RU
Головна
 

Корреспондент: Художня ковка. Пінчук звів у Дніпропетровську сучасний сталеливарний завод

16 жовтня 2012, 11:44
0
150
Корреспондент: Художня ковка. Пінчук звів у Дніпропетровську сучасний сталеливарний завод
Фото: Фото Сергія Ільїна
На відкритті заводу був тесть Пінчука Леонід Кучма й президент Академії наук Борис Патон

Український промисловець Віктор Пінчук звів у Дніпропетровську сталеливарний завод за рекордні для вітчизняної промисловості $ 700 млн. Підприємство вражає новітніми технологіями і тим, що його оформив модний датський художник, пише Олександр Пасховер у №40 журналу Корреспондент від 12 жовтня 2012 року.

Щойно симфонічний оркестр Маріїнського театру вдарив по струнах, Георгій Кузнєцов, продюсер німецького телеканалу ZDF в Україні, шепнув на вухо Корреспонденту: "Це ми вдало потрапили". Вдале потрапляння преси та віпів з України, ближнього і далекого зарубіжжя на концерт іменитих санкт-петербурзьких музикантів відбулося 4 жовтня в Дніпропетровську на відкритті електросталеплавильного заводу Інтерпайп Сталь.

Його власник, мільярдер Віктор Пінчук, ризикнув інвестувати в будівництво меткомбінату рекордну як для українських реалій суму – $ 700 млн. У підсумку з'явився перший промисловий гігант, зведений в Україні за останні 45 років.

Пінчук ризикнув інвестувати в будівництво меткомбінату рекордну як для українських реалій суму – $ 700 млн. У підсумку з'явився перший промисловий гігант, зведений в Україні за останні 45 років

"Я коли сюди приїхав, то перша моя реакція: вау! В Україні щось відкривається, навіть заводи", – каже Ігор Мазепа, гість церемонії відкриття і гендиректор інвестиційної компанії Concorde Capital.

Прагнути здивувати – звичайний стан Пінчука. Кілька років тому бізнесмен і сам здивувався роботам данського художника Олафура Еліассона, того самого, який одного разу представив свою батьківщину на головному світовому огляді мистецтва, Венеціанській бієнале, а також за допомогою монументального проекту змінив зовнішній вигляд Нью-Йорка. І Пінчук запросив данця оформити інтер'єр та екстер'єр меткомбінату. Нечувана розкіш, але вона виправдана, вважає Пінчук.

"Багато хто думає що металургія – це стара індустрія, не дуже сучасна, не дуже модна, а я вважаю по-іншому, – пояснює він. – Коли я в сучасну технологію, яку нам тут встановили наші друзі та партнери, додав сучасне мистецтво, то вийшла суперсучасна індустрія".

Індустрія Пінчука і правда сучасна: хоча за потужністю його Інтерпайп Сталь поступається найбільшим металургійним комбінатам країни, наприклад ім. Ілліча в Маріуполі, проте, на відміну від колег по цеху, Інтерпайп використовує найбільш передові технології. Втім, він не ставить перед собою мету обійти конкурентів за обсягом звареної сталі, а забезпечує винятково потреби своєї імперії. При цьому, за даними проведеної тут екологічної експертизи, нове підприємство не погіршує стан навколишнього середовища – дивина для України і норма для Європи.

Місце під сонцем

Вже на виїзді з аеропорту авіапасажирів зустрів білборд: Дніпропетровськ вітає Президента України Віктора Федоровича Януковича. Подібними знаками уваги 4 жовтня були утикані всі узбіччя головних дніпропетровських доріг. Гості Інтерпайп Сталі досить швидко усвідомили, чим цей візит ввічливості для них обернеться. Із самого ранку ДАІ перекрила рух транспорту, і в місті утворилися пробки довжиною у вічність. У підсумку гості дісталися до заводу з великими труднощами.

Картина, яка відкрилася за вікном автобуса, компенсувала всі витрати української бюрократії. Перед будівлею меткомбінату розкинулися зелені галявини. Вхід на територію заводу облямований вигнутими сталевими трубами, які злегка гойдаються на вітрі. Стіни оздоблені яскравими візерунками всього спектру – від холодного синього до вогненно-жовтого та помаранчевого.

