Корреспондент: Обклали даниною. Податківці посилюють тиск на бізнес заради наповнення бюджету

Податківці оголосили війну малому та середньому бізнесу, намагаючись залатати фінансові діри в бюджеті. Бізнес пішов на фронт, пише Максим Біроваш у №21 журналу Корреспондент від 1 червня 2012 року.

Міжнародний валютний фонд 28 травня влаштував українському уряду черговий майстер-клас на тему "життя відповідно до коштів".

Витрати скарбниці зростають швидше, ніж її доходи, імпорт перевищує експорт, відтік інвестицій не компенсується притоком, зовнішні борги множаться значно швидше, ніж за ними розплачуються. Перш ніж видати рятівний для української економіки черговий кредит, Крістофер Джарвіс, керівник місії МВФ, вимагає від Києва підвищити фіскальну ставку на багатство, скасувати невиправдані галузеві податкові пільги і скоротити витрати держбюджету. Але місія нездійсненна.

Заступник голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін впевнений, що перед виборами ніхто згортати соціальні витрати не буде, навіть якщо ті ставлять під питання платоспроможність економіки.

Дефіцит коштів у скарбниці сяк-так компенсується спритністю податкових інспекторів та їхніми талантами у видобуванні коштів виключно батогом. Тиск на
приватний сектор досягає свого апогею

Дефіцит коштів у скарбниці сяк-так компенсується спритністю податкових інспекторів та їхніми талантами у видобуванні коштів виключно батогом. Тиск на приватний сектор досягає свого апогею. Нерви не витримують навіть у найміцніших платників податків. Американська торгова палата просить захистити іноземних бізнесменів від невиправдано посиленого фіскального тиску.

У цей самий час вітчизняні підприємці об'єднуються, щоб захистити себе від настирливої ​​навали інспекторів, які виписують сумнівні штрафи, вимагають платити фіксовану ставку незалежно від фінансового стану компанії, розсилають листи, буквально шантажуючи в них до смерті наляканих бухгалтерів.

"Малий і середній бізнес вкотре стане рятувальним колом для української влади, і податкова м'ясорубка буде розганятися все сильніше", – прогнозує Терьохін.

Додаткова плата

У той день, коли місія МВФ вчила українську владу зводити кінці з кінцями, глава Державної податкової адміністрації України (ДПАУ) Олександр Клименко проводив лікнеп для своїх підлеглих.

Посилаючись на Президента України Віктора Януковича, він сказав, що тиск на бізнес – це злочин проти національної безпеки.

Потім Клименко процитував американського економіста Артура Лаффера: "Зниження податків в певних умовах приводить до збільшення зборів, оскільки стимулює інвестиції". І завершив чиновник свій виступ висловом основоположника даосизму Лао Цзи: "Найкращий правитель – це той, про кого народ знає лише те, що він існує".

Покінчивши з чужими афоризмами, глава ДПАУ нарешті сформулював свої думки власними словами: "Ми повинні сприймати платників [податків] як наших клієнтів, які мають отримати високоякісний сервіс".

Але економічне життя диктує інспекторам інший стиль поведінки.

У 2012 році уряду потрібно буде знайти додатково близько 130 млрд грн., щоб розрахуватися за всіма своїми соцзобов'язаннями й узятими раніше боргами

За даними екс-міністра економіки та керівника Центру ринкових реформ Володимира Ланового, у 2012 році уряду потрібно буде знайти додатково близько 130 млрд грн., щоб розрахуватися за всіма своїми соцзобов'язаннями й узятими раніше боргами.

Розплатитися можна і за допомогою нових позик, але в період кризи кредити стали казково дорогими. За інформацією Олега Устенка, виконавчого директора Фонду Блейзера, позики на ринку капіталу Україні можна взяти мінімум під 10% річних, що є рекордною націнкою на світові фінанси.

