Головна
 

Корреспондент: Дім усіх святих. Український лікар зібрала найбільшу колекцію ікон і відродила замок під музей для них

11 липня 2012, 13:38
0
128
Корреспондент: Дім усіх святих. Український лікар зібрала найбільшу колекцію ікон і відродила замок під музей для них
Фото: Надано прес-службою Ольги Богомолець
На відновлення замку знадобилося 5 років

Столичний лікар зібрала найбільшу в країні колекцію ікон, а потім побудувала навколо неї замок і парк, які менш ніж за рік відвідали понад 10 тис. туристів з України та Європи, пише Ірина Ілюшина у № 26 журналу Корреспондент від 6 липня 2012 року.

Ще 5 років тому заїжджий турист побачив би на цьому місці болото та гори сміття, а також напіврозвалений старий млин – стіни без даху, вікон і перекриттів, усередині яких мешкали лише кажани та павуки. Саме такою 5 років тому придбала ділянку в Радомишлі Житомирської області столичний лікар Ольга Богомолець, підшукуючи місце для свого немаленького – 5 тис. примірників – зібрання народних ікон.

Те, що вона тоді побачила, спочатку могло хіба що налякати, і зараз доктор зізнається, що якби покладалася на якісь розрахунки, проекти або бізнес-плани, то, мабуть, не купила б ці руїни.

"Я приїхала ввечері, господар був з ліхтариком – тут не було ні світла, ні каналізації, нічого. Величезна купа сміття, павутиння – я йшла і руками все розгрібала. Дороги не було, лише болото, адже поруч розташоване русло річки – будова майже завжди підтоплювалася. Незважаючи на все це, відчувалась чітка енергетика, що саме тут повинен бути музей [ікон]", – згадує Богомолець.

У вересні 2011 року історико-культурний комплекс Замок Радомисль був відкритий для гостей

Спочатку за допомогою підвід з кіньми, оскільки дороги там не було, з ділянки вивезли сміття – за роки стихійного звалища його накопичилося близько 60 т. Потім – 5 років будівництва та впорядкування прилеглої території.

У вересні 2011 року історико-культурний комплекс Замок Радомисль був відкритий для гостей. Це величезний парк з кованими лавками та кам'яними скульптурами, штучними островами, з'єднаними невеликими місточками, а в центрі – замок з червоної цегли, на високій башті якого майорить український прапор і періодично дзвонить дзвін.

Всередині – старовинні інтер'єри, концертний зал, трапезна, кілька кімнат для гостей і власне те, заради чого все створено, – Музей української домашньої ікони та старожитностей. Тут таки розташувалася і Папірня – колись у цьому приміщенні працювала одна з найстаріших у Східній Європі фабрик з виготовлення паперу, заснована ченцями Києво-Печерської лаври.

Навесні 2012 року Рада з туризму та курортів включила Замок Радомисль до рейтингу 100 найкращих готелів України, хоча, строго кажучи, готелю як такого там немає, лише кілька гостьових кімнат, облаштованих у старовинному стилі, і номер-люкс для молодят – у замку полюбляють святкувати весілля.

Рада Європи внесла комплекс до туристичного маршруту Via Regia
(Шлях королів), який проходить через 8 країн і 100 міст та шлях, яким у Середньовіччя їздили королівські посольства і проходили торгові шляхи

Крім того, Рада Європи внесла комплекс до туристичного маршруту Via Regia (Шлях королів), який проходить через 8 країн і 100 міст та шлях, яким у Середньовіччя їздили королівські посольства і проходили торгові шляхи. В Україні Via Regia пролягає через 5 областей і кілька міст, найбільше з них – Київ.

За словами доктора мистецтвознавства, професора Дмитра Степовика, в Україні найрозвиненіший народний іконопис серед православних країн, а у пані Богомолець – найбільша з відомих йому колекцій ікон в Україні.

Від болота до замку

Свою колекцію Богомолець збирає багато років, скуповуючи ікони на барахолках, у новоспечених молодих спадкоємців, що так охоче позбавляються від "мотлоху" або ж літніх людей, які хочуть віддати домашню реліквію у хороші руки. Серед її знахідок – роботи народних майстрів з усіх регіонів України, образи на дереві, полотні, склі та металі XVI-XX століть.

Найдешевша ікона коштувала 1 грн., найдорожчі – 100-200 грн., а на їхнє відновлення довелося витратити в декілька разів більше

Є ікони, прострілені кулями, обпалені або такі, з яких робили домашнє начиння – скрині, наприклад. Усе це – наслідки комуністичної боротьби з релігією. Найдешевша ікона коштувала 1 грн., найдорожчі – 100-200 грн., а на їхнє відновлення довелося витратити в декілька разів більше.

На придбання будівлі для майбутнього музею Богомолець витратила кілька десятків тисяч доларів, на приведення його до ладу і будівництво комплексу – в рази більше, але скільки саме, вона не підраховувала.

"[Вклала] не так багато, як здається. Все будувалося і продовжує будуватися в залежності від того, чи є гроші. Є певна сума – можемо дозволити собі зробити щось", – пояснює Богомолець-довгобуд.

Гроші надходять від її власного бізнесу – Інституту дерматокосметології доктора Богомолець. Ціни там досить високі, звичайний огляд лікаря – 250-450 грн. в залежності від його кваліфікації. Але на себе бізнес-леді витрачає мало – за її словами, у неї немає ні коштовностей, ні дорогого одягу, а побут її аскетичний.

Ольга Богомолець: Я вважаю, що розкіш – це отрута для душі. У мене немає заощаджень – я не вважаю, що треба щось залишати дітям. Їм треба дати гарну освіту і любов, а все інше вони отримають самостійно. Якщо у людини надлишок грошей, треба думати, як їх правильно повертати і куди вкладати, щоб щось зробити

"Я вважаю, що розкіш – це отрута для душі. У мене немає заощаджень – я не вважаю, що треба щось залишати дітям. Їм треба дати гарну освіту і любов, а все інше вони отримають самостійно. Якщо у людини надлишок грошей, треба думати, як їх правильно повертати і куди вкладати, щоб щось зробити, змінити [життя навколо]", – ділиться доктор своєю життєвою філософією.

Власне, вона хотіла дати можливість широкому колу українців побачити ікони, які колись стояли в будинках звичайних людей на території всієї країни. І все те, що гості Замку Радомисль бачать навколо, замислювалося заради залучення їх до музею ікон. Вартість квитка складає 40 грн., пільгового – 20 грн.

"Адже музей потрібен не тільки для того, щоб зберігати історію, а й для того, щоб віддавати її людям", – так пояснює Богомолець досить невисоку вартість вхідних квитків.

Ввести музей до рекреаційного комплексу цілком логічно, відзначають експерти: у всьому світі музеї існують на дотації. Навіть знамениті Лувр і Прадо, розповідає Корреспонденту член правління Українського центру музейної справи Владислав Піоро, живуть не стільки за рахунок продажу квитків, скільки на держкошти, а також кошти меценатів і спонсорів.

Основні статті витрат: зарплата працівникам, охорона, дослідницька діяльність, реставрація та поповнення експозиції. Наприклад, реставрація однієї ікони коштує близько 1 тис. грн. А якщо музей приватний, навіть звичайні комунальні платежі перетворюються на фінансове ярмо. "Ми платимо за світло стільки ж, скільки розташований неподалік пивзавод", – зітхає Богомолець.

Піоро вважає, що вороже стосовно питання приватних музеїв законодавство відлякує власників колекцій від реєстрації їх і перетворення у приватні музеї, яких у країні зараз одиниці.

Романтика Середньовіччя

Український режисер Сергій Проскурня із задоволенням згадує свої відвідини Замку Радомисль: легко добиратися – зараз у багатьох є власний транспорт, а якщо ні, туди курсують рейсові автобуси. Ландшафтний парк, музей, концертний зал – за його словами, там можна проводити концерти камерної музики або фестивалі, в тому числі в середньовічному стилі.

"Романтика цих палаців, фортець, замків – це саме те, що цікавить молодь, яка у вихідні дні хоче кудись поїхати", – упевнений Проскурня, який сам займався організацією подібних заходів.

У Богомолець вже є чіткі плани з розвитку комплексу. Для юних відвідувачів вона планує ввести екскурсії парком, де живуть бобри, видри та норки. Для дітей
старшого віку – спеціалізовані екскурсії музеєм ікон

У Богомолець вже є чіткі плани з розвитку комплексу. Для юних відвідувачів вона планує ввести екскурсії парком, де живуть бобри, видри та норки. Для дітей старшого віку – спеціалізовані екскурсії музеєм ікон. Як запевняє господиня колекції, у неї, на відміну від інших музеїв, експонати можна навіть чіпати руками – їхнє призначення саме в тому, щоб зробити мистецтво ближчим до людей.

Крім того, в замку проводять конференції та концерти, благо акустика у концертному залі унікальна. А для популяризації комплексу за кордоном у наступному році Богомолець запускає дві міжнародні стипендії для іноземних вчених, які приїдуть описувати і досліджувати українську народну ікону.

Ще один проект, який уже розпочався – Замок Радомисль очима художників світу. "До нас приїжджають на пленер художники. Вони проживають та харчуються тут безкоштовно, залишаючи нам полотна як плату за послуги. Вже є заявки від італійських, іспанських, російських художників. Через 5 років буде абсолютно унікальний альбом", – наголошує Богомолець.

Нещодавно комплекс зустрів десятитисячного відвідувача – непоганий результат для
9 місяців роботи. Якщо він буде розвиватися нинішніми темпами, розповідає господиня, вже цього року вийде на повну самооплату

 Нещодавно комплекс зустрів десятитисячного відвідувача – непоганий результат для 9 місяців роботи. Якщо він буде розвиватися нинішніми темпами, розповідає господиня, вже цього року вийде на повну самооплату – те, заради чого вона так натхненно працювала.

Проскурня впевнений: Замок Радомисль міг би стати прикладом іншим бізнесменам. Адже зберігати палаци та замки за державний рахунок у багатьох не виходить, то ж оренда приватною особою на тривалий термін могла б стати порятунком для багатьох напівзруйнованих пам'яток історії та архітектури.

"Якщо розкрутити ці бренди [знамениті замки, фортеці та палаци], культурний туризм стане реальною перспективою для України", – зазначає режисер.


Слідами королів

Радомишль включено у туристичний маршрут Ради Європи, що відроджує найдавніший сухопутний шлях Via Regia, яким їздили королівські посольства Східної та Західної Європи

Маршрут Via Regia (Королівська дорога)
Протяжність: 4.500 км
Кількість країн: 8
Кількість міст: близько 100

Сантьяго-де-Компостела (Іспанія)

Столицю Галіції називають християнської Меккою і третьою після Єрусалима і Рима святинею католицького світу. Головна мета паломників і туристів – мощі апостола Якова, небесного покровителя Іспанії, які зберігаються в закладеному в XI столітті соборі

Памплона (Іспанія)

Одне з найдавніших міст країни, засноване римлянами в 70-х роках до н. е. Розквіт Памплони припав на Середньовіччя: вдале розташування на шляху до Сантьяго-де-Кампостели сприяло притоку паломників і капіталу. Головна перлина міста – грандіозний собор XVI століття

Тур (Франція)

У XV-XVI століттях був центром шовкопрядильної промисловості. Тут влаштовували свої резиденції французькі королі, тут таки розташований важливий паломницький пункт – базиліка Святого Мартіна, де зберігаються мощі Мартіна Турського, єпископа й історика першої династії французьких королів Меровінгів

Реймс (Франція)

Його називають містом королів: з V століття і протягом десяти століть більшість французьких монархів коронувалися саме тут. Реймс вирізняється неймовірною концентрацією архітектурних пам'яток, головний серед них – собор Богоматері XIII століття

Кельн (Німеччина)

Це місто може похвалитися величезною кількістю архітектурних пишнот, головна з яких – собор Пресвятої Богородиці та Святого Петра, який почали будувати в XIII-XV століттях і продовжують досі. Храм займає третє місце серед найвищих церков світу

Франкфурт-на-Майні (Німеччина)

Фінансовий і транспортний центр сучасної Німеччини знаменитий також величним собором Святого Варфоломія, де починаючи з 1356 року обиралися королі Священної Римської імперії, а з 1562 по 1792 роки коронувалися імператори

Вроцлав (Польща)

Історичну столицю Сілезії прозвали польської Венецією: Вроцлав стоїть на берегах річки Одер і чотирьох її приток і налічує 117 мостів. У центрі міста, на Тумському острові, розташований готичний собор Святого Іаонна Хрестителя, а також найдавніша церква міста – костел Святого Егідія XIII століття

Краків (Польща)

У XIV-XVII століттях місто було столицею і аж до XVIII століття залишалося місцем коронації польських правителів. Найбільш популярний туристичний маршрут називається Королівська дорога і проходить через все Старе місто – цим шляхом монархи прибували до Кракова

Вільнюс (Литва)

У XIV столітті тут була заснована римо-католицька єпархія, у XVI влаштувався князь литовський Сигізмунд Старий, і до кінця XVIII століття місто було столицею Великого Князівства Литовського. Все це наклало відбиток на архітектуру – Старе місто складається зі світських і релігійних споруд у стилі пізньої готики

Брюгге (Бельгія)

У середні віки в місті концентрувалися незліченні багатства – вдале розташування на перетині сухопутних і морських торговельних шляхів сприяло економічному підйому міста. Хитромудра середньовічна архітектура збереглася до цього часу

Радомишль (Україна)

Уперше згадується в літописі 1150 року під назвою Мічеськ, пізніше – Мікгород. Це було укріплене древлянське місто, яке з двох сторін омивалося річками і завдяки вигідному розташуванню стало важливим стратегічним пунктом за часів Київської Русі

Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента

***

Цей матеріал опубліковано в № 26 журналу Корреспондент від 6 липня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: замокколекціяікониОльга Богомолец
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах