Корреспондент: Гроші із сонця. Стрімкий розвиток сонячної енергетики України затьмарився скандалом

За останній рік Україна стала володаркою найбільших у світі станцій, що перетворюють випромінювання сонця на електрику. Вони ще не встигли змінити загальний енергобаланс країни, але вже стали приводом для міжнародного скандалу, пише Ірина Соломко у №10 журналу Корреспондент від 16 березня 2012 року.

Площа 200 футбольних полів, або 160 га, – такими є розміри сьомого за потужністю у світі і найбільш продуктивного серед діючих в Україні "сонячного парку" – гігантської станції, де енергію сонця перетворюють на електрику. Розташований він біля села Охотникове, за 20 км від кримського міста Саки, в місці, де ще рік тому був покинутий кар'єр.

"Парк" вражає не тільки площею, але й кількістю сонцевловлювальних панелей. Якщо їх всі – а це 360 тис. штук – виставити в одну лінію, то ланцюжок буде майже вдвічі довший, ніж відстань від крайньої західної до крайньої східної точки півострова.

Уся ця гігантоманія потрібна для того, щоб вловлювати сонячне випромінювання і перетворювати його на 80 МВт електроенергії – цього достатньо, щоб забезпечити потреби 25 тис. сімей, що складаються з чотирьох осіб.

Проте станція в Охотниковому не межа для австрійської компанії Activ Solar, яка побудувала й експлуатує станцію. Тепер австрійці готові зробити Крим й Україну світовим рекордсменом у виробництві сонячної енергії. Навесні вони запустять на повну потужність вже зведену станцію в кримському селі Перове, яка стане другою за потужністю серед усіх сонячних парків на планеті. Уже сьогодні пасажири авіарейсів Київ – Сімферополь можуть згори спостерігати 440 тис. панелей, що вловлюють випромінювання сонця на 200 га землі неподалік від Сімферополя.

Після того як влада у 2009 році встановила найвищий зелений тариф у Європі, в країні почався бум. Сюди пішли іноземні інвестори, яких привабило те, що
тариф дорівнює 0,46 євро за 1 кВт –приблизно в півтора рази вище, ніж на заході континенту

Після того як влада у 2009 році встановила найвищий зелений тариф у Європі – спеціально завищену ціну закупівлі державою кожного кіловата у виробників сонячної енергії, – в країні почався бум. Сюди пішли іноземні інвестори, яких привабило те, що тариф дорівнює 0,46 євро за 1 кВт – приблизно в півтора рази вище, ніж на заході континенту.

Підсумок очевидний: за даними Держагентства енергоефективності та енергозбереження (ДАЕЕ), в Україні працює 18 об'єктів сонячної енергетики потужністю 188 тис. МВт. Причому левова частка – 185 тис. – припадає на установки, введені в експлуатацію за минулий рік. Загалом у 2011-му так звана чиста енергетика – сонячна, вітрова, мала гідроенергетика, а також установки з переробки біопродуктів – дала країні 332 тис. кВт-годин.

У країні прийнята цільова держпрограма з енергоефективності, згідно з якою
до 2015 року не менше 10% в загальній структурі енергобалансу країни має "належати" відновлюваній або альтернативній енергетиці

У масштабах країни це все одно мізер – менше 0,2% від загального обсягу виробленої електроенергії. Проте в планах держави різко наростити її виробництво. В країні прийнята цільова держпрограма з енергоефективності, згідно з якою до 2015 року не менше 10% в загальній структурі енергобалансу країни має "належати" відновлюваній або альтернативній енергетиці, в тому числі і сонячній.

"В Україні дуже великий потенціал для розвитку сонячної енергетики", – вважає Йоган Хартер, виконавчий директор Activ Solar. Він каже, що в країні дуже широкий пояс високого рівня іррадіації – зони, де енергія випромінювання сонця достатня для ефективного функціонування геліостанцій. У Німеччині, лідера з виробництва такої енергії в Європі, уточнює Хартер, природні можливості набагато гірші.

