Корреспондент: Приховані резерви. Через забюрократизовану систему легалізації Україна втрачає мільярди доларів податків від іммігрантів

Забюрократизована система перетворює мільйони бідняків з країн третього світу, які працюють в Україні, в найбільш незахищену і потенційно небезпечну частину населення. З цієї самої причини бюджет країни недораховується кількох мільярдів, пише Кароліна Тимків у №45 журналу Корреспондент від 16 листопада 2012 року.

Ліу, 30-річний в'єтнамець, який попросив не називати його прізвище в пресі, вже п'ять років торгує китайськими кросівками та куртками на київському ринку Троєщина. Одного разу він приїхав до столиці України на навчання – і прижився.

Дозволу на працевлаштування у Ліу ніколи не було, та й цього документа у нього ніхто не питає. А кількох тисяч гривень, які Ліу щомісяця виручає за свій товар, на життя вистачає.

По сусідству з ним на Троєщині стоять за прилавками десятки його співвітчизників. Всі вони і раді б працювати легально, каже в'єтнамець, але роботодавці не отримують відповідних дозволів. Пояснюють це тим, що дуже марудно збирати півтора десятка довідок, надто дорого платити 4,5 тис. грн. за оформлення документів та ще очікувати дозволу три місяці – і все це заради легалізації іноземного працівника лише на рік.

Через складність процедури число офіційно працевлаштованих іноземних мігрантів в Україні є мізерним і складає, за даними Державного центру зайнятості, лише 7,3 тис. осіб

Через складність процедури число офіційно працевлаштованих іноземних мігрантів в Україні є мізерним і складає, за даними Державного центру зайнятості, лише 7,3 тис. осіб. І хоча з 2002 року цифра зросла майже вдвічі, це крапля в морі нелегальної трудової імміграції в Україні.

За підрахунками Сергія Олійника, голови Всеукраїнської профспілки працівників-мігрантів, кількість іноземців, що мешкають і працюють в Україні, становить 2,5 млн осіб. А віце-прем'єр Сергій Тігіпко називає ще більш значущу цифру: в країні понад 4 млн мігрантів, що мають різний статус перебування.

Неврахована робоча сила – це недоотримані бюджетом України податки, констатують аналітики, які щорічно складають не менше $ 2 млрд. До того ж права приїжджих,
які працюють неофіційно, дотримуються не завжди

Неврахована робоча сила – це недоотримані бюджетом України податки, констатують аналітики, які щорічно складають не менше $ 2 млрд, підрахували вони. До того ж права приїжджих, які працюють неофіційно, дотримуються не завжди.

"Треба чітко розуміти: мігрант без документів більш уразливий, ніж наш працівник, і йому можна менше платити, але більше вимагати", – каже Олійник.

І якщо поки більшість неврахованих на території країни іноземців – вихідці з країн колишнього СРСР (Росії, Грузії, Казахстану та Узбекистану), то з часом ситуація може змінитися.

За даними Державної прикордонної служби, за останній рік приплив приїжджих з пострадянського простору скоротився на 22%, зате імміграція з африканських та азіатських країн зросла на 10%  – у першу чергу за рахунок громадян із Сомалі, Афганістану та Еритреї. На сьогоднішній день тільки африканське земляцтво в Україні офіційно налічує 20 тис. осіб, і входять в нього не тільки студенти.

"Вони, як правило, живуть у некомфортних умовах, і серед них високий рівень захворюваності на СНІД і туберкульоз", – каже про приїжджих з небагатих і неспокійних країн, яких притягує більш стабільна і порівняно успішна Україна, Ярослав Дунаєв, керівник Українського руху проти нелегальної міграції.

Також мігрантські анклави можуть стати сприятливим ґрунтом для криміналу, констатують в МВС.

Від продавця до шефа

У Майкла Бангура, який більше десяти років тому залишив Сьєрра-Леоне через громадянську війну, ще рік тому не було дозволу на працевлаштування. У той час африканець працював у київській компанії Імекс груп, що виробляє матеріали для оздоблення інтер'єрів.

Зарплата Бангура становила скромні для столиці 3 тис. грн., і ці гроші він отримав лише за один місяць, хоча пропрацював чотири. "І я не можу нічого довести, у мене не було всіх документів", – скаржиться африканець.

Представник Імекс груп, який зволів не називати своє ім'я та прізвище, стверджує, що в компанії офіційно оформляли всіх іноземців і цей досвід виявився невдалим. Мовляв, з африканцями виникали труднощі через мовний бар'єр й організацію праці.

Бангур вирішив більше не наступати на ті самі граблі. Сьогодні він працює охоронцем в київському Президент Готелі, де йому оформили дозвіл на роботу і, на відміну від попереднього місця, платню дають не в конверті, а нараховують на банківську картку.

Про такі умови більшість трудових іммігрантів з Африки можуть тільки мріяти, стверджує Чарльз Асанте, глава Африканського центру в Україні. Багато хто з них нелегально працює на великих речових ринках українських мегаполісів, куди їм допомагають влаштуватися їхні земляки, які давно займаються цим бізнесом.

Наприклад, чимало темношкірих іммігрантів працюють на ринку Барабашово в Харкові, на базарах Троєщини, Оболоні, Святошина і Нивок у Києві, де вони торгують секонд-хендом.

Небагаті іноземці з країн, які зазнають економічного лиха, намагаються триматися один одного в Україні – знімають квартири в складчину і пересуваються по місту групами

Небагаті іноземці з країн, які зазнають економічного лиха, намагаються триматися один одного в Україні – знімають квартири в складчину і пересуваються по місту групами, розповідає Асанте, мовляв, в іншому випадку їхнє становище стає небезпечним. Йому відомо, що чотири роки тому в районі Нивки на расовому ґрунті вбили іммігранта з Конго.

Африканці не бояться компактно селитися в сусідньому районі – на Шулявці. Щоправда, за словами Дунаєва, кияни не надто охоче здають квартири іноземцям, побоюючись, що іммігрант виїде з країни, не заплативши за житло.

Причому зазвичай бідняки з країн третього світу селяться великими групами, і після такої оренди квартира потребує капітального ремонту. "Знаю історію, коли в одній квартирі в Києві оселилося багато африканців, – розповідає Дунаєв. – І деякі, щоб не стояти в чергу в туалет, справляли нужду в шафі".

Не на користь іммігрантів свідчать і дані МВС: зовсім недавно правоохоронці знешкодили в Харківській області злочинне угрупування нелегалів – росіян і осетин, які займалися вимаганням грошей у підприємців. Крім того, до останнього часу близько половини квартирних крадіжок у Києві були справою рук вихідців з Грузії.

"Вони в'їжджають в Україну без віз і не афішують свою діяльність", – каже Олійник.

Приїжджі вважаються підвищеною групою ризику і серед медиків, які ставляться до них з особливою увагою. У багатьох з них, як правило, погані умови життя, а
рівень обізнаності та профілактики таких захворювань, як туберкульоз та СНІД, низький

Крім того, приїжджі вважаються підвищеною групою ризику і серед медиків, які ставляться до них з особливою увагою. У багатьох з них, як правило, погані умови життя, а рівень обізнаності та профілактики таких захворювань, як туберкульоз та СНІД, низький, стверджують у Державній службі України з питань протидії соціально небезпечним захворюванням.

При цьому мігранти неохоче залишають зручну для них країну, і навіть переселенці з Африки та Азії роками тримаються за свої насиджені місця. Ось і Ліу із загадковою східною посмішкою каже про "хороший клімат і доброзичливих людей".

Жителів країн Африки та Сходу Україна приваблює більш високим рівнем життя та відсутністю громадянських воєн, називає інші осі тяжіння Асанте. Однак є ще одна причина міграційного буму: через Україну проходить шлях з цих держав в Західну Європу, і часто мігранти, не досягнувши точки призначення, тимчасово або назавжди осідають тут. При цьому вони не оформляють ні посвідку на проживання, ні дозвіл на роботу.

Багато трудових мігрантів, наприклад, в'єтнамці й африканці, працюють у торгівлі, розповідає Тетяна Петрова, провідний експерт ринку праці компанії Екотрес. Чимало їх в будівництві, а також переробній промисловості.

Українські роботодавці якщо і наймають іноземців офіційно, то це, як правило, вихідці із Західної Європи і США, а в деяких випадках – висококваліфіковані росіяни чи інші представники колишнього СРСР,які претендують на високі посади

Однак українські роботодавці якщо і наймають іноземців офіційно, то це, як правило, вихідці із Західної Європи і США, а в деяких випадках – висококваліфіковані росіяни чи інші представники колишнього СРСР, які претендують на високі посади. Причому за законом компанії необхідно довести, що на це місце вона не може знайти українського фахівця.

Так, кухар-німець Девід Кілікус, який встиг до цього попрацювати у себе на батьківщині і в Іспанії, у жовтні обійняв посаду шеф-кухаря ресторану авангардної кухні DK в київському готелі Ramada Encore. Його роботодавець оформив дозвіл на працевлаштування задовго до приїзду Кілікуса.

