Поки вітчизняні політики сперечаються про статус державної мови, більше половини жителів України говорять і пишуть із помилками, не володіючи добре ні російською, ні українською, - пише Катерина Іванова у № 38 журналу Корреспондент від 28 вересня 2012 року.
Ольга Киценко,
мешканка Вишневого, що під Києвом, із нетерпінням і страхом одночасно чекає на день,
коли заговорить її дитина. У дитсадку її трирічного Дані вихователі спілкуються
з дітьми виключно на суржику, і Киценко серйозно побоюється, що в лексиконі
сина з'являться "вілка", "підодіяльнік", "праска"
та "сільодка".
Від неправильних
слів нікуди не подітися і в самому Вишневому: сумішшю російської та української
говорить переважна більшість його жителів. "Вони вважають, що все
нормально, що так і треба", - нарікає молода мама.
Фахівці
Київського міжнародного інституту соціології стверджують, що суржиком
спілкуються і пишуть від 11% до 18% українців, або від 5 млн до 8 млн чоловік.
Більшість любителів змішувати дві мови живуть у східних і центральних областях
(21,7%), а найменше їх у Західній Україні (2,5%).
Більшість любителів
змішувати дві мови живуть у східних і центральних областях (21,7%), а найменше
їх у Західній Україні (2,5%).
Насправді
співвітчизників, які постійно перекручують мови, істотно більше, стверджують
експерти, але підрахувати їх не беруться. Адже багато респондентів не визнають
своєї недорікуватості, відповідаючи соціологам, що досконало володіють обома
мовами.
За
спостереженнями ведучої радіо Промінь Ярини Скуратівської (і з нею згодні лінгвісти),
грамотною мовою можуть похвалитися насилу 20% населення країни, що розмовляє.
У безграмотності
громадян аналітики звинувачують двомовну культуру, що сформувалася в Україні.
"Вчені називають це інтерференцією - коли дві мови конкурують між собою і одна
накладається на іншу", - пояснює Лариса Масенко, соціолінгвіст, професор
Національного університету Києво-Могилянська академія.
Головні носії
змішаної мови - вихідці із сіл. Переїжджаючи в мегаполіси і пристосовуючись до
російськомовних городян, вони починають вживати російські слова, хоча їхня фонетика
залишається українською.
Суржик активно
формувався в Україні ще від кінця XVII століття, коли мовою номер один у
Російській імперії, куди вона входила, була російська. Без володіння нею про
успішну кар'єру можна було не мріяти.
Правда, з набуттям
країною незалежності чистіші не стали ні та, ні інша мова. Росіянину Леонід
Бершидському, головному редактору forbes.ua, ріжуть слух фрази "как по мне"
замість "по-моему", "под домом" і "под офисом", а
не "у дома" і "возле офиса". "Так, багато всього
цікавого тут говорять", - резюмує він.
Словниковий запас
Дев'ятикласниця
Руслана Корнілова, учениця столичної гімназії № 117 ім. Лесі Українки у родині
говорить російською, а в школі - українською. І хоча дівчина намагається
стежити за мовою, неправильні слова ні-ні та й проскочать.
"Особливо
[під час спілкування] в соціальних сєтях", - уточнює Корнілова, відразу ж
допускаючи помилку - "сєтях" замість "мережах".
Зі схожими
проблемами стикаються багато її ровесників. За даними дослідження, проведеного
у 2012 році Інститутом Горшеніна, то однією мовою, то іншою залежно від
обставин говорить майже третина школярів.
Якщо раніше
бідність мови заповнювало читання художньої літератури, то сьогодні молодь в
основній своїй масі до неї байдужа
Якщо раніше
бідність мови заповнювало читання художньої літератури, то сьогодні молодь в
основній своїй масі до неї байдужа, констатують експерти.
Виросло ціле
покоління, яке російській мові вже не вчили, а українській ще не навчили. Про
це красномовно свідчать твори та диктанти, де "останівка",
"біжучій рядок", "запізнюючийся поїзд" і "самий луччий"
набули масштабу лиха.
У нескладному
тексті диктанту на півтори сторінки студенти-першокурсники роблять декілька
десятків граматичних помилок, розповідає Микола Зубков, доцент кафедри
мовознавства Харківського університету ім. Василя Каразіна, а рекорд - 140
граматичних і більше 50 пунктуаційних помилок в одному тексті.