Гарячі гроші

Сотні тисяч поглинальних модулів на тлі покритої снігом землі – такою постала перед Корреспондентом станція Охотникове. Здавалося, що через похмуру погоду вона не працює. Але ні хмари, ні сніг не перешкода. "Сучасні технології дозволять станції працювати в будь-яку погоду. Ми не працюємо тільки вночі", – пояснює Олександр Симоненко, представник Activ Solar.

З 2010 року австрійці інвестували в Україну близько 1 млрд євро. Ці гроші пішли на будівництво трьох найбільших станцій в Криму, а також покупку і модернізацію
в Запоріжжі заводу з виробництва полікремнію

Його компанія сьогодні лідер за кількістю сонячних потужностей у країні. З 2010 року австрійці інвестували в Україну, за словами Хартера, близько 1 млрд євро. Ці гроші пішли на будівництво трьох найбільших станцій в Криму, а також покупку і модернізацію в Запоріжжі заводу з виробництва полікремнію – основи для створення модулів, що акумулюють енергію світила.

В результаті Activ Solar побудувала 90% від усіх геліоенергетичних потужностей країни. І ця частка зростатиме, адже полем для діяльності компанія обрала Крим, де найбільш високий рівень іррадіації. Та й місцева влада прихильна до австрійців.

Хартер розповідає, що його компанія у 2011-му підписала з урядом автономії меморандум про наміри щодо введення в експлуатацію потужностей на 1 ГВт, щоб перекрити потребу півострова в електроенергії. "У нас поки що 187,5 МВт [від трьох станцій, тобто приблизно п'ята частина від необхідної потужності], є над чим працювати", – додає він.

Крім австрійців, на українському ринку діють ще кілька компаній. Ізраїльська SunElectra веде проекти в Одеській області, а чехи з Ekotechnik Praha розмістили свої установки в Київській і Дніпропетровській областях. Є в Україні і вітчизняний виробник – фірма Rentechno.

Експерти прогнозують, що обсяг інвестицій в цей сектор зростатиме. Віталій Давій, президент Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії, вважає, що в найближчі п'ять років їхній обсяг складе близько $ 5 млрд

Експерти прогнозують, що обсяг інвестицій в цей сектор зростатиме. Віталій Давій, президент Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії, вважає, що в найближчі п'ять років їхній обсяг складе близько $ 5 млрд.

"Виною" всьому пільги, які держава надає тим, хто готовий зайнятися сонячною енергією. Давій зазначає, що ідея отримала розвиток з 2009 року, коли в країні прийняли спеціальний зелений тариф для сонячних станцій, що дорівнює 0,46 євро за 1 кВт. Це та сума, за яку держава закуповує енергію в операторів станцій, а потім продає кінцевим споживачам за звичайним тарифом – по 0,03 євро за кВт.

Різницю в тарифах покриває держава. Український тариф – один з найвищих у Європі. Наприклад, в Болгарії він становить 0,25 євро, а в Румунії – 0,33 євро. При цьому на Заході спочатку стимулювали своїх "сонячних" енерговиробників, але тепер стали знижувати тариф.

Крім того, за даними ДАЕЕ, компанії, які ввозять в Україну енергозберігальні матеріали, обладнання та комплектувальні, ще й не платять мита. А всі операції з їхнього імпорту не потребують сплати ПДВ. Також терміном на десять років звільняється від оподаткування прибуток компаній від продажу альтернативної електроенергії.

За словами Давія, сьогодні для сонячного парку рівня Охотникового або Перового термін окупності становить чотири-п'ять років. Вартість будівництва парку потужністю 100 МВт, як Перове, дорівнює приблизно 250 млн євро.

Через високий рівень вкладень і відсутність в Україні дешевих кредитів в галузі присутні переважно іноземці. Хоча, за даними ряду експертів, за їхніми спинами проступають риси вітчизняних чиновників. Саме через це сонячна енергетика, ледве встигнувши з'явитися, обросла скандалами.