Експерт впевнений, що найкращим варіантом для держскарбниці було б відновлення роботи з МВФ, співпраця з яким гарантує кредити під 3%. Але одними з умов для отримання такої позики МВФ називає зниження витрат держбюджету і скасування низки податкових пільг.

Терьохін зазначає, що уряд зберігає п'ятирічні податкові пільги для 1,7 тис. українських готелів. Бюджет таким чином недоотримує близько 1,1 млрд грн. на рік. "Я от не розумію, навіщо в таких умовах було залишати податкові пільги будь-кому, не кажучи вже про готелі, найбільшими з яких володіють олігархи", – дивується експерт.

Таким чином, продовжує Терьохін, в уряду немає іншого виходу, крім як постукатися до підприємців.

Високий тиск

Ще на початку весни Американська торговельна палата в Україні звернулася з відкритим листом до уряду, вимагаючи припинити тотальний тиск на бізнес. Президент палати Хорхе Зукоскі навіть вказав, що такий стан речей "істотно шкодить іміджу країни і заважає залученню в економіку України нових інвестицій".

В ході опитування понад 77% підприємців розповіли, що податківці вимагали від них заплатити податки авансом, а 41% бізнесменів співробітники ДПАУ чесно попередили, що у них є завдання наповнити бюджет за будь-яку ціну

Пул подібних інвесторів з Європейської Бізнес Асоціації та компанія InMind в першій половині 2012 року провели власне дослідження. В ході опитування понад 77% підприємців розповіли, що податківці вимагали від них заплатити податки авансом, а 41% бізнесменів співробітники ДПАУ чесно попередили, що у них є завдання наповнити бюджет за будь-яку ціну.

Незважаючи на скарги, ДПАУ продовжує наступ на бізнес, використовуючи для цього випробувані інструменти. Координатор організації підприємців Спільна справа Олександр Данилюк розповів Корреспонденту, що у 2012-му в зоні особливої ​​уваги фіскалів опинилися торговці акцизними товарами, одягом, ювелірними виробами, фармацевти і виробники сільгосппродукції.

Останнім, наприклад, не реєструють договори оренди, що робить неможливою їхню роботу в спеціальному режимі оподаткування, і тепер від багатьох фермерів вимагають доплатити за втрату цього статусу податки за три-чотири роки.

Найпопулярніші схеми збору податків – авансові платежі та фіксований оброк з обороту. "Якщо раніше був тиск безпрецедентний, то зараз просто за межею розуміння: податківці розв'язали справжню війну проти середнього і малого бізнесу, який вже давно утримує українську економіку", – каже Данилюк.

Наприклад, президент Союзу ювелірів України Дмитро Видолоб розповідає, що податкова адміністрація розіслала листи, за допомогою яких намагалася позбавити ювелірів права працювати на єдиному податку.

"Навіть зараз, коли суди підтвердили, що головніший все-таки Податковий кодекс, а не листи чиновників, податкова продовжує гнути свою лінію, – каже Видолоб. – Ситуація неправова, і ми її кваліфікуємо як податкове свавілля".

Ще одна вічна стаття доходів митарів – всілякі штрафні санкції, без яких немислима робота інспекцій. Саме керівництво ДПАУ, каже Терьохін, – заручник плану, за яким потрібно зібрати не тільки податки, а й сотні мільйонів штрафів, які забиті в дохідній частині бюджету

Ще одна вічна стаття доходів митарів – всілякі штрафні санкції, без яких немислима робота інспекцій. Саме керівництво ДПАУ, каже Терьохін, – заручник плану, за яким потрібно зібрати не тільки податки, а й сотні мільйонів штрафів, які забиті в дохідній частині бюджету.

Їхній обсяг зростає з року в рік. У 2009-2010-му обсяг надходжень за цією статтею зріс більш ніж втричі – зі 151 млн до 515 млн грн. Парламентарій називає таке штрафне планування винаходом українських чиновників, який не має світових аналогів.

