Якщо, зробивши гігантські зусилля, ви знайдете на планеті ідеально дике місце – індонезійський безлюдний острів, – ви й тут зіткнетеся з якимись прикметами цивілізації, хоча б зі знімальною групою National Geographic, пише маркетолог Сергій Коваленко у рубриці «Лист з…» у №9 журналу Корреспондент від 9 березня 2012 року.
Романтичні книги, прочитані в дитинстві, тягнуть на
безлюдні острови багатьох. Головна проблема в тому, щоб реалізувати ці мрії.
Можливо, ця необхідність, а можливо, просто бажання дати відпочити мізкам
привела до ідеї про водний похід на надувному катамарані по безлюдних островах
Індонезії. Дика природа, екваторіальний клімат, повна відсутність цивілізації,
пригоди і хороша компанія – ось чого ми чекали від цього походу.
Отже, п'ять осіб з п'ятьма рюкзаками, в які запакований мотор
для човна, власний катамаран і намети, вирушають у країну, яка втричі більша за
Україну і в п'ять разів перевершує нашу країну за кількістю жителів. Причому
88% індонезійців мусульмани, і це найбільша мусульманська країна в світі.
Ми вирішили забратися в найбільш віддалений куточок
Індонезії – Західне Папуа. Ця провінція – тільки половина острова Нова Гвінея.
Другу половину займає Папуа – Нова Гвінея. Колись це була одна держава – до
того часу, поки Індонезія не відняла половину. Коли ми говорили з папуасами на
цю тему, вони зізнавалися в бажанні знову об'єднати свої землі.
Так ось: в найбільш віддаленій частині Західного Папуа ми
вибрали найбільш дике місце – архіпелаг Раджа-Ампат. Тут практично немає цивілізації.
До того ж Раджа-Ампат – серце знаменитого Коралового трикутника, головний
кораловий розсадник у Світовому океані. Звідси походить більшість видів коралів
планети, океанічні течії розносять їх по всьому Тихому океану, створюючи нові
популяції в тропічних водах.
У Раджа-Ампаті виявлено більше 500 видів коралів – 75% всіх відомих видів коралів на землі. Відповідно, і кількість морських мешканців– близько 4 тис. видів риб та інших морських тварин
У Раджа-Ампаті виявлено більше 500 видів коралів – 75%
всіх відомих видів коралів на землі. Відповідно, і кількість морських мешканців
– близько 4 тис. видів риб та інших морських тварин. Але й це не все, адже
Раджа-Ампат рай не тільки для дайвера, а й для орнітолога – в цих краях мешкає понад
760 видів птахів.
У наших планах було ідеально дике місце на екваторі з
абсолютно не розвиненим туризмом. До речі, путівки для дайверів сюди
надзвичайно дорогі.
На практиці все вийшло не так романтично. Перш ніж ми
дісталися в Соронг – столицю Західного Папуа, – ми змінили п'ять літаків. До
речі, Соронг виявився не надто гостинним місцем на землі: ми констатували в
його магазинах повну відсутність алкоголю. Тобто його зовсім не було. Проте нам
вдалося знайти якусь таємну лавку, де можна придбати пиво і 15-градусний віскі.
Взагалі алкоголь заборонений в Папуа, оскільки у папуасів, як і у деяких народів півночі, немає до нього генетичної стійкості. Якоюсь мірою вони замінюють його пінаном
Взагалі алкоголь заборонений в Папуа, оскільки у
папуасів, як і у деяких народів півночі, немає до нього генетичної стійкості. Якоюсь
мірою вони замінюють його пінаном – це горіх, що справляє легкий наркотичний
вплив. Пінан жують, і через це зуби стають яскраво-червоного кольору.
Від Соронга 60 км на поромі, і ми вже на острові Вайсаї,
в найбільшому селищі архіпелагу – Ваїгео. Навколо папуаси з червоними
"людожерськими" зубами. На вулицях теж скрізь червоні плювки. А навколо селища
вже справжні джунглі.
Ми зупинилися в туристичному центрі, купили у місцевих
жителів бамбука і почали будівництво рами для катамарана. За добу споруда була
завершена, встановлений двигун, і ми відчалили в подорож по архіпелагу. Маршрут
походу – 300 км.
Як ми не намагалися втекти від цивілізації, навіть тут вона наздогнала нас. У перший день в одному з найбільш диких куточків планети ніс до носа зіткнулися зі
знімальною групою популярного телеканалу National Geographic
Як ми не намагалися втекти від цивілізації, навіть тут
вона наздогнала нас. У перший день в одному з найбільш диких куточків планети,
коли ми готувалися стати на ночівлю, ніс до носа зіткнулися зі знімальною
групою популярного телеканалу National Geographic. На уподобаний нами для
ночівлі острів вони прибули першими, і нам довелося шукати інше місце.
Пересуваючись на катамарані між островами, ми отримали
можливість побачити нехитре життя аборигенів і первозданну природу. Остання
дарувала особливо сильні враження – прозора вода, щедре розмаїття підводного і
надводного світу, мангрові зарості, дельфіни, двометрові птахи-фрегати і при
цьому щоденні зливи. Останніх ми не очікували.
Місцеві жителі живуть дуже просто. Село – це два десятки
будиночків і магазинчик-ларьок. Біля магазинчика єдиний дизель-генератор, який
дає навколишнім будиночкам кілька годин електрики на день.
Основне заняття аборигенів – рибна ловля. Білих вони ніколи не бачили, тому наш катамаран зустрічало все село, а коли ми висаджувалися на берег, діти ні на крок не відходили від нас
Основне заняття аборигенів – рибна ловля. Білих вони
ніколи не бачили, тому наш катамаран зустрічало все село, а коли ми
висаджувалися на берег, діти ні на крок не відходили від нас.
Два тижні походу пролетіли швидко. За цей час нам
дошкуляли негода, поломки двигуна і зрадницька тріщина в бамбуковій рамі. Але
нам завжди були готові допомогти місцеві жителі, і хоча ми не розуміли їхньої
мови, і без слів було видно, що допомагали вони із задоволенням.
Не рекомендую повторювати нашу подорож людям, які не
мають туристичного досвіду. Мобільного зв'язку тут немає, і в разі аварії немає
можливості покликати на допомогу, треба розраховувати тільки на свої сили. Ще
одна проблема – ризик захворіти на малярію, причому тут поширений один з
найнебезпечніших її видів, що приводить до смерті за відсутності ліків.
Незважаючи на все це, основна мета походу – відпочити
мізками, просочитися енергетикою дикої природи, отримати необхідну дозу пригод
і романтики – нами була досягнута. А отже, ще одна мрія здійснилася, треба
працювати для нової.
***
Цей матеріал опубліковано в № 9 журналу Корреспондент від 9 березня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.