Влада Києва на чолі з Олександром Поповим готує масштабні перетворення – на лівому березі Дніпра зведуть сіті, житла стане в півтора рази більше, в місто повернуться трамваї з тролейбусами. На все про все – нечувані $ 62,5 млрд, пише Христина Бердинських у №42 журналу Корреспондент від 28 жовтня 2011 року.
Астрономічну суму – $ 62,5 млрд – планує за 14 років
витратити столичне керівництво на чолі з Олександром Поповим, головою
Київміськдержадміністрації (КМДА), щоб до 2025 року змінити Київ.
Якщо в листопаді цього року Київрада затвердить амбітний
генплан розвитку міста, обговорення якого громадськістю зараз закінчується,
столиця, переваривши суму, рівну половині ВВП країни за минулий рік, переживе
дорогу модернізацію.
За її підсумками в місті повинні з'явитися гігантський
діловий центр Київ-Сіті в спальному районі на лівому березі, покликаний
вирішити проблему перевантаженості мостів над Дніпром, а також нова окружна
дорога і кілька інших транспортних магістралей.
Крім того, ударними темпами – в півтора рази – зросте
кількість житла в столиці. А ще будуть добудовані чотири гілки метро, відродяться
трамваї і тролейбуси і майже вимруть маршрутки.
"Київ розвиватиметься як державний центр управління,
науки, культури, освіти, спорту і туризму України", – заявив Сергій
Броневицький, керівник комунальної організації Інститут генплану Києва. Він –
один з авторів епічного за розмахом документа, який з подання Попова вийшов
з-під пера фахівців його інституту.
Незалежні експерти на документ дивляться зі схваленням,хоча побоюються, що, як будь-який генплан, нинішній варіант вже через кілька років перетвориться на
власне слабке відлуння
Незалежні експерти на документ дивляться зі схваленням,
хоча побоюються, що, як будь-який генплан, нинішній варіант вже через кілька
років перетвориться на власне слабке відлуння. Адже сума, потрібна для його
реалізації, не по плечу ні столичній скарбниці, ні держбюджету. А приклад
підготовки до Євро-2012 показує, що залучати приватних інвесторів під такі
масштабні проекти в Україні не вдається.
Тому генплан поки що більше схожий на агітаційний плакат
правлячої Партії регіонів, зауважують експерти. З його допомогою влада руками
нинішнього глави КМДА намагається завоювати популярність у столичному регіоні,
традиційно лояльному до опонентів регіоналів.
"Презентація нового генплану – це початок виборчої
кампанії Олександра Попова", – впевнений Олександр Сергієнко, директор
аналітико-дослідницького центру Інститут міста.
З билинним розмахом
Ще півроку тому, в травні, столична влада вперше
оприлюднила своє бачення того, яким повинен стати Київ за підсумками першої
чверті нинішнього століття. Мета була поставлена амбіційна.
"До 2025 року Київ стане інноваційним економічним центром
у східноєвропейському регіоні із сильною конкурентною позицією. Містом, яке зберегло
і розвиває свою культурно-історичну унікальність, постійно підвищує якість
життя городян і привабливість для ведення бізнесу", – записано в стратегії
розвитку міста.
Щоб домогтися такого результату, Попов і Ко вирішили
створити нові центри ділової активності, модернізувати транспортну й інженерну
інфраструктуру, розвинути "унікальну" культурну атмосферу.
Усі ці напрямки враховані в генплані-2025, у якому ідеї
начальства втілюються в конкретні об'єкти – будівлі, розв'язки, центри. У
листопаді цей документ, пройшовши стадію громадського обговорення, потрапить на
столи київських депутатів для затвердження нового вигляду міста. І якщо все
пройде без перешкод – а до цього у зв'язку з наявністю провладної більшості в
міськраді справа і йде, – Київ має докорінно змінитися.
