Реконструкція знаменитого Большого театру і його з помпою обставлене відкриття стали найдорожчим, найгучнішим і найскандальнішим проектом в сучасній російській культурі, пише Наталія Мечетна у №46 журналу Корреспондент від 25 листопада 2011 року.
Безпрецедентно великий бюджет робіт з реконструкції,
кримінальна справа про нецільове використання коштів, квитки вартістю $ 65
тис., розкішні декорації і глядацький зал, що по-царськи виблискує золотом.
Такий підсумок події номер один в культурному житті Росії цього року –
відкриття оновленого Большого театру, що відбулося 28 жовтня.
Головна сцена країни, яка свого часу вважалася візитівкою
всього СРСР, відновила свою роботу після шестирічної реконструкції, що
супроводжувалася численними скандалами. Також скандальний відтінок, на думку
оглядачів, має й те, що відбувається в театрі після його відкриття.
За інформацією очевидців, і до сьогодні в будівлі є безліч
недоробок: періодично гасне світло, ламаються новенькі, щойно поставлені ліфти,
місяць тому введене в експлуатацію обладнання частково вже не працює. Трупа
нарікає на репетиційні зали з вкрай низькими стелями, а театрали – на
будівельні огріхи.
Танцівник і артист Роман Кузнєцов у розмові з
Корреспондентом зазначає, що зовні театр виглядає чудово – особливо з
підсвічуванням у вечірній час. Однак, каже він, якщо підійти ближче, враження
вбивають "заплатки" на колонах біля парадного входу. Незважаючи на виділені
урядом на реконструкцію колосальні суми, на фарбування колон грошей не
вистачило.
Гроші і справді немислимі: у театральної реконструкції непристойно великий бюджет, 21 млрд руб. (близько $ 700 млн)
Гроші і справді немислимі: у театральної реконструкції
непристойно великий бюджет, 21 млрд руб. (близько $ 700 млн), – недавнє
оновлення будівлі італійського Ла Скала коштувало на порядок дешевше. Цифри
російського будівельного кошторису дозволили іноземним журналістам описувати побачене
у Большому театрі як мегавелич і мегакорупцію одночасно.
І ще одна біда російської оперної сцени номер один:
квитки сюди тепер по кишені тільки дуже заможним людям – у касі купити їх
практично неможливо, а ціни у спекулянтів захмарні.
Справа набула такого розмаху, що заспокоювати обурених
співвітчизників довелося президенту Дмитру Медведєву. "Квитки у Большой не
будуть по 2,5 млн руб. ($ 895 тис.). Це нісенітниця", – пообіцяв російський
лідер.
Про смаки сперечаються
"Це велика подія", – каже Корреспонденту про відкриття
головного театру країни москвичка Наталія Горчакова, зазначаючи, що будівля
давно потребувала відновлення. І дійсно, ступінь зношеності будинку, за
оцінками фахівців, становив від 50% до 70%, він давно вимагав модернізації.
А тепер побудований ще за наказом Катерини Другої театр
не тільки оновився, але й повернув собі імперський блиск. Так, на головному
фасаді будівлі було демонтовано радянський герб, а на його місце встановлено
двоголовий орел – герб Росії зразка 1856 року.
Бажаючи повною мірою відновити знищений більшовиками
історичний вигляд театру, в будівлю також повернули гобелени, люстри і вензелі
династії Романових.
Заступник мера Москви: Спеціальна комісія ЮНЕСКО, яка побувала в Москві, високо
оцінила роботу реставраторів у Большому
"Спеціальна комісія ЮНЕСКО, яка побувала в Москві,
високо оцінила роботу реставраторів у Большому, – розповідає Володимир Ресін,
перший заступник мера російської столиці. – Експерти заявили: реставрація
проведена максимально дбайливо і обережно, а інженерні системи встановлені з
високим почуттям відповідальності і з урахуванням специфіки пам'ятника
архітектури".
Новий образ Большого театру припав до смаку не всім.
Відома балерина Анастасія Волочкова, яка колись танцювала на його сцені, у
своєму інтернет-блозі жорстко розкритикувала зовнішній і внутрішній вигляд
оновленого театру. За її словами, зникли шикарні люстри і бронзові ручки, а
замість паркету в залах поклали кахель.
