Столичний лікар зібрала найбільшу в країні колекцію ікон, а потім побудувала навколо неї замок і парк, які менш ніж за рік відвідали понад 10 тис. туристів з України та Європи, пише Ірина Ілюшина у № 26 журналу Корреспондент від 6 липня 2012 року.
Ще 5 років тому
заїжджий турист побачив би на цьому місці болото та гори сміття, а також
напіврозвалений старий млин – стіни без даху, вікон і перекриттів, усередині
яких мешкали лише кажани та павуки. Саме такою 5 років тому придбала
ділянку в Радомишлі Житомирської області столичний лікар Ольга Богомолець,
підшукуючи місце для свого немаленького – 5 тис. примірників – зібрання
народних ікон.
Те, що вона тоді
побачила, спочатку могло хіба що налякати, і зараз доктор зізнається, що якби
покладалася на якісь розрахунки, проекти або бізнес-плани, то, мабуть, не
купила б ці руїни.
"Я приїхала
ввечері, господар був з ліхтариком – тут не було ні світла, ні каналізації,
нічого. Величезна купа сміття, павутиння – я йшла і руками все розгрібала.
Дороги не було, лише болото, адже поруч розташоване русло річки – будова майже завжди
підтоплювалася. Незважаючи на все це, відчувалась чітка енергетика, що саме тут повинен
бути музей [ікон]", – згадує Богомолець.
У вересні 2011 року історико-культурний комплекс Замок Радомисль був відкритий для гостей
Спочатку за
допомогою підвід з кіньми, оскільки дороги там не було, з ділянки вивезли
сміття – за роки стихійного звалища його накопичилося близько 60 т. Потім – 5
років будівництва та впорядкування прилеглої території.
У вересні 2011 року
історико-культурний комплекс Замок Радомисль був відкритий для гостей. Це
величезний парк з кованими лавками та кам'яними скульптурами, штучними островами,
з'єднаними невеликими місточками, а в центрі – замок з червоної цегли, на високій
башті якого майорить український прапор і періодично дзвонить дзвін.
Всередині –
старовинні інтер'єри, концертний зал, трапезна, кілька кімнат для гостей і
власне те, заради чого все створено, – Музей української домашньої ікони та
старожитностей. Тут таки розташувалася і Папірня – колись у цьому приміщенні
працювала одна з найстаріших у Східній Європі фабрик з виготовлення паперу,
заснована ченцями Києво-Печерської лаври.
Навесні 2012 року
Рада з туризму та курортів включила Замок Радомисль до рейтингу 100 найкращих
готелів України, хоча, строго кажучи, готелю як такого там немає, лише кілька
гостьових кімнат, облаштованих у старовинному стилі, і номер-люкс для молодят –
у замку полюбляють святкувати весілля.
Рада Європи внесла комплекс до туристичного маршруту Via Regia
(Шлях королів), який проходить через 8 країн і 100 міст та шлях, яким у Середньовіччя їздили королівські посольства і проходили торгові шляхи
Крім того, Рада
Європи внесла комплекс до туристичного маршруту Via Regia (Шлях королів), який
проходить через 8 країн і 100 міст та шлях, яким у Середньовіччя їздили
королівські посольства і проходили торгові шляхи. В Україні Via Regia пролягає
через 5 областей і кілька міст, найбільше з них – Київ.
За словами доктора
мистецтвознавства, професора Дмитра Степовика, в Україні найрозвиненіший
народний іконопис серед православних країн, а у пані Богомолець – найбільша з
відомих йому колекцій ікон в Україні.
Від болота до замку
Свою колекцію
Богомолець збирає багато років, скуповуючи ікони на барахолках, у новоспечених молодих
спадкоємців, що так охоче позбавляються від "мотлоху" або ж літніх людей, які
хочуть віддати домашню реліквію у хороші руки. Серед її знахідок – роботи
народних майстрів з усіх регіонів України, образи на дереві, полотні, склі та
металі XVI-XX століть.
Найдешевша ікона коштувала 1 грн., найдорожчі – 100-200 грн., а на їхнє відновлення довелося витратити в декілька разів більше
Є ікони, прострілені
кулями, обпалені або такі, з яких робили домашнє начиння – скрині, наприклад. Усе
це – наслідки комуністичної боротьби з релігією. Найдешевша ікона коштувала 1
грн., найдорожчі – 100-200 грн., а на їхнє відновлення довелося витратити в декілька
разів більше.
На придбання
будівлі для майбутнього музею Богомолець витратила кілька десятків тисяч
доларів, на приведення його до ладу і будівництво комплексу – в рази більше,
але скільки саме, вона не підраховувала.
"[Вклала] не так
багато, як здається. Все будувалося і продовжує будуватися в залежності від
того, чи є гроші. Є певна сума – можемо дозволити собі зробити щось", – пояснює
Богомолець-довгобуд.
Гроші надходять від
її власного бізнесу – Інституту дерматокосметології доктора Богомолець. Ціни
там досить високі, звичайний огляд лікаря – 250-450 грн. в залежності від його
кваліфікації. Але на себе бізнес-леді витрачає мало – за її словами, у неї
немає ні коштовностей, ні дорогого одягу, а побут її аскетичний.
Ольга Богомолець: Я вважаю, що розкіш – це отрута для душі. У мене немає заощаджень – я не вважаю, що треба щось залишати дітям. Їм треба дати гарну освіту і любов, а все інше вони отримають самостійно. Якщо у людини надлишок грошей, треба думати, як їх правильно повертати і куди вкладати, щоб щось зробити
"Я вважаю, що
розкіш – це отрута для душі. У мене немає заощаджень – я не вважаю, що треба
щось залишати дітям. Їм треба дати гарну освіту і любов, а все інше вони
отримають самостійно. Якщо у людини надлишок грошей, треба думати, як їх
правильно повертати і куди вкладати, щоб щось зробити, змінити [життя навколо]",
– ділиться доктор своєю життєвою філософією.
Власне, вона хотіла
дати можливість широкому колу українців побачити ікони, які колись стояли в
будинках звичайних людей на території всієї країни. І все те, що гості Замку Радомисль
бачать навколо, замислювалося заради залучення їх до музею ікон. Вартість
квитка складає 40 грн., пільгового – 20 грн.
"Адже музей потрібен
не тільки для того, щоб зберігати історію, а й для того, щоб віддавати її
людям", – так пояснює Богомолець досить невисоку вартість вхідних квитків.
Ввести музей до
рекреаційного комплексу цілком логічно, відзначають експерти: у всьому світі
музеї існують на дотації. Навіть знамениті Лувр і Прадо, розповідає
Корреспонденту член правління Українського центру музейної справи Владислав
Піоро, живуть не стільки за рахунок продажу квитків, скільки на держкошти, а
також кошти меценатів і спонсорів.
Основні статті
витрат: зарплата працівникам, охорона, дослідницька діяльність, реставрація та
поповнення експозиції. Наприклад, реставрація однієї ікони коштує близько 1 тис.
грн. А якщо музей приватний, навіть звичайні комунальні платежі перетворюються
на фінансове ярмо. "Ми платимо за світло стільки ж, скільки розташований
неподалік пивзавод", – зітхає Богомолець.
Піоро вважає, що
вороже стосовно питання приватних музеїв законодавство відлякує власників
колекцій від реєстрації їх і перетворення у приватні музеї, яких у країні зараз
одиниці.
Романтика
Середньовіччя
Український режисер
Сергій Проскурня із задоволенням згадує свої відвідини Замку Радомисль: легко
добиратися – зараз у багатьох є власний транспорт, а якщо ні, туди курсують
рейсові автобуси. Ландшафтний парк, музей, концертний зал – за його словами,
там можна проводити концерти камерної музики або фестивалі, в тому числі в
середньовічному стилі.
"Романтика цих
палаців, фортець, замків – це саме те, що цікавить молодь, яка у вихідні дні
хоче кудись поїхати", – упевнений Проскурня, який сам займався організацією
подібних заходів.
У Богомолець вже є чіткі плани з розвитку комплексу. Для юних відвідувачів вона планує ввести екскурсії парком, де живуть бобри, видри та норки. Для дітей
старшого віку – спеціалізовані екскурсії музеєм ікон
У Богомолець вже є
чіткі плани з розвитку комплексу. Для юних відвідувачів вона планує ввести
екскурсії парком, де живуть бобри, видри та норки. Для дітей старшого віку –
спеціалізовані екскурсії музеєм ікон. Як запевняє господиня колекції, у неї, на
відміну від інших музеїв, експонати можна навіть чіпати руками – їхнє
призначення саме в тому, щоб зробити мистецтво ближчим до людей.
Крім того, в замку
проводять конференції та концерти, благо акустика у концертному залі унікальна.
А для популяризації комплексу за кордоном у наступному році Богомолець запускає
дві міжнародні стипендії для іноземних вчених, які приїдуть описувати і
досліджувати українську народну ікону.
Ще один проект,
який уже розпочався – Замок Радомисль очима художників світу. "До нас
приїжджають на пленер художники. Вони проживають та харчуються тут безкоштовно, залишаючи нам полотна як плату за послуги. Вже є заявки від італійських, іспанських, російських
художників. Через 5 років буде абсолютно унікальний альбом", – наголошує
Богомолець.
Нещодавно комплекс зустрів десятитисячного відвідувача – непоганий результат для
9 місяців роботи. Якщо він буде розвиватися нинішніми темпами, розповідає господиня, вже цього року вийде на повну самооплату
Нещодавно комплекс зустрів
десятитисячного відвідувача – непоганий результат для 9 місяців роботи. Якщо
він буде розвиватися нинішніми темпами, розповідає господиня, вже цього року
вийде на повну самооплату – те, заради чого вона так натхненно працювала.
Проскурня
впевнений: Замок Радомисль міг би стати прикладом іншим бізнесменам. Адже зберігати
палаци та замки за державний рахунок у багатьох не виходить, то ж оренда
приватною особою на тривалий термін могла б стати порятунком для багатьох напівзруйнованих
пам'яток історії та архітектури.
"Якщо розкрутити ці
бренди [знамениті замки, фортеці та палаци], культурний туризм стане реальною
перспективою для України", – зазначає режисер.
Слідами королів
Радомишль включено у туристичний маршрут Ради Європи, що відроджує найдавніший сухопутний шлях Via Regia, яким їздили королівські посольства Східної та Західної Європи
Маршрут Via Regia (Королівська дорога)
Протяжність: 4.500 км
Кількість країн: 8
Кількість міст: близько 100
Сантьяго-де-Компостела (Іспанія)
Столицю Галіції називають християнської Меккою і третьою після Єрусалима і Рима святинею католицького світу. Головна мета паломників і туристів – мощі апостола Якова, небесного покровителя Іспанії, які зберігаються в закладеному в XI столітті соборі
Памплона (Іспанія)
Одне з найдавніших міст країни, засноване римлянами в 70-х роках до н. е. Розквіт Памплони припав на Середньовіччя: вдале розташування на шляху до Сантьяго-де-Кампостели сприяло притоку паломників і капіталу. Головна перлина міста – грандіозний собор XVI століття
Тур (Франція)
У XV-XVI століттях був центром шовкопрядильної промисловості. Тут влаштовували свої резиденції французькі королі, тут таки розташований важливий паломницький пункт – базиліка Святого Мартіна, де зберігаються мощі Мартіна Турського, єпископа й історика першої династії французьких королів Меровінгів
Реймс (Франція)
Його називають містом королів: з V століття і протягом десяти століть більшість французьких монархів коронувалися саме тут. Реймс вирізняється неймовірною концентрацією архітектурних пам'яток, головний серед них – собор Богоматері XIII століття
Кельн (Німеччина)
Це місто може похвалитися величезною кількістю архітектурних пишнот, головна з яких – собор Пресвятої Богородиці та Святого Петра, який почали будувати в XIII-XV століттях і продовжують досі. Храм займає третє місце серед найвищих церков світу
Франкфурт-на-Майні (Німеччина)
Фінансовий і транспортний центр сучасної Німеччини знаменитий також величним собором Святого Варфоломія, де починаючи з 1356 року обиралися королі Священної Римської імперії, а з 1562 по 1792 роки коронувалися імператори
Вроцлав (Польща)
Історичну столицю Сілезії прозвали польської Венецією: Вроцлав стоїть на берегах річки Одер і чотирьох її приток і налічує 117 мостів. У центрі міста, на Тумському острові, розташований готичний собор Святого Іаонна Хрестителя, а також найдавніша церква міста – костел Святого Егідія XIII століття
Краків (Польща)
У XIV-XVII століттях місто було столицею і аж до XVIII століття залишалося місцем коронації польських правителів. Найбільш популярний туристичний маршрут називається Королівська дорога і проходить через все Старе місто – цим шляхом монархи прибували до Кракова
Вільнюс (Литва)
У XIV столітті тут була заснована римо-католицька єпархія, у XVI влаштувався князь литовський Сигізмунд Старий, і до кінця XVIII століття місто було столицею Великого Князівства Литовського. Все це наклало відбиток на архітектуру – Старе місто складається зі світських і релігійних споруд у стилі пізньої готики
Брюгге (Бельгія)
У середні віки в місті концентрувалися незліченні багатства – вдале розташування на перетині сухопутних і морських торговельних шляхів сприяло економічному підйому міста. Хитромудра середньовічна архітектура збереглася до цього часу
Радомишль (Україна)
Уперше згадується в літописі 1150 року під назвою Мічеськ, пізніше – Мікгород. Це було укріплене древлянське місто, яке з двох сторін омивалося річками і завдяки вигідному розташуванню стало важливим стратегічним пунктом за часів Київської Русі
Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента
***
Цей матеріал опубліковано в № 26 журналу Корреспондент від 6 липня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.