До 2025-го влада хотіла б вирішити житлову проблему. Для цього збудують 27,5 млн кв. м житла, – ще майже половину від уже наявних 60 млн кв. м
По-перше, до 2025-го влада хотіла б вирішити житлову
проблему. Для цього збудують 27,5 млн кв. м житла, – ще майже половину від уже
наявних 60 млн кв. м. З урахуванням зростання числа городян це допоможе в 1,2
разу збільшити площу житла, що припадає на одну людину, – з нинішніх 21,3 кв. м
до 27,5 кв. м. Щоб домогтися такого результату, на думку опитаних
Корреспондентом архітекторів, Києву доведеться "зробити крок у небо" –
збільшити поверховість будинків.
Ще одна глобальна проблема, шляхи вирішення якої пропонує
генплан, – скорочення дисбалансу між ліво- і правобережною частинами міста. За
словами Віктора Глеби, який в 2004-2008 роках був заступником головного столичного
архітектора, це ключове питання.
На сьогодні 80% робочих місць розташовані на правому
березі, в той час як на лівому триває будівництво спальних районів, у яких вже
проживають 40% з 2,8-мільйонного (без урахування приїжджих) населення. Щоранку
з міста-спальні в місто-офіс, а ввечері – назад їдуть сотні тисяч людей. Якщо
забудова триватиме в тому ж дусі, переправа через Дніпро стане справою героїв.
Андрій Куделін, заступник начальника Головного управління
містобудування та архітектури КМДА, розповів Корреспонденту, що для нормального
пересування Києву сьогодні необхідно сім мостів – на два більше, ніж є в
наявності. У найближчі 15 років цей дефіцит не заповнити. Тому генплан і
передбачає створення нових робочих місць на лівому березі при паралельному
стримуванні зростання офісних центрів на правому.
"Це єдина можливість уникнути транспортного колапсу при
переході через Дніпро", –каже Куделін.
Влада планує побудувати на Лівобережжі гігантський квартал ділової активності Київ-Сіті. Швидше за все, він розташується на Осокорках, поблизу Південного моста через Дніпро
Експерт розповідає, що влада планує побудувати на
Лівобережжі гігантський квартал ділової активності Київ-Сіті. Швидше за все,
він розташується на Осокорках, поблизу Південного моста через Дніпро. Саме тут
розмістять офіси багатьох великих і дрібних компаній.
Аналоги подібних районів існують у багатьох світових
столицях, наприклад, у Парижі – там є квартал La Defense. "Ми передбачаємо, що
Київ-Сіті дасть близько 1 млн кв. м робочих площ і близько 50 тис. людей, що
працюють в офісах", – запевняє Куделін.
Щоправда, побудувавши один квартал, розвантажити рух між
правим і лівим берегами не вдасться, визнає він. Тому, щоб оптимально
розподілити транспортні потоки, в генплані заплановано будівництво кількох
нових автомагістралей. Перш за все, вони дадуть можливість об'їжджати
центральну частину міста.
"Магістралі будуть проходити поза районами житлової
забудови", – пояснює чиновник від архітектури, уточнюючи, що нові траси
прив'яжуть до залізничних колій. Одна з них, наприклад, з'єднає розв'язку
проспект Перемоги – вулиця В'ячеслава Чорновола з новим Дарницьким
залізнично-автомобільним мостом.
З'явиться у міста і нова окружна дорога, яка поліпшить
транспортну комунікацію між Києвом і передмістям. Адже в найближчі роки
передмістя стануть визначальним чинником для столичних доріг. За розрахунками
архітекторів, у приміській зоні до 2025 року мешкатимуть близько 1 млн осіб. І
всій цій масі, яка щоранку в'їжджає до столиці на своїх автомобілях, необхідно
буде без пробок роз'їхатися по Києву. Без нової кільцевої цього не домогтися.
Генплан Києва майбутнього взагалі досить сильно орієнтований на транспортні потреби. Наприклад, в ньому закладена ідея, що до2025 року в столиці дороги займатимуть 6% території, а не 2%, як зараз
Генплан Києва майбутнього взагалі досить сильно
орієнтований на транспортні потреби. Наприклад, в ньому закладена ідея, що до
2025 року в столиці дороги займатимуть 6% території, а не 2%, як зараз. Це
допоможе місту зітхнути вільніше. Адже сьогодні, за словами Глеби, за таким
показником, як щільність дорожньої мережі, Київ чи не найгірша європейська
столиця. Тут на кожен 1 кв. км землі припадає лише 2 км доріг, в той час як у
Москві цей показник дорівнює 6 км, в Парижі – 8 км, а в Лондоні – взагалі 12
км.
Також до 2025 року київське керівництво планує відродити
повноцінний трамвайний рух, збільшити кількість тролейбусних та автобусних
маршрутів і значно скоротити число маршруток.
Серед інших глобальних завдань – продовження будівництва
відразу трьох ліній метрополітену, доведення їх до спальних районів Новобіличі,
Теремки і Виноградар, а також здача в експлуатацію Подільсько-Вигурівської
лінії, що з'єднує центр з лівобережним спальним районом Троєщина. У підсумку загалом
у Києві з'явиться 40 км нових метрошляхів і 32 додаткові станції.
Грошей – тьма
На реалізацію всього генплану, за даними Броневицького,
до 2025 року потрібно витратити 500 млрд грн., тобто $ 62,5 млрд. Ця цифра
порівнянна з ВВП усієї України.
Сергієнко сумнівається, що київська влада зможе навіть за
14 років залучити щедрих інвесторів, готових профінансувати всі ці столичні
"чудеса". Адже навіть під Євро-2012 владі не вдалося знайти охочих вкласти свої
приватні капітали в навколофутбольні об'єкти, і весь фінансовий тягар ліг на
плечі держави. У підсумку з казни сплатили майже все, включаючи найдорожчий
проект – реконструкцію столичного НСК Олімпійський, яка коштувала $ 0,57 млрд.
За всі роки незалежності зовнішні інвестори вклали в Київ в 2,5 разу меншу суму, ніж вимагає нинішній план розвитку до 2025 року, – $ 23,4 млрд
І навіть якщо вдасться налагодити роботу з інвесторами,
це навряд чи суттєво допоможе реалізації грандіозних ідей. Адже за всі роки
незалежності зовнішні інвестори вклали в Київ в 2,5 разу меншу суму, ніж
вимагає нинішній план розвитку до 2025 року, – $ 23,4 млрд.
На цьому тлі інші проблеми – наприклад, відсутність
вільних земель під розв'язки і дороги – здаються дрібницею. Але й вони, за
словами Глеби, здатні значно ускладнити життя столичних модернізаторів.
Тому майбутнє Києва цілком і повністю залежить від
позиції центральної влади – тільки якщо Банкова захоче і зможе допомогти
столиці, амбітний проект Попова перетвориться на реальність.
А поки що, на думку експертів і аналітиків, генплан
схожий на документ, мета якого не оновлення міста, а більш прикладні завдання.
Наприклад, фіксація та легалізація виділених раніше під забудову земель. Про це
каже Олена Ескіна, киянка, яка входить до громадської ради при КМДА з
обговорення проекту генплану. Мовляв, столична влада завжди за допомогою
подібних документів закріплювали за приватними власниками ті ділянки, що виділяла
їм Київрада.
Сергієнко ж бачить за новаціями спробу документально
зафіксувати програму нового градоначальника. Адже наступного року закінчуються
повноваження нинішньої Київради і мера. І, якщо на це дасть добро Верховна
Рада, в столиці відбудуться вибори, на яких Партія регіонів розраховує
перемогти.
Водночас без сильного кандидата, здатного гарантувати
киянам повноцінне поліпшення їхнього життя, партії влади не обійтися. Причина в
тому, що регіонали, як і раніше, непопулярні в столиці: наприклад, на останніх
дострокових виборах мера столиці їх представник Василь Горбаль набрав лише 2,3%
голосів.
У такій ситуації ставленик Президента Попов, який вже
активно модернізує столицю і обіцяє ще більше в майбутньому, – ідеальна фігура.
А генплан – це зручний старт виборчої кампанії градоначальника. За подібних обставин
миттєвий успіх важливіший, ніж результат. Тим більше, що чекати його треба
цілих 14 років.
***
Цей матеріал опубліковано в № 42 журналу Корреспондент від 28 жовтня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.