"Слово"
джінси "я виправляю [на" джинси "], а він [учень]
говорить:" А чого [чому] це? Я щодня проходжу і бачу, що так написано [на
вивісці магазину] біля дому", - ілюструє роботу зорової пам'яті Олена
Тарасенко, вчитель української мови 117-тої гімназії.
Засмічує мову
молоді й інтернет-сленг - так звана "олбанська мова", що навмисно
порушує норми орфографії. "Аффтар пеши исчо", "превед", "зачот"
та інші обороти перекочували з мережі у живе спілкування.
Ведмежу послугу робить
людині комп'ютерний редактор, який автоматично виправляє помилки. Люди
перестають аналізувати самостійно, як правильно пишеться те чи інше слово. У
підсумку неправильна мова проникає у всі сфери життя. Скуратовська, яка вже
більше десятка років колекціонує лінгвістичні ляпи, наводить приклад інструкції
до ліків. У показаннях до застосування там красується "язва
дванадцятипалої кішки" -
замість "виразка дванадцятипалої кишки".
У нескладному
тексті диктанту на півтори сторінки студенти-першокурсники роблять декілька
десятків граматичних помилок
Радіоведуча
показує абетку української мови, у якій "жабу" назвали "лягушкою",
а "метелик" став " мителиком". У її колекції й офіційні
документи, суцільно рясніють оборотами "на протязі" замість "протягом",
"вообще", а не "взагалі", і "співпадає" замість
"збігається".
Мова українських
політиків також не блищить філологічної чистотою. Олег Ляшко, лідер Радикальної
партії, так описав журналістам недавню бійку у ВР, яка сталася між ним та
віце-спікером Адамом Мартинюком: "Хватає чотірма пальцями за кадик и вале
на пол".
А в устах
прем'єр-міністра Миколи Азарова російське слово " кровососы", пропущене крізь українську
транскрипцію, перетворилося на комічно-моторошне "кровосісі".
Ще одна криниця
народної творчості - реклама. На вивісках та білбордах можна зустріти
"піццерію" із подвійним "ц" і "парфюмерію" через
"ю", а також "товари по самим низьким цінам" замість
"товарів за найнижчими цінами". Андрій Окара, російський політолог,
який часто буває в Україні, наголошує, що засилля суржику позначається і на
чистоті російської мови. Наприклад, походження російськомовного українця
відразу видає фраза "я имею" замість "у меня есть", а також
"я поняла" з наголосом на "о", хоча правильно - на "а".
Грішний мій язик
Російсько-український
суржик - явище не унікальне. Змішування споріднених мов існує у багатьох
європейських країнах. Так, в Іспанії можуть проникати одна в одну іспанська та
каталонська, а у Фінляндії - шведська та фінська.
"Фінські
шведи відрізняються від справжніх шведів хіба що акцентом", - констатує
шведський музикант Йонас Найберг. Якщо шведи, данці та норвежці, чиї мови теж
схожі, живуть на території сусідів, вони не асимілюються і використовують рідну
мову, а для більшого взаєморозуміння замінюють споконвічні слова
пан-скандинавськими.
Масенко
стверджує, що у цих країнах суржиком говорить лише невеликий відсоток населення
і кожна мова застосовується в зоні компактного проживання її носіїв. Наприклад,
каталонською говорять, в основному, в Каталонії.
Вживання суржику у
масштабах усієї країни спостерігається лише в Україні, а також у Білорусі, де
суміш російської та білоруської називається тарсянкою.
Аналітики
констатують: вживання суржику у масштабах усієї країни спостерігається лише в
Україні, а також у Білорусі, де суміш російської та білоруської називається
тарсянкою.
У співвітчизників
немає стимулу опановувати досконало ні українську, ні російську, впевнена
Руслана Пліс, керуючий партнер компанії стратегічних комунікацій Publicity
Creating.
Незважаючи на те,
що державна мова одна, міркує експерт, фактично без її знання можна закінчувати
вузи, отримувати громадянство, займати високі державні пости і проводити
мовлення в ефірі.
Якщо у 1995 році
на вивчення української мови у вітчизняних школах відводилося максимум п'ять
годин на тиждень, то зараз - лише три з половиною. Причому старшокласники вчать
державну мову лише дві години на тиждень.
Навчитися якісній
російській шансів ще менше. Нею ведеться викладання лише в 1,6 тис. із 20 тис.
вітчизняних загальноосвітніх установ. В інших школах, і то далеко не в усіх,
мову Олександра Пушкіна вчать лише факультативно один раз на тиждень і без
виставлення балів.
Враховуючи, що
школа донині залишається у країні основним джерелом знань, впоратися із
тотальною безграмотністю сама вона просто не в силах, скаржаться педагоги.
Прийняття
Верховною Радою у квітні 2012 року закону про основи державної мовної політики
не лише не встановило паритету між російською та українською, але й поставило
останню на межу вимирання, наголошують більшість експертів.
Якщо у 1995 році
на вивчення української мови у вітчизняних школах відводилося максимум п'ять
годин на тиждень, то зараз - лише три з половиною.
Рішення ввести як
регіональну російську мову відразу ж прийняли місцеві ради у восьми областях
України, зокрема Одеській, Дніпропетровській, Донецькій та Харківській. Влада
отримала право проводити свою роботу російською мовою і використовувати її на
офіційних вивісках та покажчиках на вулицях.
"Ще півроку
тому мені здавалося, що якщо планомірно вести діловодство та навчати дітей
української, вона колись стане домінувати, - говорить Бершидський. - Тепер,
коли у половині країни все можна робити російською, це навряд чи станеться".
А ось суржик на такому ґрунті, на його думку, як бур'ян, виживе і буде
процвітати.
Тому Скуратовська
радить співвітчизникам перш за все вдосконалювати ту мову, якою вони воліють
спілкуватися, використовуючи словники і художню літературу, відпрацьовувати помилки,
яких часто припускаються.
Експерти
попереджають: неправильне вживання слів може мати наслідком втрату комунікації
між людьми та руйнування соціальних зв'язків. Адже найчастіше перекручені слова
повністю спотворюють зміст сказаного.
Зубков наводить приклад
помилок Президента України Віктора Януковича, що стали вже хрестоматійними, -
"геноцид" замість "генофонду", Анна "Ахметова"
замість "Ахматова", "Балаклава" замість
"Балаклея".
"Чим
грамотніші люди, тим більше у них можливостей, тим ширший їхній світогляд.
Нарешті, тим більше вони конкурентоспроможні, - підкреслює значимість
правильного мовлення Пліс. - І тим більше можливостей у держави".
Для Скуратовської
грамотність схожа екологію та гігієну. "Якщо ми поважаємо себе, ми чистимо
зуби або, наприклад, одягаємося в чисте. Точно так само і з мовою", -
резюмує радіоведуча.
Рідне мовлення
Тривале співжиття
української та російської мов у головах українців призвело до виникнення
безлічі помилок. Корреспондент обрав найпоширеніші з них.
Українська
по містам - по містах
на протязі - протягом
в кінці кінців - зрештою
рулити - кермувати
співпадати - збігатися
в деякій мірі - деякою мірою
учбовий заклад - навчальний заклад
в дев’ять годин - о дев’ятій годині
добавити - додати
полка - полиця
більш висока - вища
завідуючий - завідувач
так як - оскільки
листОпад - листопАд
завждИ - зАвжди
договIр - дОговір
ринкОвий - рИнковий
текстОвий - текстовИй
Російська
так само - точно так же
скучать за кем-, чем-либо - скучать по кому-, чему-либо
смеяться с кого-либо - смеяться над кем-либо
богатый на что-либо - богатый чем-либо
по мне - по-моему
под домом - у дома
позитивный - положительный
нехай - пусть
играться - играть
бегать улицами - багать по улицам
на праздники - по праздникам
на заказ - по заказу
на начало года - к началу года
вербА - вЕрба
дОска - доскА
рЕмень - ремЕнь
пОняла - понялА
звОнит - звонИт
***
Цей матеріал
опубліковано у № 38 журналу Корреспондент від 28 вересня 2012 року. Передрук
публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонений. Із правилами
використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті
Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.