"Я приїхав сюди, щоб розвивати гастрономічну культуру і навчити українських кухарів майстерності приготування їжі", – пояснює німець свою місію в Україні.

Кола бюрократичного пекла

За даними МВС на 2011 рік, в Україні зареєстровані за місцем проживання 309 тис. іноземців. З них 206 тис. мають посвідку на проживання, а інші перебували в країні тимчасово.

Третина легальних іммігрантів – жителі колишнього СРСР, стверджує Петрова, інші – турки, поляки, китайці, німці, румуни, в'єтнамці й африканці (найчастіше з Нігерії, Гани, Кот-д'Івуару).

Однак просто перетнути кордон і зареєструватися в органах міліції недостатньо для того, щоб офіційно влаштуватися в Україні навіть на найбільш некваліфіковану роботу.

Експерт: Система отримання офіційного дозволу для працевлаштування занадто
забюрократизована і з'їдає чимало грошей

"Система отримання офіційного дозволу для працевлаштування занадто забюрократизована і з'їдає чимало грошей", – констатує Олійник.

Обов'язкову умову, коли роботодавець повинен довести необхідність прийняття на ту чи іншу посаду іноземця, український адвокат Любомир Дроздовський без роздумів називає суб'єктивним. "Вона вводить корупційну складову в процес видачі дозволів", – упевнений юрист.

Крім цього доказу, іноземцю необхідно мати трудову візу, оформити ідентифікаційний номер платника податків, надати свідоцтво про освіту і, нарешті, мати тимчасову посвідку на проживання, що зводить шанс офіційно працевлаштуватися практично до нуля, принаймні в найближчі півроку, які будуть потрібні на оформлення документів.

Причому не виключено, що після всіх цих кіл бюрократичного пекла і витрачених грошей Державний центр зайнятості відповість відмовою. "Тому офіційним дозволом можуть похвалитися лише великі компанії, що запрошують іноземців на керівні посади", – констатує Дроздовський.

Щоб вивести трудових іммігрантів з тіні і наповнити бюджет країни додатковими коштами, Олійник радить спростити дозвільну систему, і в першу чергу – для вихідців з країн колишнього СРСР.

Україна могла б запозичити російський досвід, де трудові іммігранти з ближнього зарубіжжя для отримання роботи зобов'язані лише зареєструватися в паспортному столі і купити патент на роботу вартістю 1 тис. руб. (250 грн.).

Тим часом у Росії, за даними експертів, налічується 10 млн нелегальних мігрантів, або 7% від чисельності населення, це трохи більше, ніж в Україні (5,5%), і значно менше, ніж, приміром, у США – 40 млн , або майже 13%.

Для контролю нелегалів на території України народний депутат Василь Грицак висунув законопроект, що вже пройшов перше читання, згідно з яким біометричні дані – фото, відбитки пальців і особистий підпис – всіх іноземців, що в'їжджають в Україну на тривалий термін, повинні заноситися в електронну базу даних.

Експерти попереджають: в першу чергу на тлі зростання безробіття необхідно подбати про працевлаштування українських громадян, яким експати складають все більшу конкуренцію

Проте експерти попереджають: в першу чергу на тлі зростання безробіття необхідно подбати про працевлаштування українських громадян, яким експати складають все більшу конкуренцію.

У першому кварталі 2012 року, за даними Міжнародної організації праці, в Україні рівень безробіття склав 8,4%, що значно вище, ніж у більш успішній частини Європи: в Австрії – 4,5%, у Голландії – 5,3%, в Німеччині – 5,5%. Більше 15% штатних працівників – українців перебувають в умовах вимушеної неповної зайнятості і до 25% повністю зайнятих перебувають у неоформлених трудових відносинах.

Років через десять у зв'язку з падінням народжуваності і зростанням еміграції в Україні сформується дефіцит робочої сили

З іншого боку, експерти прогнозують, що років через десять у зв'язку з падінням народжуваності і зростанням еміграції в Україні сформується дефіцит робочої сили. За підрахунками Олексія Позняка, фахівця Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, країні буде потрібно 2-3 млн додаткових робочих місць.

"Тому вже сьогодні державі необхідно працювати над тим, щоб легалізувати всіх іноземців, що живуть в Україні, – резюмує Позняк. – Все має відбуватися плавно і природно".

***

Цей матеріал опубліковано в № 45 журналу Корреспондент від 16 листопада 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.