"Це маразм – як можна планувати такі речі? – обурюється Терьохін. – Установка на збір податків та штрафів за рознарядкою у наших податківців зміцнилася ще з часів головування [Миколи] Азарова, коли 30% від зібраного йшло їм на зарплату. Тепер цієї норми немає, а інтерес у податківців здерти з бізнесу більше залишився до цього часу".

Жертвами цього нездорового інтересу стають й іноземні інвестори. Глава представництва німецької компанії IDC Володимир Поздняков повідомив своєму керівництву в Німеччині, що вітчизняні фіскальні служби зобов'язали його заплатити в бюджет додаткові 800 тис. грн. Західні інвестори не могли зрозуміти, чому і за що вони повинні внести ще третину від того, що вклали в розвиток свого українського офісу.

Поздняков розповідає, що по дорозі до нього податківці встигли заїхати в представництво найбільшого виробника комп'ютерної техніки, компанію D-Link.

"Нарахували, як могли, щоб ми побільше заплатили, – каже Вадим Погорєлов, голова представництва D-Link в Україні. – Втім, сьогодні у податкової інтерес є до всіх, і IТ-галузь не виняток".

Німецький політолог Олександр Рар пояснює, що заплановані штрафи – це атавізм радянської економіки, а виконання подібних планів завжди провокуватиме податківців посилювати тиск на бізнес

Німецький політолог Олександр Рар пояснює, що заплановані штрафи – це атавізм радянської економіки, а виконання подібних планів завжди провокуватиме податківців посилювати тиск на бізнес.

Колега Рара з Грузії, перший заступник міністра економіки Вахтанг Лежава, згадує, що колись подібна практика існувала і в його країні, але була скасована. Зібрані штрафи йдуть у спецфонд і ніяк не впливають на дохідну частину бюджету, а отже гнатися за виконанням плану не потрібно.

"Сподіваюся, Україна коли-небудь зробить так само, щоб у ринковій економіці не було ніякого Держплану", – каже Лежава Корреспонденту.

Нестерпна важкість буття

Податковому тиску на бізнес сприяє туманне національне фіскальне законодавство. За ступенем складності адміністрування податків Україна в щорічному рейтингу Світового банку міцно закріпилася в трійці найбільш відсталих економік. Гірше справи йдуть тільки в Республіці Конго і Венесуелі.

Податковому тиску на бізнес сприяє туманне національне фіскальне законодавство. За ступенем складності адміністрування податків Україна в щорічному рейтингу Світового банку міцно закріпилася в трійці найбільш відсталих економік

Експерти банку підрахували, що український бізнес у тій або іншій формі сплачує 135 різних податків. У країнах Євросоюзу кількість податків не перевищує десяти, в Гонконзі, у найбільш вільній економіці світу, бізнес платить лише три види податків.

Втім, зазначає співголова комітету з питань оподаткування Американської торгової палати в Україні та партнер податкового та юридичного відділу аудиторської компанії PricewaterhouseCoopers України В'ячеслав Власов, головне питання для бізнесу навіть не в скороченні кількості податків, а в простоті їхньої сплати.

Експерт упевнений: якби декларація з податку на прибуток подавалася не кожен квартал, а, наприклад, раз на рік, це полегшило б життя бізнесу і не зашкодило податківцям. Крім того, важливо, щоб інспекції допомагали підприємцям виходити із заплутаних лабіринтів законодавства, а не тероризували штрафами за кожен вигаданий або реальний прокол.

Якби декларація з податку на прибуток подавалася не кожен квартал, а, наприклад, раз на рік, це полегшило б життя бізнесу і не зашкодило податківцям. Крім того,
важливо, щоб інспекції допомагали підприємцям виходити із заплутаних лабіринтів законодавства, а не тероризували штрафами

У своїй тріумфальній промові перед підлеглими голова ДПАУ попросив їх бути більш чуйними до потреб бізнесменів, більш відкритими. Потім Клименко додав:

"Парадоксально, але поки що підприємцям простіше достукатися до мене, до глави уряду, до Президента, ніж до керівника своєї податкової. Хіба це не нонсенс?".