Сонячні та скандальні

Героєм і антигероєм сонячної енергетики став Андрій Клюєв, секретар Радбезу і колишній перший віце-прем'єр, який до недавнього часу займався в уряді цією темою. Саме він ще у 2006 році, будучи главою парламентського комітету з ПЕК, ініціював введення спецтарифу.

Давій упевнений, що немає нічого поганого в тому, що високопоставлений чиновник лобіює інтереси альтернативної енергетики. "Його [Клюєва] руками була створена ціла галузь, а в Україні з'явилася найбільша сонячна станція в світі", – каже він.

Низка експертів упевнена, що австрійська Activ Solar, що займає левову частку ринку, пов'язана з Андрієм Клюєвим. Навіть більше, цей зв'язок уже викликав
міжнародний скандал

Однак слід Клюєва в цій історії тягнеться і далі. Низка експертів упевнена, що австрійська Activ Solar, що займає левову частку ринку, пов'язана з цим урядовим чиновником. Навіть більше, цей зв'язок уже викликав міжнародний скандал.

Цільова держпрограма з енергоефективності передбачала в минулому році будівництво та реконструкцію електромереж, а також інших об'єктів з метою приєднання станції з чистою енергією Криму та Одеської області до наявної системи електропостачання, без чого неможлива реалізація електроенергії станціями. Тільки у 2011-му на ці потреби з держбюджету пішло майже 270 млн грн.

Навіть більше, на будівництво мереж в Одеській області, а також в Криму, за даними джерела в представництві Єврокомісії, влада збиралася витратити виділені Європою 31 млн євро, хоча їхнім цільовим призначенням були програми енергозбереження. У розпорядженні Корреспондента є документ, що доводить такі наміри ДАЕЕ. Це стало однією з кількох причин, за якими Брюссель заморозив фіндопомогу Україні відразу щодо ряду програм.

Проте в ДАЕЕ цю інформацію спростовують. В офіційній відповіді агентства сказано, що кошти Єврокомісії у 2012-му будуть використані на "заходи, передбачені Держпрограмою з енергоефективності". У списку цих заходів, отриманому Корреспондентом, будівництво мереж не передбачено.

Сам Клюєв, за даними його прес-служби, не володіє австрійською компанією і не бере участі в управлінні нею.

Повторює представників екс-віце-прем'єра і Хартер з Activ Solar. По-перше, його компанія не має споруджуваних об'єктів в Одеській області, однієї з двох областей, у яких держава покриває витрати на будівництво мереж, заявляє Хартер. А по-друге, Activ Solar "не має ніякого відношення до Андрія Клюєва", додає австрієць.

На довершення всього Хартер розповів, що його компанія не володіє станціями, а керує ними як девелопер. A власники Аctiv Solar – група міжнародних інвесторів, серед яких немає політиків і громадян України.

Однак навіть офіційний сайт компанії дає привід засумніватися в цих словах. Так, там зазначено, що гендиректор Activ Solar – це Каве Ертефай. За даними Української правди, він – зять Сергія Клюєва, брата секретаря РНБО.
Менеджером з розвитку компанії працює ще один Клюєв – Богдан, син колишнього першого віце-прем'єра

Однак навіть офіційний сайт компанії дає привід засумніватися в цих словах. Так, там зазначено, що гендиректор Activ Solar – це Каве Ертефай. За даними Української правди, він – зять Сергія Клюєва, брата секретаря РНБО. Крім того, менеджером з розвитку компанії працює ще один Клюєв – Богдан, син колишнього першого віце-прем'єра.

Хартер підтвердив Корреспонденту, що Богдан Клюєв працює в компанії. "Але ми не обговорюємо свою кадрову політику і наших службовців. Можу тільки сказати, що при прийомі на роботу ми орієнтуємося на професійні якості кожного працівника", – повідомив він.

Тепер австрійці, які активніше за інших будують свої об'єкти в Україні, готові не тільки вийти на окупність, але й створити протягом п'яти років, за словами Хартера, повний ланцюжок – від виробництва полікремнію і до випумку та постачання сонячних панелей.

Злегка сонячні перспективи

Хто б не стояв за Activ Solar, сонячна енергетика в Україні розвивається не тільки за рахунок цієї компанії. За даними ДАЕЕ, Нацкомісія з питань регулювання електроенергії дозволила використовувати зелений тариф 18 об'єктам на території країни.

Проте казати, що перед цими підприємствами виблискують сонячні перспективи, зарано. За словами Вольфрама Ребока, старшого партнера юркомпанії Arzinger, яка допомагає іноземцям вести бізнес в Україні в цій сфері, сонячна енергетика сьогодні по кишені або закордонним бізнесменам, або місцевим мультимільйонерам.

Сонячна енергетика сьогодні по кишені або закордонним бізнесменам, або місцевим
мультимільйонерам

"Великі проекти фінансують олігархи, для яких це не такі великі гроші. Їм це в будь-якому випадку вигідно, і у них немає ніяких проблем ні з ліцензіями, ні з держорганами", – каже Ребок.

Але інтерес навіть у таких інвесторів до цього сегменту ринку може згаснути. Адже тариф, на думку Ребока, на тлі нинішньої низької інвестпривабливості України не панацея. Тим більше, що в планах уряду записано поступове його зниження до загальноєвропейського рівня: починаючи з 2014 року він зменшиться на 10%, через п'ять років – на 20%, а у 2024 році – на 30%. Куди важливіший доступ до дешевих фінансів на внутрішньому ринку і зростання інвестпривабливості країни.

Тому експерти закликають не обмежуватися нинішнім станом речей, а заохочувати приплив інвестицій у галузь. За словами Володимира Сафонова, завідувача кафедрою енергозбереження та нетрадиційних джерел енергії Севастопольського університету ядерної енергії, для України розвиток джерел альтернативної енергії особливо важливий.

"У нас катастрофічна зношеність мереж та електростанцій, які виробляють традиційну енергію. Максимум через десять років почнуться масові аварії. І вся ця альтернативна інфраструктура буде резервом", – вважає Сафонов.

________________________________________________________________________________

Все, що можна

В Україні намагаються змусити ділитися енергією не тільки сонце, але й вітер, а також біомасу

Для української альтернативної енергетики світ не зійшовся клином на одному лише сонці. У країні активно освоюються й інші джерела – повітря, а також відходи.

Найбільших успіхів Україна досягла в справі освоєння енергії вітру. Тільки в минулому році ввели в експлуатацію вітрогенератори загальною потужністю 70 МВт

За словами Віталія Давія, президента Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії, найбільших успіхів Україна досягла в справі освоєння енергії вітру. Тільки в минулому році ввели в експлуатацію вітрогенератори загальною потужністю 70 МВт. А найближчим часом німецька компанія WKN Windkraft Nord AG має намір вкласти в будівництво двох вітроелектростанцій в Криму майже 600 млн євро.

Щоправда, з вітром зв'язуватися витратно. Якщо для будівництва сонячної станції достатньо року, то у вітрової за той самий термін можна відстежити і заміряти тільки повітряні потоки. І лише після цього приступати до зведення самої станції. При цьому вона буде на кілька років довше окупатися, ніж сонячна, – сім років замість п'яти. Та й зелений тариф для вітроенергетики нижчий – від 0,06 до 0,11 євро за 1 МВт.

Ще одне перспективне джерело енергії – біомаса. Зелений тариф на неї майже такий самий, як на вітер, – 0,12 євро за 1 МВт, і термін окупності схожий. Але потенціал у біоенергетики набагато кращий – сировини для неї в країні вистачає з лишком. "Тільки одне лушпиння від насіння соняшника чого варте. Спалювати можна і залишки кукурудзи або гній", – запевняє Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги.

________________________________________________________________________________

У десятку найбільш потужних сонячних електростанцій світу потрапили дві українські

Дані PV Resources

***

Цей матеріал опубліковано в № 10 журналу Корреспондент від 16 березня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.