"Не секрет, що це була не реконструкція, а просто
руйнування Большого театру, – переконує своїх читачів Волочкова. – На даний
момент створена коробка, яка лише віддалено нагадує цей стиль і вигляд".
Їй підтримує найяскравіша зірка балетної трупи Большого –
Микола Цискарідзе. Замість старовинної ліпнини, як раніше, тепер інтер'єр
прикрашає позолочена пластмаса, обурюється він.
Цискарідзе: Все, що зробили з Большим театром, – це вандалізм
"Все, що зробили з Большим театром, – це вандалізм, –
зазначає Цискарідзе. – Кажуть, наприклад, що зробили чудові гримвбиральні, але
це зовсім не так. Що в них чудового, якщо в них навіть немає вікон". Також
знаменитий танцюрист зазначає, що в репетиційних залах зробили такі низькі
стелі, що не можна навіть підняти балерину – вона може вдаритися.
Слова Цискарідзе викликали настільки бурхливу дискусію в
російському суспільстві, що танцівникові відповів навіть міністр культури
Олександр Авдєєв.
"Микола наплутав, там нічого пластмасового немає, а всі
декорації і весь декор залу зроблений так, як цього вимагає сучасна акустика, –
спеціальне дерево, спеціальне пап'є-маше резонансне. А якщо і є пластмаса, то це
дроти, які вміщені в стіну", – пояснив Авдєєв.
Проте всередині театру ще більше недоробок – про це
кажуть усі, хто побував у ньому. За спостереженням Кузнєцова, до цього часу в
ліфтах разом з балеринами їздять заробітчани, а під час вистави Руслан і
Людмила світло в оркестровій ямі періодично гаснуло.
"Тобто оркестр грав у непроглядній, саме непроглядній
темряві, через що навіть деякі музиканти швидко діставали свої телефони і
світили в ноти іншим, мені це добре було видно, я сидів на другому ярусі", –
обурюється Кузнєцов. Він дивується, як таке може відбуватися в головному театрі
країни.
Обстановку в театрі він описує як дуже знервовану. Причин
для переживань достатньо. Наприклад, балет Спляча красуня аж до самої прем'єри
не змогли жодного разу повноцінно прогнати, оскільки персонал просто не знав,
що робити з новим обладнанням, що з'явилося в будівлі після ремонту.
І ще один штрих оновленого Большого: заради тиші в ньому
на час вистав у Москві тепер обмежують роботу метрополітену – занадто близько
пролягають тунелі до збільшених приміщень театру. Втім це тимчасовий захід: щоб
знизити вібрацію у Большому, на Замоскворецькій лінії на шляхах встановлять
віброгасильними рейкові скріплення, а під рейками покладуть віброізоляційні
мати.
Російський розмах
21 млрд руб. – нечувана ціна реконструкції викликала
гарячі дискусії в російському суспільстві, адже реалізація подібних проектів у
Європі коштувала в рази менше.
Значно дешевше коштувала британцям капітальна
реконструкція і модернізація Королівського оперного театру в Лондоні – у 214
млн фунтів стерлінгів (близько $ 321 млн). Італійці взагалі вразили економією.
З 2002 по 2004 рік у Мілані повністю була реконструйована Ла Скала, і лише за
61 млн євро.
Таті Накашіма: Скажіть Путіну, що за ці гроші я побудую в Москві три таких театри
"Скажіть [прем'єр-міністру Володимиру] Путіну, що за ці
гроші я побудую в Москві три таких театри", – підлив масла у вогонь Таті
Накашіма, найбільший у світі фахівець з театральних технологій.
Спочатку російська влада планувала витратити на
реконструкцію Большого не більше 15 млрд руб. "Сума постійно змінювалася,
оскільки змінювалися і ціни – у тому числі на цемент і на цеглу", – пояснив
подорожчання робіт міністр Авдєєв.
У 2009 році Слідчий комітет при прокуратурі порушив кримінальну
справу за фактом необґрунтовано витрачених коштів, виділених на реставрацію.
Тоді з'ясувалося, що державна установа Дирекція з будівництва, реконструкції та
реставрації тричі оплатила одні й ті самі роботи компанії Курортпроект – з нею
був укладений контракт на проектування і відновлення театру. Чим закінчився
розгляд, до цього дня невідомо.
Щонайменше здивування викликав оголошений театром на сайті держзакупівель тендер на створення його сайту, початкова ціна якого була визначена в сумі близько $
174 тис. Інформація про конкурс потрапила в інтернет і викликала такий резонанс, що тендер був скасований
Водночас і після порушення справи про виділення рекордних
коштів роботи тривали, а у Большому спалахували нові скандали. Приміром,
щонайменше здивування викликав оголошений театром на сайті держзакупівель
тендер на створення його сайту, початкова ціна якого була визначена в сумі 5,4
млн руб. (близько $ 174 тис.).
Інформація про конкурс потрапила в інтернет і викликала
такий резонанс, що тендер був скасований.
І нарешті – зрівнятися з сумами, витраченими на
відновлювальні роботи у Большому, можуть тільки ціни на його квитки. Причому
найбільший скандал розгорівся навколо запрошень на церемонію відкриття. На цей
захід офіційно квитки не продавалися, проте в інтернеті з'явилися пропозиції
купити запрошення за ціною від 90 тис. ($ 2.900) до 2 млн руб. ($ 65.000).
Це дозволило росіянам говорити про те, що головний театр
країни перетворився на пафосний палац, недоступний для відвідування простим
смертним. "Туди і раніше було важко потрапити, зараз фінансово це нереально", –
зазначає Горчакова.
А Кузнєцов, щоб потрапити в Большой, вдався до послуг
спекулянтів. "Я купив у них квитки за 3.000 руб. ($ 100)", – стверджує артист.
У перекупників є квитки на будь-яку виставу і в будь-якій кількості – "хоч роту приводь"
Кузнєцов упевнений, що у перекупників є квитки на
будь-яку виставу і в будь-якій кількості – "хоч роту приводь". Хоча на прем'єру
балету Спляча красуня Кузнєцов зміг придбати квиток безпосередньо в касі за
1.300 руб. ($ 42), для чого чотири години простояв у черзі.
Московські театрали розповідають, що офіційно в касах
квитків може не бути, однак в інтернеті безліч пропозицій – наприклад, за місце
в партері на Сплячу красуню просять 15.000 руб. (близько $ 500). Інтернет-ціни,
що істотно відрізняються від номінальної вартості квитків, представники сайтів
пояснюють вартістю послуг з резервації та доставки.
Спекуляції набули такого розмаху, що тепер квитки в Большой
продаються тільки за паспортами і не більше двох в одні руки.
Відродження величі
Юрген Райнгольд, німецький експерт в галузі акустики, зазначає,
що його першим враженням від оновленого Большого театру було захоплення і шок
одночасно. Він згадує, що до здійснених робіт крісла в театрі були зношеними, а
техніка – допотопною. А тепер театр повернув собі царський блиск.
Найголовніше – театру була повернута акустика, якою він славився. Наприкінці XIX століття у Большому була найкраща акустика серед великих оперних театрів світу
Найголовніше – театру була повернута акустика, якою він
славився. "Наприкінці XIX століття у Большому була найкраща акустика серед
великих оперних театрів світу, – розповідає генпідрядник реконструкції Михайло
Сидоров. – Але після змін в радянський період він не входив навіть у число 50".
За радянської влади акустику зіпсували бетоном: щоб
врятувати будинок, що розвалювався, було вирішено переробити підлогу і
фундамент. Так, резонансну ялину і пап'є-маше, що поліпшує акустику, замінили
гіпсом, цементом і бетоном.
Що стосується відреставрованого інтер'єру театру, то він
відтворює часи царської Росії – були відновлені розписи, повернуті люстри і
гобелени епохи Миколи II. На покриття золотом 890 кв. м ліпнини пішло 4,5 кг
дорогоцінного металу.
Нову сцену, що обертається, розробляли швейцарські
фахівці. У підсумку вона стала найбільшою в Європі: її розміри становлять 21 х
22 м, а вага – 40 т.
Площа приміщень театру збільшилася вдвічі – до 72 тис.
кв. м, також для більшої зручності були об'єднані підземні та надземні
переходи. У залі для глядачів тепер 1.720 місць, як було при імператорі, а не
2.200, як зробили в радянський час. Остання обставина також була додатковим
навантаженням для акустики.
Театральний блиск і улюблену в Росії царську велич
громадяни країни, звичайно ж, помічають. Вони хоч і кажуть про значні недоробки
і гроші, що осіли в чиїхось кишенях, проте все ж раді відкриттю Большого.
