Нові станції київського метро спрощують життя столиці і стрімко відводять потік пасажирів під землю, пише Іванна Коберник у №2 журналу Корреспондент від 20 січня 2012 року.
Київ, субота, пів на восьму ранку. На яскраво освітленому
будмайданчику майбутньої станції метро Іподром кипить робота. На краю котловану
глибиною 15 м стоїть екскаватор і величезним ковшем зачерпує глинисту землю, її
відвозять вантажівки, що часто змінюють одна одну. Київметробуд – один з
найактивніших будмайданчиків країни. Будівельники запевняють, що працюють тут
цілодобово, у три зміни.
У результаті цього трудового подвигу, який нерегулярно
підкріплюється бюджетними грошима, київське метро хоч і повільно, але
розповзається в далекі куточки спальних районів столиці. Швидкість – дві
станції на рік, однак і цей результат викликає захоплення у метробудівців і
близько 2 млн пасажирів.
Метро – мабуть, найефективніший спосіб вирішення проблеми і полегшення життя міст, які швидко зростають
Вулиці великих міст України задихаються від транспортних
пробок, наземний муніципальний транспорт ледве справляється з потоком
пасажирів. Маршрутні автобуси забиті людьми, наче консервні банки. Весь цей
хаос викликає безлад на дорогах і нерідко призводить до ДТП. Метро – мабуть,
найефективніший спосіб вирішення проблеми і полегшення життя міст, які швидко
зростають.
Але якщо в Києві процес пішов, то в Харкові,
Дніпропетровську та Донецьку плани поки що залишаються в замороженому стані.
"Метро – дуже дорогий проект, жоден місцевий бюджет у світі не здатен його
витримати без державної підтримки. Тому головна проблема метробуду – хронічне
недофінансування", – каже Олександр Сергієнко, директор
аналітико-дослідницького центру Інститут міста.
Міський потік
Киянка Тетяна Сидорук новому життю поруч з метро не
натішиться. Шлях на роботу від станції Житомирська (західна околиця Києва) до
станції Хрещатик (центральна вулиця столиці) займає у неї 20 хвилин. "Їхати на
таксі вдвічі довше, – розповідає 29-річна майстер манікюру. – Коли я працювала
в іншому салоні, де поруч не було метро, то проїжджати
аналогічну відстань на маршрутках доводилося майже годину".
Зі східної околиці Києва достатньо швидко добираються в
центр мешканці Позняків і Харківського масиву. Торік до групи щасливчиків
приєдналися мешканці південного напрямку – жителі Голосіївського району, і
численні студенти, чиї гуртожитки розташовані біля нових станцій. У кінці 2010
року запрацювали станції метро Деміївська та Голосіївська, а під кінець 2011-го
на цій самій гілці – станція Виставковий центр.
Поруч з нею розташована половина факультетів Київського
національного університету імені Тараса Шевченка, де навчаються близько 10 тис.
студентів. Значною мірою через них наземний транспорт у цьому напрямку вранці
був катастрофічно переповнений. Втім, переповненим він поки що залишається і
зараз.
Начальник Київметробуду сподівається, що паралельно з дорогим будівництвом нових станцій буде вестися і спорудження багатоповерхових паркінгів
Володимир Петренко, начальник Київметробуду,
сподівається, що паралельно з дорогим будівництвом нових станцій буде вестися і
спорудження багатоповерхових паркінгів: "Кожен день з південного напрямку
[Одеської траси] в столицю в'їжджає 100 тис. автомобілів. Водії залишали б
машини біля нових станцій метро, якби були створені
умови. І навантаження на дорогах міста впало б", – впевнений столичний
метробудівник.
У Київміськадміністрації такий варіант обговорюють, але
остаточне рішення і список інвесторів будівництва багатоповерхових паркінгів ще
не затверджені.
Крім того, метро оживляє навіть сплячий ринок
нерухомості. Відкриття станції підвищує ціну на квартири в довколишніх будинках
мінімум на 5-7%, стверджує президент Союзу фахівців з нерухомості України
Олександр Рубанов. "У докризові часи ціна зростала вже на початку зведення
метро", – додає рієлтор.
Вихід де?
За задоволення швидко їздити доводиться розплачуватися
значними незручностями. Щодня київське метро перевозить до 1,7 млн пасажирів.
Це більше, ніж все населення Естонії. У ранкові години пік на станціях у
спальних районах жива пробка з людей починається ще на вході в підземку.
В Україні й досі залишається проблема "вузького горла", і пояснити, що кілька виходів потрібно закладати в проект і будувати відразу, поки що не вдається
"В Європі на кожній станції працює багато виходів, – каже
Сергієнко. – Навіть якщо повний потяг вийде на одній станції, всі пасажири без
затримок піднімуться на поверхню". У нас же досі залишається проблема "вузького
горла", і пояснити, що кілька виходів потрібно закладати в проект і будувати
відразу, поки що не вдається.
Що таке погодження проекту по-київськи, добре показує
приклад станції Львівська брама. Її платформи і підземний вестибюль були готові
ще в 1996 році. Але станція перебуває в замороженому стані вже більше 15 років.
Перешкода для її відкриття надзвичайно банальна: на поверхні не побудований
вихід з метро. Причина – дефіцит землі в центрі столиці, на Львівській площі.
За словами Олександра Омельченка, мера Києва (1999-2006),
ще в 2005 році був визначений інвестор, готовий облаштувати під землею торгові
площі, що здешевило б для держави зведення наземної частини станції. Але Леонід
Черновецький, який змінив Омельченка на посаді, замінив і потенційного
інвестора, який проект так і не почав. При нинішньому градоначальнику,
Олександру Попову, місце наземного вестибюля станції досі не визначено.
