Вітчизняна залізниця взяла курс на модернізацію – українці тепер мчать на південнокорейських Huyndai і чеських Skoda з небувалою для країни швидкістю 160 км / год. Європа тягнеться рівно вдвічі швидше, пише Кароліна Тимків у №21 журналу Корреспондент від 1 червня 2012 року.
У шеф-редактора журналу Maxim Сергія Рибіка поїздка
першим класом на новому швидкісному поїзді Huyndai Rotem з Харкова до Києва
залишила неприємний осад. Рибік розповідає, що йому подали ледь теплий чай,
причому лише після третього нагадування, туалет у вагоні не працював, так само
як і Wi-Fi разом з розеткою біля сидіння.
"418 грн. за квиток, де багато чого не працює, а тільки
їде, – неправильно", – стримано зауважує Рибік.
Таким був старт швидкісного руху в країні, який
Укрзалізниця почала напередодні Євро-2012 між містами, що приймають чемпіонат.
Huyndai, а також двоповерхові Skoda Vagonka, що
розвивають швидкість 160 км/год і з недавнього часу курсують між столицею,
Донецьком, Львовом, Харковом, Дніпропетровськом та іншими містами, стали
початком модернізації залізниці, яка не бачила її останні 20 років, заявив
Борис Колесніков, віце-прем'єр-міністр інфраструктури. До останнього часу
поїзди в Україні швидкість понад 120 км/год не розвивали.
Однак модернізація і в тому числі швидкість коштують
чималих грошей: за шість потягів Huyndai залізничне відомство заплатило $ 174
млн, а за два поїзди Skodа – 40 млн євро.
На них від Києва до Львова, наприклад, можна домчати за 5
годин замість звичайних 11 на нічному поїзді. Приблизно в тих самих пропорціях
скоротився час шляху зі столиці до Донецька. Втім, Hyundai лише на
годину-півтори випереджає, наприклад, київський експрес, який ходить з 2006
року на львівському напрямі.
Хоча експерти вважають появу перших швидкісних поїздів хай і невеликим, але кроком вперед, до західноєвропейських швидкостей Україні поки що далеко
І хоча експерти вважають появу перших швидкісних поїздів
хай і невеликим, але кроком вперед, до західноєвропейських швидкостей Україні
поки що далеко.
"У Західній Європі швидкісним вважається рух 200 км/год,
а високошвидкісним – понад 250 км/год", – каже Антон Кравченко, заступник
директора Центру політичного і економічного аналізу.
Водночас українські залізниці возять четверту частину
населення країни (27%), і для частини співвітчизників є безальтернативним видом
пересування. Сергій Вовк, директор Центру транспортних стратегій, залізничні
переваги українців пояснює поганою якістю автомобільних доріг, високою вартістю
авіаквитків і низькою платоспроможністю співгромадян.
Рейс не для всіх
29-річна Юлія Воловська, старший стюард нового
швидкісного поїзда Huyndai Rotem, зустрічає пасажирів у новенькій червоній
формі і з планшетом Sаmsung, за яким серед інших даних визначає кількість пасажирів
у вагоні.
"Жовтий колір означає, що місця продані, а зелений –
вільні", - пояснює Воловська Корреспонденту.
Серед інших новинок – скляні двері між вагонами, що автоматично
розсуваються, а також вакуумний – як у літаку – туалет.
В іншому салон "корейця" нагадує менш швидкісні вітчизняні
експреси, що видають лише 120 км / год і
курсують між Києвом, Львовом, Харковом і Дніпропетровськом. Ті самі сині крісла
зі світлими підлокітниками, блакитні доріжки та монітори, на яких вказана
швидкість поїзда. Та й шумоізоляцією імпортний поїзд не відрізняється від
вітчизняного.
Хоча Андрій Грабовицький, машиніст Huyndai Rotem, впевнений,
що український потяг абсолютно не можна порівнювати з південнокорейським:
мовляв, "кореєць" простіший в управлінні, а кабіна машиністів більш комфортна.
Пасажири стосовно нового учасника вітчизняного залізничного руху налаштовані куди більш критично: найбільші нарікання викликають ціни проїзду на нових
потягах, а також їхній розклад – "корейці" і"чехи" не ходять у нічний час
Зате пасажири стосовно нового учасника вітчизняного
залізничного руху налаштовані куди більш критично: найбільші нарікання
викликають ціни проїзду на нових потягах, а також їхній розклад – "корейці" і
"чехи" не ходять у нічний час.
В авторів модернізації залізниці свої аргументи: за
їхніми словами, нові поїзди в першу чергу розраховані на ділових людей, які
цінують час. Однак Маріян Блавацький, юрист зі Львова, відправлення Huyndai зі
Львова о сьомій ранку і прибуття до Києва опівдні вважає незручним. Він часто
буває в столиці по роботі, і в цьому випадку йому не вистачає часу на вирішення
багатьох ділових питань, у той час як приїжджаючи звичайним нічним поїздом рано
вранці, він усе встигав.
"З таким розкладом доведеться ночувати в готелі. А це
додаткові витрати", – пояснює Блавацький.
Ціну квитків називають головною ахіллесовою п'ятою модернізації: у другому класі вартість проїзду з Києва до Львова в нових швидкісних поїздах на 30% вища, ніж у купе звичайного нічного поїзда, і втричі,ніж місце в столичному експресі
Ціну квитків називають головною ахіллесовою п'ятою
модернізації: у другому класі вартість проїзду з Києва до Львова в нових
швидкісних поїздах на 30% вища, ніж у купе звичайного нічного поїзда, і втричі,
ніж місце в столичному експресі. Так, квиток у другому класі Huyndai в цьому
напрямку коштує 307 грн., а в столичному експресі – 97 грн. Щоправда, уряд
обіцяє врятувати ситуацію – до середини липня скасувати ПДВ у сфері швидкісного
руху і тим самим знизити ціни на 20%.
Цього чекає 35-річна киянка Ірина Ярова. Вона по кілька
разів на місяць їздить до родичів у Донецьк і радіє, що тепер зможе добиратися
до них на Huyndai вдвічі швидше. "400 грн. в один кінець таки дорогувато",
– водночас говорить Ярова.
Проте Укрзалізниця вже рапортує про попит на нові потяги –
на добу вона реалізовує 1,5 тис. квитків, і сьогодні наповнюваність Huyndai
становить 30%. Для порівняння: столичний експрес, який ходить за маршрутом Київ
– Львів – Київ, заповнюється на 70%.
"Ми задоволені наповнюваністю поїздів. Але надалі
плануємо продавати по 10 тис. квитків щодня", – припускає Володимир Козак,
голова Укрзалiзницi.
Поїзди-літаки
Перш ніж запустити корейські і чеські поїзди по вітчизняній
залізниці, Укрзалiзниця провела капітальний та косметичний ремонт 390 км
шляхів. І навіть після цих робіт, на думку Петра Дранівского, голови Львівської
профспілки залізничників, полотно готове до руху швидкісних поїздів лише на
50%.
Виходячи з цього, експерт прогнозує швидке зношування і в
підсумку часті поломки нової техніки. Колесніков, зі свого боку, запевняє, що
корейська компанія із самого початку робила поїзди з урахуванням українських
реалій, гарантувавши їм термін експлуатації більше 20 років.
Ще один аргумент супротивників нововведення: нічим не
гірші були б настільки ж швидкісні поїзди виробництва Крюківського
вагонобудівного заводу в Кременчуці. До того ж ціна одного такого поїзда $ 26
млн – на $ 3,5 млн нижче, ніж південнокорейського.
Однак кременчуцький завод, за словами Колеснікова, не міг
забезпечити виробництво потрібної кількості поїздів в стислі терміни, тоді як
корейці впоралися із замовленням протягом півтора років. Надалі ж для більш
швидкого пересування, за словами чиновника, в Україні необхідно будувати
абсолютно нове полотно із шумоізоляцією.
Сьогодні Укразалiзніця обслуговує понад чверть населення країни – 27%. Тим часом, західноєвропейські компанії, що володіють швидкісними лініями, обслуговують близько 7-10% своїх співгромадян й тому активно і системно борються за пасажирів
Сьогодні Укразалiзніця обслуговує понад чверть населення
країни – 27% співвітчизників вважають за краще пересуватися не на літаках або
автомобілях, а саме на потягах. Тим часом, західноєвропейські компанії, що
володіють швидкісними лініями, обслуговують близько 7-10% своїх співгромадян й
тому активно і системно борються за пасажирів зі своїми головними конкурентами –
авіаперевізниками й автотранспортом, розвивають швидкісне сполучення і
модернізують під нього дорожнє полотно.
Сьогодні поїзди типів Intercity і Intercity +, що
курсують по Європі, розвивають 200-250 км / год і долають сотні кілометрів за
кілька годин. Так, британський поїзд Eurostar 500 км від Лондона до Парижа проїжджає
лише за дві з половиною години. Ще більшою швидкістю можуть похвалитися
південнокорейські швидкісні поїзди, які розганяються до 400 км / год.
Рекордсмени в цій гонці курсують по Японії – вони
розганяються до 580 км / год і їздять на монорейках з електромагнітним
полем."Швидкісні потяги в Європі – це дійсно швидкий спосіб пересування", –
стверджує український мандрівник Олександр Чебан, який побував в Австрії,
Німеччині, Франції, Бельгії, Голландії, Великобританії та Китаї.
За його словами, з урахуванням часу на дорогу до аеропорту
і назад тамтешні залізниці без зусиль переманюють пасажирів у цивільної
авіації.
Крім того, якщо квитки на потяг купувати заздалегідь, то
в багатьох країнах ЄС діють суттєві знижки, зазначають експерти. "В Англії,
Франції, Німеччині буває до 70%", – розповідає Орест Білоус, співзасновник
компанії з планування бюджетних подорожей Makemytrip.
Так, звичайна вартість квитка на поїзд Eurostar рейсом
Лондон – Париж зі швидкістю 250 км / год за відстані 500 км в переведенні на
українську валюту складає 900 грн., а зі знижкою – 400 грн. За ті самі гроші ту
саму дистанцію долає Hyundai за маршрутом Київ – Харків. З тією лише різницею,
що вітчизняний потяг іде вдвічі повільніше, а середня зарплата в Україну
істотно нижче британської.
Втім, із введенням нового транспорту експерти все ж очікують
позитивних змін. Вовк упевнений, що південнокорейські експреси відкусять певну частку
транспортного ринку в авіакомпаній.
Так, середня вартість авіаквитка на рейс Київ – Харків сягає
1,2 тис. грн., а весь шлях з урахуванням реєстрації та шляху з аеропорту і в
аеропорт становить чотири години. В цьому випадку поїздка на Hyundai – за вартості
проїзду в 273-422 грн. і чотирьох з половиною годинах у дорозі – виявляється
вигіднішою.
Колесніков обіцяє допомогти "корейцям" в їхній боротьбі за пасажирів – наприклад, розробити для постійних клієнтів спеціальні програми лояльності, а також поступово скорочувати час шляху
Крім того, Колесніков обіцяє допомогти "корейцям" в їхній
боротьбі за пасажирів – наприклад, розробити для постійних клієнтів спеціальні
програми лояльності, а також поступово скорочувати час шляху за рахунок
поліпшення якості доріг.
"Ми плануємо, що з часом до Львова можна буде доїжджати
не за 5 годин, а на 30 хвилин раніше, – сподівається віце-прем'єр. – Ми будемо
битися за кожного пасажира".
Схема руху швидкісних поїздів по Україні
Номер
|
Напрям
|
Відправлення
|
Відстань
|
Час у дорозі
|
Рух поїздів Hyundai
|
№ 169
|
Київ — Львів
|
18:20
|
572 км
|
04 год. 55 хв.
|
№ 170
|
Львів — Київ
|
07:00
|
№ 164
№ 156
|
Київ — Харків
|
18:15
06:15
|
788 км
|
04 год. 30-40 хв.
|
№ 161
№ 155
|
Харків — Київ
|
06:50
18:44
|
№ 152
№ 154
|
Київ — Донецьк
|
16:45
06:05
|
747 км
|
06 год. 40-55 хв.
|
№ 153
№ 151
|
Донецьк — Київ
|
16:55
05:55
|
Планується запуск Hyundai
|
|
Київ — Дніпропетровськ
|
|
446 км
|
05 год. 10 хв.
|
|
Дніпропетровськ — Київ
|
|
|
Київ — Одеса
|
|
475 км
|
06 год. 00 хв.
|
|
Одеса — Київ
|
|
Рух поїздів Skoda
|
№ 170
|
Дніпропетровськ — Донецьк
|
09:50
|
257 км
|
02 год. 56 хв.
|
№ 169
|
Донецьк — Дніпропетровськ
|
15:55
|
02 год. 54 хв.
|
№ 160
|
Дніпропетровськ — Харків
|
19:30
|
228 км
|
03 год. 20 хв.
|
№ 159
|
Харків — Дніпропетровськ
|
06:05
|
03 год. 06 хв.
|
№ 175
|
Донецьк — Маріуполь
|
10:48
|
117 км
|
01 год. 45 хв.
|
№ 176
|
Маріуполь-Донецьк
|
13:33
|
01 год. 52 хв.
|
№ 158
|
Донецьк — Харків
|
20:15
|
296 км
|
03 год. 44 хв.
|
№ 157
|
Харків — Донецьк
|
06:25
|
03 год. 53 хв.
|
№ 172
|
Донецьк — Луганськ
|
13:11
|
152 км
|
02 год. 30 хв.
|
№ 172
|
Луганськ — Донецьк
|
17:15
|
Вартість квитків на нові швидкісні поїзди в кілька разів вища, ніж на потяги звичайного сполучення
Skoda
Напрям
|
Вартість квитка, перший клас, грн.
|
Вартість квитка, другий клас, грн.
|
Донецьк — Маріуполь
|
102,4
|
58,6
|
Донецьк — Луганськ
|
105,7
|
60,6
|
Донецьк — Дніпропетровськ
|
126,8
|
72,5
|
Дніпропетровськ — Харків
|
126,8
|
72,5
|
Харків — Донецьк
|
137,9
|
78,4
|
Hyundai
Напрям
|
Вартість квитка,
перший клас, грн.
|
Вартість квитка, другий клас, грн.
|
Київ — Харків
|
422,0
|
273,0
|
Київ — Львів
|
470,0
|
305,0
|
Київ — Донецьк
|
559,0
|
364,0
|
Київ — Дніпропетровськ
|
470,0
|
305,0
|
Київ — Одеса
|
520,0
|
340,0
|
Дані
Укрзалізниці
***
Цей матеріал опубліковано в № 21 журналу Корреспондент від 1 червня 2012 року.Передрук публікацій журналу Кореспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.