Чи лукавить керівник 60-тисячної армії податківців? Чи перекладає відповідальність на нижчих або щиро непокоїться за репутацію відомства? Питання відкрите.

"Через таку податкову політику у нас зараз фактично стоїть питання про доцільність подальшої присутності в Україні – аж до закриття представництва та переведення персоналу в штат російського або празького офісів, – продовжує Поздняков. – Але, сподіваюся, до цього не дійде".

Хоча підприємці обіцяють, що не здадуться без бою. Вадим Медведєв, юрист юридичної фірми Ulysses, що спеціалізується на захисті бізнесу від претензій податкової, зазначає, що українці активніше, ніж раніше, подають до суду на інспекторів і відстоюють свої права в залі суду.

У Позднякова вже є перша перемога – його протест проти висновків податкової перевірки змусив ДПАУ піти на повторну перевірку, яку IDC зустріне вже у повній готовності. Незважаючи на тривалі судові тяжби, відстояли свої права й у представництві компанії D-Link, де інспектори, як і у випадку з IDC, після чергової перевірки подали величезний рахунок на доплату податків.

Справжніми рекордсменами в судовій війні з податківцями заслужено стали українські ювеліри, які, за даними Видолоба, за місяць зуміли виграти справи
проти інспекторів в 17 областях країни

Справжніми рекордсменами в судовій війні з податківцями заслужено стали українські ювеліри, які, за даними Видолоба, за місяць зуміли виграти справи проти інспекторів в 17 областях країни, чим відстояли своє право на єдиний податок, а отже зберегли більше половини прибутку.

Кужель називає такий судовий ентузіазм свідченням того, що підприємці в Україні стають окремим класом, який хоче і, головне, може змінити ситуацію навіть за таких умов.

"Зараз підприємець вже не той заляканий човниковий комерсант 1990-х. Більшість із сучасних бізнесменів розуміють, що виживуть вони, тільки розмовляючи з державою однією мовою, і сьогодні це суди, – каже Кужель. – Іншої мови наші фіскали поки що не розуміють".

Його боротьба

Голова Державної податкової адміністрації України Олександр Клименко не мав можливості зустрітися з Корреспондентом, але мав бажання відобразити свою позицію щодо тиску фіскальних служб на бізнес. Вихід був знайдений досить швидко. На письмові запитання начальник українських митарів відповів у такому ж епістолярному жанрі. Сухо, але змістовно.

- У ряді регіонів України податкова служба влаштовує тотальні збори, примушуючи підприємців платити штрафи, навіть якщо причин для таких санкцій немає. Все це проходить під девізом "протокол не може бути порожнім". Як реагує керівництво Податкової адміністрації на такі випадки?

- Один з базових принципів нашої нової ідеології – принцип невтручання у діяльність чесного платника податків. В ідеальному варіанті це означає, що бізнесмен бачить інспектора раз у житті – коли реєструє своє підприємство. Разом з тим ми зобов'язані контролювати виконання податкового законодавства, виявляти факти ухилення від оподаткування та змушувати порушників компенсувати державі збитки. Щоб не турбувати чесних підприємців, ми вивчаємо тільки ті підприємства, які мають ризики несплати податків. Методика оцінки ризиків та відбору кандидатів на перевірку докладно викладена у відомчих документах. У них немає жодного слова про те, що "протокол не може бути порожнім". Якщо підприємець таке чує від інспектора, це означає тільки одне: співробітник служби намагається підмінити професіоналізм банальним адміністративним тиском. Якщо підприємець не згоден з результатами перевірки та накладеними санкціями, у нього є можливості для оскарження. Я зі свого боку готовий ініціювати службове розслідування і покарати тих, хто тисне на платників податків.

- Деякі працівники ДПАУ у приватній бесіді кажуть, що тиснути на бізнес їх змушують наказами згори, тобто з головного офісу відомства. Чи існують подібні накази – наприклад, щодо посилення роботи або з іншим подібним формулюванням?