Відкриття Львівської брами, здатної значно розвантажити
вулиці Старого міста, станеться не раніше 2016-го – через 20 років після
будівництва станції. За цей час на Львівській площі виріс новий торговий центр,
поруч зводиться чергова висотка.
Та сама цінність київської землі залишається каменем
спотикання в районі Центрального вокзалу, куди щодня поїзди Укрзалізниці
звозять десятки тисяч пасажирів з усієї України та ближнього передмістя.
Станція метро Вокзальна пропускає щодоби понад 66 тис. осіб і при цьому має лише один вихід і лише три ескалатори, що неприпустимо мало навіть з техніки безпеки
Станція метро Вокзальна пропускає щодоби понад 66 тис. осіб
і при цьому має лише один вихід і лише три ескалатори, що неприпустимо мало
навіть з техніки безпеки. Згідно з інформацією Київметробуду, проект другого
виходу з Вокзальної був узгоджений ще в 2007 році, але його реалізацію
пов'язали з інвестиційним конкурсом на право реконструкції Привокзальної площі.
Влітку 2011-го Київська міськдержадміністрація визначила
нового інвестора, але роботи на Привокзальній досі не розпочато. Станція метро
продовжує задихатися.
Не применшуючи важливості південного напрямку, в якому
зараз найбільш активно будується метро, Сергієнко зазначає,
що куди актуальніше тягнути транспортну гілку на Троєщину – в найбільш
густонаселений район столиці на лівобережній околиці, де мешкають до 500 тис.
киян.
Щоранку вони штурмом беруть маршрутки і автобуси, щоб
перебратися на правий берег Дніпра, а Московський міст, що веде на Троєщину, –
щоденний лідер в зведеннях про дорожні затори. Метро на Троєщину – найпопулярніша
обіцянка всіх кандидатів у київські мери.
Орієнтовна вартість початку будівництва метро на Троєщину, за даними КМДА, – понад 7 млрд грн. Дотація на 2012 рік на розвиток столиці з держбюджету – лише 1 млрд грн
За планами нинішньої влади, перша троєщинська станція,
Райдужна, повинна з'явитися до 2016 року. Для цього потрібно добудувати міст
через Дніпро, простягнути 11 км шляхів, спорудити шість станцій і два
пересадочних вузла. Орієнтовна вартість такого будівництва, за даними КМДА, –
понад 7 млрд грн. Дотація на 2012 рік на розвиток столиці з держбюджету – лише
1 млрд грн. Тому до реалізації мрії всього лівого берега столиці ще багато
дніпровської води витече.
На запитання Корреспондента, де київська влада планує
взяти гроші на троєщинське метро, Попов відповів, що
вже почав переговори з приватними інвесторами і не виключає створення
консорціуму для будівництва четвертої підземної гілки. "На ціні проїзду
залучення інвесторів не відіб'ється", – обіцяє київський градоначальник.
Петренко розповідає, чому метро не може розширюватися
швидко і дешево. Кожен день сучасний тунелепрохідний комплекс німецького
виробництва (величезний механізм вагою 600 т) здатен пройти під землею не
більше 7 м.
"На станцію Іподром, де ми зараз з вами перебуваємо, він
вийде в середині лютого, – прогнозує головний метробудівець Києва. – Якщо уряд
виділить гроші, то до кінця 2012-го ми здамо дві нові станції – Іподром [біля
автостанції Південна] і [спальний район] Теремки".
Прем'єр-міністр України Микола Азаров пообіцяв главі
Київметробуду до кінця січня виділити перший транш в сумі 60 млн грн. Цих
грошей вистачить, лише щоб повноцінно розгорнути будівництво. Для завершення
двох нових станцій на лінії протяжністю майже 3 км потрібно понад 1 млрд грн.
Петренко не без гордості розповідає, що його дітище
активно освоює нові технології. "Десять років тому будівництво цієї гілки [до
Теремків] було заморожено, тому що ми не могли впоратися з підземними водами
річки Либідь. А сьогодні у нас є можливості долати складні ґрунти. Головне –
фінансування", – резюмує 67-річний Герой України.
____________________________________________________________
Українське підземелля
65 км – протяжність київського метрополітену. За 51 рік
існування трьох ліній столичної підземки відкрито 50 станцій. Середня швидкість
– одна станція на рік
39 км – така довжина шляхів харківського метрополітену,
де працюють 29 станцій
7,8 км шляхів і 6 станцій обслуговують пасажирів
Дніпропетровська
1993 рік – початок будівництва метрополітену в Донецьку.
За 19 років не здано в експлуатацію жодної станції
____________________________________________________________
Найбільші підземки світу
Швидше за всіх у світі метро будує Китай: у десятці найдовших –підземки трьох китайських міст. Найбільша кількість станцій на сьогодні побудована в Нью-Йорку
№
|
Метрополітен
|
Рік відкриття
|
Кількість станцій
|
Протяжність, км
|
|
Шанхайський
|
1995
|
277
|
434
|
|
Лондонський
|
1863
|
270
|
402
|
|
Пекінський
|
1969
|
218
|
372
|
|
Нью-Йоркський
|
1904
|
468
|
337
|
|
Мадридський
|
1919
|
326
|
324
|
|
Сеульський
|
1974
|
328
|
316
|
|
Московський
|
1935
|
185
|
306
|
|
Токійський
|
1927
|
290
|
305
|
|
Гуанчжоуський
|
1997
|
144
|
228
|
|
Паризький
|
1900
|
301
|
215
|
Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента
***
Цей матеріал опубліковано в № 2 журналу Корреспондент від 20 січня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.