"Тепер доробляють як можуть. Нехай так, головне, щоб
нарешті доробили", – підсумовує Кузнєцов.
Найкращі оперні театри світу
Сан-Карло (Неаполь, Італія)
Відкриття: 1737 рік
Кількість глядацьких місць: 3.285
Театр був зведений за указом короля Карла III, що належав
до династії Бурбонів, і тому відрізнявся королівською розкішшю і розмахом.
Головними кольорами в інтер'єрі були синій і золотий (офіційні кольори династії
монархів). Будівля театру страждала від різних негод тричі – у 1816, 1943 і
1969 роках. Останні роботи з реконструкції завершилися у 2008 році
Ла Скала (Мілан, Італія)
Відкриття: 1778 рік
Кількість глядацьких місць: 2.289
За більш ніж два століття з моменту відкриття театр
пережив чимало бід. Був повністю зруйнований під час Другої світової війни і
знову відновлений у первісному вигляді в 1946-му. З 2001-го по 2004-й зазнав реконструкції.
Першим музичним твором на оновленій сцені стала Визнана Європа Антоніо Сальєрі
Державний академічний Большой театр Росії (Москва, Росія)
Відкриття: 1780 рік
Кількість глядацьких місць: 1.740
Большой починався як приватний театр князя Петра Урсова і
спочатку називався Петровським театром. Простоявши лише чверть століття,
будівля згоріла, а нова, зведена архітектором К. І. Россі, прожила ще менше,
згорівши у 1812-му. Знову відбудований театр відкрився в 1825 році і був значно
більший за попередника. Чергова пожежа наздогнала театр в 1853-му, але вже
через три роки він відновив роботу в новому приміщенні. Надалі Большой переживав
численні ремонти та реконструкції, остання з яких тривала шість років і
завершилася восени 2011 року
Дрезденська державна опера (Дрезден, Німеччина)
Відкриття: 1841 рік
Кількість глядацьких місць: 1.300
Першою оперною постановкою в театрі стала Евріанта
засновника німецької романтичної опери Карла Вебера. Будівля театру руйнувалася
двічі: в 1869 році внаслідок пожежі і в 1945-му під час бомбардування. Була
відновлена за первинним проектом архітектора Готфріда Земпера і відкрита у 1985
році
Великий оперний театр Лісеу (Барселона, Іспанія)
Відкриття: 1847 рік
Кількість глядацьких місць: 2.292
Зведений на кошти багатих сімей міста театр двічі за свою
історію страждав через великі пожежі – у 1861 і 1994 роках. Відкритий після
реконструкції в 1999 році. Відомий як одна з найбільших оперних сцен Європи.
Саме тут розпочала свою блискучу кар'єру оперна діва Монтсеррат Кабальє
Віденська державна опера (Відень, Австрія)
Відкриття: 1869 рік
Кількість глядацьких місць: 2.200
Виконана в стилі неоренесансу будівля опери не відразу
полюбилася публіці. Критика була настільки жорсткою, що відповідальні за проект
архітектори, не витримавши нападок, покінчили життя самогубством. Проте з
роками оперу визнали однією з найкрасивіших у світі. Під час Другої світової
війни будинок було повністю зруйновано. Відкрито після відновлення у 1955 році
Опера Гарньє (Париж, Франція)
Відкриття: 1875 рік
Кількість глядацьких місць: 1.979
Зведений за проектом архітектора Шарля Гарньє театр
відомий еклектичністю стилю і розкішним внутрішнім оздобленням. Примітно, що не
менш знамениті, ніж виконаний у формі підкови зал для глядачів, мармурові
парадні сходи театру і фойє. З 1994 по 2007 рік театр пережив серйозний ремонт –
технічне устаткування модернізували, а оздоблення відреставрували
Метрополітен-опера (Нью-Йорк, США)
Відкриття: 1966 рік
Кількість глядацьких місць: 3.816
Заснований ще 1883 року театр Метрополітен-опера розташувався
у своєму нинішньому будинку в Лінкольн-центрі в 1966 році. Стіни театру
прикрашені монументальними фресками авангардиста Марка Шагала, зал має одну з
найкращих у світі акустик, сам театр устаткований за останнім словом техніки
Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента
***
Цей матеріал опубліковано в № 46 журналу Корреспондент від 25 листопада 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.