RU
 

Кореспондент: Точка зору. План взяття Києва

23 грудня 2011, 17:39
0
11
Кореспондент: Точка зору. План взяття Києва
Фото: АР
Генплан-2025 розроблений лише в інтересах забудовників

Генплан розвитку української столиці до 2025 року в першу чергу враховує інтереси великих забудовників і держчиновників. В останню – більшості киян, пише Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру Інститут міста, у колонці, опублікованій у №50 журналу Корреспондент від 23 грудня 2011 року.

Генеральний план розвитку Києва до 2025 року написаний і готовий до затвердження, хоча головні постулати є апріорі помилковими. І ось чому.

В основу всіх розрахунків Генплану-2025 покладена чисельність населення столиці, якою вона буде через 15 років. Виходячи з цього визначається необхідна кількість житла, дитсадків, шкіл, лікарень, магазинів,доріг та інших благ.

Брати за основу, як у радянські часи,кількість населення принципово невірно

Однак, по-перше, брати за основу, як у радянські часи,кількість населення принципово невірно. Якщо раніше вона перебувала під контролем завдяки інституту прописки, то сьогодні хто завгодно, від чорнороба до висококласного фахівця, може приїхати до столиці, зняти житло і знайти роботу.На чисельність приїжджих також впливає економічна ситуація. Наприклад, в кризовому 2009 році обсяг перевезень у метро впав на 35%, що є наочним свідченням відтоку тих, хто працював у Києві.

По-друге, розрахунок приросту населення за демографічними коефіцієнтами теж може бути невірним. Високий рівень народжуваності в столиці забезпечується припливом молоді з регіонів. Як тільки економічна ситуація там покращиться, цей потік вичерпається.

По-третє, якщо з'являться робочі місця в містах-супутниках, щоденні припливи робочої сили з передмістя істотно скоротяться, а прорахувати, куди активніше підуть інвестиції – в столицю або в область, – неможливо. Та й за інвестиції мери довколишніх міст боротимуться, бо це не тільки відкати, а й визначальний фактор для місцевих бюджетів – близько75% їхніх доходів формується з податку з доходів фізосіб, тобто тих, хто працює в місті.

Отже, засновувати Генплан на чисельності населення, яке є таким мінливим, некерованим і явно не піддається прогнозуванню на 15 років вперед, щонайменше некоректно.

Інший постулат Генплану-2025 – будівництво житла, але і в ньому, в цьому постулаті, "заховано диявола". Статистика свідчить, що держава де-факто відмовилася від зведення квартир для черговиків. У 2008 році за рахунок держбюджету в Україні побудовано 1,6% житлових площ, у 2009-му – 1,7%,у 2010-му – взагалі 0,3%. Фактично влада переклала проблему забезпечення житлом на самих громадян, а доходи цих самих громадян ще менше піддаються обліку і прогнозам, ніж їхня чисельність. Наприклад, у кризовому 2009-му, коли у населення різко впали доходи, будівництво житла скоротилося до 61% від рівня2008 року і не піднялося до нього і сьогодні.

Зрозуміло, хто спланує хвилі економічної активності на 15років вперед, отримає Нобелівську премію, але на неї Генплан-2025 явно не тягне. Планувати збільшення площ житла з 60,0 млн до 86,4 млн кв. м –неймовірно самовпевнено: у 2010-му в столиці побудований 1 млн кв. м, а для того, щоб за 15 років побудувати 26,4 млн кв. м, треба щороку будувати вдвічі більше.

Третій постулат Генплану – розрахунок інфраструктури для 3,2 млн постійного і 3,7 млн фактичного населення. Проте, за оцінками Інституту міста, ще у 2006 році фактичне населення Києва становило 4,1 млн

Третій постулат Генплану – розрахунок інфраструктури для3,2 млн постійного і 3,7 млн фактичного населення. Проте, за оцінками Інституту міста, ще у 2006 році фактичне населення Києва становило 4,1 млн. У кризовому2009-му, коли багато хто виїхав зі столиці, Інститут демографії НАНУ нарахував у столиці 3,1-3,3 млн жителів. Так чи інак, але в столиці вже сьогодні проживає така кількість мешканців, яку розробники запланували в далекому 2025 році і для неї розраховують інфраструктуру. Таким чином, нам підсовують прогнози на вчора,що свідчить про відставання міської влади у своїх прогнозах від потреб киян на15 років.

Четвертий постулат Генплану – закріплення статус-кво. "Молодою командою" на чолі з Леонідом Черновецьким у чинний Генплан було внесено1.143 зміни. Левова частка стосувалася зелених зон загального користування –парків, скверів та бульварів. У підсумку їхня площа скоротилася з 6,6 тис. га у2004 році до 3,7 тис. га у 2010-му. Природно, Генплан пропонує надолужити 3тис. га до ... 2025 року, тобто через 15 років вийти на показники 20-річної давності. Іншими словами, віддані в "хороші" руки командою Черновецького 3 тис.га парків, скверів і бульварів виходять узаконеними новим Генпланом команди Олександра Попова.

Генплан-2025 розроблений в інтересах винятково одного замовника. Його мета – побудувати в наявних кордонах у півтора рази більше, ніж є сьогодні

Висновки. Явні нестиковки в демографічних прогнозах і фантазії на теми будівництва житла свідчать про одне: Генплан-2025 розроблений в інтересах винятково одного замовника. Його мета – побудувати в наявних кордонах (а місто не розшириться ні на один квадратний сантиметр!) у півтора рази більше, ніж є сьогодні. При цьому прогнозована чисельність населення істотно занижена.

До того ж про автомобілі, пробки, вихлопи та інші принади щільної забудови творці Генплану не думають.

Водночас документ коштував міському бюджету абсолютну дрібницю – 25 млн грн., а от втілення Генплану тягне на особливо великі розміри– $ 0,5 трлн грн.

Хто ж замовник цього грандіозного документа? За ідеєю, це мають бути всі кияни. Але ними виявилася тільки одна особа – забудовник у широкому сенсі, включаючи архітекторів, чиновників та інших, які мають відношення до будівельного бізнесу.

***

Ця колонка опублікована в № 50 журналу Корреспондент від 23 грудня 2011 року.

Передрук колонок, опублікованих у журналі, заборонений.

Відгуки й коментарі надсилайте за адресою korr-opinion@kpmedia.ua

ТЕГИ: генпланзабудовникиКиїв
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі