Звільнення Юлії Тимошенко і Юрія Луценка – гарна можливість для Віктора Януковича вийти з міжнародної ізоляції і дати країні шанс на розвиток, пише Ірина Соломко, оглядач журналу Корреспондент, у колонці, опублікованій у №42 видання від 26 жовтня 2012 року.
У жовтні 2011-го Печерський суд Києва виніс вирок
екс-прем'єру Юлії Тимошенко – сім років в'язниці. Таку ціну, на думку
вітчизняної Феміди в особі судді Родіона Кірєєва, повинна заплатити Леді Ю за
підписання газових контрактів з Росією.
Тоді в цей вердикт не міг повірити багато хто. Адже якщо
керуватися такою логікою, то за ґратами за прийняття політичних і досить
неоднозначних рішень повинні опинитися як мінімум усі українські президенти,
більшість прем'єрів і половина міністрів. Але сіли тільки Юлія Тимошенко і Юрій
Луценко, екс-глава МВС.
Як би не виправдовували ув’язнення Тимошенко і Луценка
представники Партії регіонів – мовляв, таким чином вони борються з корупцією і
впроваджують нові стандарти відповідальності політиків, – справжні мотиви ув’язнення
обох опозиційних політиків очевидні: помститися і одночасно вибити двох
найсильніших конкурентів з активної політики і не допустити їх участі у
виборах.
Безумовно, частина електорату Партії регіонів такий хід
підтримує. Про це публічно заявляють самі регіонали, тоді як в Європі і США цей
випадок вважають хрестоматійним прикладом вибіркового правосуддя. Регіонали звертають
увагу на опитування, які свідчать, що ядро електорату
ПР покарання Тимошенко вітає, а її звільнення Віктору Януковичу не пробачить.
Тому Брюссель і Вашингтон далеко, а донецькі виборці, які 28 жовтня прийдуть на
дільниці, близько.
Якими б не були далекими від України Європа і Штати, тема тюремного ув'язнення Тимошенко спливає там скрізь
Тим не менш, якими б не були далекими від України Європа
і Штати, тема тюремного ув'язнення Тимошенко спливає там скрізь, принаймні,
там, де була я. Навіть вихідці з Африки, коли я кажу про місце свого
проживання, зі співчуттям у голосі запитують: "Це ж у вас там колишнього
прем'єр-міністра посадили. Ну, таку з косою, так?"
Крім того, що Тимошенко посадили, в Європі і за океаном
обговорюють і те, як з нею у в'язниці поводяться. Деякі сайти вже не вперше з
моменту ув'язнення екс-прем'єра зливають в інтернет відео з палати і камери
Тимошенко.
Спочатку вони опублікували її апартаменти в СІЗО. Потім
ці ж сайти показали, як вона цілується зі своїм захисником Сергієм Власенком, а
потім – як пересувається по камері без сторонньої допомоги. І ось новий злив –
Тимошенко виглядає майже здоровою і знову ходить сама.
І якщо раніше викиди відео супроводжувалися мовчанням з
боку Леді Ю, то тепер вона не витримала і перервала обітницю мовчання.
Тимошенко вперше визнала, що запис справжній і додала, що її знімають скрізь: і
в палаті, і в процедурній, і в душі, і навіть у туалеті. Тому екс-прем'єр
просить повернути її в колонію.
На захист лідера опозиції встали і лікарі з німецької
клініки Charite. У своїй заяві медики повідомили, що вилікувати Леді Ю в
Україні через постійний стрес неможливо. Якщо не вжити заходів швидко, хвороба
остаточно перейде в хронічну стадію, додали вони.
Лікуватися в Україні під невсипущим оком відеокамер лідер
Батьківщини публічно відмовилася. Тому медики вкотре запропонували лікування в
Берліні.
Ніякого пояснення, а тим більше вибачень, за підглядання
за Тимошенко і публікацію відео від Державної пенітенціарної служби так і не
надійшло. Не відреагувала на заяву Тимошенко і німецьких медиків і Банкова.
Для Януковича відпустити Юлію Володимирівну на лікування в Німеччину було б непоганим і, можливо, єдиним способом повернути втрачене в очах європейських та американських політиків обличчя
Але ж для Януковича відпустити Юлію Володимирівну на
лікування в Німеччину було б непоганим і, можливо, єдиним способом повернути
втрачене в очах європейських та американських політиків обличчя. Навіть більше,
такий крок допоміг би Президенту вийти з міжнародної ізоляції.
Вже не секрет, що провідні європейський політики не
запрошують Януковича в гості і ігнорують главу української держави на різних
самітах. Наприклад, канцлер Німеччини Ангела Меркель під час саміту НАТО в
Чикаго, проходячи повз Януковича, навіть не подивилася на нього, не кажучи вже
про традиційне рукостискання.
Це стало уроком для Януковича, який неодноразово обіцяв
Меркель відпустити Тимошенко на лікування до Німеччини. Джерела в Європі
стверджують, що Меркель особисто ратувала за це перед Януковичем, а він
запевняв її, що так і вчинить. У підсумку сувора німецька фрау зрозуміла, що її
"розводять", і не пробачила Януковичу того, що він водив її за ніс.
Зараз на хвилі чергового скандалу, який цього разу пов’язаний з порушенням українською владою елементарних прав людини на
приватність, у Віктора Федоровича з'явилася чудова можливість виявити
великодушність.
Адже як би там не було, але ті значні ресурси, які
оточення президента витрачає на те, щоб повернути главі української держави
місце під сонцем в європейському політикумі, не приносять бажаного результату.
Згода ж Президента на лікування Тимошенко в Німеччині відчинила б перед ним
двері у світ.
Європа приймає і сприймає першого віце-прем'єра Валерія Хорошковського, міністра
економічного розвитку і торгівлі Петра Порошенка і навіть главу Ради нацбезпеки і оборони Андрія Клюєва, але все так само бачить в Януковичі уособлення недемократичного режиму
Так, Європа приймає і сприймає першого віце-прем'єра
Валерія Хорошковського, міністра економічного розвитку і торгівлі Петра
Порошенка і навіть главу Ради нацбезпеки і оборони Андрія Клюєва, але все так
само бачить в Януковичі уособлення недемократичного режиму.
Ув'язнення Тимошенко і Луценка стало однією з головних
перешкод на шляху руху країни. Навіть проведення чесних і демократичних виборів
не зможе змінити позицію європейців. Їхня вимога проста – свободу політичним
в'язням.
Деякі джерела стверджують, що Тимошенко і Луценко можуть
відправити на лікування в Німеччину після виборів, коли ні той, ні інший не
будуть становити загрози для Партії регіонів у парламентській боротьбі за
владу. Хочеться в це вірити.
Виправити помилку ніколи не пізно. Головне – зробити
перший крок. Сподіваюся, у Януковича вистачить для цього здорового глузду, поки
ще не занадто пізно.
***
Ця колонка опублікована в № 42 журналу Корреспондент від 26 жовтня 2012 року.
Передрук колонок, опублікованих у журналі, заборонений.
Відгуки й коментарі надсилайте за адресою [email protected]