Посеред цього багатоцвіття, біля ангара, куди звозиться лом, на постаменті заввишки 60 м підноситься рукотворне сонце. Увечері вогненну кулю видно навіть з протилежного берега Дніпра – вона створює ілюзію Сонця, що висить над обрієм.

Арт-проект, створений Еліассоном для Інтерпайп Сталь, іменується Дніпропетровський схід.

"Сонце для мене – символ нової енергії", – пояснює Корреспонденту автор проекту.

Усередині заводу, там, де киплять казани і розжарюються до червоного сталеві заготовки, на всю стіну висотою не менш ніж 30 м розтягнулася інсталяція з кількох дзеркальних дисків – від еліптичної до круглої форми. Поряд з цим арт-об'єктом – підвісний коридор з дзеркальною стелею і стінами. По ньому робітники потрапляють з роздягальні в ливарний цех. Цю композицію Еліассон чомусь назвав Твій міст роздумів.

"Я подивився на кілька цехів заводу, якщо їх так можна назвати, оскільки вони були більше схожі на лабораторії, – захоплюється Борис Патон, президент Національної академії наук України, який чимало побачив на своєму віку. – І зовсім неприємно стало згадувати старі задимлені металургійні цехи".

На цей сплав мистецтва та індустріалізації місцеві жителі та гості Дніпропетровська ходять дивитися, як в міський музей. Уже близько 5тис. осіб відвідали цехи як екскурсанти

На цей сплав мистецтва та індустріалізації місцеві жителі та гості Дніпропетровська ходять дивитися, як в міський музей. Уже близько 5 тис. осіб відвідали цехи як екскурсанти. До грудня складено розклад культпоходів на завод, по чотири групи кожен день.

"У нас концепція відкритого, прозорого заводу, – каже директор підприємства Олександр Киричко. – Будь-хто може прийти на екскурсію".

Перший пішов

Дмитро Киселевський, начальник управління корпоративних відносин компанії Інтерпайп, пропонує Корреспонденту індивідуальний тур місцями трудової слави. Котли розпеченої сталі вагою 186 т, середня температура приміщень – 40 ° С, дрібний пил в повітрі і скрип підйомних кранів висотою з 20-поверховий будинок – так виглядає місцеве пекло. Втім, Патон зауважив більше, ніж око обивателя.

"Цей металургійний завод був створений з нуля з абсолютно новими, сучасними технологіями й обладнанням", – захоплюється 93-річний академік.

Велика частина вкладень Пінчука пішла на інноваційні сталеплавильні технології італійської компанії Danieli. Щоб забезпечити сталеварів безперебійним електроживленням, Пінчуку довелося протягнути до підприємства кабель довжиною 12,8 км. Таким чином, вперше в історії України була прокладена лінія надвисокої напруги – 330 кВт. Вона мінімізує втрати енергії під час доставки.

"Навіть довелося рити тунель під річкою Самарою, – розповідає Киселевський, – а також проходити гранітні пласти".

Пінчук називає своє підприємство найсучаснішим у всій Східній Європі. Для контрасту наводить як приклад свій же завод з виробництва безшовних труб,
розташований за 50 м від Інтерпайп Сталі, але помітний за кілька
кілометрів

Для забезпечення заводу вапном побудована окрема фабрика, по сусідству з нею зведений кисневий завод для подачі технологічного газу. Пінчук називає своє підприємство найсучаснішим у всій Східній Європі. Для контрасту наводить як приклад свій же завод з виробництва безшовних труб, розташований за 50 м від Інтерпайп Сталі, але помітний за кілька кілометрів.

Його труби без утоми викидають в небо рудий дим мартенівської печі. Втім, до кінця року це припиниться: на зміну рудименту радянської індустріалізації прийшли технології XXI століття – електроплавильні печі. Переваги одного методу над іншим укладаються в кілька цифр. На плавку сталі в мартені потрібно вісім годин, в електропечах – лише 53 хв.

Технологія вчорашнього дня спалює дорогий імпортний газ, а сучасна споживає вироблену в країні електроенергію, що дозволяє більш ніж удвічі скоротити енерговитрати і шкідливі викиди в атмосферу.

"Ми багато говоримо про економію енергоресурсів, в тому числі і споживання газу, – зауважує Леонід Кучма, президент України в 1994-2005 роках і тесть Пінчука. – Цим заводом показано: треба менше говорити, а більше робити".

Кузня кадрів

Ще одне ноу-хау вітчизняної промисловості – обладнання, яке контролює вміст алкоголю в організмі працівників, що заступають на зміну. Вимірювальні прилади прикручені до турнікетів на прохідній заводу. Перебрав? Сиди вдома. Але і це ще не все. На території підприємства введені досить суворі порядки – наприклад, заборонено під час роботи розмовляти по мобільному телефону.

У штатному розкладі введена спеціальна одиниця – контролер над дотриманням всіх виробничих норм поведінки. Він з фотоапаратом у руках ходить по території і фіксує порушення.

- Чи були спроби робітників корумпувати цього контролера? – цікавиться Корреспондент.

- Корумпувати ні, а ось побити – так, – відповідає Киселевський. – Після того як одного з підрядників оштрафували на 50 тис. грн. за те, що його співробітники порушили трудову дисципліну, ті сказали контролерові, що знають, де він живе і коли повертається додому. Довелося виділити охорону.

- Якби ви працевлаштувалися на Інтерпайп, то могли вже 100 разів бути оштрафовані або навіть звільнені, оскільки на території заводу заборонено курити, – зауважив Корреспондент Кучмі.

- В останні роки весь світ бореться з курінням, – відповів другий президент. – І слава богу.

Людський фактор найскладніший у побудові бізнесу нового зразка, запевняє Киселевський. Тому на роботу в першу чергу брали енергійних, психологічно стійких
молодих людей без досвіду роботи

Людський фактор найскладніший у побудові бізнесу нового зразка, запевняє Киселевський. Тому на роботу в першу чергу брали енергійних, психологічно стійких молодих людей без досвіду роботи. Як висловився Киселевський, "поки вони ще не зіпсовані поганим трудовим етикетом".

Ярославу Дяченко лише 22 роки, а він відповідає на Інтерпайп Сталі за одну з найважливіших ділянок – контролює режими виплавки сталевих заготовок. Від нього залежить якість кінцевої продукції.

Чистіше і дешевше

Зовсім недавно на місці заводу Інтерпайп Сталь був пустир. Роботи з його заселення стартували у відносно благополучний для економіки період – у 2007 році. Зовнішні ринки Євросоюзу росли, Китай готувався до проведення пекінської Олімпіади і своїми масовими закупівлями утримував ціну металу на високому рівні. Здавалося, що це буде тривати вічно.

"У 2008-му ми нарвалися на кризу й опинилися в ситуації, коли не можна продовжувати [будувати], і не можна зупинитися, – згадує Пінчук. – Це було серйозне випробування".

Відступати було нікуди, Інтерпайп – міжнародна компанія, яка входить до десятки найбільших світових виробників безшовних труб і є третім за розміром виробником суцільнокатаних залізничних коліс у світі. Таку машину важко зупинити, ще важче перезапустити.

"Ми побудували завод для власних потреб, – каже Киричко. – Наша сталь за своїм хімічним складом чистіша, дешевша, виробництво набагато екологічніше, ніж мартенівський спосіб".

Раніше сталеві заготовки для своїх потреб Пінчук закуповував в Україні та Росії, якийсь мінімум виробляв сам у доменних печах. Тепер все буде по-іншому

Раніше сталеві заготовки для своїх потреб Пінчук закуповував в Україні та Росії, якийсь мінімум виробляв сам у доменних печах. Тепер все буде по-іншому.

Потужність нового комплексу – 1,32 млн т сталі на рік, але якщо погода на зовнішніх ринках стане більш сприятливою, Пінчук розширить горизонти компанії.

"Тут все передбачено для будівництва другої черги, – каже 52-річний мультимільйонер. – Уся ця структура побудована, щоб тут можна було виробляти мінімум 2 млн т сталі".


Гра цифр

1,32 млн т сталі на рік – потужність заводу Інтерпайп Сталь

5,5 тис. грн. – середня зарплата на заводі. Це майже вдвічі вище, ніж у дніпропетровському регіоні

76% персоналу заводу мають вищу освіту, 327 із 500 співробітників пройшли стажування на зарубіжних меткомбінатах

31 рік – середній вік персоналу

***

Цей матеріал опубліковано в № 40 журналу Корреспондент від 12 жовтня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: заводстальДніпропетровськПінчук
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах