний підтекст нового документа ігнорують, наголошуючи лише на вигідності ділової пропозиції: безмитна торгівля на теренах колишнього СРСР.

На запитання Корреспондента "Як далеко ви готові зайти в цьому інтеграційному процесі?" Микола Азаров, глава українського уряду, вже не настільки категоричний, як раніше. Два місяці тому в аудиторії Київського університету імені Шевченка прем'єр заявляв, що Україна не може вступити до Митного союзу, оскільки є членом Світової організації торгівлі (СОТ). І ось – новий поворот.

"Давайте почекаємо, поки запрацює договір про Зону вільної торгівлі з Євросоюзом, – каже Азаров. – Потім будемо вивчати можливості Митного союзу трьох країн і будемо приймати рішення".

Глава уряду не даремно згадав про договір про ЗВТ з ЄС. Його підписання теоретично можливе, але практично вже викликає сумнів.

Якщо Україна не піде в ЄС, то не ввійде в те коло цінностей, яке культивується в Єврозоні, – права людини, свобода слова, плюралізм, повага особистості

"Якщо Україна піде на схід, то вона в короткостроковому плані не втратить, а, навпаки, отримає більше, ніж від близькості до ЄС, – каже Олександр Рар, директор дослідницьких програм з Росії та СНД Німецького товариства зовнішньої політики. – Але якщо Україна не піде в ЄС, то не ввійде в те коло цінностей, яке культивується в Єврозоні, – права людини, свобода слова, плюралізм, повага особистості".

Економіка повинна бути

Щоб врятувати економіку від розрухи, офіційний Київ пішов шляхом найменшого опору. Замість прискорення євроінтеграції – форсування створення ЗВТ з країнами СНД. На інші, більш ситі ринки за 20 років незалежності Україні не вдалося вийти. Завадила технічна відсталість, високий рівень корупції, бюрократії, монополізації та інших рудиментів пострадянської епохи.

В СРСР Україна займала провідну роль у важкій промисловості, авіа- і машинобудуванні. Водночас Українська Республіка була залежна від поставок енергоресурсів, які розташовувалися в Росії, на Кавказі і в Середній Азії.

З розвалом Радянського Союзу, який у 2006 році Путін назвав найбільшою "геополітичною катастрофою XX століття", всі економічні ланцюжки розімкнулись. Тепер настав час "збирати каміння", упевнені аналітики.

Напередодні підписання договору про ЗВТ Путін опублікував свій матеріал у газеті Известия. Статтю розібрали на цитати, цитати – на афоризми. У них – таємний і явний сенс нового економічного і політичного утворення.

"Була знайдена та модель, яка допомогла зберегти міріади цивілізаційних, духовних ниток, які об'єднують наші народи, – пише російський прем'єр про роль СНД. – Зберегти виробничі, економічні та інші зв'язки, без яких неможливо уявити наше життя".

Тепер і Азарову важко уявити життя без України старих промислових ланцюжків. Східний ринок з населенням 260 млн осіб український прем'єр назвав "традиційним ринком збуту наших товарів". У західному напрямку живуть 500 млн людей, і ємність ринку в десятки разів вища, ніж у СНД, але на європейському товарному ринку Україні практично нічого не світить, вважає глава уряду.

"Там все менше [споживається] сталі, практично відсутнє вугілля, а що поліпшується? – запитує Азаров і відповідає: – Послуги, банківський сектор, страхування, перестрахування, високі технології".

Договір про ЗВТ з СНД прем'єр називає прогресивним і обіцяє швидке зростання товарообігу – плюс 45% на рік, а також додаткові доходи до бюджету, зростання ВВП понад $ 2 млрд, глибоке проникнення на ринки СНД, зниження цін на товари масового споживання, доступ до енергоресурсів Середній Азії.

У першу чергу від взаємного проникнення товарів виграють вітчизняні металурги, особливо виробники труб

У першу чергу від взаємного проникнення товарів виграють вітчизняні металурги, особливо виробники труб, які на цей час страждають від надмірних обмежень. Тільки через антидемпінгові заходи Росії українська важка промисловість втрачає $ 1,2 млрд.

Близько 30 м'ясо-молочних компаній України – а все це гіганти галузі – в результаті застосування до них фітосанітарних обмежень з боку Москви не мають доступу на ринки Росії, Білорусі та Казахстану. У підсумку, підрахував Кабмін, втрата від недоотриманого прибутку – $ 100 млн. Договір про ЗВТ, на думку українського прем'єра, знімає цю проблему.

Михайло Делягін, директор російського Інституту проблем глобалізації, пішов ще далі. Він стверджує, що у ЗВТ Росія навряд чи зможе окупувати український ринок з таким самим розмахом, як Україна – російський.

"Ми, звичайно, якусь частину ринку займемо, але незначну, – вмовляє він Корреспондент. – Ви ж, навпаки, значною мірою орієнтовані на російський ринок, і те, що ви отримаєте до нього доступ без жодних обмежень і мит, – це дуже позитивно позначиться на всій вашій економіці, та ще й напередодні кризи".

З підписанням договору Азаров чекає не тільки зеленого світла для вітчизняної продукції, а й великих поступок щодо газових угод як від Росії, так і від інших учасників ЗВТ.

"По території Росії проходить газова труба, по якій качається газ туркменський, узбецький, казахський, і ми не маємо доступу до нього, – констатує прем'єр. – Протягом шести місяців ми починаємо переговори про порядок доступу до трубопровідного транспорту. Це дуже серйозне досягнення договору".

Не одне але

Під час підписання угоди про ЗВТ 18 жовтня на саміті глав урядів країн СНД, який проходив в Санкт-Петербурзі, український прем'єр назвав договір недосконалим. Як ключову ваду він перерахував низку винятків. Тобто не всі товари в ЗВТ будуть приходити в країну без мит, не всі будуть користуватися перевагами вільного ринку.

Росія зберігає експортне мито на нафту. Поки що ще не можна буде вільно торгувати газом, цукром, спиртом і т. д. Список до кінця ще не узгоджений

Наприклад, Росія зберігає експортне мито на нафту. Поки що ще не можна буде вільно торгувати газом, цукром, спиртом і т. д. Список до кінця ще не узгоджений, але, очевидно, у структурі українсько-російського товарообігу він становитиме значну частку.

Азаров пояснив, що швидко від вилучень позбутися неможливо. "Майже чверть державного бюджету Росії формується за рахунок такого мита [на нафту], – пояснює глава українського Кабміну. – І потім, нафта – ліквідний товар, її купують і найближчим часом купуватимуть, це стабільне джерело доходів до держбюджету".

Президент Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки України Володимир Лановий стверджує, що керівництво країни поквапилося підписати угоду, не врегулювавши спірні фіскальні питання.

"Це означає, що РФ і надалі не буде купувати у нас спирт, цукор, а буде продавати нам газ і нафту за тими самими цінами, що й раніше, – розповідає Лановий. – Фактично мені здається, що Росія буде вести себе як дуже закрита економіка, яка налаштована так, щоб туди не ввозили товари, а щоб там будували заводи з виробництвом товарів".

Плюс до цього між Україною і Росією існує величезна прірва в питаннях стандартизації – ще ширше ця прірва між СНД і ЄС. З 6 тис. стандартів продукції ЄС Україна впровадила лише близько 1 тис. Тобто 5 тис. – невиконане домашнє завдання.

"Ось ми зараз можемо виробляти бензин [відповідний нормам] Євро-5? – запитує Азаров і знову сам же відповідає: – У нас немає нормальних заводів, які випускають бензин з таким рівнем стандарту". До речі, половина цих нафтопереробних заводів належить російським корпораціям.

Розписавшись в дрімучості української економіки, прем'єр дійшов до думки, що шлях до модернізації лежить через інтеграцію з СНД

Розписавшись в дрімучості української економіки, прем'єр дійшов до думки, що шлях до модернізації лежить через інтеграцію з СНД.

"Росія не є особливо привабливим партнером через її політичне становище, – погоджується Делягін. – Але треба розуміти, що якщо ви отримуєте конкуренцію на рівні ЄС з європейськими технологіями, то ніякої модернізації не буде – буде миттєва смерть. Тому що технології 1960-х років не можуть конкурувати з технологіями 2000-х".

Між розумними і гарним

У своїй гучній статті в Известиях Путін чітко виклав подальший сценарій інтеграції – зняття міграційних, прикордонних та інших бар'єрів, відкритий шлях до вільного перетікання трудової сили, капіталів.

З 1 січня 2012 року запрацює суд Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС) – аналог з десятирічним стажем роботи. Він прийматиме позови, пов'язані з дискримінацією, порушенням правил конкуренції і рівних умов ведення бізнесу.

"А далі йде Євразійський союз, який передбачає створення більш структурних наднаціональних органів, створення парламенту і вже рух до створення валютного союзу", – мріє Таїр Мансуров, генеральний секретар ЄврАзЕС. Йдеться про перехід на розрахунки в рублях.

"Нам доведеться або купувати, або займати ці рублі в РФ, – пояснює Лановий. – У підсумку заборгованість України перед РФ може зрости настільки, що виникне зовнішньоекономічна залежність, і це буде використано для вирішення різноманітних питань – від військових до політичних".

Усі ці ризики гіпотетичні, але вони багато в чому пояснюють той ентузіазм, з яким керівництво Росії прийняло зближення позицій з українською владою.

По-перше, Кремлю вдалося повернути Банкову до дискусії про євро-азіатську інтеграцію. Кілька місяців тому Адміністрація Президента і Кабмін і чути нічого не хотіли про Митний союз або робили вигляд, що не бажали.

По-друге, зіпсовані перспективи зближення України із Заходом. "З Європою у нас зараз повний стоп", – коротко висловлюється Олексій Коломієць, президент українського Центру європейських і трансатлантичних досліджень.

Крім того, несприятлива економічна обстановка в єврозоні штовхає Київ в обійми Москви. Ціни на сталь падають. Продажі завмерли. Перспективи швидкого відновлення примарні. А в українському валютному кошику металургія – ключовий донор доларів і євро. На її частку припадає 34% валютних надходжень і 47% вітчизняного ВВП.

Україна погоджується на союз з економічнимиаутсайдерами, оскільки у вищій лізі світового капіталізму місця їй не знайшлося

Україна погоджується на союз з економічними аутсайдерами, оскільки у вищій лізі світового капіталізму місця їй не знайшлося. "По суті підписання такої угоди [про ЗВТ] означає, що ми беремо курс на дуже близькі торговельні відносини, аж до Митного союзу", – дає свою оцінку Лановий.

Рар згоден з викладеними аргументами, він тільки не зовсім підтримує висновки російських і українських колег. "З точки зору економіки Україні вигідно йти до Митного союзу. Але при такому курсі Україна опиниться під політичним впливом Москви. Для України це стане поверненням у Євразійський союз, до Радянського Союзу", – переконаний Рар.

Головний науковий співробітник українського Інституту економіки та прогнозування Володимир Сиденко обурений постановкою питання "або – або", тобто Москва чи Брюссель. На його думку, Україна здатна працювати відразу у двох напрямках. А саме – в ЗВТ і з СНД, і з Євросоюзом. За словами аналітика, про швидке підписання відповідного договору невпинно твердить весь український уряд.

"Абсолютна більшість країн – членів СОТ мають одночасно кілька таких угод [про ЗВТ], – аргументує Сиденко. – А є країни, наприклад Мексика – вона має більше десятка [угод з різними ЗВТ].

Експерт також звертає увагу, що й сама Росія готова підписати договір про ЗВТ з ЄС. Таким чином, Сиденко зауважує: в України немає ніяких перешкод для підписання з ЄС торговельної угоди. З точки зору економіки зауваження безперечне. Але політичні ризики Сиденко не враховує.

"Європейський Союз не підпише договір про Зону вільної торгівлі відразу з РФ і Україною, – прогнозує Рар. – Це означало б визнання Європою нової інтеграційної системи, а отже, відродження Радянського Союзу".

Міф про традиційні ринки

Лише п'ять видів товарів займають близько 85% у всьому товарообігу України і Росії

Дані Держкомстату України за вісім місяців 2011 року

***

Цей матеріал опубліковано в № 42 журналу Корреспондент від 28 жовтня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.