Поєднавши металургію та інтернет і вміло підлаштовуючись під потреби Кремля, російсько-британсько-узбецький бізнесмен Алішер Усманов став найбагатшою людиною Росії і другим за забезпеченістю представником Великобританії, пише Наталія Мечетна у №18 журналу Корреспондент від 11 травня 2012 року.
У минулому цієї людини мажорна юність межує з тюремним
терміном, а ділова хватка – з умінням ладнати із владою. У підсумку 58-річний
Алішер Усманов, росіянин і британець за паспортом і узбек за місцем народження,
має те, що має. А має він чимало: цього року він став найбагатшою людиною
Росії, його статки журнал Forbes оцінив у $ 18,1 млрд.
Секрет успіху Усманова в тому, що як в особистому житті,
так і в бізнесі він вміє поєднувати непоєднуване. Сьогодні він є співвласником
неймовірно великого розсипу активів. Серед них знайшлося місце і холдингу
Металоінвест, найбільшому в Росії виробнику залізної руди, і Мегафону, одному з
найбільших стільникових операторів РФ, й акціям англійського футбольного клубу
Арсенал. І численним інтернет-компаніям: частці в соцмережах Facebook,
Вконтакте, Одноклассники та сервісі безкоштовної електронної пошти mail.ru.
Крім того, Усманов володіє видавничим домом Коммерсант.
Та ще й працює як найманий менеджер на російську державу, займаючи посаду
гендиректора Газпромінвестхолдингу, дочірньої компанії Газпрому, зайнятої у
сфері фінінвестицій.
Усманов і на своїй другій батьківщині, у Великобританії,
не пасе задніх. У списку найбагатших жителів Об'єднаного Королівства за версією
The Sunday Times він з капіталом $ 20 млрд буквально наступає на п'яти відомому
сталеливарному магнатові індусу Лакшмі Мітталу ($ 20,6 млрд) і випереджає
іншого "російського британця" – Романа Абрамовича, власника ФК Челсі і статку $
15 млрд.
При цьому Усманов називає себе бізнесменом мимоволі.
Мовляв, під час перебудови він зайнявся підприємництвом лише тому, що зрозумів:
його улюблена юриспруденція не забезпечить навіть прожитковий мінімум.
На думку аналітиків, ключем до успіху для сина прокурора Ташкента і випускника
найпрестижнішого радянського вузу стало вміння об'єднувати різні активи і вести бізнес так, щоб ним залишався задоволений Кремль
На думку аналітиків, ключем до успіху для сина прокурора
Ташкента і випускника найпрестижнішого радянського вузу стало вміння об'єднувати
різні активи і вести бізнес так, щоб ним залишався задоволений Кремль –
головний розподільник багатств сучасної Росії.
"Усманов – яскравий приклад того, як представник
радянського номенклатурного середовища успішно робить бізнес-кар'єру у
пострадянській реальності", – каже Павло Салін, провідний експерт російського
Центру політичної кон'юнктури.
Звивистий шлях
Юнацькі роки Усманова пройшли під щасливою зіркою. Його
батько був прокурором Ташкента, що зробило із сина представника радянської золотої
молоді узбецького розливу. Він ходив у престижну школу, потім вступив у найбільш
елітарний радянський вуз – МДІМВ, Московський держінститут міжнародних
відносин, де вивчився на юриста-міжнародника.
Москва подарувала Усманову важливі зв'язки. Приміром,
його однокурсником і другом був Сергій Ястржембський, російський дипломат і
екс-помічник президента Володимира Путіна.
У 1980 році наступає крах – майбутнього капіталіста разом з другом, сином високопосадового службовця КДБ, садять за ґрати за звинуваченням у розкраданнях
і шахрайстві, а їх впливових батьків знімають з посад
Після навчання молодий Усманов повернувся на батьківщину,
де влаштувався на престижну посаду гендиректора Радянського комітету захисту миру.
Але в 1980 році наступає крах – майбутнього капіталіста разом з другом, сином
високопосадового службовця КДБ, садять за ґрати за звинуваченням у розкраданнях
і шахрайстві, а їх впливових батьків знімають з посад.
За словами мільярдера, судовий процес був організований
владою. У 2000 році Верховний суд Узбекистану ухвалив, що кримінальну справу
проти Усманова було сфабриковано.