- Ніхто, навіть я, не може показати пальцем на першого-ліпшого бізнесмена і наказати перевірити його або заблокувати рахунки. Немає жодних підстав говорити про посилення тиску на бізнес. З центрального апарату, де узгоджуються робочі плани, постійно надходять сигнали про зниження тиску на бізнес.

До плану графіка проведення документальних перевірок на 2011 рік було включено 12,2 тис. суб'єктів господарювання, що на 11,1 тис., або на 48%, менше, ніж у 2010 році (23,3 тис.). У 2012-му планується перевірити не більше 8 тис. платників [податків].

- Союз ювелірів України повідомляє, що законодавство не забороняє їм бути платниками єдиного податку, але ДПАУ своїми внутрішніми наказами заперечує це право учасників ювелірного ринку. У приватних бесідах учасники ювелірного ринку говорять, що таким чином ДПАУ допомагає синові Президента Віктора Януковича, який інвестував в Київський ювелірний завод, залишитися монополістом на роздрібному ринку ювелірних виробів. До вас зверталися з подібними проханнями з боку президентського оточення?

- Ювеліри на даний момент не мають права бути платниками єдиного податку. Є види діяльності, де використовувати спрощені системи оподаткування заборонено. Одним з них поки що є видобуток, виробництво і реалізація дорогоцінних металів і каменів. Дійсно, ювеліри висловили невдоволення. 25 травня парламент проголосував за проект змін до Податкового кодексу. Після того як закон буде підписаний главою держави і набуде чинності, ювеліри матимуть можливість використовувати спрощену систему оподаткування.

- Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко каже, що Україна посіла перше місце в світі за кількістю податків і це дуже заважає розвитку бізнесу. Як ви думаєте, що потрібно робити з нинішньою податковою системою? Або нічого не робити?

- Не зовсім так. Насправді мова йде про кількість податкових платежів. Саме кількість платежів враховується в міжнародних рейтингах, і в Україні цей показник дійсно дуже високий. Це потрібно змінювати. І це вже змінюється. По-перше, Податковий кодекс значно скоротив число податків. По-друге, ми зі свого боку вдосконалимо процедури адміністрування. Наприклад, Україна – одна з небагатьох країн, де необхідні для складання звітів комп'ютерні програми надаються безкоштовно. Необхідний софт можна просто завантажити з офіційного сервера ДПАУ. Істотно "модернізується" малий бізнес. За нашими прогнозами, вже в недалекому майбутньому понад 90% підприємців будуть користуватися електронною звітністю.

- Скільки податків зібрала ДПАУ в минулому році і скільки планує зібрати в поточному? З якого року був взятий курс на підвищення обсягу зібраних податків і за рахунок чого цей обсяг зростає?

- У 2011 році до зведеного бюджету України сплачено 266,4 млрд грн. платежів, які контролюються податковими органами, це на 60 млрд грн. більше, ніж у 2010-му. Коли ми говоримо про збільшення зборів, нас звинувачують в тому, що ми обмежуємо бізнес. Насправді це наслідки ліквідації напрацьованих раніше схем ухилення від оподаткування. У 2012 році планове завдання Державної податкової служби зі збору платежів до зведеного бюджету – 307,4 млрд грн., що на 41 млрд грн. перевищує рівень минулого року.

- Чому серед підприємців таке різко негативне ставлення до податківців? Що змінилося після того, як ДПАУ очолили ви?

- Різко негативним ставлення було, коли підприємці стояли на Майдані. Сьогодні це ставлення скептичне, часто критичне, але конструктивне. Однак ми досягли того, що наявні розбіжності обговорюються в цивілізованому форматі. Бізнес отримав можливість виказати свою точку зору і бути почутим – ось що важливо.

***

Цей матеріал опубліковано в № 21 журналу Корреспондент від 1 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.