Корреспондент: Повна втрата довіри. За два роки правління Янукович не зміг хоч частково справдити сподівань виборців

За два роки свого президентства Віктор Янукович зміцнив вертикаль влади, покарав опонентів, спробував розпочати реформи і створив тепличні умови для обраних великих бізнесменів. При цьому він втратив довіру суспільства та інвесторів і посварився із Заходом, пише Христина Бердинських у №7 журналу Корреспондент від 24 лютого 2012 року.

У суботу, 25 лютого, Віктор Янукович відзначить ювілей – два роки біля керма української влади. Корреспондент вирішив оцінити, як ці 24 місяці змінили країну, і переконався, що свято вийде, як пісня, – "зі сльозами на очах". Адже все гарне, що привніс у життя українців Янукович-Президент, незмінно мало негативний бік, який за масштабом перевершував позитив.

Середня зарплата по країні за два роки зросла, але ключові витрати громадян – на продукти, комуналку і бензин – обігнали це зростання майже вдвічі.

Гривня стабільна, але за рахунок різкого скорочення золотовалютних резервів. ВВП росте, але лише на тлі провалу, спричиненого кризою 2008 року. І хоча Янукович дійсно почав цілий ряд реформ, позитивного ефекту вони не принесли.

Крім того, його відносини з Росією почалися зі зближення, а закінчилися газово-сирною війною. Через політичні переслідування опозиціонерів, в першу чергу екс-прем'єра Юлії Тимошенко і екс-глави МВС Юрія Луценка, різко охололи відносини Києва і з Брюсселем.

У підсумку в більшості міжнародних рейтингів Україна за останні два роки погіршила свої показники.

Але головну оцінку Президенту виставили українці. За даними соціологів, Янукович став героєм народних антипатій – його рейтинг впав сильніше, ніж навіть у
попередника

Але головну оцінку Президенту виставили українці. За даними соціологів, Янукович став героєм народних антипатій – його рейтинг впав сильніше, ніж навіть у попередника, Віктора Ющенка, який загруз у чварах. Кылькысть українців, які не довіряють нинішньому Президенту, за даними дослідницької компанії GfK Ukraine, у січні цього року на 58% перевищила кількість тих, хто вірить йому. Хоча два роки тих, хто вірив Януковичу, була більшість.

"Безцеремонні корупційні схеми, кришування захоплення бізнесу, не підтримане народом переслідування опозиції, фактична відмова від євроінтеграції на догоду своїм емоціям та й просто безліч помилок некомпетентних призначенців, що призвели до неправильних рішень", – такі причини, на думку Гліба Вишлінського, заступника директора GfK Ukraine, і довели Януковича до сумного підсумку.

Економічна миша

Якщо дивитися на успіхи України за останні два роки з точки зору макроекономіки, слід радіти: країна демонструє позитивні тенденції. Вадим Браїловський, гендиректор інвестиційно-банківської компанії European Capital Management, зазначає, що ВВП і промвиробництво зростають, а нацвалюта стабільна.

Так, ВВП на момент отримання Януковичем влади становив $ 113,8 млрд, а у 2011 році досяг $ 163,8 млрд. Крім того, уряд знизив інфляцію. І якщо, за даними Держкомстату, у 2009 році вона опинилася на рівні 12%, то за підсумками 2011-го цей показник склав 4,6%.

Але на практиці зростання макропоказників не завжди означає поліпшення для країни і пересічних українців.

Так, зростання номінальної зарплати нівелюється погіршеннями на мікрорівні. Якщо з 2009-го по 2011-й середня зарплата по країні зросла на $ 90 до $ 330, то на свої повсякденні потреби – основні продукти харчування, бензин і комунальні послуги без урахування електроенергії – київська сім'я з трьох осіб, як підрахував Корреспондент, за той самий період стала витрачати на $ 160 більше.

За стабільність гривні держава розплачується золотовалютними резервами. Браїловський стверджує, що в минулому році на підтримку нацвалюти НБУ витратив $ 3,7 млрд, а в наступному експерт прогнозує ці витрати на рівні ще $ 4,8-5,2 млрд.

Причому в Україні не тільки знижуються резерви, але й зростає держборг – з 32,9% ВВП у 2009 році до 36% в минулому. А Міжнародний валютний фонд (МВФ), за оцінками експертів Світового банку, може вже з цього року припинити допомогу Києву.

В результаті країна отримує не тільки перспективу обвалення нацвалюти, а й загрозу падіння економіки, з якої будуть вилучати кошти для обслуговування позик. За таких умов зростання податків і зниження соціальних витрат бюджету фактично гарантовані. Але ж підприємці вже скаржаться на сильний тиск з боку фіскальних органів.

Такі загрози було б не страшні, якби Україна якісно змінювалася – зростала б її інвестпривабливість і конкуренція, модернізувалося б виробництво, розвивався б малий і середній бізнес. Але успіхами на цій ниві Янукович і Ко похвалитися не можуть

Подібні загрози було б не страшні, якби Україна якісно змінювалася – зростала б її інвестпривабливість і конкуренція, модернізувалося б виробництво, розвивався б малий і середній бізнес.

Але успіхами на цій ниві Янукович і Ко похвалитися не можуть. Як влучно зауважив Володимир Лановий, президент Центру ринкових реформ та екс-міністр економіки, важко обговорювати успіхи економічної політики, якщо вона приводить до того, що іноземні інвестори не заходять, а йдуть з України.

Індекс інвестпривабливості країни, який регулярно складається Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА), наприкінці 2011-го впав навіть нижче рівня 2009 року, коли країна жила в умовах жорстокої кризи. І це на тлі того, що провідні фінаналітики вважають Україну одним з найбільш перспективних європейських ринків. Але свавілля фіскальних органів, активізація рейдерів і залежне правосуддя відштовхують інвесторів.

Модернізація в країні теж не відбувається, а малий і середній бізнес страждають, за словами Ланового, від тиску органів, що перевіряють, і постійних змін процедур.

Велика скупка

А ось великі фінансово-промислові групи при Януковичі поліпшили позиції.

Ширше за інших удача посміхнулася Дмитру Фірташу, якого пов'язують дружні стосунки із Сергієм Льовочкіним, главою Адміністрації Президента. За даними рейтингу найбагатших українців, складеного Корреспондентом, його активи всього за рік правління Януковича збільшилися з $ 354 млн до $ 2,3 млрд, тобто на рекордні 540%. Фірташ останні кілька років масовано скуповує активи, конкуруючи в цьому лише з регіоналом-мільярдером Рінатом Ахметовим, номером першим у списку українських багатіїв.

Велика скупка, яку ведуть люди, близькі до влади, йде в рамках закону. Але при цьому вони поступово монополізують ринок

Велика скупка, яку ведуть люди, близькі до влади, йде в рамках закону. Але при цьому вони поступово монополізують ринок, що, за словами Ланового, призводить до погіршення якості продукції та її подорожчання.

Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова, упевнений, що проблема ще й у посиленні непрозорості ринкових відносин. Яскравий приклад – продаж телекомунікаційного гіганта Укртелекому.

11 березня 2011 року компанія EPIC Service Ukraine (ESU) – дочка кіпрської компанії, кінцеві бенефіціари якої – п'ятеро австрійців, – придбала 92,8% цієї держструктури. При цьому процес пройшов фактично без конкурсу, зазначає експерт, тому Укретелеком віддали практично за стартову ціну.

"Це був радше цільовий продаж конкретному інвестору", – упевнений Юрчишин.

Бажання і можливості

Експерти наголошують, що команда Януковича вміє концентрувати ресурси на стратегічних напрямках. Це допомогло уряду домогтися успіхів у справі підготовки країни до Євро-2012: побудовані стадіони, активно зводиться інфраструктура.

Не менш жваво йде за нової влади будівництво і в Києві, де призначений Президентом глава міськадміністрації Олександр Попов за допомогою масованих бюджетних вливань здав чотири автомобільні розв'язки, два мости через Дніпро і відкрив чотири нові станції метро.

Обидва проекти – Київ і Євро – на думку експертів, зобов'язані своїми успіхами не стратегічним планам влади з модернізації, а, скоріше, бажанням задобрити електорат перед осінніми виборами 2012 року

Однак обидва проекти – Київ і Євро – на думку експертів, зобов'язані своїми успіхами не стратегічним планам влади з модернізації, а, скоріше, бажанням задобрити електорат перед осінніми виборами 2012 року до Верховної Ради.

Команді Януковича, за словами Юрчишина, важко дорікнути й у безініціативності. З подання Президента в країні прийнятий новий Податковий кодекс, проводиться пенсійна реформа, завершується робота над новим Кримінально-процесуальним кодексом.

Ірина Горіна, нардеп від ПР та член парламентського комітету з питань економічної політики, каже, що її колеги по партії змушені працювати в значно більш жорстких економічних реаліях, ніж їхні попередники, які не використовували вкрай сприятливу ситуацію в глобальній економіці.

"Попередня команда на старті мала абсолютно іншу економічну ситуацію та іншу ситуацію у світі. Але, тим не менш, чомусь реформами займатися не стала", – резонно зауважує Горіна.

Нинішні новації схожі на латання клаптикової ковдри. Ключові проблеми – засилля чиновників, високий рівень корупції – вони не вирішують

Однак нинішні новації схожі на латання клаптикової ковдри. Ключові проблеми – засилля чиновників, високий рівень корупції – вони не вирішують. Підприємці скаржаться на зростання хабарів і поборів, а гучних кримінальних справ або усунення вищих чиновників за підозрою в корупції як не було, так і немає.

За рівнем корупції в рейтингу міжнародної неурядової організації Transparency International у 2011 році Україна впала майже на 20 позицій, на 152-те місце. Гірші справи з поборами лише в Кенії, Зімбабве, Іраку, Киргизстані, Екваторіальній Гвінеї та Афганістані.

Заради влади

Зовнішня політика – ще одна хвора мозоль Януковича. Підписавши харківські домовленості, він сподівався на поступки з боку РФ у газовому питанні. Але Кремль почав шантажувати Київ ціною на блакитне паливо, намагаючись заманити його до Митного союзу Москви, Мінська й Астани.

У такій ситуації найкращим виходом стало б зближення з Європою, але Янукович позбавив себе цієї можливості, допустивши кримінальне переслідування лідерів опозиції. Через це з критичними заявами на адресу Києва виступало керівництво і ЄС, і Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), а також США. У підсумку під загрозою опинилося навіть підписання договору про асоціацію між Києвом і Брюсселем, до чого Україна йшла кілька років.

Зате на внутрішній арені, в побудові вертикалі влади, Президент досяг успіху. На свій розсуд трактуючи і змінюючи закони, він підпорядкував собі Кабмін,
парламент і Конституційний суд

Зате на внутрішній арені, в побудові вертикалі влади, Президент досяг успіху. На свій розсуд трактуючи і змінюючи закони, він підпорядкував собі Кабмін, парламент і Конституційний суд. І продовжує нарощувати м'язи, чому доказом став новий закон про вибори в Раду, який, на думку політологів та низки опозиціонерів, виписаний так, що дає пропрезидентській силі восени 2012 року переваги.

Під контролем у влади і медіа. Вікторія Сюмар, виконавчий директор Інституту масової інформації, каже, що за останні два роки в ЗМІ, зокрема на українських телеканалах, сформувався "позитивний, беззубий простір".

"Про владу говорять або добре, або ніяк", – пояснює експерт. Сюмар впевнена, що руку до цього доклали вищі чиновники, домовляючись про лояльність з власниками ТБ.

За нинішнього глави держави ситуація з дотриманням прав громадян різко погіршилася

А судові процеси над лідерами податкового Майдану, переслідування рядових українців за обрізання стрічок на президентському вінку й "осквернення" білбордів із зображенням Президента свідчать про те, що Янукович намагається контролювати і громадянське суспільство.

Ці та інші приклади змушують Євгена Захарова, співголову Харківської правозахисної групи, констатувати: за нинішнього глави держави ситуація з дотриманням прав громадян різко погіршилася.

Передчуття небезпеки

Головним підсумком двох років правління Януковича стало безпрецедентне падіння рівня довіри з боку електорату.

За даними GfK Ukraine, в березні 2010 року, коли лідер ПР очолив країну, тих, хто йому абсолютно або частково довіряв, було загалом по Україні трохи більше, ніж людей, які не вірили Януковичу. Тепер картина кардинально інша: "невіруючих" стало на 58% більше, ніж тих, хто ще сподівається на Президента.

Більше за інших в ньому розчарувалися земляки – жителі сходу України, які становлять його електоральну базу

При цьому більше за інших в ньому розчарувалися земляки – жителі сходу України, які становлять його електоральну базу. Два роки тому тих, хто вірив Януковичу, тут було на 39% більше, ніж тих, хто займав протилежну позицію. Тепер на сході правлять бал ті, хто не довіряє Президенту, – їх більше на цілих 57%.

Вишлінський впевнений, що провиною тому – комплекс причин, починаючи від кадрових помилок і закінчуючи корупцією. Але найбільший мінус Януковича – це абсолютний відрив влади від народу, як в економічній, так і в політичній сфері.

Тон тут задає сам Президент. Під акомпанемент слів прем'єр-міністра Миколи Азарова про тотальне зниження витрат він за казенний рахунок орендує, приміром, дорогий гелікоптер, будує по всій країні майданчики для таких повітряних суден.

Але головне – Янукович продовжує жити в колишній держрезиденції Межигір'я, хоча історія її передачі в приватні руки сумнівна, а нинішній статус незрозумілий. Резиденція площею 137 га, де сьогодні зводять кінноспортивний комплекс, величезний клубний будинок й інші елітні об'єкти, повністю закрита від зовнішнього світу й оберігається держохороною. Президент декларує, що володіє тут лише невеликою ділянкою, а господарів решті землі називати відмовляється.

Соціологи вважають, що історія з резиденцією зробила найбільшу пробоїну в образі Президента. "Повернення довіри має починатися з повернення Межигір'я", – впевнена Ірина Бекешкіна, директор фонду Демократичні ініціативи.

Експерт: Важко здійснювати реформи й одночасно невгамовно красти. Це неможливо. Треба вибирати щось одне

Нинішні проблеми з підтримкою серед електорату регіонали пояснюють тим, що українці занадто вірили в диво. "Очікування людей при зміні влади завжди завищені. Люди чомусь думають, що зміниться команда – і все, завтра вони прокинуться і будуть жити в іншій країні. Так не буває", – вважає Горіна. Нардеп закликає трохи почекати: мовляв, курс на реформи буде продовжуватися, а населення відчує їхні попередні результати до закінчення першого президентського терміну Януковича.

Ця заява викликає посмішку на обличчі Бекешкіної. "Важко здійснювати реформи й одночасно невгамовно красти. Це неможливо. Треба вибирати щось одне", – впевнена соціолог.

____________________________________________________________

Втрата довіри

Українців, які довіряють або скоріше довіряють Віктору Януковичу, за два роки його правління стало значно менше, ніж тих, хто схильний не довіряти Президенту. Особливо сильно зневірилися в главі держави на сході країни (показана різниця між частками тих, хто вірить Президенту, і тих, хто не довіряє або швидше не довіряє йому)

Дані Gfk Ukraine

____________________________________________________________

Два роки президентства Віктора Януковича в цифрах і оцінках міжнародних організацій

____________________________________________________________

Інвестиційна гойдалка

* Дані за три квартали року

Інформація Держкомстату України

***

Цей матеріал опубліковано в № 7 журналу Корреспондент від 24 лютого 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.