Як би там не було, але сам Усманов отримав вісім років суворого
режиму з конфіскацією майна, і лише завдяки зразковій поведінці вийшов на волю на
два роки раніше від відведеного терміну.
Тема тюремного ув'язнення в інтерв'ю Усманова – табу, яке
він ніколи не порушує. За версією російських ЗМІ, за ґратами синові прокурора
довелося несолодко, але саме в той час майбутній мільярдер набув зв'язків зі
злочинним світом і здобув прихильність одного з кримінальних авторитетів.
Куди більш охоче Усманов згадує історію свого
бізнес-успіху. А вона з його слів виглядає майже казкою. Нібито в середині
1980-х, саме в момент, коли в країні почалася перебудова і дозволили приватний
бізнес, Усманов, будучи в Москві, зламав ногу і лежав у гіпсі в готельному
номері. Від нічого робити він узявся читати книгу свого сусіда про переробку
поліетилену.
Нудне читання захопило лише тоді, коли Усманов натрапив
на цікаві цифри: з 1 т поліетилену ціною 437 руб. можна зробити 30 тис.
пакетів, що коштували в рази більше. Убитий цією арифметикою, він запитав у
власника книги, чи не хоче той створити кооператив.
Сусід відмовився, але це тільки надихнуло колишнього
ув'язненого. У підсумку в 1987 році в СРСР з'явилося підприємство Агропласт, що
стало одним з першим постачальників пакетів для радянських громадян.
Його інвестиційна компанія Інтерфін стала вкладати кошти в металургійні та нафтопереробні підприємства і перетворилася на фундамент успіху мільярдера.
Покупка перспективних активів до цього часу залишається фішкою колишнього засудженого
Далі Усманов зайнявся тютюновим бізнесом, але потім зробив
ставку на торгівлю цінними паперами і не прогадав. Його інвестиційна компанія
Інтерфін стала вкладати кошти в металургійні та нафтопереробні підприємства і
перетворилася на фундамент успіху мільярдера.
Покупка перспективних активів до цього часу залишається фішкою
колишнього засудженого. Приміром, дуже вдалими виявилися його вкладення в
інтернет-активи. Саме завдяки їм він всього за три останні роки наростив свої
статки на $ 16,5 млрд. Це відбулося в той час, коли його "колеги", власники
великих металургійних активів, тільки втрачали.
Так, Володимир Лісін, що йде другим у рейтингу Forbes, за
останній рік втратив більше $ 8 млрд через те, що його основний бізнес,
Новолипецький меткомбінат, знецінився на 47%. Погіршення справ у металургійній
галузі боляче вдарило і по статках іншого ключового російського мільярдера –
Олега Дерипаски, алюмінієвий гігант якого, Русал, подешевшав на 48%.
А Усманов, який вчасно "пішов" у Мережу, тільки набирає
обертів. Приміром, одна лише частка 5,5% у Facebook, яку він придбав у 2010
році, за цей час зросла в ціні в дев'ять разів і тепер коштує близько $ 4 млрд.
Крім соцмереж, Усманов володіє частиною акцій сервісу
колективних знижок Groupon та американського розробника онлайн-ігор Zynga.
Одного разу мільярдер зізнався, що й сам не очікував, що
його інтернет-вкладення принесуть такий прибуток.
Крім розвитку бізнесу, Усманов дуже активно займається меценатством й опікується
своєю репутацією. Про цю педантичність свідчить той факт, що, купивши у 2006 році досить самостійні у поглядах ЗМІ – Коммерсант і Газета.Ru, – він не втручається в їхню редакційну політику
Крім розвитку бізнесу, за словами Саліна, Усманов дуже активно
займається меценатством й опікується своєю репутацією. Про цю педантичність свідчить
той факт, що, купивши у 2006 році досить самостійні у поглядах ЗМІ – Коммерсант
і Газета.Ru, – він не втручається в їхню редакційну політику.
А дружина мільярдера, Ірина Вінер, президент
Всеросійської федерації художньої гімнастики, займається пошуком молодих
спортивних талантів. До речі, саме вона була особистим тренером Аліни Кабаєвої,
якій приписують роман з Путіним.
Але в біографії Усманова були й інші "добрі справи", які,
по суті, і зробили його мільярдером.
На государевій службі
Свого часу в Росії був популярним такий анекдот.
"Грають в теніс російський олігарх Алішер Усманов і
російський президент Володимир Путін.
- Скільки я казав [російському
олігархові Михайлу] Гуцерієву: купи англійський футбольний клуб Арсенал. Купи.
Адже Рома Абрамович купив Челсі, – каже Путін, передаючи Усманову м'яч.
- А він? – запитує товстосум.
- Аж ніяк, – махнув рукою Путін. – Ну, не хоче керувати
власністю – не буде, значить, у нього власності".
Це дуже правдивий жарт. Гуцерієв вів себе занадто
самостійно, і в результаті постраждав – його звинуватили в несплаті податків і
заарештували акції належної йому компанії Русснефть.
А от Усманов не тільки робив бізнес, а й завжди був
лояльним до влади. Тому він не тільки купив акції Арсеналу, але й придбав
важливу для Росії колекцію мистецтв відомих росіян Мстислава Ростроповича і
Галини Вишневської, яку готові були виставити на торги. Та й місце зберігання
цих зібрань творів мистецтва Усманов вибрав грамотно: його особиста експозиція
прописалася в держрезиденції Стрільна, де проводився саміт Великої вісімки.
Повернув Усманов Росії і велику колекцію радянських
мультфільмів, серед яких були Аленький цветочек і Ежик в тумане. Мільярдер
викупив комерційні права на них у каліфорнійської компанії Film by Jove і
передав колекцію російському держтелеканалу Бібігон.
Головна заслуга Усманова "перед батьківщиною" в тому, що на початку 2000-х він допоміг команді Путіна, який тоді тільки став біля керма влади, повернути державі близько 5% акцій Газпрому
Але головна заслуга Усманова "перед батьківщиною" в тому,
що на початку 2000-х він допоміг команді Путіна, який тоді тільки став біля
керма влади, повернути державі близько 5% акцій Газпрому. Саме така частка на
той момент перебувала у компаній, пов'язаних з родичами засновника газового
монополіста Віктора Черномирдіна та екс-голови його правління Рема Вяхірєва.
Ці міноритарії, побоюючись залишитися ні з чим після
відходу на пенсію президента РФ Бориса Єльцина, не хотіли розлучатися зі своєю
часткою. Їх переконав Усманов, який мав репутацію людини, яка завжди тримає
слово і віддає борги. У результаті Газпром спокійно і за вигідною для
себе ціною повернув роздані єльцинською командою активи. А Усманов отримав таку
потрібну йому лояльність нової влади.
Уміння працювати на благо держави аналітики називають фішкою Усманова. Та й сам він визнає вирішальну роль Кремля у своїх справах
Уміння працювати на благо держави аналітики називають
фішкою Усманова. Та й сам він визнає вирішальну роль Кремля у своїх справах.
"Моє основне правило в бізнесі – ніколи не займатися політичними іграми, але
ніколи не робити нічого без розуміння і підтримки державного апарату і, перш за
все, уряду і керівництва держави, в якому ми робимо цей бізнес", – якось заявив
бізнесмен.
За словами Саліна, в Росії бути пов'язаним з політикою і
бути пов'язаним із владою – дві великі різниці. Експерт говорить про те, що
Усманов, як і багато бізнесменів, дотримується негласного пакту: не втручатися
в політику і підтримувати ініціативи влади рублем.
"З одного боку, він повинен виглядати поміркованим
лібералом для Заходу, оскільки має бізнес в Лондоні, а з іншого боку, не
дратувати своїми діями впливових в Росії великих силовиків. Йому вдається
балансувати ", – підсумовує Салін.
Але навіть зібравши статки і ставши своїм у кремлівських
коридорах, Усманов продовжує називати себе простою людиною. "Для мене гроші – це
функція, – заявив одного разу мільярдер. – Вони дають можливість досягти
чогось, можуть бути мірилом твоїх досягнень, або, навпаки, за їхньою кількістю
можна судити про твої невдачі".
Подібну філософічність Усманов поширює навіть на свою
численну рідню. Їй, та й іншим близьким людям, мільярдер якщо й допомагає, то
потроху. Причина – він не хоче їх розбещувати і робити залежними від себе. З
такими поглядами йому б вірші писати, а не мільярдами керувати.
***
Цей матеріал опублікований в № 18 журналу Корреспондент від 11 травня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.